Ухвала

від 10.04.2022 по справі 922/3308/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 922/3308/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез"

на рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022

у справі № 922/3308/20

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 460"

про стягнення 865 200,00 грн

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління № 460"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез"

про стягнення 877 938,55 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносінтез" (далі - ТОВ "Техносінтез") 21.02.2022 (відповідно до відбитку штампу Верховного Суду Касаційного господарського суду "Скриня" на першому аркуші касаційної скарги) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 922/3308/20, ухвалити нове рішення, яким: первісні позовні вимоги задовольнити; у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Разом з тим у касаційній скарзі викладено обставини справи, які встановлені господарськими судами попередніх інстанцій, проте взагалі не зазначено і належним чином не обгрунтовано жодної підстави касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень, передбачених абзацом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстав.

При цьому, Суд зауважує, що саме лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм матеріального та процесуального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можуть вважатися такими, що відповідають вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційну скаргу ТОВ "Техносінтез" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки в ній не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Техносінтез" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.

У свою чергу клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має бути залишено без вирішення з огляду на залишення касаційної скарги без руху.

Текст цієї ухвали складено в межах розумного строку з урахуванням режиму воєнного стану.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техносінтез" на рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.01.2022 у справі № 922/3308/20 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Техносінтез" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Верховним Судом в умовах режиму воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України, рекомендовано подавати заяви, клопотання тощо через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або на електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (kgs@supreme.court.gov.ua) з використанням цифрового підпису.

4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Техносінтез", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос