Ухвала

від 06.04.2022 по справі 726/566/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

07 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 726/566/21

провадження № 61-3180ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2022 року у справі за позовом Чернівецької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Чернівецька міська рада звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь 2 005 440,41 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку та судовий збір у розмірі 30 081,61 грн.

Садгірський районний суд м. Чернівці рішенням від 01 листопада 2021 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Чернівецької міської ради 2 005 440,41 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7310136900:65:001:0006. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Чернівецький апеляційний суд постановою від 21 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року - без змін.

ОСОБА_1 24 лютого 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2022 року (повний текст якої складено 26 січня 2022 року) у вищевказаній справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини другої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Позовну заяву подано у квітні 2021 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку становить 60 163,22 грн (2 005 440,41 грн х 1,5 % х 200 %).

Разом із цим, до касаційної скарги заявником долучено квитанцію про сплату судового збору від 24 лютого 2022 року № б/н у розмірі 6 194,05 грн, з якої видно, що операцію проведено через: Мобільний банкінг; статус операції: Очікує обробки.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При перевірці зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України Верховним Судом з`ясовано, що інформація про зарахування судового збору за подачу ОСОБА_1 касаційної скарги за квитанцією від 24 лютого 2022 року № б/н у розмірі 6 194,05 грн відсутня.

Зважаючи на наявність сумнівів у здійсненні сплати судового збору в розмірі 6 194,05 грн до Державного бюджету України та зарахування його до спеціального фонду цього бюджету, заявнику необхідно надати суду документально підтверджені відомості щодо зарахування сплаченого ним судового збору за квитанцією від 24 лютого 2022 року № б/н до спеціального фонду Державного бюджету України (довідку фінансової установи, через яку сплачено судовий збір, чи довідку органу Державної казначейської служби України про зарахування судового збору) або сплатити судовий збір у розмірі 60 163,22 грн.

У разі надання доказів про сплату судового збору за подання касаційної скарги за квитанцією від 24 лютого 2022 року № б/н у розмірі 6 194,05 грн ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 53 969,17 грн (60 163,22 грн - 6 194,05 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 листопада 2021 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 21 січня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев