Рішення

від 10.10.2007 по справі 9/125/06-22/282/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/125/06-22/282/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.07                                                                                        Справа №  9/125/06-22/282/07

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом:     Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Комунарське відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69002, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54)до  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Альянс” (69067, м. Запоріжжя, вул.. Республіканська, 57/40)

Суддя Скиданова Ю.О..

Представники:

Від позивача:    Мерліч П.В. –довіреність №КД-1257 від 06.04.2007 р.

Від відповідача: Не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ :

Позивач  звернувся до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з відповідача завданих збитків за істотні порушення договору про уступку права вимоги № ДР/1013 від 23.05.2005 у розмірі 300 000 грн., а також 15 600 грн. –індексу інфляції, 3 082,18 грн. –3% річних, 17 304,01 грн. –середнього проценту кредитування.      

Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2007 р. по справі№9/125/06 рішення господарського суду Запорізької області від 29.09.2006 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.12.2006 р. у справі №9/125/06 скасовано. Справу 9/125/06 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області Немченко О.І. №974  від 23.07.2007  р. справу передано на новий розгляду судді Скидановій Ю.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області  від 24.07.2007 р. справа прийнята до провадження суддею Скидановою Ю.О, та присвоєно справі №9/125/06-22/282/07, розгляд справи призначено на 16.08.2007 р..

Ухвалою  в.о. голови господарського суду Запорізької області від 16.08.2007 р. строк розгляду спору по справі №9/125/06-22/282/07 продовжено на один місяць до 24.10.2007 р..

Ухвалою від 16.08.2007 р. розгляд справи відкладався до 10.10.2007 р..

В судовому засіданні 10.10.2007 р.,  порядку ст. 85 ГПК України, суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

Судовий розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу ( за клопотанням представника позивача).

У судових засіданнях позивач підтримав заявлені позовні вимоги, які засновані ним на умовах договору про уступку права вимоги № ДР/1013 від 23.05.2005, ст.ст. 22, 625, 651, 653 ЦК України і викладаються в наступному: за умовами укладеного між сторонами договору, відповідач (новий кредитор) зобов'язався  відшкодувати позивачу (первісному кредитору) протягом 185 календарних днів за уступку права вимоги суму в розмірі 300 000 грн. У зв'язку із тим, що відповідач не виконав зазначену умову договору, позивач просить суд стягнути з відповідача  300 000 грн. збитків за неналежне виконання договору про уступку права вимоги,  а також на підставі ст. 625 ЦК України просить стягнути суму індексу інфляції за час прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 15 600 грн., суму 3% річних в розмірі  3 082,18 грн. Крім того, позивач просить суд також стягнути з відповідача 17 304,01 грн.  –не отриманих відсотків від кредитування, тобто доходів, які позивач міг би одержати, якби його право не було порушене (упущену вигоду).

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах суду від 24.07.2007 р. та від 16.08.2007 р.  не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. На адресу суду ухвали направлені в адресу відповідача не поверталися.

Відповідач по справі  є  юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

При розгляді даного спору судом встановлено, що 22.03.2005 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі філії “Комунарське відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (іпотекодержатель) і ТОВ “Агро-Вест” (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 24/3-05, згідно до якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 3/кр-05 від 31.01.2005р., укладеного між іпотекодержателем та ЗАТ “Канцерівка”, за умовами якого останній зобов'язаний в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути іпотекодержателю до 27.01.2006р. всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту у розмірі 1.000.000,00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 19 % річних, у т.ч. відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 24 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання боржником умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором. Іпотекою також забезпечені інші зобов'язання іпотекодавця, що виникають в силу цього договору.

23 травня 2005 року між акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) в особі філії “Комунарського відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (позивач по справі,  первісний кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес Альянс” (відповідач по справі, новий кредитор за договором) укладено Договір про уступку права вимоги № ДР/1013 ( надалі Договір уступки права вимоги), за умовами якого позивач уступив, а відповідач прийняв на себе право вимоги за кредитним договором № 3/кр-05 від 31.01.2005 (зі змінами і доповненнями), укладеним між позивачем і ЗАТ “Канцерівка” (надалі –боржник) ( п.1.1. Договору).

В п.1.2 Договору сторони обумовили, що за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати суми кредиту, плати за кредит, відсотків за неправомірне користування кредитом, неустойки, збитків у сумі 300000,00 грн..

Ціна уступки права вимоги, що передбачена в п.1.1 цього договору, визначена сторонами в сумі 300000,00 грн. (п.2.1 Договору).

З умовами договору новий кредитор зобов'язується відшкодувати первісному кредитору за уступку права вимоги за цим договором суму заборгованості боржника в розмірі 300000,00 грн. (п.3.2 Договору).

З моменту підписання Договору уступки незалежно від виконання зобов'язання боржником новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі 300000,00 грн., а новий кредитор зобов'язаний виконати зобов'язання перед первісним кредитором протягом 185 календарних днів із дня набуття чинності цього договору (п.3.3 Договору).

Згідно з п.4.2. Договору, грошові зобов'язання визнаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на рахунки, вказані первісним кредитором.

Відповідно до п.п.  6.1,  6.2 Договору, у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.

Пунктами 7.1 - 7.3 Договору сторони узгодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін. Договір діє до моменту належного виконання зобов'язань сторонами. У випадку невиконання новим кредитором п.п. 3.2, 3.3, 3.4 цього договору, цей договір вважається розірваним через 3 дні після такого невиконання зобов'язань, при цьому всі документи, отримані новим кредитором відповідно до п.5.1 даного договору передаються первісному кредитору протягом 1 робочого дня.

У судовому засіданні позивач зазначив, що ТОВ “Бізнес Альянс”  свою частину зобов'язань - щодо відшкодування позивачу за здійснену уступку права вимоги не виконав; суму в розмірі 300000,00 грн. до теперішнього часу не сплатив, що є істотним порушенням договору. Вказаними діями відповідач спричинив позивачу збитки в сумі 300000,00 грн. (прямі, реальні збитки). Окрім того, на суму збитків позивачем нараховано  та заявлено до стягнення 15600,00 грн. індексу інфляції, 3082,18 грн. 3-х % річних, 17.304,01 грн. середнього проценту кредитування –доходи, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено (упущена вигода).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При наданні оцінки матеріалам справи у їх сукупності, суд встановив, що матеріали справи у їх сукупності свідчать про те, що відповідач не виконав взяте на себе за договором № ДР/1013 про уступку права вимоги від 23.05.2005р. у встановлений строк зобов'язання - щодо відшкодування позивачу за уступку права вимоги суми заборгованості ЗАТ “Канцерівка”в розмірі 300000,00 грн. Протягом 185 календарних днів із дня набуття чинності договором № ДР/1013, тобто у строк до 24.11.2005р., відповідач не сплатив позивачу суму 300000,00 грн..

На підставі вищевстановленого, суд  дійшов висновку, що Договір № ДР/1013, на підставі  п.7.3 зазначеного договору  вважається розірваним автоматично (без  необхідності вчинення додаткових дій) через 3 дні після такого невиконання зобов'язань, тобто з 27.11.2005 р..

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки Договір уступки права вимоги  вважається розірваним автоматично з 27.11.2005р., можливо зробити висновок, що з цього моменту у відповідача відсутнє договірне зобов'язання, передбачене пунктом 3.2 цього договору щодо відшкодування банку за уступку права вимоги суми заборгованості ЗАТ “Канцерівка” в розмірі 300000,00 грн.

Висновок суду про припинення зобов'язання відповідача по відшкодуванню банку за уступку права вимоги суми заборгованості ЗАТ “Канцерівка” в розмірі 300000,00 грн. випливає з приписів ст.ст. 598, 653 ЦК України, ст.202 ГК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Частиною 2 ст.653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до,  частини 2 та 3 ст. 202 ГК України що господарське зобов'язання припиняється у разі його розірвання.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Щодо істотності порушення відповідачем взятого на себе договірного зобов'язання, то слід зазначити наступне.

Ст.ст.  610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст.22 ЦК України)

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Стаття 224 ГК України визначає, що  учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі (ст.216 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів ( ч.2 ст.218 ГК України).

Як вищевстановлено судом, ТОВ “Бізнес Альянс” свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, не сплатив позивачу за здійснену уступку права вимоги 300000,00 грн., після розірвання договору в порядку п.7.3. Договору.

З викладеного вище вбачається, що позивач втратив майно (предмет іпотеки), яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Кам'янське, вул. Центральна, 3. Як наслідок, позивач мусить зробити витрати для відновлення свого порушеного права. Вартість втраченого майна та витрати для відновлення порушеного права позивача складають суму 300000,00 грн., що відповідає заставній вартості предмету іпотеки (п.1.4 іпотечного договору № 24/3-05 від 22.03.2005р.).

З урахуванням зазначених обставин, а саме втрати позивачем предмету іпотеки заставною вартістю 300000,00 грн., а також відсутністю у відповідача зобов'язання за договором № ДР/1013 від 23.05.2005р. щодо відшкодування банку за здійснену уступку права вимоги суми заборгованості ЗАТ “Канцерівка” в розмірі 300000,00 грн., у зв'язку з розірванням такого договору, сума 300000,00 грн. є збитками позивача, які підлягають стягненню з ТОВ “Бізнес Альянс” з метою відновлення права та охоронюваного законом інтересу позивача.

Розмір збитків в сумі 300000,00 грн. доведений позивачем у встановленому законом порядку. Збитки  позивача у розмірі 300000,00 грн.  є реальними збитками позивача.

При визначені збитків суд також враховував ст.614 ЦК України, згідно до якої особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем по справі всупереч зазначеним нормам законодавства, не було доведено суду відсутність його вини у порушенні взятого на себе договірного зобов'язання, внаслідок чого позивачу було завдано збитків. Таким чином, відповідач має нести відповідальність за порушення умов договору у вигляді відшкодування позивачу збитків.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 300000,00 грн. збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994р. № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, 3 % річних є платою саме за користування чужими грошовими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

ЦК України закріплює принцип повного відшкодування збитків, у зв'язку з чим слід виходити з того, що збитки (у т.ч. прямі) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції. Вказане підтверджується Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/223 від 12.05.1999р. “Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції”.

Відповідно до  Постанови  судової палати у господарських справах Верховного суду України  №2-4/1319-2004 від 28.03.2006 р., на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливе виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті “Урядовий кур'єр”. Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.

Позивачем заявлено до стягнення суму 15600,00 грн. втрат від інфляції за період з листопада 2005р. по лютий 2006р., а також суму 3082,18 грн. 3 % річних за період з 24.11.2005р. по 28.02.2006р.

Судом перевірено розрахунок заявлені до стягнення суми та встановлено, що сума втрат від інфляції за заявлений період складає 15588,54 грн., а 3 % річних - 2367,12 грн., таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. В іншій частині позову по даним сумам слід відмовити.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 17304,01 грн. середнього проценту кредитування.

Судом встановлено, що фактично, сума 17304,01 грн. середнього проценту кредитування заявлена позивачем в якості збитків у вигляді упущеної вигоди, а як було  зазначено вище, статтею 623 ЦК України передбачено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Суд вважає, що позивачем не було надано  відповідних доказів вчинення ним заходів, спрямованих на одержання будь-яких доходів, не доведено того, що у зв'язку саме з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач не отримав доходи –відсотки від кредитування, які б міг реально одержати за звичайних обставин, окрім того до позовної заяви не додано документального обґрунтування цієї позовної вимоги.

На підставі зазначеного суд вирішив відмовити в позовній вимозі щодо стягнення з відповідача  17304,01 грн. середнього проценту кредитування, оскільки вона є не підтвердженою та необґрунтованою.

  Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Альянс” (69067, м. Запоріжжя, вул. Республіканська, 57/40, ЄДРПОУ 32786778, п/р № 26001301312052 в філії Комунарське відділення  Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313344 ) на користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) в особі філії “Комунарське відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69002, м. Запоріжжя, вул.. Дзержинського, 54, ЄДРПОУ 09313344) 300000,00 грн. збитків, 15588,54 грн.  втрат від інфляції,  2367,12 грн. 3% річних,  3179,25 грн.. державного мита,  111,66 грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84  ГПК України  17.10.2007 р..   

Суддя                                                   Ю.О. Скиданова