Ухвала

від 26.07.2018 по справі 712/7975/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1069/18Головуючий по 1 інстанції Категорія : 27 Пироженко С. А. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

Новікова О.М.,

Вініченка Б.Б., Храпка В.Д.,

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Новий Київ до ОСОБА_7 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

У червні 2017 року ліквідатор ТОВ Паперова фабрика Новий Київ звернувся до ОСОБА_7 з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 21 390 510 грн. 00 коп. за договором позики від 26.12.2011 року.

Невиконання відповідачем обов'язку з повернення боргу порушує права кредиторів ТОВ Паперова фабрика Новий Київ та держави.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ТОВ Паперова фабрика Новий Київ заборгованість в сумі 21 390 510 грн. 00 коп.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Рішення оскаржив ОСОБА_5 в апеляційному порядку, посилаючись на те, що позивач відступив ОСОБА_5 право вимоги боргу з відповідача на підставі договору про відступлення права вимоги від 12.04.2018 року. Таким чином, оскаржуване рішення порушує права та інтереси ОСОБА_5 як нового кредитора у зобов'язаннях, що виникли на підставі договору позики від 26.12.2011 року.

Апелянт вважає рішення незаконним та необґрунтованим, так як судом невірно встановлено обставини, які мають значення для справи, невірно досліджено та оцінено наявні в матеріалах справи докази.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що строк перебігу позовної давності слід відраховувати з моменту, коли підприємство дізналось про порушення свого майнового права, тобто з 05.05.2015 року, з моменту набрання вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.04.2015 року. Тому висновок суду про пропущення строку позовної давності, який відраховувався з моменту передачі документів підприємства ліквідатору, є помилковим.

В ході розгляду справи ОСОБА_7 визнав, що він дійсно брав позику у позивача, проте стверджував, що повернув заборгованість кредитору. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів про виконання відповідачем своїх обов'язків з повернення коштів.

ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що позивачем не надані беззаперечні докази існування дебіторської заборгованості ФОП ОСОБА_7, які повинні ґрунтуватися виключно на підставі первинних бухгалтерських документів, які не були надані ні в судовому засіданні, ні під час експертного дослідження. Крім того зазначає, що ОСОБА_7 не укладав ніякого договору про переведення боргу від 30.03.2012 року між ТОВ Паперова фабрика Новий Київ і ФОП ОСОБА_7, а зобов'язання відповідача перед позичальником припинилися після повного погашення позики. Договором позики строк дії визначений сторонами лише до 26.12.2012 року.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ Паперова фабрика Новий Київ визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру на підставі постанови господарського суду Черкаської області від 25 серпня 2015 року (т. 1 а.с. 7).

26 грудня 2011 року між ТОВ Паперова фабрика Новий Київ та ОСОБА_7 як фізичною особою укладено договір позики № 2612 (т.1 а.с. 15). Відповідно до договору ТОВ Паперова фабрика Новий Київ зобов'язалось надати ОСОБА_7 безвідсоткову позику в сумі 14 608 800 грн. готівкою, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму в строки та порядку, зазначені в договорі.

Відповідно до пункту 5.1 договору строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим Договором і діє до 26 грудня 2012 року.

ТОВ Паперова фабрика Новий Київ надало позику ОСОБА_7 у повному розмірі, визначеному в договорі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку Товариства на поточний рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, що сторонами на оспорюється.

Окрім передбаченої в договорі суми позики в розмірі 14 608 800 грн. ТОВ Паперова фабрика Новий Київ на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_7 перерахувало додатково 7 789 725 грн. в 2012 році. При цьому в платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначалось позика згідно договору № 2612 від 26.12.11 року .

Перерахування коштів підтверджується виписками ПАТ Сбербанк по особовим рахункам ТОВ Паперова фабрика Новий Київ (т. 1 а.с. 16-40).

Таким чином, ТОВ Паперова фабрика Новий Київ перерахувало кошти ОСОБА_7 в сумі 22 398 525 грн., з яких ОСОБА_7, було повернуто Товариству кошти в сумі 1 008 015 грн., тому за твердженнями позивача та апелянта загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 21 390 510 грн.

30 березня 2012 року між ТОВ Паперова фабрика Новий Київ та ФОП ОСОБА_7 укладено договір про переведення боргу, відповідно до якого первісний боржник за (ТОВ Паперова фабрика Новий Київ ) переводить борг за договором № 2710 від 27.10.2011 року (основний договір), укладеним між первісним боржником (ТОВ Паперова фабрика Новий Київ ) та ТОВ МК-75 (кредитор), а новий боржник (ФОП ОСОБА_7) взяв на себе зобов'язання за основним договором на суму 19 440 159 грн. 61 коп. (т.1 а.с. 141-142).

У якості оплати за переведення боргу первісного боржника у основному договорі ТОВ Паперова фабрика Новий Київ та ФОП ОСОБА_7 домовились про припинення грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_7 перед ТОВ Паперова фабрика Новий Київ щодо повернення позики, отриманої на підставі договору позики від 26.12.2011 № 2612 в сумі 19 440 159 грн. 61 коп.

В зв'язку з укладенням договору про переведення боргу, зобов'язання ОСОБА_7 по договору № 2612 вважалось виконаним на суму 19 440 159 грн. 61 коп.

05.05.2015 року набрав законної сили вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.04.2015 року у справі № 711/3944/13к, яким встановлено фіктивність договору від 27.10.2011 року № 2710, укладеного між ТОВ Паперова фабрика Новий Київ та ТОВ МК-75 (т. 1 а.с. 130-140).

Проте, суд вирішив, що позивач дійшов помилкового висновку, що початок перебігу строку позовної давності є днем, коли саме арбітражний керуючий у справі про банкрутство дізнався про оспорюванні правочини. Хоча позивач стверджував про інший час, з якого почав перебіг строк позовної давності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду.

Відповідно до п. 7.1 договору позики № 2612 термін дії договору закінчується після виконання взятих на себе зобов'язань сторонами.

Відповідач не надав доказів про виконання своїх обов'язків за договором позики.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Правовий аналіз ст. 261 ЦК України говорить про те, що при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

За змістом наведених положень закону позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

З огляду на те, що договір від 27.10.2011 року № 2710, що підтверджував виконання ОСОБА_7 своїх обов'язків за договором позики № 2612, визнано фіктивним на підставі вироку, який набрав законної сили 05.05.2015 року, то колегія суддів вважає, що саме з 05.05.2015 року у позивача виникло право на позов про стягнення заборгованості за договором позики № 2612. До цього моменту він не знав і не міг знати, що його права порушені.

Отже, трирічний строк позовної давності спливає 05.05.2018 року, а до суду позивач звернувся 27.06.2017 року тобто в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Позичальник, як передбачено ст. 1049 ЦК України, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Отже на виконання умов Договору № 2612 від 26.12.2011 року, ТОВ Паперова фабрика Новий Київ перерахувало кошти ОСОБА_7 в сумі 22 398 525грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи, з яких ОСОБА_7, було повернуто Товариству кошти в сумі 1 008 015 грн. 00 коп., тому загальна сума заборгованості, відповідача перед позивачем становить 21 390 510 грн.00 коп., яку відповідач повинен був повернути до 26 грудня 2012 року. Договір укладено без нарахування процентів.

Крім того з матеріалів справи вбачається, а саме з копії виписок про рух коштів по рахунках підприємства за період з 01.12.2011 року, що кошти з призначенням погашення заборгованості за договором позики № 2612 не зараховувались. Дані обставини підтверджують про наявність не погашеного боргу відповідачем перед позивачем.

Первинним документом, що відображає обіг готівки на підприємстві є касова книга. В касових книгах ТОВ Паперова фабрика Новий Київ з моменту отримання позики ОСОБА_7 інформація про внесення коштів останнім в касу товариства, в тому числі і в рахунок погашення заборгованості за договором позики, відсутня.

Укладення ОСОБА_7 договору про переведення боргу та прийняття на себе зобов'язань за фіктивним договором свідчить про відсутність наміру останнього повертати позивачу кошти, чи взагалі брати на себе будь які фінансові зобов'язання.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку дебіторської заборгованості ТОВ Паперова фабрика Новий Київ , зробленому за результатами зробленим повноважним експертом-оцінювачем ОСОБА_8, після встановлення вказаних вище фактів вироком Придніпровського районного суду від 01.04.2015 року, строк позовної давності не сплинув. Вказана дебіторська заборгованість не є безнадійною та має цінитися як актив, але з певним відсотком економічного зносу.( т. 1 а.с.143-148)

Що стосується розміру отриманого кредиту та, відповідно, суми, яка підлягає стягненню, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сам ОСОБА_7 визнав отримання ним позики. При цьому він визнав отримання позики в розмірі 22 398 525 грн. 00 коп., тобто і основний і додатковий платіж, який був здійснений посадовими особами ТОВ Паперова фабрика Новий Київ . Відповідач стверджував, що весь вказаний борг він погасив.

У зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового рішення, про задоволення позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 35, 376, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Новий Київ до ОСОБА_7 про стягнення боргу - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 березня 2018 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Новий Київ до ОСОБА_7 про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1) заборгованість за договором позики № 2612 від 26 грудня 2011 року в сумі 21 390 510 грн. 00 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 30 липня 2018 року.

Судді