Ухвала

від 07.04.2022 по справі 916/2796/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2796/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФАН (54002, м. Миколаїв, вул. Ліскова, буд. 1, код ЄДРПОУ 33812613) до Комунального підприємства Чорноморськводоканал (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, просп. Миру, буд. 41-А, код ЄДРПОУ 32927653), Чорноморської міської ради (68000, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33, код ЄДРПОУ 25932851)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (68003, м. Чорноморськ, просп. Миру, 33, код ЄДРПОУ 33558232).

про стягнення заборгованості за Договором про закупівлю робіт від 01.07.2020 № 393 в розмірі 1 348 123,83 грн., з якої 1 330 409,34 грн. сума основного боргу, 12 903,15 грн. пеня, 4 811,34 грн. 3 % річних

Представники:

Від позивача не з`явився;

Від КП «Чорноморськводоканал» - не з`явився;

Від Чорноморської міської ради не з`явився;

Від третьої особи не з`явився.

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.02.2022 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФАН до Чорноморської міської ради. Задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФАН до Комунального підприємства Чорноморськводоканал. Стягнуто з Комунального підприємства Чорноморськводоканал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФАН 1 330 409,34 грн. суму основного боргу, 12 903,15 грн. пені, 4 811,34 грн. 3 % річних та витрати на сплату судового збору в розмірі 20 221,86 грн. Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 09.03.2022. Запропоновано позивачу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі надати докази понесення у справі судових витрат.

Судове засідання призначене на 09.03.2022 не відбулося у зв`язку із зняттям справи з розгляду, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 30.03.2022 призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати (понесені у справі судові витрати) на 08.04.2022.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач - КП "Чорноморськводоканал" не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідач - Чорноморська міська рада не забезпечила явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа - Управління капітального будівництва Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області не забезпечило явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до частин першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Господарського процесуального кодексу України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Верховного Суду від 19.02.2020 № 755/9215/15-ц.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі № 509/5043/17 (провадження № 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Богомазом А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року № 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Позивачем до позовної заяви надано Розрахунок попередній (орієнтований) суми судових витрат в порядку пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, згідно із яким ТОВ «Німфан» сплатило витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.09.2021 № 3692.

Проте Позивач не надав суду Договору про надання правової допомоги від 02.09.2021 № 04, розрахунку витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг).

Інформація, яка міститься в Розрахунку попередньому (орієнтованому) суми судових витрат в порядку пункту 9 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин третьої, четвертої та п`ятої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 124, 126, 236, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Німфан» в прийнятті додаткового рішення у справі № 916/2796/21 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України набрала законної сили 08.04.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов