Рішення

від 31.03.2022 по справі 456/5604/21

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5604/21

Провадження № 2/456/224/2022

РІШЕННЯ

іменем України

01 квітня 2022 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Яніва Н. М. ,

з участю секретаря Сунак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Загадка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом згідно якого просить суд зобов`язати відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спільною власністю - допоміжними приміщеннями, а саме: коридором «ІV» площею 10,8 кв.м., коридором «30» площею 2,2 кв.м., щитовою «31» площею 2,1 кв.м. на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу незаконно збудованої перегородки з дверима та стягнути судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 оформленого протоколом №2 від 16.01.2020, створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Загадка» та затверджено Статут об`єднання.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , а відповідач ОСОБА_2 разом з членами своєї сім`ї є власником квартири АДРЕСА_3 .

Відповідно до поповерхового плану будівлі у АДРЕСА_4 ) складеного станом на 05.08.1967 р. Стрийським міжміським бюро технічної інвентаризації на першому поверсі будинку існував один загальний коридор, позначений на плані «ІІІ» площею 47,19 кв.м. з якого передбачався доступ до кімнат гуртожитку, а також допоміжних приміщень, у тому числі до позначених на плані: коридор «26» площею 2,26 кв.м. та щитової «27» площею 2,0 кв.м.. Відповідачами самовільно було зведено перегородку з дверима у загальному коридорі «ІІІ», якою виділено квартири « НОМЕР_1 та «НОМЕР_2», а також коридор «26» та щитова «27» від загального коридору та самовільно захоплено сумісне майно, зокрема частину нежитлових приміщень. Цією перегородкою відповідачами обмежено вільний доступ до приміщень загального користування, які є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Згідно технічного плану виготовленого 28.11.2018 на замовлення КП «Надія» на першому поверсі гуртожитку АДРЕСА_1 було позначено два коридори «ІV» площею 10, 8 кв.м. та «ІІІ» площею 26,8 кв.м.. Наявність двох коридорів на 1 -му поверсі будинку спричинена самовільним встановленням перегородки відповідачами.

Вважає, що коридор «ІV» площею 10,8 кв.м., коридор «30» та щитова «31» на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 є допоміжними приміщеннями, призначеними для обслуговування житлового будинку, тому ці приміщення відносяться до спільної сумісної власності співвласників житлового будинку, а тому незаконно зведене, а перегородка з дверима порушує право співвласників багатоквартирного будинку на користування наведеними допоміжними приміщеннями.

У добровільному порядку відповідачі відмовляються демонтувати перегородку у зв`язку з чим вони вимушені звернутись до суду з даним позовом.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2021 року головуючим суддею у справі визначено суддю Янів Н.М. /а.с. 24/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2021 позовну заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Загадка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити дії прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 22.12.2021. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі. /а.с. 27/.

22.12.2021 справу відкладено на 03.02.2021/а.с.32/

03.02.2022 оголошено перерву до 04.03.2022/а.с.38/

04.03.2022 оголошено перерву до 01.04.2022 /а.с. 42/

Розгляд справи по суті відбувся 01.04.2022

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача адвокат Олексишин І.Б. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд такі задоволити у повному обсязі.

Представник позивача, голова ОСББ «Загадка» в судовому засіданні позов підтримала. Додатково пояснила, що відповідачі самовільно захопили частину коридору загального користування, незважаючи на її неодноразові зауваження звільнити коридор не реагують. Просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування заперечень покликалась на те, що вона не захоплювала коридор та щитову. Так зауважила, що коридором «ІV» площею 10,8 кв.м., ніхто з жильців будинку не користується, оскільки вони мають окремий вхід, тому їх права жодним чином не порушуються. В цій частині коридору знаходиться тільки її квартра та квартира її брата відповідача по справі ОСОБА_2 .. Зазначила, що облагородила вказаний коридор і зробила ремонт за свій кошт та встановили перегородку зі згоди попереднього коменданта гуртожитку, оскільки були відсутні вхідні двері в під`їзд, було холодно та мала місце крадіжка з проникненням в її квартиру, а тому хотіли якимось чином себе захистити. При цьому жодним чином не перешкоджає в доступі голові ОСББ до цього приміщення. Також вказала, що її жодного разу не запрошували на збори ОСББ з приводу ненадання доступу до щитової та коридору, неоплати послуг чи з інших питань.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши відсутність з боку сторін заяв про врегулювання спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи достатньо

доказів про права та взаємовідносини сторін і у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та таке не заперечувалось сторонами по справі, що управління будинком АДРЕСА_1 здійснює об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Загадка», яке зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 04.02.2020./а.с.6/

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником кімнати АДРЕСА_2 , загальною площею 43,7 кв.м., а відповідач ОСОБА_2 є співвласником ј частини кімнати АДРЕСА_3 ./а.с.7-9/

Згідно наказу №3 ОСББ «Загадка» від 02.06.2020 підписаного головою правління ОСББ «Загадка» Демчук М.В. встановлено, що спільним майном ОСББ «Загадка» являються приміщення щитової, якими самовільно заволоділа мешканка квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 , а тому такій наказано до 09.06.2020 звільнити приміщення щитової загального користування ОСББ «Загадка» №30 загальною площею 2,2; № 31 загальною площею 2,1.

У матеріалах справи наявна копія по поверхового плану будинку по АДРЕСА_4 , зокрема зі схеми 1-го поверху вбачається загальний коридор який позначений «ІІІ» загальною площею 47.19 кв.м., коридор №26 площею 2,26 кв.м., та кладовка № 27 площею 2,0 кв.м..

Згідно технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок гуртожиток АДРЕСА_1 , виготовленого 28.11.2018 на замовлення КП «Надія» Стрийської міської ради» Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації, а також плану першого поверху, вбачається, що під літерою «ІІІ» позначений коридор площею 26,8 кв.м., під літерою «ІV» позначено коридор площею 10,8 кв.м. Також під № 65 позначено кладову площею 1,0 кв.м., під № 64 коридор площею 3,5 кв.м., № 30 - коридор площею 2,2 кв.м., № 31 - щитова площею 2,1 кв.м..

На вказаному плані між коридором позначеним літерою «ІІІ», площею 26,8 кв.м., та коридором під літерою «ІV» площею 10,8 кв.м. позначено перегородку.

У відповідності до акту обстеження коридору і приміщення щитової загального користування ОСББ «Загадка» складеного головою правління ОСББ «Загадка» ОСОБА_3 за участі співвласників житлових і нежитлових приміщень будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 з кімнати НОМЕР_3 ОСОБА_4 , НОМЕР_4 ОСОБА_5 , з НОМЕР_5 ОСОБА_6 НОМЕР_6 ОСОБА_7 вбачається, що комісії 11.02.2022 не вдалось потрапити у приміщення коридору і електрощитової загального користування мешканців гуртожитку, перешкодою чого були самочинного вмонтовані двері посеред коридору першого поверху співвласниками кімнат АДРЕСА_7 ОСОБА_2 та кім. № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ключі від яких знаходяться у них. Також вказали, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не являються членами об`єднання, не сплачують квартплату по утриманні будинку і прибудинкової території за зайняті ними житлові і нежитлові приміщення, не приймають ніякої участі у життєдіяльності ОСББ «Загадка» та добровільно відмовляються звільнити самовільно захоплені приміщення загального користування об`єднання./а.с.40/

Також, матеріалами справи встановлено, що голова правління ОСББ «Загадка» Демчук М. двічі зверталась у Стрйиський ВП ГУ НП у Львівській області з заявою з приводу обмеження доступу до електрощитової ОСОБА_1 , однак за результатами перевірки встановлено, що відомості наведені у звернені не підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань у зв`язку з відсутністю кримінального правопорушення, мають ознаки циавільно правового характеру та такі слід вирішувати у порядку цивільного судочинства. /а.с.10-11/

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, норми Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Закону України «Про обєднання співвласників багатоквартироного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про приватизацію державного житлового фонду», Правила утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно зі статтею 1 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку, що фактично було зроблено відповідачами.

Право спільної сумісної власності не передбачає визначення часток співвласників у праві спільної власності, на відміну від права спільної часткової власності, учасник якої наділений правом вимагати виділення йому в натурі частини майна у володіння та користування (частини друга - четверта статті 358 ЦК України), а також самостійно розпоряджатися своєю часткою (стаття 361 ЦК України).

Проте співвласники майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, не тільки володіють та користуються, але й розпоряджаються таким майном за спільною згодою. Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників (пункт 1 частини першої та частина друга статті 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Принцип та порядок визначення часток внесків і платежів співвласників на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна встановлений статтею 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно з якою частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Отже, багатоквартирний будинок є житловим будинком, будівлею, призначеною для постійного в ній проживання.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об`єднання зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов та порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна, а також припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласників.

У статті 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Відповідно до частини першої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У пункті 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, указано, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

У п. 33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 7 лютого 2014 р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»,- судам роз`яснено, що, відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України, позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

Відповідно до п. 1.4.1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Пунктом 1.4.5 цих Правил передбачено, що для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, їх власник або уповноважений ним особа подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування. У разі необхідності можуть подаватися такі документи як згода власників (співвласників) на переобладнання або перепланування приміщень.

Пунктом 3 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572, передбачено, що власники приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Згідно з частиною другою статті 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перепланування приміщення спільної сумісної власності може бути здійснено з дотримання встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Загадка», яке виконує фунцію балансоутримувача даного будинку.

Сторона позивача, аргументуючи обґрунтованість поданого позову, покликається на те, що відповідачами на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 незаконно зведено перегородку з дверима у загальному коридорі чим порушується право інших співвласників вказаного будинку на користування допоміжними приміщеннями, а саме коридором «IV» площею 10,8 кв.м., коридором «30» та щитовою «31» які призначені для обслуговування житлового будинку та є спільною суміною власністю співвласників житлового будинку.

Водночас, відповідач ОСОБА_1 , заперечує повністю проти позову, покликається на те, що ніяких приміщень самовільно не захоплювала, коридором «IV» площею 10,8 кв.м., який вона за свій кошт відремонтувала, користується тільки вона та її брат ОСОБА_2 , оскільки саме їх квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_7 , які належать їм на праві власності знаходяться на цьому коридорі, прав інших співвласників даного будинку цим не порушується. Щодо щитової «31» та коридору «30», то вказала що такими приміщеннями не користується, жодних перешкод доступу відповідальних осіб до даного приміщення не чинить та не заперечує проти такого доступу.

Надаючи оцінку аргументам позивача суд критично оцінює доводи про те, що встановленою перегородкою порушується право інших співласників багатоквартирного будинку на доступ до приміщення щитової позначеної у технічному паспорті під № «31» Так матеріали справи не містять жодних підтведжуючих доказів того, що у вказаному приміщенні знаходиться щитова та, що така знаходиться в робочому стані, оскільки згідно копії поповерхового плану у будинку АДРЕСА_8, яке у технічному паспорті на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок гуртожиток від 28.11.2018 позначений під № «31», знаходилась клодова площею 2,0 кв.м., а не щитова площею 2,1 кв.м..

Позивачем на підтвердження факту існування робочої електрощитивої у приміщенні «31» не надано проектної документації на будівництво та/або технічне переоснащення електричних мереж у вказаному будинку та, що такі прийняті в експлуатацію.

Окрім цього, згідно п.2.2.7."Правил будови електроустановок.Електрообладнання спеціальних установок" затверджених наказом Міністерстом праці та соціальної політики № 272 від 21.06.2001 електрощитове приміщення це - приміщення або його відгороджена частина, яка доступна тільки для кваліфікованого обслуговуючого персоналу, де встановлюються ГРЩ, ВРП, ВП та інші розподільні пристрої. Тобто законодавстом заборнонено доступ до електрощитового приміщення співвласників (жильців) багатоквартирного будинку, а доказів звернення працівників спеціалізованої організації, яка забезпечує функціонування внутрішньобудинкової системи до ОСББ «Загадка» з заявою про забезпечення доступу до електрощитової не надано.

Також позичачем не доведено права яких саме співвласників багатоквартироного будинку порушується на користування коридором «IV» площею 10,8 кв.м., та коридором «30» та чи такі звертались з відповідними заява про порушення їх права на спільне майно до ОСББ.

Також, з урахуванням того, що ОСББ «Загадка» було зареєстровано 2020 р., а факт наявності перегородки у коридорі було задокуметовано 2018 на момент проведення технічної інвентиризації житлового будинку, позивачем на підтвердження позовних вимог не долучено доказів того, що вказана перегородка була спорудженна незаконно, без відповідного дозволу, зокрема стороною позивача не надано доказів звернення у виконавчий комітет міської ради з заявою на предмет законності встанолення даної перегородки.

Матеріали справи не містять доказів того, що проведене відповідачами перепланування, а саме встановлення перегородки у загальному коридорі призвело до порушення конструктивних елементів, засобів протипожежного захисту, чи проведено з порушенням вимог державних будівельних норм.

Окрім цього, суд критично оцінює долучений до матеріалів справи Акт обстеження коридору і приміщення щитової загального користування ОСББ «Загадка від 11.02.2022 оскільки такий огляд проводився за відсутності співласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Жодних інших належних, допустимих та достатніх доказів позивачем не подано, не заявлено клопотань про їх витребування, не повідомлено про причини неможливості подати такі докази,

зважаючи на те, що суд розглядає справи лише на підставі тих доказів, що подаються сторонами, а у разі складнощів в отримання доказів - сторони мають право заявити клопотання про їх витребування.

Також суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачі не сплачують квартплату по утриманню будинку і прибудинкової території за зайняті ними житлові і нежитлові приміщення, як голослівні, оскільки на підстердження таких не надано жодного доказу наявної у них заборгованості по сплаті квартплати.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, прав та інтересів юридичних осіб суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні поданого позову у звязку з недоведеністю.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями ч.1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволені позовних вимог повністю, слід відмовити у вимозі про стягнення з відповідача судових витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволені позову об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Загадка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 06 квітня 2022 року.

Головуючий суддя Н. М. Янів