Ухвала

від 10.04.2022 по справі 522/22531/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/22531/21

Провадження №2/522/1786/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

Головуючої судді Косіциної В.В.

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Анжеліка», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії, Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області та Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Мале приватне підприємство «Анжеліка» про скасування арешту майна. Позивач просить суд: скасувати заборону на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003р. серія та номер: бн, зареєстрована Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 22.01.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8388117, яка рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019р. перенесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779452; скасувати арешт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладений постановою СВ «ОП» СУ УМВС України в Одеській області від 09.02.2004р., серія та номер: бн, зареєстрований Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 19.12.2008р., реєстраційний номер обтяження: 8310101, який рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019р. перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779385; скасувати арешт нерухомого майна, все майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладений постановою Державної виконавчої служби у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, власник: Мале приватне підприємство «Анжеліка», код ЄДРПОУ:13887281, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , зареєстрований Шостою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 06.03.2006р., реєстраційний номер обтяження: 2939419, який рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019р. перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779351.

Підставою звернення до суду позивач вказує порушення свого права власності, а саме неможливість розпоряджатися належним йому майном у зв`язку із наявністю зареєстрованих обтяжень на це майно.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

30 листопада 2021 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області та Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Мале приватне підприємство «Анжеліка» про скасування арешту майна залишено без руху.

02 грудня 2021 року до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої він додав позовну заяву, в якій він врахував ухвалу суду про залишення без руху, також змінив склад відповідачів по справі, а саме позов пред`явлено до Головного управління національної поліції в Одеській області та Другого Приморського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Малого приватного підприємства «Анжеліка».

06 грудня 2021 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Встановлено, що справа буде розглядатися у порядку спрощеного провадження із викликом осіб та призначено проведення судового засідання.

13 січня 2022 року на електронну адресу суду від провідного спеціалісту ВПЗ ГУНП в Одеській області (в порядку само представництва повноваження підтверджуються відповідним записом в ЄДРПОУ) Білоус Романа надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що Головне управління Національної поліції в Одеській області, є неналежним відповідачем по справі.

15 лютого 2022 року від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Савіна С.О. на електронну адресу суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів та третьої особи, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у якості співвідповідачів. Виключити з відповідачів ГУНП в Одеській області та залучити в якості третіх осіб ГУМВС України в Одеській області та Другий Приморський ВДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та клопотання розглянути без участі позивача та його представника.

15 лютого 2022 року ухвалою суду клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савіна С. О. про залучення співвідповідачів та третіх осіб задоволено. Залучено до участі у справі у якості співвідповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Виключено з переліку відповідачів по вказаній справі Головне управління Національної поліції в Одеській області. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Національної поліції в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії та Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

15 березня 2022 року від ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_1 , в якому остання не заперечувала проти вимог скасування постанови слідчого про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та просила їх задовольнити.

23 березня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Савіним С.О. подано до суду письмові пояснення (в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України), в яких просив позовну заяву задовольнити.

30 березня 2022 року від представника позивача адвоката Галюрова М.Ю. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій також позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Справа слухалась у судових засіданнях, в яких брали участь представник позивача ОСОБА_5 та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головного управління МВС України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Білоус Р.В.

В судове засідання 30.03.2022 року учасники справи не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання. Надала до суду відзив на позовну заяву в якому не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача.

Відповідач МПП «Анжеліка» правом на подання відзиву не скористалось, в судове засідання не з`явилось, про дату, час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином. Причини неявки суду не повідомило.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_4 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) правом на подання відзиву не скористався, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії правом на подання відзиву не скористалось, в судове засідання не з`явилось. Від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення. Суд розглянувши вказане клопотання, відмовив у його задоволення з огляду на тривалий строк розгляду справи, стадію судового розгляду та надання сторонами усіх доказів та пояснень, суд вважає, що підстав для відкладення справи не має.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.

Відповідно до ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно дост.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд під час вирішення спору виходить з наступного.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести і обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.1997р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» на товарній біржі «Центральна Одеська біржа» за реєстровим номером 3919. Даний договір зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 22.12.1997 р. під №75 стр.128 кн.50 доп.

Право власності на вищевказану квартиру, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.03.2019р. №160273926.

В подальшому, ОСОБА_1 виявив намір відчужити вищевказане майно, шляхом його продажу.

Для підтвердження актуальності записів про реєстрацію права власності на майно, що відчужується та перевіркою наявності зареєстрованих обтяжень на майно ОСОБА_1 , останнім, через свого представника, було здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за параметрами: АДРЕСА_2 .

За результатами запиту, отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.11.2021р. №286096429, з якої вбачається наявність зареєстрованих обтяжень на вищевказану квартиру, а саме:

вид обтяження-заборона нанерухоме майно, накладена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003р. серія та номер: бн, зареєстрована Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 22.01.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8388117, яка рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019р. перенесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779452;

вид обтяження арешт нерухомого майна, накладений постановою СВ «ОП» СУ УМВС України в Одеській області від 09.02.2004р., серія та номер: бн, зареєстрований Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 19.12.2008р., реєстраційний номер обтяження: 8310101, який рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019р. перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779385;

видобтяження арешт нерухомогомайна,все майно, накладений постановою Державної виконавчої служби у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, власник: Мале приватне підприємство «Анжеліка», код ЄДРПОУ:13887281, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , зареєстрований Шостою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 06.03.2006р., реєстраційний номер обтяження: 2939419, який рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019 р. перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779351.

Вважаючи вищевказані обтяження незаконними та вказуючи на перешкоди у реалізації своїх прав, як власника квартири, позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, для захисту своїх порушених прав.

Судом встановлено, що 17.03.2003 року Приморським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу, якою було задоволено заяву позивача про забезпечення позову, заборонено відчуження Малого приватного підприємства «Анжеліка», зареєстрованого Одеським виконкомом 13.12.1995 року за №640 (ідентифікаційний код 13887281, юридична адреса: м. Одеса, вул. Тираспільське шосе, буд.22).

Заборонено відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить Малому приватному підприємству «Анжеліка».

Також, заборонено Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості, Першій одеській міській нотаріальній конторі Одеського міського нотаріального округу проводити дії по реєстрації та посвідченні будь-яких угод, предметом яких є квартира АДРЕСА_1 , та корпоративні права на Мале приватне підприємство «Анжеліка».

На виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003 року Першою одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 17.03.2003 року до «Феміди» в реєстр №711-2003 було внесено запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 , який 22.01.2009 року був перенесений державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер запису про обтяження: 30779452.

З ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003 року вбачається, що на запит суду (с-8 від 18.02.2003 року) про наявність об`єктів нерухомості, які належать на праві власності відповідачам ( ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ) та Малому підприємству «Анжеліка», засновником якого є ОСОБА_4 , Одеським БТІ та РОН листом (вих.№1303 від 12.03.2003 року) було повідомлено про те, що за вказаним МПП «Анжеліка» зареєстрована квартира АДРЕСА_1 .

З документів, які були додані до відзиву ОСОБА_8 на позову заяву, вбачається, що 22.12.2000 року між ОСОБА_9 та Малим приватним підприємством «Анжеліка», в особі генерального директора Єксаревської Тетяни Сергіївни було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Сімаченко С.Л., за р.№5-1983, зареєстрованого Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі 20 на №532-стр. за №130.

Пунктом 1 Договору купівлі-продажу від 22.12.2000 року встановлено, що ОСОБА_9 продав, а МПП «Анжеліка» придбало квартиру під АДРЕСА_1 , яка складається в цілому з однієї кімнати загальною площею 35,9 кв.м., у тому числі житловою 13,5 кв.м. Зазначена квартира належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 20.03.1997 року за №7-11277, та договору дарування, посвідченого Трубачовою Н.О., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 27.05.1997 року за р.№1827, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі №223пр. на сторінці №10,11, за №532.

При цьому, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.1997р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» на товарній біржі «Центральна Одеська біржа» за реєстровим номером 3919. Даний договір зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 22.12.1997р. під №75 стр.128 кн.50 доп.

З відповіді КП «БТІ» від 25.02.2019 року за вих. №1370-07/581 вбачається, що відповідно матеріалам інвентаризаційної справи та запису в реєстровій книзі 50 доп. стр. 128 р. №75 та станом на 31.12.2012 року в комунальному підприємстві 22.12.1997 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на праві приватної власності за ОСОБА_1 , на підставі договору №3919 купівлі-продажу, зареєстрованого на Товарній Біржі ЦОБ 12.12.1997 року.

18.12.2008 року Приморською районною адміністрацією було прийнято розпорядження №2065 від 18.12.2008 року про зміну номеру квартирі АДРЕСА_1 .

Зі змісту даного розпорядження вбачається, що Приморською районною адміністрацією було встановлено, що МПП «Анжеліка» на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 35,9 кв.м., в т.ч. житлова -13,5 кв.м.

Згідно довідки КП «ОМБТІ та РОН» від 18.01.2008 року за №12709-11/1328, в зазначеному житловому будинку знаходиться дві квартири під АДРЕСА_4 .

На підставі вищевикладеного, Приморською районною адміністрацією було змінено номер квартири, загальна площа, якої складає -35,9 кв.м., в т.ч. житлова -13,5 кв.м., власником якої в цілому є МПП «Анжеліка», яка розташована в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_5 , з АДРЕСА_6 .

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що до грудня 2008 року в будинку АДРЕСА_5 , значилось дві квартири під однаковим номером 10 (десять).

Квартира загальною площею 35,9 кв.м., в тому т.ч. житлова 13,5 кв.м., яка належить МПП «Анжеліка» на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2000 року, посвідченого державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Сімаченко С.Л., за р.№5-1983, зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості в книзі 20 на №532-стр. за №130, номер якої на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації №2065 від 18.2008 року було змінено на номер 20 (двадцять).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виконуючи ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003 року про накладення заборони на нерухоме майно, Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу було помилково зареєстровано обтяження не на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 35,9 кв.м., в тому т.ч. житлова 13,5 кв.м., яка належить на праві приватної власності МПП «Анжеліка», а на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 27,4 кв.м., житлова площа 22,7 кв.м., яка належить на праві приватної власності позивачу.

Більш того, зі змісту ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003р. вбачається, що ОСОБА_1 не був стороною або учасником цивільної справи, а тому спірний арешт помилково накладено на майно позивача.

Щодо незаконності арешту нерухомого майна за номером запису про обтяження: 30779351, накладеного на підставі постанови Державної виконавчої служби у Приморському районі серія та номер в/6-123 від 02.03.2006 року суд зазначає наступне.

В 2006 році на виконанні Відділу державної виконавчої служби у Приморському районі знаходився виконавчий лист №2-359 від 13.07.2005 року, виданий Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 616897 грн. 00 коп.

У ході виконання виконавчого листа №-239 від 13.07.2005 року ВДВС у Приморському районі м. Одеси, було встановлено, що згідно з повідомлення ОМБТІ а РОН №138 від 26.01.2006 року за МПП «Анжеліка», директором якого є боржник, зареєстрований наступний об`єкт нерухомості: квартира АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим, 20.03.2006 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у Приморському районі м. Одеси Кузнєцовою В.С. було прийнято постанову №В/6-123 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Даною постановою було накладено арешт на все майно, що належить Малому підприємству «Анжеліка», код ОКПО: 13887281, а саме об`єкт нерухомості: квартира АДРЕСА_1 . Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить: Малому підприємству «Анжеліка», код ОКПО: 13887281, а саме об`єкт нерухомості: квартира АДРЕСА_1 .

06.03.2006 року вищевказані обтяження були зареєстровані Шостою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу за реєстраційний номером обтяження: 2939419, та в 20.03.2009 року були перенесені державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер запису про обтяження: 30779351.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Зі змісту постанови Державної виконавчої служби у Приморському районі від 02.03.2006 року, серія та номер: в/6-123 вбачається, що ОСОБА_1 не був стороною виконавчого провадження, відкритого з виконання виконавчого листа №2-359 від 13.07.2005 року, оскільки боржником в даному виконавчому провадженні був ОСОБА_4 .

З клопотання наданого Другим Приморським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.12.2021 року (зареєстроване 04.01.2021 року за вх.№141/22) вбачається, що у результаті перевірки інформації у Спецрозділі та АСВП відносно боржника ОСОБА_1 та МПП «Анжеліка», ідентифікаційний код 13887281, інформація відсутня.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.12.1997р., укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , зареєстрованого відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» на товарній біржі «Центральна Одеська біржа» за реєстровим номером 3919. Даний договір зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 22.12.1997р. під №75 стр.128 кн.50 доп, що підтверджується відміткою про реєстрацію даного договору КП «ОМБТІ та РОН» на зворотній стороні цього договору.

З відповіді КП «БТІ» від 25.02.2019 року за вих. №1370-07/581 вбачається, що відповідно матеріалам інвентаризаційної справи та запису в реєстровій книзі 50 доп. стр. 128 р. №75 та станом на 31.12.2012 року в комунальному підприємстві 22.12.1997 року зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на праві приватної власності за ОСОБА_1 , на підставі договору №3919 купівлі-продажу, зареєстрованого на Товарній Біржі ЦОБ 12.12.1997 року.

Зі змісту розпорядження Приморської районної адміністрації №2065 від 18.12.2008 року вбачається, що згідно довідки КП «ОМБТІ та РОН» від 18.01.2008 року за №12709-11/1328, в житловому будинку АДРЕСА_5 значиться дві квартири під однаковим номером 10 (десять).

Одна з яких, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , а інша на праві приватної власності належить МПП «Анжеліка», у зв`язку з цим Другою виконавчою службою у Приморському районі при винесенні постанови від 02.03.2006 року, серія та номер: в/6-123 про арешт нерухомого майна було помилково накладено та зареєстровано арешт не на майно МПП «Анжеліка», а на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 27.4 кв.м., житлова площа - 22.7 кв.м, яка належить на праві приватної власності позивачу.

Згідно ч.2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. (в редакції, що діяла на час накладення арешту на нерухоме майно на підставі постанови ДВС у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, тобто в редакції від 14.01.2006 р.) сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачам є фізична особа або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Відповідно п.п.1,3 ч.1 ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. (в редакції, що діяла на час накладення арешту на нерухоме майно на підставі постанови ДВС у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, тобто в редакції від 14.01.2006р.) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. (в редакції, що діяла на час накладення арешту на нерухоме майно на підставі постанови ДВС у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, тобто в редакції від 14.01.2006р.) державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 37 цього Закону.

У відповідності ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. (в редакції, що діяла на час накладення арешту на нерухоме майно на підставі постанови ДВС у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, тобто в редакції від 14.01.2006р.) державний виконавецьзобов`язанийпровести виконавчідії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не пошируюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. (вредакції,що діялана часнакладення арештуна нерухомемайно напідставі постановиДВС уПриморському районівід 02.03.2006р.,серія таномер:в/6-123,тобто вредакції від14.01.2006р.) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження , повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно п.3.19 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.07.1999р. за №470/7 (далі Інструкція) строк зберігання переданих до архіву виконавчих проваджень, становить 3 (три) роки від дати відмови у відкритті виконавчого провадження або дати завершення виконавчого провадження. Виконавчі провадження після закінчення терміну їх зберігання підлягають знищенню.

У відповідності до п.3.20 Інструкції знищення виконавчих проваджень, які передано до архіву, здійснюється комісією один раз у півріччя, про що складається акт у двох примірниках за встановленою формою.

Враховуючи відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 , той факт, що позивач не є особою, майно/права якої обтяжуються постановою ДВС у Приморському районі від 02.03.2006р., серія та номер: в/6-123, тобто не є боржником у виконавчому провадженні, та те, що дане обтяження було помилково накладено на квартиру, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , а не на об`єкт нерухомості, власником якого є МПП «Анжеліка», суд приходить до висновку,що арештнерухомого майна-все майно(номерзапису прообтяження:30779351)(реєстраційнийномер обтяженнядо 01.01.2013р.:2939419)було безпідставнозареєстровано намайно позивача,а самена квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 27.7 кв.м., житлова площа - 22.7 кв.м,

Щодо незаконності арешту нерухомого майна за номером запису про обтяження: 30779385, накладеного на підставі постанови СВ «ОП» СУ УМВС України в Одеській області від 09.02.2004 року, суд зазначає наступне.

09.02.2004 року слідчим СУ ОМУ УМВС України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Клименко О.В. було винесено постанову про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №04200100354 відритого по відношенню до директора МПП «Анжеліка» Єксаревської Т.С.

Даною постановою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить МПП «Анжеліка» директором якого є ОСОБА_8 .

Також, накладено арешт на кв. АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.04.2004 року Першою одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу до «Феміди» в реєстр №444-2004 було внесено запис про обтяження квартири АДРЕСА_1 , який 19.12.2008 року державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради був перенесений до Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер запису про обтяження: 30779385.

Судом встановлено, що кримінальне провадження №04200100354 було відкрито по відношенню до директора МПП «Анжеліка» Єксаревської Тетяни Сергіївни, при цьому ОСОБА_1 не був стороною по даному кримінальному провадженні та не мав жодних правовідносин з ОСОБА_3 та МПП «Анжеліка».

У зв`язку з цим, з метою забезпечення цивільних позовів в рамках кримінального провадження №04200100354 слідчим СУ ОМУ УМВС України в Одеській області старшим лейтенантом міліції Клименко О.В. було винесено постанову про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №04200100354 відритої по відношенню саме до директора МПП «Анжеліка» ОСОБА_3 .

Однак, при внесенні до «Феміди» в реєстр №444-2004 запису про обтяження квартири АДРЕСА_1 , Першою одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу не було перевірено, що за даною адресою значиться дві квартири під АДРЕСА_4 .

У зв`язку з цим, арешт було помилково зареєстровано на належну ОСОБА_1 квартиру під АДРЕСА_1 , загальною площею 27,4 кв.м., житлова площа 22,7 кв.м.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 27,4 кв.м., житлова площа 22,7 кв.м., яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , не має відношення до кримінального провадження №04200100354, а отже зареєстроване обтяження на майно позивача, накладене безпідставно.

Зі змісту відповіді Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області №4/1-94 від 06.01.2022 року вбачається, що слідче управління не володіє інформацією в межах якого кримінального провадження накладався арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що свідчить про закриття кримінального провадження №04200100354, в рамках якого накладався спірний арешт. Докази протилежного матеріали справи не містять.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за правилами КПК України 1960 року та завершено у порядку, передбаченому КПК України1960року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18)) або КПК України2012року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 2-3392/11 (провадження № 14-105цс19)). Залежно від суб`єктного складу учасників такого спору його потрібно розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.

У пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 року по справі №727/2878/19 вказано на те, спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства,

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року по справі №272/469/21 (провадження №61-14219св21), постанові Верховного Суду від 10.11.2021 року по справі №641/1814/20 (провадження №61-18659св20), в постанові Верховного Суду від 03.11.2021 року по справі №756/13795/20 (провадження №61-10118св21).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з тим, що діючий КПК України не передбачає процесуальної можливості скасування арешту, накладеного під час дії КПК України 1960 року, коли у такому арешті відпала потреба, а тому єдиним можливим та належним способом захисту цивільних прав позивача є звернення до суду із даним цивільним позовом.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно ч.1 п.3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 року, позови про зняття арешту з майна можуть бути пред`явлені, зокрема, коли накладено арешт на майно з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно доЗакону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»,закріплено принципнепорушності праваприватної власності,який означаєправо особина безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власністю після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 247, 263, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Малого приватного підприємства «Анжеліка», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії, Другий Приморський відділ Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладена ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2003 р. серія та номер: бн, зареєстрована Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 22.01.2009р., реєстраційний номер обтяження: 8388117, яка рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019 р. перенесена до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779452.

Скасувати арешт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладений постановою СВ «ОП» СУ УМВС України в Одеській області від 09.02.2004 р., серія та номер: бн, зареєстрований Першою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 19.12.2008р., реєстраційний номер обтяження: 8310101, який рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019 р. перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779385.

Скасувати арешт нерухомого майна, все майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , накладений постановою Державної виконавчої служби у Приморському районі від 02.03.2006 р., серія та номер: в/6-123, власник: Мале приватне підприємство «Анжеліка», код ЄДРПОУ:13887281, об`єкт обтяження: квартира, адреса: АДРЕСА_2 , зареєстрований Шостою Одеською державною нотаріальною конторою Одеського міського нотаріального округу 06.03.2006р., реєстраційний номер обтяження: 2939419, який рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Тащі Я.Г. про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер: 46047626 від 20.03.2019 р. перенесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про обтяження: 30779351.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений та підписаний 11 квітня 2022 року.

Суддя Косіцина В.В.