Постанова

від 07.04.2022 по справі 420/14514/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14514/20

Головуючий І інстанції Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 12.04.2021р.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємство «Союз НТВ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2020р. ПП «Союз НТВ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області (правонаступника ГУ ДФС в Одеській області), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.10.2018р. №0211371210.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки ГУ ДФС в Одеській області про порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24506,20 грн. (за звітні податкові періоди), які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, є протиправними та необґрунтованими, адже не відповідають фактичним обставинам, первинним документам ПП «Союз НТВ», а також вимогам діючого податкового законодавства України.

Представник ГУ ДПС в Одеській області надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) адміністративний позов ПП «Союз НТВ» - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.10.2018р. №0211371210. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області на користь ПП «Союз НТВ» 2102 грн. сплаченого судового збору, а також понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1200 грн. професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 11.05.2020р. подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2020р. та прийняти нове, яким у відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

24.05.2021р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2021р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою податкового органу та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Замінено відповідача у даній справі на його правонаступника - ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

12.07.2021р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «Союз НТВ» зареєстровано21.04.2004р. як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис (№15561200000023139), та перебуває на обліку як платник податку з 29.04.2004р.

24.09.2018р. посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку ПП «Союз НТВ» з питань своєчасності сплати податку на прибуток згідно з наданою податковою декларацією з податку на прибуток за звітний податковий період - 2015р. платника податку на прибуток, рішення-повідомлення форми «Р» №0001022201 від 05.02.2014р., рішення-повідомлення форми «Ш» №0003291201 від 01.06.2016р.

За результатом камеральної перевірки було складено акт від 24.09.2018р. за №27993/15-32-12-10/32896311, відповідно до якого встановлено, що платник порушує терміни сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, п.137.3 ст.137 ПК України (із змінами та доповненнями). Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24506,20 грн. за звітні податкові періоди: 2014р., 2015р. та 2016р.

На підставі зазначеного вище акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.10.2018р. №0211371210 про нарахування підприємству позивача штрафних санкцій у розмірі 4901,24 грн.

Не погоджуючись із вказаними діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірних рішень відповідача.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить із наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

За визначенням, наведеним у пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, грошовим зобов`язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або ж інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 цієї статті податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У свою чергу, посадові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно, а також уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності (пп.21.1.1-21.1.5 п.21.1 ст.21 ПК України).

За змістом ст.62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

Як визначено у п.п.76.1,76.2 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника чи уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок же оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 цього Кодексу.

Згідно з п.86.2 ст.86 ПК України,за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації у контролюючому органі вручається або ж надсилається для підписання протягом 3 (трьох) робочих днів платнику податків у порядку ст.42 цього Кодексу.

Як встановлено судами обох інстанції з матеріалів справи, змісту пояснень сторін та наданих ними доказів, за результатом проведення камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення ПП «Союз НТВ» норм податкового законодавства щодо сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57, п.137.3 ст.137 ПК України, згідно з наданою податковою декларацією з податку на прибуток за звітний податковий період - 2015р., рішення-повідомлення від 05.02.2014р. №0001022201 та рішення-повідомлення від 01.06.2016р.№0003291201.

Так, відповідно до п.п.57.1,57.3ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 (десяти) календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі ж визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 (десяти) календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У силу вимог п.57.4 ст.57 ПК України, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, то вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому ст.43 цього Кодексу.

Перевіряючи ж правильність наданої судом першої інстанції правової оцінки оскаржуваному ПП «Союз НТВ» податковому повідомленню-рішенню від 16.10.2018р. за №0211371210 у межах дотримання відповідачем ч.2 ст.2 КАС України при його прийнятті, судова колегія звертає увагу на те, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.п.56.1,56.2 ст.56 ПК України).

Пунктом 56.15 ст.56 ПК України регламентовано, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених у п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Однак, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (пп.56.17.5 п.56.17 ст.56 ПК України).

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом стосовно визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, системний аналіз положень ст.56 ПК України свідчить, що у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов`язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. При цьому, протягом строку оскарження грошове зобов`язання вважається неузгодженим.

У той же час, матеріалами справи беззаперечно підтверджується, що рішення-повідомлення від 05.02.2014р.№0001022201 було оскаржене позивачем - ПП «Союз НТВ» в судовому порядку до Одеського окружного адміністративного суду, який, в свою чергу, своїм рішенням від 27.05.2020р., залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020р. (у справі №815/4453/14), задовольнив адміністративний позов ПП «Союз НТВ», визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.03.2014р. №0001022201 та №0001032201.

Дані обставини не заперечувались відповідачем як в суді 1-ї інстанції, так і в суді апеляційної інстанції та жодним чином не спростовувалися.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів констатує, що контролюючий орган, під час проведення камеральної перевірки, дійшов помилкового висновку про порушення ПП «Союз НТВ» термінів сплати визначеного грошового зобов`язання на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.02.2014р. №0001022201, адже дане рішення на той час фактично було визнано незаконними та скасовано у судовому порядку (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2020р. у справі №815/4453/14).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.10.2018р. №0211371210, не відповідає критеріям, визначеним ст.2 КАС України, а представлені позивачем докази у своїй сукупності дають підстави вважати, що дане рішення є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Інші аргументи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах податкового законодавства та спростовуються матеріалами справи.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах обох інстанцій.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 08.04.2022р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко