Рішення

від 03.02.2022 по справі 160/24382/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року Справа № 160/24382/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) від 10.06.2021 №934102/1-2407-0417, в частині визначення позивачу суми податкового зобов`язання на суму 61'612,61 грн. та від 10.06.2021 №934102-2407-0417, в частині визначення позивачу суми податкового зобов`язання на суму 61 612,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки ГУ ДПС у Дніпропетровській області визначив суму податкового зобов`язання за платежем «орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900» за 2020 та 2021 протиріч умовам договору оренди земельної ділянки №1 від 06.01.2012 та додатковій угоді до договору від 25.01.2013, чим порушує права позивача, тому вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 07.12.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що розрахунок орендної плати за земельну ділянку за 2020 та 2021 необхідно проводити з урахуванням Рішення Синельниківської міської ради від 21.07.2018 року №532-31/VІ «Про внесення змін до Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Синельниківської міської ради затверджених рішенням міської ради від 27.04.2012 №337-20/ УІ». Однак, в порушення умов договірних відносин та діючого земельного, цивільного та податкового законодавства, орендарі розрахували орендну плату за 2020 та 2021 рік нечинний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №7/1 від 16.01.2013.

Представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між орендодавцем - Синельниківською міською радою (далі - Орендодавець) і орендарями - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (далі - Орендарі) укладено договір оренди земельної ділянки №1 від 06.01.2012р.

Зазначений договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Синельникове Дніпропетровської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 28.12.2012р. за №121300004000034.

Відповідно до умов п.1 вказаного договору оренди, Орендодавець на підставі рішення Синельниківської міської ради від 16.12.2011р. №257-16/VІ передав, а Орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на АДРЕСА_1 для комерційного використання - обслуговування торгівельно-промислового комплексу, за рахунок земель закладів комунального обслуговування Синельниківської міської ради.

В п.2 договору оренди зазначено, що в спільну часткову оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 1213000000:01:505:0044, площею 0,3365 га.

В п.3 договору оренди вказано, що на час обстеження на земельній ділянці розташоване нерухоме майно (нежитлова будівля котельні), яка належить ОСОБА_2 та позивачу.

В п.5 договору оренди визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 544'322,40 грн.

В п.8 договору оренди встановлено, що договір укладено на 49 років.

А в п.9 договору оренди зазначається, що орендна плата складає 27'216,12 грн. за рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.12.2012р., який відповідно до абз.5 п.47 договору оренди є його невід`ємною частиною, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 544'322,40 грн., при цьому для її визначення застосовано коефіцієнт Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) у розмірі 2,5, що відповідає комерційному використанню.

В той же час, рішенням Синельниківської міської ради від 20.06.2012р. №371-22/V вирішено внести зміни до рішення міської ради від 16.12.2011р. №257-16/VІ «Про надання земельної ділянки в оренду громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що знаходиться на АДРЕСА_1 , в частині зміни функціонального використання земельної ділянки, змінивши словосполучення з комерційного використання на виробниче використання.

На підставі вказаного рішення Синельниковської міської ради 25.01.2013р. між Орендодавцем та Орендарями укладено Додаткову угоду до Договору оренди, якою:

- п.5 Договору оренди викладено в новій редакції - встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529'651,00 грн.;

- п.9 Договору оренди викладено в новій редакції - встановлено, що орендна плата складає 15'889,53 грн. за рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.01.2013р., нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529'651,00 грн., при цьому для її визначення застосовано коефіцієнт Кф (коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки) у розмірі 1,2, що відповідає виробничому використанню.

Вищевказана Додаткова угода до Договору оренди зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.10.2016 індексний номер 70010918.

Позивач отримала податкові повідомлення-рішення форми «Ф» від 10.06.2021р. №934102/1-2407-0417, яким повідомлено, що згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.286.5 ст.286 розд. XII Податкового кодексу України, останній визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900 за 2020р. на суму 69'607,38 грн. та від 10.06.2021р. №934102/1-2407-0417, яким повідомлено, що згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.286.5 ст.286 розд. XII Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов`язання за платежем «Орендна плата з фізичних осіб, код платежу 18010900 за 2021р. на суму 69'607,38 грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомлень-рішеннями звернулась з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 Земельного кодексу України).

Згідно з вимогами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно п.288.4 ст.288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий кодекс України у пункті 288.5 статті 288 ПК України визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Інші елементи механізму справляння орендної плати за землю - податковий період, порядок обчислення орендної плати, строку сплати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлюється статтями 285-287 ПК України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель (п. 289.2 ст. 289 ПК України). Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі - Закон №161-XIV) встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ч.1 ст.6 Закону №161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.14 Закону №161-XIV).

Згідно ст.13 Закону №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону №161-XIV визначено істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Окрім того, статтею 21 Закону №161-XIV визначено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Отже, законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, Податковий кодекс України регулює лише строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податковий період, порядок обчислення орендної плати та порядок її зарахування до бюджетів відповідно.

Частиною 1 статті 23 Закону №161-XIV визначено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Статтею 14 Закону №161-XIV визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до вимог ст.654 Цивільного кодексу України (який є загальним нормативно-правовим актом, що регулює зобов`язальні правовідносини) визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З матеріалів справи вбачається, що в пункті 33 Договору № 1 оренди земельної ділянки від 06.01.2012 року, який укладений між Синельниківською міською радою та ОСОБА_2 і позивачем сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Таким чином, пунктом 33 Договору оренди сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідач у відзиві зазначає, що орендарям при розрахунку орендної плати за орендовану земельну ділянку за 2020 та 2021 необхідно враховувати Рішення Синельниківської міської ради від 21.06.2018 року №532-31/VІІ «Про внесення змін до Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Синельниківської міської ради затверджених рішенням міської ради від 27.04.2012 №337-20/ УІ». Однак, суд не погоджується з таким твердженням, оскільки п.п.4.1 п.4 зазначеного рішення встановлено: «внести зміни до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати, шляхом укладання додаткових угод відповідно до затвердженого вище Порядку». Позивач зазначає, що між орендодавцем та орендарями інші додаткові угоди до договору оренди не укладались, крім 25.01.2013.

Договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо. Суб`єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Отже, податковий орган, який не є суб`єктом цивільно-правових відносин у цій справі, прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення фактично змінив умови договору в частині визначення збільшення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням умов договору.

З урахуванням викладеного, суд бере до уваги, що зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №813/3819/17 (адміністративне провадження №К/9901/46821/18).

Відповідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, як і доказів правомірності здійснення нарахування розміру орендної плати.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у Дніпропетровській області, а тому підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1'232грн. 30коп. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №934102/1-2407-0417 від 10.06.2021, в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання у розмірі 61'612,61 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №934102-2407-0417 від 10.06.2021, в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання на суму 61'612,61 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1'232грн. 30коп. (одна тисяча двісті тридцять дві грн. 30коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко