Постанова

від 31.03.2022 по справі 926/678/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2022 р. Справа №926/678/20

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддівСкрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олгруп</a> за №28/12-1 від 28.12.2021 (вх. № ЗАГС 01-05/4335/21 від 29.12.2021)

на рішенняГосподарського суду Чернівецької області від 01.12.2021 (суддя Марущак І.В., повний текст складено 08.12.2021)

у справі № 926/678/20

за позовом:Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Олгруп</a> (надалі ТзОВ Олгруп), м.Чернівці

про стягнення заборгованості за договором оренди землі в сумі 78644,47 грн

за участю представників сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ТзОВ Олгруп про стягнення заборгованості в сумі 78 644,47 грн, яка виникла за договором оренди землі від 18.12.2018 № 10998, у тому числі 71430,04 грн боргу по сплаті одноразового внеску та 7214,43 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умовам зазначеного договору оренди землі (п.11.1) неналежно виконав свої зобов`язання щодо сплати одноразового внеску, розрахованого згідно з додатком № 2 до договору, (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 71 430,04 грн та 7 214,43 грн пені.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2021 у справі №926/678/20 позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Олгруп" на користь Чернівецької міської ради заборгованість за договором оренди землі від 18.12.2018 № 10998 в сумі 71430,04 грн, 5030,20 грн пені та 2043,56 грн у відшкодування витрат судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТзОВ "Олгруп" в порушення умов договору оренди землі №10998 від 18.12.2018, неналежним чином виконувало взяте на себе зобов`язання щодо сплати одноразового внеску, в зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість в сумі 71430,04 грн. Частково відмовляючи в позові в частині стягнення пені, суд першої інстанції зазначив, що позивачем було здійснено невірний розрахунок. Здійснивши власний розрахунок пені, місцевий господарський суд встановив, що з відповідача на користь позивача за період з 01.12.2019 по 10.03.2020 до стягнення підлягає 5030,20 грн.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ТзОВ Олгруп подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, відтак, винесено рішення з неповним з`ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник зазначає, що оскільки сплата коштів, передбачена п.11.1 договору, розрахована на підставі рішення Чернівецької міської ради від 23.10.2008 № 715 та п.4.10 Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м.Чернівцях, який в свою чергу визнаний недійсним в судовому порядку, то відповідно, на думку апелянта, стягнення з нього одноразового внеску є безпідставним. Відтак, апелянт зазначає, що позивачу, укладаючи договір оренди, достеменно було відомо про перевищення своїх повноважень в частині включення п.11.1 до договору оренди про встановлення додаткової плати за землю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 справу №926/678/20 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ Олгруп на рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2021 у справі №926/678/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи про їхнє право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

Чернівецька міська рада надіслала на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, відтак, просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач та відповідач в строки, визначені судом, жодних заяв та клопотань не подали.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції встановила таке.

Рішенням Чернівецької міської ради № 1477 від 29.10.2018 ТзОВ "Олгруп" надано земельну ділянку в оренду терміном на 5 років для обслуговування будівель торгівлі, також зобов`язано впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю відповідно до умов договорів та Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (пункт 24) (а.с. 13-15).

18.12.2018 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Олгруп" (орендар) укладено договір оренди землі №10998, згідно з умовами якого орендодавець на підставі рішення Чернівецької міської ради VII скликання від 29.10.2018 №1477 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,2056 га, кадастровий номер 7310136600:35:005:0048 для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248-А (а.с.6-8).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.12.2018 № 1235 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3532784,00 грн, економіко-планувальна зона № 155.

Цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07), мета використання земельної ділянки: для обслуговування нежитлової будівлі (пункт 5 договору).

Строк дії договору становить п`ять років, до 18.12.2023 включно (пункт 3.1 договору).

Пунктом 4 договору передбачено, що річна орендна плата визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з додатком № 1 до цього договору та за повний рік оренди становить 105 983,52 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Орендна плата за перший місяць нараховується залежно від кількості календарних днів місяця з дати укладення цього договору. Орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар щорічно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати. Орендна плата сплачується орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК /м.Чернівці/, код ЄДРПОУ 37978173, р/р № 33212812024002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 18010600 - орендна плата з юридичних осіб.

У п 9.1 договору оренди землі зазначено, що зміни до договору здійснюються шляхом укладення додаткових договорів, підписаних уповноваженими представниками сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір вирішується у судовому порядку.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що орендар сплачує одноразовий внесок (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати), розрахований згідно з додатком №2 до цього договору, в сумі 71430,04 грн на розрахунковий рахунок: Чернівецьке УК /м.Чернівці/ (цільові фонди, утворені органами місцевого самоврядування), код ЄДРПОУ 37978173, р/р № 31515931024002, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платника; 50110000; 01 до 30.11.2019.

У разі несвоєчасної сплати одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в термін, визначений цим договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 % (відсотка) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 12.4 договору).

Пунктом 13.4.2 договору оренду землі визначено, що невід`ємною частиною цього договору (додаток № 2) є розрахунок суми одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати).

Відповідно до наявного в матеріалах справи додатку № 2 до договору оренду землі, загальна сума одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) по земельній ділянці площею 0,2056 га по вул. Руській, 248-А у м. Чернівці за період з 16.04.2018 до 17.12.2018 складає 71430,04 грн.(а.с. 8).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2020 №202071404 земельна ділянка площею 0,2056 га, кадастровий номер 7310136600:35:005:0048, цільове призначення землі житлової та громадської забудови для обслуговування будівлі, яка розташована за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, 248-А, перебуває в оренді ТзОВ Олгруп на підставі договору оренди землі від 18.12.2018, орендодавець - територіальна громада міста Чернівці в особі Чернівецької міської ради, договір оренди землі від 18.12.2018 № 10998 зареєстрований 26.12.2018 за №29739484 (а.с. 11-12).

26.09.2019 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надіслав відповідачу лист від 24.09.2019 вих. №04/01-08/3-07/2839, в якому повідомлено про зміну реквізитів для зарахування одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) згідно пункту 11.1 договору оренди землі. Даний лист ТОВ Олгруп отримало 08.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого відправлення (а.с. 9).

10.12.2019 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин надіслав відповідачу претензію про сплату одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в сумі 71430,04 грн, 642,87 грн пені за період з 01.12.2019 по 09.12.2019 (згідно з пунктом 12.4 договору). ТзОВ Олгруп отримало зазначену претензію 13.12.2019, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10).

Відповідач відповіді на претензію та лист не надав, докази сплати одноразового внеску в матеріалах справи відсутні.

11.01.2020 Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин звернувся до Чернівецької міської ради з листом, у якому просив у судовому порядку спонукати ТзОВ Олгруп до виконання зобов`язань за договором оренди землі №10998 від 18.12.2018 (а.с. 4).

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем п. 11.1 договору №10998 Чернівецька міська рада звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до про стягнення з ТзОВ Олгруп заборгованості в сумі 78 644,47 грн, у тому числі 71430,04 грн боргу по сплаті одноразового внеску та 7214,43 грн пені.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було зазначено вище, 18.12.2018 між Чернівецькою міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Олгруп" (орендар) укладено договір оренди землі №10998.

Положеннями частин першої та другої статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як зазначалося вище, підставою укладення договору оренди землі від 18.12.2018 є рішення Чернівецької міської ради № 1477, яким надано ТзОВ "Олгруп" земельну ділянку в оренду терміном на 5 років для обслуговування будівель торгівлі, а також зобов`язано впродовж 90 календарних днів з дня прийняття цього рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди землі та сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати за землю відповідно до умов договорів та Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях (пункт 24).

Доказів визнання недійним зазначеного вище рішення Чернівецької міської ради в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною 1, 2 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з ч.3 ст. 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Підписавши договір оренди землі № 10998 від 18.12.2018, сторони погодили та прийняли його умови до виконання.

Слід також зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази розірвання або визнання договору оренди землі недійсним.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ТзОВ Олгруп зверталося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради про визнання недійсним п 11.1 договору оренди землі №10998 від 18.12.2018, відповідно до якого орендар зобов`язаний сплатити Чернівецькій міській раді одноразовий внесок (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в сумі 71430,04 грн до 30.11.2019.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.01.2021 в справі №926/1868/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021, у задоволенні позову про визнання недійсним п. 11.1 договору оренди землі №10998 від 18.12.2018, відповідно до якого орендар зобов`язаний сплатити Чернівецькій міській раді одноразовий внесок (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в сумі 71430,04 грн, відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У наведеній правовій нормі мова йде про приюдиційні факти. Преюдиційність у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі.

В постанові Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 по справі №926/1868/20 суд встановив:

Правовідносини щодо користування земельною ділянкою оформлені між сторонами лише 18.12.2018 шляхом укладення договору оренди землі №10998.

Тобто, з моменту набуття права власності на нерухоме майно і до укладення договору оренду, позивач фактично використовував земельну ділянку без достатньої правової підстави та за рахунок власника цієї земельної ділянки зберіг у себе грошові кошти, які мав заплатити за користування нею.

Внаслідок не отримання коштів місцевим бюджетом за використання земельної ділянки у розмірі орендної плати порушуються інтереси територіальної громади м. Чернівці, оскільки вагомим джерелом доходів місцевого бюджету як матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, є плата за землю.

Відтак, колегія суддів вважає, що сторони, реалізуючи своє право на свободу договору, на власний розсуд врегулювали питання компенсації власнику земельної ділянки (відповідачу) коштів за фактичне користування товариством земельною ділянкою з моменту виникнення права власності на нерухомість, що розташована на земельній ділянці (нежитлова будівля) до моменту укладення спірного договору в розмірі орендної плати, що узгоджується з вимогами закону про платне користування землею в Україні (ст.206 ЗК України).

При цьому суд зазначає, що включення такого пункту щодо сплати коштів за фактичне користування земельною ділянкою до договору, не створює для позивача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки навіть в разі відсутності договору оренди землі фактичний користувач земельної ділянки, що у спірний період без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Тобто, за звичайних умов позивач мав би їх сплатити як фактичний добросовісний землекористувач.

Стосовно посилань позивача на неможливість застосування до нього пунктів 4.9, 4.10 та 4.11 Положення, які передбачають сплату одноразового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, оскільки згідно ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» сплата разового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста повинна була здійснюватися особою, яка має намір щодо забудови території, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ст. 40 Законом України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на момент укладання договору оренди) визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Предметом регулювання Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований він на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

У свою чергу, спірний п. 11.1 договору оренди землі від 18.12.2018 № 10998 не регулює участь позивача у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Чернівців, а встановлює обов`язок товариства відшкодувати кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Визнання адміністративним судом у справі № 824/607/18-а протиправним та нечинними пункти 4.9, 4.10, 4.11 рішення 33 сесії Чернівецької міської ради 5 скликання № 715 від 23.10.2008 "Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях" не перешкоджає сторонам спірного правочину на власний розсуд та за добровільною і взаємною згодою визначити умови використання земельною ділянкою під час укладення договору оренди землі..

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що підписуючи договір оренди, відповідач добровільно погодився, що орендар сплачує одноразовий внесок (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати), розрахований згідно з додатком №2 до договору, в сумі 71430,04 грн до 30.11.2019.

У силу частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина 3 статті 509 ЦК).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на всі фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач у встановлений строк до 30.11.2019 свого обов`язку по сплаті одноразового внеску (кошти за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) не виконав, у зв`язку з чим виникли правові підстави для стягнення з ТзОВ "Олгруп" на користь Чернівецької міської ради заборгованість за договором оренди землі від 18.12.2018 № 10998 в сумі 71430,04 грн

Водночас, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно із вимогами ч.6 ст. 231 та ч 6 ст. 232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань": Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня..

Пунктом 12.4 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної сплати одноразового внеску (коштів за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті орендної плати) в термін, визначений цим договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок позивача, місцевий господарській суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем не вірно нараховано пеню, оскільки її розмір перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який нарахована пеня.

Здійснивши свій розрахунок, суд встановив, що сума належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 01.12.2019 по 10.03.2020 становить 5030,20 грн.

Відтак, місцевий господарській суд дійшов вірного висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 5030,20 грн пені, а в решті вимог у цій частині слід відмовити.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі, суд вважає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олгруп</a> залишити без задоволення

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 01.12.2021 у справі №926/678/20 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з урахуванням положень ст. 287 ГПК України може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддяН.М. Кравчук

СуддіО.С. Скрипчук

Б.Д. Плотніцький