Постанова

від 08.02.2022 по справі 192/1922/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 192/1922/19

провадження № 61-14854св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючої - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Привільнянська сільська рада Солонянського району Дніпропетровської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Громов Юліан Анатолійович, на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року у складі судді Стрельникова О. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Привільнянської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області (далі - Привільнянська сільська рада), у якому просив визнати за ним у порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 6,767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225086000:01:005:0107, що розташована на території Привільнянської сільської ради.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у

м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим помер його батько

ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 6,767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225086000:01:005:0107, що розташована на території Привільнянської сільської ради.

ОСОБА_2 заповіту не залишив, він є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його смерті, інших братів чи сестер не має, на момент смерті батько у шлюбі не перебував, проживав один.

У встановлений законом строк він звернувся до приватного нотаріуса Красноперекопського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Чебанової Т. Л. (далі - приватний нотаріус Чебанова Т. Л.) із заявою про прийняття спадщини. 08 лютого 2013 року він отримав повідомлення від приватного нотаріуса Чебанової Т. Л. про те, що його заява прийнята та відкрито спадкову справу за № 08/2013 після смерті ОСОБА_2 .

Однак сімейні обставини, зокрема народження дітей, а згодом тимчасова окупація Автономної Республіки Крим перешкодили йому раніше отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке складається із земельної ділянки площею 6,767 га, кадастровий номер 1225086000:01:005:0107.

На початку 2019 року він звернувся до приватного нотаріуса Солонянського районного нотаріального округу Нестерової Т. В. (далі - приватний нотаріус

Нестерова Т. В.) за місцезнаходженням спадкового майна із заявою про відкриття спадкової справи та видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , проте приватний нотаріус Нестерова Т. В. відмовила у її задоволенні, посилаючись на те, що місцем відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є м. Красноперекопськ, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, та у зв`язку із законодавчо не врегульованим порядком видачі свідоцтва про право на спадщину у випадку, якщо спадкову справу відкрито на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим до початку її окупації. Приватним нотаріусом Нестеровою Т. В. рекомендовано йому звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно у зв'язку з неможливістю оформлення спадщини в нотаріальному порядку.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області

від 12 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позивач не надав відомостей про те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті батька, та що інші особи не подавали заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Крім того, зауважив, що за змістом статті 1277 ЦК України у випадку відсутності спадкоємців у померлого

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадщина мала перейти до територіальної громади за місцем проживання померлого, тобто м. Красноперекопськ Автономної Республіки Крим, а не Привільнянської сільської ради. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Привільнянська сільська рада не є належним відповідачем у справі.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Громов Ю. А., у якій він просив рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня

2020 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України:

- суд попередніх інстанції застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19 грудня 2018 року у справі

№ 540/147/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 1277 ЦК України у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

- порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Касаційна скаргаОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Громов Ю. А., у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що:

- суди попередніх інстанцій у порушення пункту 1 частини другої статті 49, частини першої статті 206 ЦПК України не розглянули заяву від 26 червня

2020 рокупро визнання позову Привільнянської сільської ради, та в контексті наведеного не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові

від 19 грудня 2018 року у справі № 540/147/17 (провадження № 61-31142св18), про те, що «суди не вказали, якому закону суперечить визнання відповідачем позову та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб»;

- застосовуючи до спірних правовідносин положення частини першої статті 1277 ЦК України, суди не урахували відсутність висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, зокрема за обставин, що: спадщина відкрита до початку збройної агресії Російської Федерації проти України та незаконної анексії Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; місцем відкриття спадщини є тимчасово окупована територія; до складу спадщини входить нерухоме майно, розташоване на території підконтрольній Уряду України; спадкоємець не отримав свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно до початку тимчасової окупації частини її території; спадкоємець звернувся до нотаріуса за місцезнаходженням нерухомого майна щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно та отримав відмову; відсутні відомості про інших спадкоємців, крім позивача, у тому числі не встановлено фактів звернення до органів державної влади в Україні (Міністерства юстиції України, нотаріусів, територіальних громад);

- суди не надали належної оцінки наявним у справі доказам на підтвердження того, що він є єдиним спадкоємцем після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , не урахували відсутність звернень інших претендентів на спадкове майно до територіальних громад (виконавчих органів, посадових осіб тощо) за місцезнаходженням спадкового майна, та дійшли помилкового висновку про те, що орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки не є належним відповідачем у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1

у м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 6,767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225086000:01:005:0107, що розташована на території Привільнянської сільської ради, що належала спадкодавцеві на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ДП № 033033, виданого на підставі рішення сесії Привільнянської сільської ради від 04 квітня 2000 року № 77.

На початку лютого 2013 року, тобто у встановлений законом строк,

ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Красноперекопського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Чебанової Т. Л. із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої 07 лютого 2013 року приватним нотаріусом відкрито спадкову справу № 08/23 та внесено запис до Спадкового реєстру.

Судами встановлено, що до початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим, ОСОБА_1 не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 6,767 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225086000:01:005:0107, що розташована на території Привільнянської сільської ради.

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся за місцезнаходженням спадкового майна до приватного нотаріуса Солонянського районного нотаріального округу Нестерової Т. В. із заявою про відкриття спадкової справи, та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 , на яку отримав відмову з посиланням на те, що місцем відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є м. Красноперекопськ, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, та у зв`язку із законодавчо не врегульованим порядком видачі свідоцтва про право на спадщину у випадку, якщо спадкову справу відкрито на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим до початку її окупації.

З відповіді Державного нотаріального архіву Херсонської області від 14 січня 2021 року № 43/01-21, судами встановлено, що нотаріальні документи посвідчені приватним нотаріусом Чабановою Т. Л. до архіву не передавалися.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Громов Ю. А., підлягає задоволенню з таких підстав.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У справі, що переглядається судами встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Красноперекопського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Чебанової Т. Л. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , яким заведено спадкову справу № 08/2013.

Зважаючи на те, що починаючи з 20 лютого 2014 року Автономну Республіку Крим та місто Севастополь віднесено до тимчасово окупованої території України (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»), зазначене унеможливило отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом за місцем її відкриття.

Відповідно до статті 11-1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (тут і надалі у редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом, розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, а нерухоме майно або основна його частина, у разі відсутності нерухомого майна - основна частина рухомого майна знаходиться на території, передбаченій частиною першою цієї статті, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Наведене дає підстави для висновку, що Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у редакції до набрання чинності Законом України від 01 липня

2021 року№ 1618-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 1618-IX) не визначав порядок оформлення спадщини, яка була прийнята спадкоємцями на тимчасово окупованій території та оформлення якої не було завершено.

Лише згідно із Законом № 1618-IX, який набрав чинності 21 листопада 2021 року, статтю 11-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено частиною четвертою такого змісту:

«4. Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця».

Тобто, станом на дату звернення до суду із зазначеним позовом, позивач внаслідок законодавчої прогалини з незалежних від нього причин фактично був позбавлений можливості оформити спадкові права після смерті батька шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Подібні за змістом висновки, викладено Верховним Судом у постанові

від 03 березня 2021 року у справі № 189/904/19 (провадження № 61-7780св20).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини третя статті 1296 ЦК України).

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав неможливості встановити коло спадкоємців за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, не врахував, що ОСОБА_1 зі свого боку вжив усіх необхідних та передбачених законом заходів для прийняття ним спадщини у встановлений законом строк, надав суду докази на підтвердження його родинних зв'язків з померлим батьком.

Відповідно до частини першої статті 1277 ЦК України у редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Визначаючи окремою підставою для відмови у задоволені позову

ОСОБА_1 ту обставину, що відповідач Привільнянська сільська рада є неналежним відповідачем у справі, з посиланням на частину першу статті 1277 ЦК України у редакції, що діяла на момент відкриття спадщини, суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї обставини є підставою для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Для визнання відповідача неналежним, крім названої обставини, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, тобто належного відповідача.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази про те, що спадкове майно не прийняте або вважається таким, що не прийняте жодним зі спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , суди попередніх інстанцій помилково застосували для визначення належного суб`єктного складу до спірних правовідносини положення частини першої статті 1277 ЦК України. Обґрунтованими також є аргументи заявника про те, що при вирішенні спору суди не взяли до уваги заяву Привільнянської сільської ради про визнання позову, та неврахували у зазначеному контексті висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 540/147/17 (провадження № 61-31142св18) про те, що «суди не вказали, якому закону суперечить визнання відповідачем позову та порушує права, свободи чи інтереси інших осіб».

З огляду на наведені вище норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та встановлені у справі обставини, суди попередніх інстанцій обставини, дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд зважаючи на повно встановлені судами попередніх інстанцій обставини у справі, дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Громов Ю. А., підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Громов Юліан Анатолійович, задовольнити.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 12 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня

2021 року скасувати, та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Привільнянської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 6,767 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225086000:01:005:0107, що розташована на території Привільнянської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик

В. В. Яремко