Рішення

від 12.04.2021 по справі 420/14514/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14514/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Союз НТВ (пр.-кт Ак.Глушка,11-Б, м.Одеса, 65113) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області №0211371210 від 16.10.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства Союз НТВ до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210.

Позовні вимоги обґрунтовано тим , що у жовтні 2018 року приватне підприємство СОЮЗ НТВ код ЄДРПОУ 32896311 засобами поштового зв`язку отримало акт перевірки Головного управління ДФС в Одеській області від 24.09.2018 року за №27993/15-32-12-10/32896311 Про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток , у висновках якого зазначено: Дані перевірки свідчать про Платник порушує терміни сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, пункту 137.2 статті 137 розділу ІІІ Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями). Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24506,2 грн. за звітні податкові періоди: 2014, 2015, 2016 роки . На підставі зазначеного Акту, засобами поштового зв`язку було отримано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210, яким ПП СОЮЗ НТВ визначені штрафні санкції у розмірі 4901, 24 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств за актом від 24.09.2018 року за №27993/15-32-12-10/32896311. Однак, ПП СОЮЗ НТВ не може погодитися із висновками зробленими посадовими особами контролюючого органу в Акті вищезазначеної перевірки через їх протиправність, безпідставність, необґрунтованість, необ`єктивність та невідповідність фактичним обставинам, первинним документам ПП СОЮЗ НТВ й вимогам діючого цивільного й податкового законодавства України, у зв`язку із чим звернулось до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року проведено заміну відповідача, а саме: Головне управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на його правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) по справі №420/14514/20.

05.03.2021р. до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому ГУ ДПС в Одеській області не згодна з позицією ПП Союз НТВ та вважає доводи позивача такими, що не підлягають задоволенню. ГУ ДПС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 абз. 2 п. 76.3 ст. 76 Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податку на прибуток згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2015 рік платника податку на прибуток, ППР форми Р №0001022201 від 05.02.2014 року ППР форми III від 01.06.2016 року №0003291201 ПП Союз НТВ . Відповідно до фактичних обставин справи ГУ ДПС в Одеській області складено акт від 24.09.2018 року №27993/15-32-12-10/32896311 Про результати камеральної перевірки податкової звітності податку на прибуток в якому встановлено порушення термінів сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків визначених п. 57.1 ст.57 ПКУ- є повністю обґрунтованими та прийняті відповідно до норм чинного законодавства.

09.03.2021 року від позивача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначено, що відповідачем зазначається, що Позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24506,2 грн. за звітні податкові періоди: 2014, 2015, 2016 роки та відповідно наводяться періоди затримки сплати відповідних зобов`язань. Позивач категорично не погоджується з зазначеним на підставі наявних платіжних доручень, які додаються до Відповіді на відзив. Таким чином, останнім днем сплати податкових зобов`язань з податку на прибуток 2015 рік є 10.03.2016 року. Позивач звертає увагу, що Позивач 23.02.2016 року сплатив податкові зобов`язання з податку на прибуток за 2015 рік без порушення строків визначених діючим законодавством. Стосовно несвоєчасної сплати грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2014 року №0001022201 позивач зазначає, що у відзиві відповідача на адміністративний позов позивача взагалі не згадується судова справа №815/4453/14, в якій визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.03.2014 року №0001022201 та №0001032201, за якими виникав на певний період податковий борг Позивача. З цього приводу позивач зазначає, що в період з 27.02.2014 по 05.03.2014, на підставі наказу від 24.02.2014 № 119-п,повідомлення від 24.02.2014 № 23, на підставі висновку щодо розгляду заперечень на акт перевірки ПП СОЮЗ НТВ від 11.02.2014 № 206/15-51-22-01/32896311, відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП СОЮЗ НТВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Індепендент Груп за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 12.03.2014 № 500/15-51-22-01/32896311. На підставі вказаного акту перевірки 25.03.2014 були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001022201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24385 грн., в тому числі 19 508 грн. - за основним платежем та 4877 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0001032201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 23224 грн., в тому числі 18579 грн. - за основним платежем та 4645 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. У серпні 2014 року ПП СОЮЗ НТВ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.03.2014 року №0001022201 та №0001032201. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 по справі №815/4453/14, адміністративний позов залишено без задоволення. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року касаційну скаргу приватного підприємства Союз НТВ (код ЄДРПОУ 32896311, місцезнаходження: 65113, м. Одеса, проспект Ак.Глушка, буд.11-Б) задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі №815/4453/14 - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 27.05.2020 року Рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі №815/4453/14, адміністративний позов приватного підприємства Союз НТВ до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25.03.2014 року №0001022201 та №0001032201 - задоволено, відповідно податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25.03.2014 року №0001022201 та №0001032201 визнано незаконними та скасовано. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року по справі №815/4453/14 (адміністративне провадження №К/9901/27039/20) - касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №815/4453/14 повернуто скаржнику. Отже, підставою для проведення камеральних перевірок ПП СОЮЗ НТВ , за результатами яких були складені акти ГУ ДФС в Одеській області, в тому числі від 24.09.2018 року за №27993/15-32-12-10/32896311 були узгоджені податкові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 по справі №815/4453/14. На сьогоднішній день, ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду 17.02.2015 по справі №815/4453/14 - скасована згідно Постанови Верховного Суду 10 квітня 2020 року по справі №815/4453/14, а отже, відсутні підстави: для проведення камеральних перевірок ПП СОЮЗ НТВ щодо своєчасності сплати податку на прибуток приватних підприємств за звітні податкові періоди: 2014,2015,2016,2018 роки; складання акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області від 24.09.2018 року за №27993/15-32-12-10/32896311; складання та винесення податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, у порядку, абз.2 п. п. 76.3 ст.76 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), головним державним ревізор-інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності м. Одеси управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС в Одеській області Славіною Олександрою Олександрівною, у приміщені Головного управління ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку ПП СОЮЗ НТВ з питання своєчасності сплати податку на прибуток згідно наданої податкової декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2015 рік платника податку на прибуток, рішення-повідомлення форми Р №0001022201 від 05.02.2014р., рішення-повідомлення форми Ш №0003291201 від 01.06.2016р.

За результатом перевірки було складено акт від 24.09.2018 року за №27993/15-32-12-10/32896311, відповідно до якого встановлено, що платник порушує терміни сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, пункту 137.3 статті 137 розділу ІІІ Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями). Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 24506,20 грн. за звітні податкові періоди: 2014, 2015, 2016 роки.

На підставі даного акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0211371210 від 16.10.2018 року.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контролю за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.81.1. ст.81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення такої перевірки та копії наказу про проведення перевірки

Відповідно до п.86.1. ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.56.2 ст.56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.15 ст.56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків (пп.56.17.3 п.56.17 ст.56 ПК України).

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п.56.18 ст.56 ПК України).

Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, рішення-повідомлення форми Р №0001022201 від 05.02.2014р., було оскаржені ПП СОЮЗ НТВ в судовому порядку до Одеського окружного адміністративного суду.

27.05.2020 року Рішенням Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі №815/4453/14, адміністративний позов приватного підприємства Союз НТВ до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25.03.2014 року №0001022201 та №0001032201 - задоволено, відповідно податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 25.03.2014 року №0001022201 та №0001032201 визнано незаконними та скасовано. Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року по справі №815/4453/14 (адміністративне провадження №К/9901/27039/20) - касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі №815/4453/14 повернуто скаржнику Відповідно до п. 57.3, п. 57.4 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, з наведеного слідує, що відповідачем не було враховано норми ПК України, оскільки під час проведення камеральної перевірки відповідач дійшов висновку про несплату позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма 'Р') №0001022201, яке на той час було скасоване у судовому порядку відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду, залишеним без змін Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2020 року по справі №815/4453/14.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення ПП СОЮЗ НТВ термінів сплати визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, пункту 137.3 статті 137 розділу ІІІ Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

Суд наголошує, що на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у даній справі грошове зобов`язання визначене податковим повідомлення-рішенням №0001022201 було скасоване в судовому порядку (рішення у справі № 815/4453/14 від 27.05.2020).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення №0211371210 від 16.10.2018 року.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, що заперечує проти позову, належних та допустимих доказів на доведення правомірності прийнятого ним рішення суду не надав, у зв`язку із чим суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з платіжного доручення від 15.12.2020р. позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного адміністративного позову у загальному розмірі 2102,00 грн.

Частинами 1,2,3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до ст.26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначені такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч.1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

За приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, у свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє дійти висновків, що:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

6) відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

При цьому, у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, у залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено Договір про надання адвокатських послуг від 12.05.2020 року №2-05/20 з Адвокатським Бюро Олександра Ковачова, за яким за правову допомогу Адвокат отримує плату у розмірі згідно актів виконаних робіт (п.4.1 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 30.12.2020 року до Договору №2-05/20 від 12 травня 2020 року Сторони досягли згоди і вирішили: - пункт 7.1 Договору №2-05/26 від 12 травня 2020 року змінити та викласти в новій редакції, а саме: Даний договір укладений на строк до 31.12.2022 року та набирає чинності з моменту його підписання ; - пункт 4.1 Договору №2-05/20 від 12 травня 2020 року змінити та викласти в новій редакції, а саме: Юридичну допомогу, що надається Адвокатським бюро (адвокатом), Замовник оплачує в гривнях, шляхом переказу суми на розрахунковий рахунок адвокатського бюро за попередньою домовленістю. За супроводження /надання адвокатських, юридичних послуг судової справи №420/14514/20 в Одеському окружному адміністративному суді Замовник сплачує гонорар Виконавцю у фіксованому розмірі, а саме: 5 000 п`ять тисячі гривень .

Відповідно до акту №2-05/20-А-5 від 15.02.2021 року вбачається, що Адвокатом (Бюро) були надані такі послуги:

- попереднє опрацювання наданих Замовником матеріалів, консультування Замовника щодо необхідності отримання додаткових матеріалів, визначення та обговорення з Клієнтом переліку подальших дій, які необхідні для вирішення та супроводження судової справи щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210 (адвокатські запити, листи до Контролюючих органів, інше);

- аналіз законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, судової практики (правових висновків Верховного Суду), формування правової позиції у судовій справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210 - підготовка листа-вимоги ПП СОЮЗ НТВ від 12.08.2020 року за №19 до ГУ ДПС в Одеській області;

- підготовка та подача адвокатського запиту б/н від 29.10.2020 року до ГУ ДПС в Одеській області;

- підготовка та подача до суду адміністративного позову ПП СОЮЗ НТВ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210;

- підготовка та подача засобами поштового зв`язку до Одеського окружного адміністративного суду заяви ПП СОЮЗ НТВ б/н від 19.01.2021 року про заміну( відповідача по справі №420/14514/20 (за рахунок Виконавця); подача засобами поштового зв`язку до ГУ ДФС в Одеській області заяви ПП СОЮЗ НТВ б/н від 19.01.2021 року про заміну відповідача по справі №420/14514/20 (за рахунок Виконавця);

- підготовка та подача до Одеського окружного адміністративного суду заяви ПП СОЮЗ НТВ б/н від 15.02.2021 року про остаточне визначення розміру судових витрат по справі №420/14514/20; подача до ГУ ДПС в Одеській області заяви ПП СОЮЗ НТВ б/н від 15.02.2021 року про остаточне визначення розміру судових витрат по справі №420/14514/20.

Вартість послуг за період, вказаний у п.1 цього Акту, становить 5 000 (п`ять тисяч) грн. (згідно умов Договору №2-05/20 від 12 травня 2020 року та Додаткової угоди №1 від 30.12.2020 року до Договору №2-05/20 від 12 травня 2020 року). Бюро на адресу Позивача був виставлений рахунок-фактура №5 від 15.02.2021 року розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Зазначений рахунок був сплачений Позивачем 15.02.2021 року, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №2-05/20-ПКО-5 від 15.02.2021 року на суму 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Однак, суд зазначає, що наявні у матеріалах справи договір про надання правової допомоги та квитанція до прибуткового касового ордера не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Отже, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру витрат на надання правничої допомоги та стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду висловленій у постанові №301/2534/16-ц від 31 липня 2020 року.

Суд бере до уваги норму ст.134 КАС України та правовий висновок Верховного Суду з приводу того, для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація сторін, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа №815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимоги про стягнення вартості послуг, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 1000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства Союз НТВ до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 16.10.2018 року №0211371210.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Приватного підприємства Союз НТВ (пр.-кт Ак.Глушка,11-Б, м.Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 32896311) 2102 гривень сплаченого судового збору.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул..Семінарська.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Приватного підприємства Союз НТВ (пр.-кт Ак.Глушка,11-Б, м.Одеса, 65113, код ЄДРПОУ 32896311) понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1200,00 грн. професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко