Постанова

від 10.04.2022 по справі 925/1463/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2022 р. Справа№ 925/1463/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Шапрана В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Черкаського державного бізнес-коледжу

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 02.12.2021

у справі № 925/1463/21 (суддя - Г.М.Скиба)

позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ",

до Черкаського державного бізнес-коледжу,

про стягнення 20 106,76 грн заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Черкаського державного бізнес - коледжу про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 26.12.2017 №138 у розмірі 20106,76 грн та про відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року у справі №925/1463/21 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Черкаського державного бізнес-коледжу (18028, м. Черкаси, вул. В.Чорновола,243, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02548593, номер рахунку в банку невідомий) на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (18036, м. Черкаси, пр-т. Хіміків,76, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00204033, номер рахунку в банку невідомий) 20106,76 грн (двадцять тисяч сто шість гривень 76 коп.) заборгованості за поставлену теплову енергію та 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) судового збору.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем донарахованої йому вартості спожитої теплової енергії за період з листопада до грудня 2018 року відповідно до діючих тарифів за договором.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Черкаський державний бізнес-коледж подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі №925/1463/21, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог, з огляду на те, що у матеріалах відсутні докази щодо підвищення ціни на товар на ринку, укладання додаткових угод до виконання Договору, застосування до господарських правовідносинах установлених умовами Договору вимог НКРЕКП від 17.12.2019 №288 та законності донарахованої в односторонньому порядку позивачу вартості спожитої теплової енергії за період з листопада-грудня 2018 року, у порушення діючих тарифів за Договором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2021 апеляційну скаргу Черкаського державного бізнес-коледжу на рішення Господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року у справі №925/1463/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Андрієнка В.В., судді Буравльов С.І., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 апеляційну скаргу Черкаського державного бізнес-коледжу на рішення Господарського суду Черкаської області від 02 грудня 2021 року у справі №925/1463/21 залишено без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України, у зв`язку із відсутністю доказів надсилання апеляційної скарги з додатками на адресу позивача, та надано скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №925/1463/21 за апеляційною скаргою Черкаського державного бізнес-коледжу. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 05.04.2022 № 09.1-08/1277/22, було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №925/1463/21, у зв`язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Владимиренко С.В., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустках.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2022 у справі №925/1463/21 для розгляду апеляційної скарги Черкаського державного бізнес-коледжу визначено колегію суддів: головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Шапран В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2022 прийнято апеляційну скаргу Черкаського державного бізнес-коледжу до провадження у визначеному складі суддів.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування свого відзиву позивач зазначав, що відповідач, як споживач, повинен оплатити фактичну спожиту ним теплову енергію за тарифом 1217,17 грн/Гкал, який установлено Регулятором НКРЕКП за спірний період. Відповідач зазначав, що суть даних правовідносин зводиться до того, що існує факт споживання , існує затверджений тариф за відповідний період.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установлено ї сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів господарської справи убачаться наступне. 26.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (учасник) та Черкаський державний бізнес-коледж (замовник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №138, за умовами якого: за цим договором учасник зобов`язується у 2018 році постачати замовнику товари (теплову енергію) на межу продажу теплової енергії, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані товари (теплову енергію) за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1); найменування предмета закупівлі: ДК 021:2015:09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики за цим Договором робіт): 500 Гкал (п.1.2); тарифи на теплову енергію установлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і можуть змінюватись протягом дії цього договору. На момент проведення процедури закупівлі тариф становить 1460,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (п.1.4); ціна цього договору становить 730300,00 грн (сімсот тридцять тисяч триста гривень) 00 коп (з ПДВ) (п.1.5); постачання теплової енергії здійснюється: - для потреб опалення та вентиляції - в період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня по 5 квітня); - для потреб гарячого водопостачання - протягом року (п.2.3); замовник має право: отримувати своєчасно та належної якості теплову енергію згідно із чинним законодавством України, договором в обсягах згідно з п.1.2 договору (п.4.1.2); замовник зобов`язується: своєчасно та у повному обсязі оплачувати отриману на межі продажу теплову енергію за тарифами, в обсягах та у строки, встановлені цим договором (п.4.2.1); учасник має право: здійснювати контроль за виконанням замовником умов цього договору (п.5.1.1); вимагати своєчасної та у повному обсязі оплати вартості відпущеної на межі продажу теплової енергії, згідно з умовами цього договору (п.5.1.2); учасник зобов`язується надавати замовникові інформацію про обсяги постачання теплової енергії, тарифи (ціни), вартість, порядок оплати, методику розрахунку на умовах, визначених цим договором (п.5.2.16); облік визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом, розрахунковим способом (п.6.1); приладним способом облік теплової енергії здійснюється замовником за показаннями приладів комерційного обліку за період з 28 числа попереднього місяця по 29 число поточного (звітного) місяця та розраховується як добуток кількості (витрати) води на її теплоємність та різницю температур у подавальному та зворотному трубопроводі теплової мережі (п.6.2) для обліку споживання теплової енергії приладним способом застосовуються виключно прилади комерційного обліку теплової енергії, прийняті учасником (п.6.3); комерційний облік спожитої теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, встановленому на межі продажу теплової енергії між учасником та замовником (п.6.4); розрахунок реалізованої теплової енергії замовнику за звітний період здійснюється учасником за фактом відпуску теплової енергії на межі продажу теплової енергії сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення замовника (населення, бюджет, інші) по наступних складових: - за кожну відпущену гігакалорію (Гкал) теплової енергії (...) (п.8.1); оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою (п.8.2); замовник до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує учаснику вартість фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді (п.8.3); оплата за спожиту енергію здійснюється у грошовій формі (у гривні) або, за згодою сторін, в іншій не заборонений законодавством України спосіб (п.8.4); грошові кошти за теплову енергію перераховуються замовником на банківський рахунок учасника, вказаний в цьому договорі (п.8.5); у разі порушення умов договору однією із сторін - сторони складають та підписують відповідні акти, у яких зазначаються строки, види порушень тощо (п.10.1.2); у разі неможливості досягти згоди в т.ч. з питань оплати теплової енергії, сторони звертаються до суду для вирішення спірного питання (п.10.1.4); цей договір діє протягом 2018 року (п.12.1.1); договір набуває чинності з дня підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року (п.12.1.2); умови цього договору поширюються на правовідносини між сторонами, що виникли з 01.01.2018 (відповідно до п.3 статті 631 Цивільного кодексу України) (п.12.1.3); у частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за цим договором, договір діє до повного здійснення розрахунку (п.12.1.5).

З матеріалів справи слідує, що відповідно до додатку 3 "Акт розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності сторін за межі продажу теплової енергії" (а.с.13) до договору сторони встановили, що: межею поділу балансової належності (відповідальності) між учасником та замовником є зовнішня стіна теплової камери ТК-312/2; межею поділу експлуатаційної відповідальності між учасником та замовником є зовнішня стіна теплової камери ТК-312/2; межею продажу теплової енергії є зовнішня стінка теплової камери ТК-312/2.

31.08.2018 позивачем на адресу відповідача направлено лист №25/6687 із повідомленням, про те, що відповідно до постанов НКРЕКП від 14.06.2018 №404 та від 14.06.2018 №407 (які набирають чинності з 16.08.2018): тариф на теплову енергію становитиме 1047,75 грн за 1 Гкал (без ПДВ); тариф на послугу з централізованого водопостачання гарячої води - 55,28 грн за 1 куб.м (без ПДВ) відповідно.

16.10.2018 між сторонам укладено додаткову угоду №1, за умовами якої (у зв`язку із зменшенням Черкаським державним бізнес-коледжем використання теплової енергії) до договору від 28.12.2017 №138 внесено зміни: до п.1.2. - щодо зменшення кількісної характеристики товарів за цим договором до 370 Гкал; та до п.1.5. - щодо зменшення ціни договору - 465201,00 грн.

У період з листопада до грудня 2018 року позивачем на виконання умов договору відпущено відповідачу теплової енергії в обсязі 98,90 Гкал за тарифом 1047,75 грн/Гкал на загальну суму 103 622,48 грн та відповідно до п.8.2 виставлено на її оплату рахунок-фактуру від 30.11.2018 №3786 на суму 22589,49 грн та від 19.12.2018 №4510 на суму 81032,99 грн.

З матеріалів справи убачається, що позивач звертаючись із позовом підтверджував факт сплати відповідачем вартості фактично спожитої теплової енергії за період з листопада до грудня 2018 року.

29.02.2020 позивачем на підставі п.п.2.2 постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України від 17.12.2019 №2884 "Про накладення штрафу на ПРАТ "Черкаське хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання" за категоріями "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" здійснено перерахунок-донарахування недонарахованих коштів, шляхом перерахунку та нарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, установленими постановою НКРЕКП від 29.12.2015 №3225 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239) і тарифами, установленими постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №404.

Отже, різниця між тарифом, за яким відповідачем здійснено розрахунок за фактично використану теплову енергію як кінцевим споживачем за період з листопада до грудня 2018 року, і тарифом, за яким позивачем здійснено перерахунок вартості поставленої відповідачу на виконання умов договору теплової енергії, складає 169,42 грн за 1 Гкал тепла (1217,17 грн - 1047,75 грн = 169,42 грн). Таким чином з урахуванням перерахунку вартості поставленої теплової енергії заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в листопаді - грудні 2018 року становить 20106,76 грн (169,42 грн х 98,9 Гкал = 16755,63 грн; 16755,63 грн тарифу + 3151,13 грн ПДВ = 20106,76 грн боргу).

Відповідачем рахунок-фактура від 29.02.2020 №765 на суму 20106,76 грн сплачено не було, що підтверджується карткою бухгалтерського обліку ПРАТ "Черкаське хімволокно" по рахунку 361 за контрагентом "ФІМЛІ" за період з 20.02.2020 до 29.09.2021.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач є самостійною юридичною особою, з внесенням даних в ЄДРПОУ, з присвоєнням реєстраційного коду; є суб`єктом природної монополії; здійснює ліцензовану господарську діяльність - ліцензія № 374 від 30.11.2012 на постачання теплової енергії (переоформлено рішенням від 29.12.2016 №2444).

Відповідач є юридичною особою та освітньою установою з бюджетною формою фінансування.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ціни (тарифи) на теплопостачання є предметом державного регулювання.

Судом було установлено, що за своєю правовою природою договір, укладений сторонами є договором постачання енергоносіїв приєднаними мережами (з елементами послуги) та регулюється положеннями параграфу 5 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Предметом спору є донарахування та стягнення позивачем вартості спожитої та частково оплаченої відповідачем теплової енергії за період листопад - грудень 2018 року.

Тарифи на теплову енергію установлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, не являються предметом узгодження між сторонами та можуть змінюватись протягом дії цього Договору. На момент укладення договору тариф на послуги тепла відповідно до п.1.4. становив 1460,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

На виконання умов договору позивачем у період з листопада до грудня 2018 року поставлено відповідачу теплової енергії в обсязі 98,9 Гкал за тарифом 1047,75 грн, що підтверджується виставленими до оплати рахунками-фактур від 30.11.2018 №3786 на суму 27107,39 грн та від 19.12.2018 №4510 на суму 81032,99 грн.

29.02.2020 позивачем на підставі п.п.2.2 постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України від 17.12.2019 №2884 "Про накладення штрафу на ПРАТ "Черкаське хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання" за категоріями "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" здійснено перерахунок-донарахування недонарахованих коштів, шляхом перерахунку та нарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 29.12.2015 №3225 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №404.

За результатами здійсненого перерахунку відповідачу виставлено рахунок-фактуру від 29.02.2020 №765 на суму 20106,76 грн, яка є предметом спору.

Тариф (ціна) на теплову енергію, яку позивач постачає за договором відповідачу, є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку (ч.3 ст.189, ст.191 ГК України) та не може бути врегульована самостійно сторонами на свій розсуд.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч.3 ст.12 Закону).

Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг":

ч.1 ст.1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України;

п.2, 3 ч.2 ст.3. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

ч.9 ст.14. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;

п.1 ч.1. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції;

п.13 ч.1 ст.17. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу;

п.5, 7 ч.4 ст.19. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

Згідно із Законом України "Про теплопостачання":

ст.16 до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать: (...) встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також тарифів на теплову енергію, що виробляється за допомогою систем автономного теплопостачання, суб`єктам господарювання - ліцензіатам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

ст.19 оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії;

ст.24 основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. (...) Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Відповідно до Закону України "Про природні монополії":

ч.1 ст.10 суб`єкти природних монополій зобов`язані дотримуватися, зокрема, встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках;

ст.8 предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.

Згідно з Господарським кодексом України:

ч.1 ст.275 за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

ч.5 ст.275 енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов`язаний постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач - здійснити оплату отриманої теплову енергії за встановленими тарифами. Інших обставин, які б звільняли відповідача від оплати фактично спожитої теплової енергії за встановленим тарифом, сторонами договору не погоджено.

Отже, як зазначалось вище, тарифи на теплову енергію установлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами договору і можуть змінюватись уповноваженим органом протягом дії цього договору (як у бік збільшення, так і у бік зменшення).

Водночас, суд дійшов висновку, що відповідачем повного розрахунку із позивачем за отриману теплову енергію за тарифом 1217,17 грн за 1 Гкал, установленим НКРЕКП, за період з листопада до грудня 2018 року здійснено не було. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Черкаський державний бізнес-коледж, у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/1463/21, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/1463/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Черкаського державного бізнес-коледжу на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/1463/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.12.2021 у справі № 925/1463/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Черкаський державний бізнес-коледж.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Шапран