Постанова

від 06.04.2022 по справі 420/3739/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/3739/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Кравченка К.В.,

- Зуєвої Л.Є.,

за участю: секретар судового засідання - Уштаніт Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року, прийняте у складі суду судді Єфіменка К.С. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «АЛЬБІНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області №0003720501, № 0003730501, №0003740501 від 23.01.2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року Приватне сільськогосподарське підприємство «АЛЬБІНА» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2020 р. № 0003720501;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2020 p. № 0003730501;

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2020 р. № 0003740501.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства «АЛЬБІНА» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2020 р. № 0003720501. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2020 p. № 0003730501. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 23.01.2020 р. № 0003740501.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, а рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в порушення п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1, ст. 188 Податкового Кодексу України, ПСП «АЛЬБІНА» не віднесено до складу податкових зобов`язань вартість списаної та реалізованої кукурудзи в кількості 120,3 тон, що призвело до заниження рядку 1.1 Декларації з податку на додану вартість «операції, що оподатковуються за основною ставкою» на загальну суму 101 854 грн. Апелянт вказує, що позивачем не зареєстровано податкові накладні та не віднесено до складу податкових зобов`язань вартість списаних паливно-мастильних матеріалів, використання яких у власній господарській діяльності документально не доведено на загальну суму 2527382 грн. Апелянт вказує, що згідно акту позапланової перевірки від 28.12.2018 №001036/15-32-14-12/31272854 було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 №0004951412, яким встановлено зменшено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 136668 грн., при цьому посадовими особами ПСП «АЛЬБІНА» не надавались документальні підтвердження щодо оскарження висновків акту позапланової перевірки від 28.12.2018 та податкового повідомлення-рішення від 05.02.2019. Крім того, апелянт зазначає, що враховуючи викладене в п. 3.1.3.1.1, п. 3.1.3.1.2, п. 3.1.3.2 Акту перевірки, було встановлено порушення п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ПСП «АЛЬБІНА» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 2765904 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПСП «АЛЬБІНА» (код ЄДРПОУ 31272854) зареєстровано юридичною особою 01.02.2001 року

Згідно інформації, яка міститься на веб-сайті Держаної фіскальної служби України (https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/pdv) позивач з 01.01.2017 року є платником податку на додану вартість.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ПСП «АЛЬБІНА» є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 56.30 Обслуговування напоями.

Судом встановлено, на підставі направлень від 22.11.2019 року №1747/05-01, №1748/05-01, №1744/05-01. №1745/05-01, 21741/05-01. №1740/05-01, №1746/05-01, №1742/05-01, №1743/05-01 виданих Головним управління ДФС в Одеській області та відповідно до п. п. 20.1.4. п.20.1, ст.20. п. 77.1, ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 18.11.2019 №1792, проведена планова виїзна документальна перевірка ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО "АЛЬБІНА" (скорочено - ПСП «АЛЬБІНА»), код ЄДРПОУ 31272854 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2016 по 31.12.2018, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід`ємною частиною).

Вказана перевірка проводилась з 29.11.2019 по 19.12.2019 року. Термін перевірки продовжувався з 13.12.2019 по 19.12.2019 на підставі наказу про продовження терміну проведення перевірки від 11.12.2019 №2485.

В ході проведення перевірки на адресу підприємства надавалась письмова вимога щодо надання пояснень та завірених копій первинних документів від 18.12.2109, складено акт про ненадання до перевірки первинних документів та завірених копій первинних документів від 19.12.2019 No322/15-32-05 01. Директором ПСП «АЛЬБІНА» надано пояснення від 21.12.2019 та завірені копії первинних документів які були врахова при проведенні перевірки. В ході перевірки складено акт про ненадання посадовими особами ПСП «АЛЬБІНА» первинних документів та завірених копій первинних документів від 19.12.2019 №322/15-32-05-01.

За результатами проведення перевірки складено Акт від 26.12.2019 року № 667/15-32-05-01/31272854 «Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного сільськогосподарського підприємства» «АЛЬБІНА» код за ЄДРПОУ 31272854, 38296515 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2016 року по 31.12.2018 року., з встановленими порушеннями:

- п. 44.1, ст. 44, п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1, ст. 188, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI iз змінами та доповненнями, абзацу 5, пункту 4, підрозділу I "Податковий кредит", розділу V «Порядок заповнення податкової декларації», «Порядку заповнення подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 765 904 грн.:

- п. 201.1, п. 201.10, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI iз змінами та доповненнями, в результаті чого ПСП «АЛЬБІНА» не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 2 765 904 грн.:

- п.2.6. розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, iз змінами та доповненнями.;

- п. 12. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N265/95-ВР iз змінами та доповненнями, в результаті чого ПСП «АЛЬБІНА» здійснено реалізацію сільськогосподарської продукції - кукурудзи врожаю 2018 року кількістю 120,1 тон вартістю 610108 грн., яка не відображена у обліку товарних запасів.

Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, згідно п.54.3 ст.54, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI на підставі акта перевірки № 667/15-32-05-01/31272854 від 26.12.2019 р., у зв`язку з порушенням Позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 р. № 0003720501, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 1220216,00 грн.

Також Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, згідно п.54.3 ст.54, п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI на пiдставi акта перевірки № 667/15-32-05-01/31272854 вiд 26.12.2019 р., у зв`язку з порушенням Позивачем п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст 185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 р. № 0003730501, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2263129,00 грн.

Також Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області, згідно п.54.3 ст.54, Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-V на підставі акта перевірки № 667/15-32-05-01/31272854 від 26.12.2019, у зв`язку з порушенням Позивачем ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2020 р. № 0003740501, яким застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 905252,00 грн.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 23.01.2020 р. № 0003720501, від 23.01.2020 р. № 0003730501, від 23.01.2020 р. № 0003740501 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що суб`єкт владних повноважень, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності оскаржуваного рішення, в зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 23.01.2020 р. № 0003720501, від 23.01.2020 р. № 0003730501, від 23.01.2020 р. № 0003740501 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (з наступними змінами та доповненнями, чинними на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений ст.ст. 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 44.1, п.п. 2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України;вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, у тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

При цьому, згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Так, щодо висновків Акту перевірки в частині завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів у ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН» у лютому 2017 року та ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» у квітні 2017 року, колегія суддів, дослідивши надані позивачем договори з ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН» та ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН», а також первинні документи, які складені під час виконання вказаних договорів, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 20.02.2017 р. між ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН» (Постачальник) та ПСП «АЛЬБІНА» (Покупець) укладений договір поставки № 20/02/17, згідно умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця продукцію, визначену рахунком-фактурою, а Покупець-прийняти та оплатити товар.

Згідно умов договору поставки від 20.02.2017 р. Постачальник поставляє товар на умовах EXW (п. 2.1). Постачання Товару здійснюється партіями. На кожну партію Товару Постачальник надає Покупцю рахунок та накладну на товар, в якій вказується найменування, асортимент, кількість та ціна Товару... (п.2.2.). Датою постачання Товару є дата виписки Постачальником товарної накладної (п.2.4.). Оплата по даному Договору здійснюється Покупцем протягом 30 днів з дня поставки. Порядок, умови та строки розрахунків на поставку окремої партії товару можуть бути зміненi за згодою Сторін у Додаткових угодах до даного Договору (п.3.1.). Оплата здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, або готівковій формі шляхом внесення готівки в касу Постачальника (п.3.2). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника або внесення готівки в касу Постачальника (п.3.3.).

Договір підписано повноважними представниками Сторін та посвідчено печатками підприємств (т.13 а. с. 29).

Згідно рахунку на оплату від 20.02.2017 р. № 77, виписаного ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН», за договором придбаний наступний товар: органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 180 л вартістю 315000,00 грн., в т.ч. ПДВ; мікродобриво «Оракул біомолібден» у кількості 320 л вартістю 205008,00 грн., в т.ч. ПДВ..

На виконання умов вказаного договору TOB «IMЕКС ЕВОЛЮШН» було передано, а ПСП «АЛЬБІНА» прийнято 20.02.2017 р. товар на загальну суму 520008,00 грн., в т.ч. ПДВ 86668,00 грн., а саме: органiчний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 180 л вартістю 315000,00 грн., в т.ч. ПДВ; мікродобриво «Оракул болібден» у кількості 320 л вартістю 205008,00 грн., в т.ч. ПДВ., що підтверджується видатковою накладною вiд 20.02.2017 р.

Вартість поставленого Товару була оплачена ПСП «АЛЬБІНА» 28.02.2017 року у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по рахунку

Згідно діючого законодавства ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН» було виписано та зареєстровано податкову накладну від 28.02.2017 р. № 2 на суму 86668,00 грн. ПДВ.

При цьому, придбаний товар був облікований ПСП «АЛЬБІНА» та в подальшому використаний в господарській діяльності, що підтверджується карткою рахунку 63 за лютий 2017 року, накладною внутрішньогосподарського призначення № 20/02 вiд 20.02.2017 р., карткою рахунку 201 за лютий-травень 2017 року.

Як вбачається з даних реєстру платників ПДВ ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН» як на момент виписки податкових накладних та i на теперішній час зареєстрований як платник ПДВ, відомості стосовно скасування його реєстрація відсутні.

Крім того, 18.04.2017 року між ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» (Постачальник) та ПСП «АЛЬБІНА» (Покупець) укладений договір поставки № 18/04/17, згідно умов якого Постачальник зобов`язався передати у власність Покупця продукцію, визначену рахунком-фактурою, а Покупець - прийняти та оплатити товар.

Згідно умов Договору поставки від 18.04.2017 р. Постачальник поставляє товар на умовах EXW (п. 2.1). Постачання Товару здійснюється партія партію Товару Постачальник надає Покупцю рахунок та накладну на товар, в якій вказується найменування, асортимент, кількість та ціна Товару... (п.2.2.). Датою постачання Товару є дата виписки Постачальником товарної накладної (п.2.4.). Оплата по даному Договору здійснюється Покупцем протягом 30 днів з дня поставки. Порядок, умови та строки розрахунків на поставку окремої партії товару можуть бути змінені за згодою Сторін у Додаткових угодах до даного договору (п.3.1.). Оплата здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, або готівковій формі шляхом внесення готівки в касу Постачальника (п.3.2). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок Постачальника або внесення готівки в касу Постачальника (п.3.3.).

Договір підписано повноважними представниками Сторін та посвідчено печатками підприємств (т. 13 а. с. 29)

Згідно рахунку на оплату від 18.04.2017 р. № 2, виписаного ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН», за договором придбаний наступний товар: органiчний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 170 л вартістю 300000,36 грн., в т.ч. ПДВ.

На виконання умов вказаного договору ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» було передано, а ПСП «АЛЬБІНА» прийнято 19.04.2017 р. органічний стимулятор росту Нано Мінералс у кількості 170 л вартістю 300000,36 грн., в т.ч. ПДВ 50000,06 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.04.2017 р. № 8.

Вартість поставленого Товару була оплачена ПСП «АЛЬБІНА» 19.04.2017 року у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Згідно діючого законодавства ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» було виписано та зареєстровано податкову накладну вiд 19.04.2017 р. № 9 на суму 50000,06 грн. ПДВ.

При цьому, придбаний товар був облікований ПСП «АЛЬБІНА» та в подальшому використаний в господарській діяльності, що підтверджується карткою рахунку 63 за квітень 2017 року, накладною внутрішньогосподарського призначення № 19/4 від 19.04.2017 р., карткою рахунку 201 за лютий - травень 2017 року.

Відповідно до відомостей реєстру платників ПДВ ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» на момент виписки податкових накладних було зареєстроване як платник ПДВ, його реєстрація була скасована набагато пізніше, а саме у вересні 2018 року.

Таким чином, у позивача наявні первинні документи щодо здійснення господарських операцій з TOB «IMЕКС ЕВОЛЮШН» та ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» та відповідно наявні підстав для формування податкового кредиту по вказаним господарським операціям.

Надані позивачем документи у сукупності містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в повній мірі підтверджують здійснення позивачем господарських операцій в межах власної господарської діяльності, дозволяють ідентифікувати контрагентів і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на наявну відносно підприємств-контрагентів позивача податкової інформації, оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів також зауважує, що згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду (справа №810/1967/16), під час проведення господарських операцій платник податків може бути необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства, а тому як було вже зазначено вище, необхідно встановлення фактів, які б свідчили про узгодженість дій між позивачем та його контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або обізнаності позивача з будь-якими протиправними діями контрагентів. При цьому позивачем надані всі документи, які свідчать про реальність здійснення господарської діяльності, а в Акті перевірки відсутні будь-які докази про причетність позивача до порушень допущених його контрагентами.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України». У п. 38 рішення зазначено: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів для запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б указували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Частиною 2 статті 6 КАС України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Щодо посилань апелянта на податкове повідомлення-рішення від 05.02.2019 №0004951412, яким встановлено зменшено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 136668 грн., колегія суддів зазначає, що зазначене податкове повідомлення-рішення було скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року по справі №420/2630/20.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року по справі №420/2630/20, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2021 року, було встановлено факт реальності господарських правовідносин позивача з ТОВ «ІМЕКС ЕВОЛЮШН» у лютому 2017 року та ПП «ГОЛДЕН ГРЕЙН» у квітні 2017 року, а відповідно до вимог ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо висновків Акту перевірки в частині відсутності документального підтвердження використання паливно-мастильних матеріалів, вартість яких включалась до складу податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246 затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яким (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Правові ж засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до статті 9 зазначеного якого (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для такого правового висновку.

У розділі V Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачена відповідальність за порушення вимог лише цього Закону.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею цього 20 Закону, може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку, визначеного Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних (чи інших документів, які підтверджують оприбуткування товарів) за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічна правова позиція булав викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року (справа № 810/2715/16).

Так, організація бухгалтерського обліку щодо паливно-мастильних матеріалів, а також норми витрат паливно-мастильних матеріалів у ПСП «АЛЬБІНА» відображені у відповідних наказах по підприємству №4 від 04.01.2016 року, №4 від 04.01.2017 року, №4 від 04.01.2018 року, а також нормах витрат паливно-мастильних матеріалів, які затверджені відповідно наказом №4 від 04.01.2016 року, №19 від 28.11.2016 року, №45 від 30.12.2017 року (т.1 а.с. 157-176).

Щодо підтвердження фактичної можливості зберігання встановлено, що на підприємстві наявний вантажний паливозаправник ємністю 2 тони (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), а також цистерни ємністю 60 тон, що свідчить не тільки про можливість зберігання, а й про можливість використання палива поступово в разі необхідності (т.1 а.с. 156). На підтвердження наявності цистерн надано витяг з балансу основних засобів ПСП «Альбіна» станом на 2020 рiк та накладна вiд 21.05.1998 року про придбання цистерн (т.1 а.с. 155).

Відповідно до договорів ПСП «Альбіна» купувало паливно-мастильні матеріали у ТОВ «Ширяєвагрошляхбуд», ПП «Петрол-Трей», ПП «Окко-Бізнес Контракт», ТОВ «Aiст», ТОВ «Компанія «Євротрейд» .

Згідно договору між ПСП «Альбіна» та «Петрол-Трейд» від 01 квітня 2014 року (т.1 а.с. 143-144) п.3.1 Продавець поставляє Товари на умовах «Самовивозу». За бажанням покупця продавець може найняти автотранспорт у автоперевізника, покупець зобов`язаний компенсувати витрати по автоперевезенню товару продавцю. Відповідно до цього пункту ПСП «Альбіна» скористалось можливістю та пальне за цим договором доставлялось до підприємства найнятим продавцем автотранспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи.

Згідно договору між ПСП «Альбіна» та «Ширяєвагрошляхбуд» та ТОВ «Аіст» пальне надавалось на умовах «самовивозу» з заправних станцій, які знаходяться відповідно у Ширяєво та на трасі Київ-Одеса біля села Старі Маяки.

Згідно договору між ПСП «Альбіна» та «Окко-Бiзнес Контракт» підприємством було придбано талони, які використано поступово шляхом заправки наявних на балансі підприємства автомобілів.

Згідно договору № 141 від 14 вересня 2017 року між ПСП «Альбіна» та ТОВ «Компанія «Євротрейд» (т.1 а.с. 146-151), п.2.1 зазначено, що поставка товару здійснюється погодженими партіями автомобільним транспортом. Відповідно до п.2.2 вказаного договору Товар передається покупцеві окремими партіями(частинами).

Таким чином частина палива була привезена продавцями безпосередньо до ПСП «Альбіна» іншу частину було отримано на умовах самовивозу і використано для збору врожаю шляхом заправки сільгосптехніки та інших автомобілів, які приймають участь у транспортуванні готової продукції та обробці землі.

Щодо посилання в актi на неоприбуткування та не відображення в обліку товарних запасів підприємством 120,1 тон кукурудзи, суд зазначає наступне.

Облік кукурудзи підприємством здійснено належним чином про що свідчить рахунок 271 оборотної відомості (т.1 а.с. 109) в якому можна побачити коли і як з`явилась кукурудза і як була реалізована. В обліку кукурудзи не вбачається її рік, оскільки облік ведеться загальний і при продажі товару неможливо відрізнити кукурудзу по рокам, так як вона зберігається разом i не виокремлюється. Посилання податкового органу на те, що при продажі в накладних кукурудзи було вказано 2018 рік не впливають на існування і облік кукурудзи. Крім того у зв`язку із неможливістю виокремити кукурудзу по роках в накладних було вказано 2018 рік.

Кукурудза врожаю 2016 року була реалізована в 10 місяці 2018 року, що підтверджується оборотною відомостю за жовтень 2018 року по готової продукції рах. 271 (т.1 а.с. 109). Реалізація кукурудзи в 2018 році відображена згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», зареєстровані податкові накладні в ЄДР, виписані накладні, рахунки підписані договори поставки, продукція була доставлена транспортом ПСП «АЛЬБІНА» згідно ТТН. Також дану операцію відображено в декларації за жовтень місяць в податкових зобов`язаннях. Згідно розрахунку за звітний період жовтень 2018 року було перераховано 205122,00грн. ПДВ. (т.13 а.с. 15-22).

При цьому, правова позиція Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі №826/11879/13-а, вказує на те, що наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області №№0003720501, № 0003730501, №0003740501 від 23.01.2020 року та наявності підстав для їх скасування.

При цьому доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, при цьому доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року по справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «АЛЬБІНА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Одеській області №0003720501, № 0003730501, №0003740501 від 23.01.2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: К.В. Кравченко

Суддя: Л.Є. Зуєва