Ухвала
23 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 712/7975/17
провадження № 61-21465вно21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ», правонаступником якого є ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» (далі - ТОВ «ПФ «Новий Київ») звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 26 грудня 2011 року № 2612 в загальному розмірі 21 390 510,00 грн.
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 02 березня 2018 року в задоволенні позову ТОВ «ПФ «Новий Київ» відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2018 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі як правонаступника ТОВ «ПФ «Новий Київ».
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 02 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 26 грудня 2011 року в розмірі 21 390 510,00 грн.
У серпні 2018 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2021 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_3 ..
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2018 року скасовано.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 02 березня 2018 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
28 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у цій справі від 13 січня 2021 року, зазначаючи як нововиявлену обставину те, що Господарський суд Черкаської області у своєму рішенні від 19 серпня 2021 року, ухваленому за результатами розгляду справи № 925/1961/14 (925/420/21), встановив факт неукладення та відсутності договору між ТОВ «ПФ «Новий Київ» та ОСОБА_2 від 30 березня 2012 року про переведення боргу, а також визнав неналежним доказом копії цього договору. Оскільки на основі вказаного правочину, який фактично не укладався, суд касаційної інстанції у цій справі зробив висновок про припинення обов`язку ОСОБА_2 щодо повернення ним вказаному товариству суми позики в розмірі 19 440 159,61 грн, ОСОБА_1 вважає, що є підстави для перегляду зазначеної постанови суду касаційної інстанції за нововиявленими обставинами.
Ухвалою колегії суддів Верховного суду від 09 лютого 2022 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами витребувано справу із суду першої інстанції, призначено справу до судового розгляду.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд зазначеної постанови Верховного Суду за нововиявленими обставинами з таких підстав.
Відповідно до частин першої-другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 752/4955/17 викладено висновок про те, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року, про перегляд якої за нововиявленими обставинами порушено питання, однією з підстав відмови у позові ТОВ «ПФ «Новий Київ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики в загальному розмірі 21 390 510,00 грн зазначено про те, що обов`язок ОСОБА_2 щодо повернення суми боргу в розмірі 19 440 159,61 грн припинився на підставі договору про переведення боргу від 30 березня
2012 року, укладеного між ТОВ «ПФ «Новий Київ» та ОСОБА_2
ОСОБА_1 у своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної постанови Верховного Суду посилається як на нововиявлену обставину на те, що у рішенні Господарського суду Черкаської області від 19 серпня
2021 року у справі № 925/1961/14 (925/420/21) встановлено факт неукладення та відсутності договору між ТОВ «ПФ «Новий Київ» та ОСОБА_2 від
30 березня 2012 року про переведення боргу.
Проте таке твердження ОСОБА_1 не відповідає змісту зазначеного рішення щодо встановлених ним обставин і зроблених в ньому висновків.
У вказаному рішенні господарський суд, відмовляючи ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , у задоволенні його позову до ТОВ «ПФ «Новий Київ», ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 30 березня 2012 року про переведення боргу, зазначив таке: «Позивач не надав Договір від 30.03.2012 ні в оригіналі ні в належній копії. Відповідачі заявили про відсутність у них Договору від 30.03.2012. Враховуючи відсутність оригіналу оскаржуваного Договору від 30.03.2012, який мав би бути належним доказом на підтвердження волевиявлення сторін, суд вважає, що позивачем не доведено факт укладення між ТОВ «Паперова фабрика «Новий Київ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договору від 30.03.2012 про переведення боргу у формі єдиного документу належними та достатніми доказами. Тобто, доказу, необхідного для вирішення спору (оригіналу договору про переведення боргу від 30.03.2012) позивачем не надано, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про визнання його недійсним слід відмовити. Відсутній правочин не може бути визнаний недійсним».
Виходячи із змісту вказаного судового рішення, господарський суд у зазначеній справі не встановлював факту неукладення та відсутності договору між ТОВ «ПФ «Новий Київ» і ОСОБА_2 від 30 березня 2012 року про переведення боргу, а лише констатував, що позивач ОСОБА_3 не надав оригіналу зазначеного договору як документа (письмового доказу) і не довів таким чином факту укладення оспорюваного договору, що і стало підставою для відмови в позові. Висновку про неукладення та відсутність договору (як правочину), укладеного
30 березня 2012 року між ТОВ «ПФ «Новий Київ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 господарський суд також не робив. Таким чином, ОСОБА_1 не довів наявність обставини, на яку він посилається у своїй заяві як на нововиявлену.
Оскільки обставина щодо встановлення судовим рішення в іншій справі факту неукладення та відсутності договору (як правочину) між ТОВ «ПФ «Новий Київ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 від 30 березня 2012 року про переведення боргу відсутня, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухваленої в цій справі постанови Верховного Суду від 13 січня 2021 року належить відмовити.
Щодо клопотання про закриття провадження
22 лютого ліквідатором ТОВ «ПФ «Новий Київ» арбітражним керуючим
Циндою Л. Г. подано клопотання про закриття провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з тих підстав, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 квітня 2018 року, залишеною в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2019 року та постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року, визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 12 квітня 2018 року, укладений між ТОВ «ПФ «Новий Київ» та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим є недійсним договір про відступлення права вимоги від 11 серпня 2018 року, укладений між ОСОБА_4 (попереднім кредитором) і ОСОБА_1 (новим кредитором).
Колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки договір про відступлення права вимоги від 11 серпня
2018 року, укладений між ОСОБА_4 (попереднім кредитором) і
ОСОБА_1 (новим кредитором), за яким останній набув права вимоги за пред`явленим ТОВ «ПФ «Новий Київ» позовом і статусу позивача у цій справі,
є оспорюваним і не визнавався судом недійсним, що виключає втрату ним цього процесуального статусу і права на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись статтями 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.
У задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» арбітражного керуючого Цинди Людмили Геннадіївни про закриття провадження про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика «Новий Київ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2022 |
Оприлюднено | 23.06.2022 |
Номер документу | 103871727 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Русинчук Микола Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні