Рішення

від 03.04.2022 по справі 491/1082/21

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 491/1082/21

Провадження № 2/493/150/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2022 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ТІТОВОЇ Т.П.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ СИРОТА О.В.

ПРЕДСТАВНИКА ВІДПОВІДАЧА БОНДАРЧУКА С.Г.

ПРЕДСТАВНИКА ВІДПОВІДАЧА -

АДВОКАТА БОЙКА О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради»про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ананьївського районного суду Одеської області з позовом до Відділу культури і туризму Ананьївської ради КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради»про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розпорядженням Ананьївського районного суду Одеської області від 24.11.2021р., виданим на підставі протоколу щодо неможливості автоматичного розподілу судової справи №491/1082/21 між суддями, матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму Ананьївської ради КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради»про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу передані до Балтського районного суду Одеської області.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Балтського районного суду Одеської області від 06.12.2021р. визначено склад суду за головуванням судді Тітової Т.П.

Ухвалою судді від 07.12.2021р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків.

На виконання вищезазначеної ухвали позивач надіслала на адресу суду заяву про виправлення недоліків з додатками, в якій вона змінила вимогу.

Ознайомившись із заявою про виправлення недоліків та долученими документами, суддя, ухвалою від 16.12.2021р., повторно залишила без руху уточнену позовну заяву позивача, надавши їй строк для виправлення недоліків.

22 грудня 2021 року, на виконання ухвали від 16.12.2021р., від позивача надійшла заява про виправлення недоліків із необхідною її кількістю для направлення відповідачу.

Ухвалою судді від 16.12.2021р. провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду з викликом до суду сторін.

04 березня 2022 року ухвалою Балтського районного суду Одеської області уточнено назву відповідача КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з 01.06.2011р. працювала прибиральницею в КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради». Наказом №63 від 08.11.2021р. вона була відсторонена від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19. Вона вважає наказ відповідача незаконним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку, оскільки він мотивований положенням ч.2 ст.14 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб», яка передбачає відсторонення працівників від виконання видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень, а ч.1 ст.12 зазначеного Закону визначено перелік інфекційних хвороб, що підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, який не передбачає обов`язкове щеплення від COVID-19, а тому її відсторонення на підставі ч.2 ст.14 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб» є незаконним та безпідставним. Також вона посилається на ст.46 Кодексу законів про працю України, якою також як і іншими Законами України не передбачено правової можливості відсторонення працівника від роботи із підстав відсутності у нього щеплення від COVID-19.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд ухвалити рішення про визнання незаконним та скасування наказу відповідача про відсторонення її від роботи та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.11.2021р. до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 6000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав та у своєму відзиві на позовну заяву просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що 08.11.2021р. директором КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради» винесено наказ №63 «Про відсторонення від роботи працівника КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради» ОСОБА_1 на час відсутності щеплення проти COVID-19», яка з ним ознайомлена під розписку. Кім того, повідомленням №31 від 08.11.2021р. позивача було повідомлено письмово під розписку про обов`язкове проведення вакцинації від COVID-19 на період дії карантину, встановленого КМ України та роз`яснено позивачу про необхідність надання документу, який підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або надання документу, що підтверджує наявність абсолютних протипоказань відповідно до Переліку медичних показань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011р. №595, з попередженням про відсторонення від роботи у встановленому порядку. Наказом МОЗ від 04.10.2021р. №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» на період дії карантину обов`язковій вакцинації проти COVID-19 підлягають працівники позашкільної освіти, який передбачає, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та затверджень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011р. №595, затвердженого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011р. за №1161/19899. Позивач до суду не надала доказів, що вона має такий стан здоров`я, що є перешкодою для вакцинації. Відповідач застосував відсторонення позивача від роботи, оскільки це прямо передбачено в постанові КМ України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», отже керівник навчального закладу правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення позивача. Крім того, відповідач вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про поновлення її на роботі, оскільки відсторонення від роботи є призупинення трудових правовідносин як запобіжний захід, який застосовується у виняткових випадках і має за мету відведення та/або попередження негативних наслідків та на період відсторонення робоче місце за працівником зберігається.

Позивач в судові засідання не з`явилася, але неодноразово направляла на офіційну електронну адресу суду заяви про розгляд справи без її участі, в яких зазначала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представники відповідача в судових засіданнях позов не визнали, просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та повністю підтримали свої заперечення зазначені у відзиві на позов. Крім того, 04.04.2022р. від відповідача на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів цивільної справи копію наказу №11 від 16.03.2022р. про допуск до роботи ОСОБА_1 .

Суд, ознайомившись із позовними вимогами позивача, відзивом відповідача, заслухавши доводи представників відповідача, оцінивши докази, наявні в матеріалах цивільної справи, дійшов такого висновку.

Пунктом першим постанови КМ України від 09.12.2020р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції станом на 08.11.2021р.) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020р. до 31 грудня 2021р. на території України карантин.

Частиною першою ст.46 Кодексу законів про працю України (в редакції станом на 08.11.2021р.) передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06.04.2000р. (в редакції станом на 08.11.2021р.) працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширенняними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно п.3 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021р. №2153 (в редакції станом на 08.11.2021р.), обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Пунктом 41-6 постанови КМ України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020р. (в редакції станом на 08.11.2021р.) установлено керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;

строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Керуючись вищезазначеними нормами відповідач 08.11.2021р. видав, оспорюваний позивачем, наказ №63 про відсторонення від роботи працівника КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради» ОСОБА_1 від роботи з 08.11.2021р. на час відсутності щеплення проти COVID-19 (а.с.80).

Як вбачається з копії виписки з ЄДРПОУ відповідача, основний вид економічної діяльності КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради» - 85.52 Освіта у сфері культури (а.с.84).

Згідно Закону України «Про освіту» від 23.05.1991р. №1060-ХІІ освіта - основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Пунктом 5-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010р. №2778-VI визначено, що заклад освіти сфери культури - юридична особа, що забезпечує здобуття мистецької освіти та/або підготовку кадрів у сферах культури та мистецтв. Мистецтво - творча художня діяльність у сферах: літератури, архітектури, скульптури, живопису, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, танцю, театру, кіно та інші види діяльності людини, що відображають дійсність у художніх образах (п.12 ч.1 ст.1 цього Закону).

Стаття 29 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991р. №1060-ХІІ передбачає структуру освіти, яка включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту, самоосвіту.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991р. №1060-ХІІ позашкільна освіта та виховання є частиною структури освіти і спрямовуються на розвиток здібностей, талантів дітей, учнівської та студентської молоді, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. До позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинки, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади (ч.1 ст.39 Закону).

Державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади визначено в Законі України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000р. №1841-ІІІ відповідно до Конституції України.

Стаття 1 містить терміни, які вживаються для цілей цього Закону , одними з яких є:

система позашкільної освіти - освітня підсистема, що включає державні, комунальні, приватні заклади позашкільної освіти; інші заклади освіти як центри позашкільної освіти (заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої); гуртки, секції, клуби, культурно-освітні, спортивно-оздоровчі, науково-пошукові об`єднання на базі закладів загальної середньої освіти, навчально-виробничих комбінатів, закладів професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої; клуби та об`єднання за місцем проживання незалежно від підпорядкування, типів і форм власності; культурно-освітні, фізкультурно-оздоровчі, спортивні та інші заклади освіти, установи; фонди, асоціації, діяльність яких пов`язана із функціонуванням позашкільної освіти; відповідні органи управління позашкільною освітою і науково-методичні установи; інші суб`єкти освітньої діяльності, що надають освітні послуги у системі позашкільної освіти (абз.2 цієї статті);

заклад спеціалізованої позашкільної освіти - заклад позашкільної освіти, що надає спеціалізовану освіту мистецького, спортивного, військового або наукового спрямування (абз.5 цієї статті);

мистецька школа - заклад спеціалізованої мистецької освіти: музична, художня, хореографічна, хорова, школа мистецтв тощо, який надає початкову мистецьку освіту (абз.6 цієї статті).

Отже, відповідач КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради» відноситься до закладу спеціалізованої позашкільної освіти, працівники якого, відповідно до п.3 Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом МОЗ України від 04.10.2021р. №2153 (в редакції станом на 08.11.2021р.), підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

А тому, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач законно та обґрунтовано видав наказ від 08.11.2021р. №63 про відсторонення від роботи позивача з 08.11.2021р. на час відсутності щеплення проти COVID-19, оскільки вона відмовилася або ухиляється від проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19 та не надала а ні суду, а ні відповідачу медичний висновок про наявність в неї протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Суд взагалі не приймає до уваги обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги позивача з наступних підстав.

Пунктами а, б ст.10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992р. №2801-ХІІ визначено, що громадяни України зобов`язані піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Як зазначалося вище, ч.1 ст.46 КЗпП України (в редакції станом на 08.11.2021р.) визначено умови, коли допускається відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом, однією із яких є: в інших випадках, передбачених законодавством.

До інших випадків, передбачених законодавством, відноситься, зокрема, норма ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06.04.2000р. (в редакції станом на 08.11.2021р.), яка передбачає відсторонення працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширенняними інфекційних хвороб, від виконання зазначених видів робіт у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом.

Законодавством України встановлено обов`язковість профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, для працівників професій, виробництв та організацій, перелік яких затверджено наказом МОЗ України від 04.10.2021р. №2153 (в редакції станом на 08.11.2021р.), до якого також входять заклади позашкільної та спеціалізованої освіти.

Відсторонення працівника від роботи слід розуміти як один із передбачених законодавством випадків призупинення трудових правовідносин, яке полягає у тимчасовому увільненні працівника від обов`язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасовому увільненні роботодавця від обов`язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов`язків в порядку відсторонення від робот на умовах та з підстав, встановлених законодавством, по суті не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках і має на меті запобігання негативних наслідків.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухилення від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Так, пп.3 п.41-6 постанови КМ України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020р. (в редакції станом на 08.11.2021р.) визначено, що керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій взяття до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу».

Отже, оскільки позивач лише тимчасово відсторонена від роботи,суд вважає її вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу безпідставними, так як відповідно до частин 1 та 2 ст.235 КЗпП України рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається лише у разі звільнення без законної підстави.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем її права на працю, яке передбачене ст.43 Конституції України, то необхідно зауважити, що дійсно Конституція України має найвищий пріоритет над законодавчими актами України. Але, Конституцією України також визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3). Тому, аналізуючи ці дві норми Конституції України, суд вважає, що не право на працю, а саме життя, здоров`я і безпека людини є пріоритетними для держави, адже інтереси однієї особи не можуть домінувати над інтересами держави в питанні безпеки життя і здоров`я її громадян. Визначивши перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, держава не тільки реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх працівників відповідних професій, виробництв та організацій, а в нашому випадку працівників та учнів КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради», а й захищає власне життя, здоров`я і безпеку працівника, який не отримав профілактичного щеплення. З огляду на суспільні інтереси, тимчасове відсторонення позивача від роботи (до проведення щеплення, отримання медичного висновку про наявність в неї протипоказань до вакцинації проти COVID-19) не призвело до порушення її конституційного права на працю, адже вона вправі обрати іншу роботу на будь-якому іншому підприємстві, установі чи організації, які не включені до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом МОЗ України від 04.10.2021р. №2153.

Крім того, 04.04.2022р. на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів по справі, а саме копія наказу КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради» від 16.03.2022р. №11 «Про допуск до роботи ОСОБА_1» згідно якого позивача з 16.03.2022р. допущено до роботи прибиральницею, який виданий на підставі наказу МОЗ України від 25.02.2022р. №380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року №2153», з яким позивач ознайомлена особисто під підпис (а.с.131).

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, відповідач правомірно видав наказ від 08.11.2021р. №63 про відсторонення від роботи позивача без збереження заробітної плати, крім того позивач на даний час допущена до роботи, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради»про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, отже у задоволенні позовних вимогслід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.46, 235 КЗпП України, ст.12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст.10 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров`я», п.41-6 постанови КМ України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», наказом МОЗ України «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», ст.ст.12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КУ «Ананьївська музична школа імені Петра Івановича Ніщинського Ананьївської міської ради»про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.04.2022р.

СУДДЯ