Рішення

від 10.04.2022 по справі 160/508/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року Справа № 160/508/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658), у якій просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1055882-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2019 року в сумі 34672,81 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1055880-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2020 року в сумі 208037,11 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1055879-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно до якого ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2021 року в сумі 118552,65 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на те, що після відчуження 27.06.2018 року позивачем нежитлової будівлі, споруди, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та розташована на земельній ділянці кадастровий номер 1211000000:08:359:0034, площею 0,6013 га, власником з того часу є ТОВ «Аквамін». Зазначене підтверджується копією договору купівлі-продажу та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Тобто, станом на кінець 2018 року позивач вже не був власником нерухомості за вказаною адресою, право власності на яку перейшло до іншої юридичної особи, а також, з жовтня 2019 року був ліквідований як суб`єкт господарювання. Таким чином, позивач вважає, що після продажу вказаної нежитлової будівлі та у зв`язку з ліквідацією 29.10.2019 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , на підставі положень ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до юридичної особи ТОВ «Аквамін», якій перейшло право власності на будівлю, що розташована на орендованій земельній ділянці, також перейшло право оренди на цю земельну ділянку. Тобто договором, який передбачає набуття права власності на будівлю, фактично припинився договір оренди земельної ділянки в частині оренди позивачем - попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташована така будівля або споруда. Таким чином, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 26.10.2021 року №1055882-2410-0482, №1055880-2410-0482, №1055879-2410-0482, за якими позивачу визначено суми податкових зобов`язань за платежем орендна плата з фізичних осіб за податкові періоди 2019 року, 2020 року, 2021 року, відповідно, є необґрунтованим, протиправним та такими, що повинні бути скасовані.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/508/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

01.02.2022 року відповідачем подано відзив на позов, у якому просить у задоволені позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на наступне. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкту нерухомого майна зазначено, що Криворізькою міською радою укладено договір оренди з ОСОБА_1 від 27.04.2017 року №2017226 (державна реєстрація - 27.04.2017 року) про надання в оренду земельної ділянки площею 0,6013 га, за адресою: АДРЕСА_2 , цільове використання - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови. Строк дії договору - 5 років, дата закінчення дії - 27.04.2022 року. Ця земельна ділянка 27.07.2021 року орендована ТОВ «НВО «РАКУРС» (код ЄДРПОУ 40170782). Враховуючи вимоги статей 281, 288 Податкового кодексу України та керуючись пунктом 54.5 статті 54 Кодексу з урахуванням Рішень Криворізької міської ради від 27.06.2018 року №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю» та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році, від 26.06.2019 року №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території міста Кривого Рогу у 2020 році», від 30.06.2020 року №4799 «Про встановлення ставок та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році» та інформації з Реєстру, ОСОБА_1 податковими повідомленнями рішеннями визначено суму орендної плати.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 06.05.2015 року, номер запису 24440000000026085, та перебував на обліку Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Кропивницьке управління, Кропивницьке ДПІ.

29.10.2019 року реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинено за власним рішенням.

На підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2015 року, зареєстрованого в реєстрі за №5285, посвідченого нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавінда Н.О., Приватне підприємство «Альтона» (код ЄДРПОУ) передало у власність фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1110,4 кв.м., на земельній ділянці площею 0,6013 га за кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Криворізькою міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди №2017226 від 27.04.2017 року земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:08:359:0034, загальною площею 0,6013 га.

У подальшому ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу від 27.06.2018 року, зареєстрований у реєстрі за №1935, у відповідності до якого ФОП ОСОБА_1 передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Аквамін» (код ЄДРПОУ 39869483) нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1110,4 кв.м, на земельній ділянці площею 0,6013 га за кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

Заявою від 15.11.2019 року позивач повідомив Криворізьку міську раду про припинення здійснення підприємницької діяльності з 29.10.2019 року та про факт відчуження нежитлової будівлі, розташованої на орендованій земельній ділянці, та, відповідно, просив припинити договір оренди №2017226 від 27.04.2017 року земельної ділянки розміщення нежитлової будівлі, з кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

Рішенням Криворізької міської ради №4368 від 24.12.2019 року позивачу відмовлено у наданні адміністративної послуги «Видача рішення міської ради про припинення договору оренди земельної ділянки комунальної власності». Причиною такої відмови зазначено відсутність довідки управління ДПС у Дніпропетровській області про стан оплати орендної плати за землю.

Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та отримав довідку №8376/10/0-36-56-80-40 від 24.01.2020 року, згідно з якою станом на 24.01.2020 року податковий борг з орендної платі з фізичних осіб за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , складає 34502,36 грн.

Вказаний податковий борг сплачений позивачем у грудні 2020 року, що підтверджується квитанціями №2176-5457-0491-3376 від 16.12.2020 року на суму 17500,00 грн. та №2178-3944-4065-4593 від 18.12.2020 року на суму 15600,00 грн.

Довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №117083/10/04-36-78-01 від 22.12.2020 року підтверджено, що станом на 21.12.2020 року податковий борг по орендній платі з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , відсутній.

Повторною заявою від 26.02.2020 року позивач повідомив Криворізьку міську раду про припинення здійснення підприємницької діяльності з 29.10.2019 року, про факт відчуження нежитлової будівлі, розташованої на орендованій земельній ділянці та просив припинити договір оренди №2017226 від 27.04.2017 року земельної ділянки розміщення нежитлової будівлі, з кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

Рішенням Криворізької міської ради №4724 від 22.04.2020 року припинено шляхом розірвання за згодою сторін договір оренди, зареєстрований 27.04.2017 року за № 2017226 земельної ділянки площею 0,6013 га по АДРЕСА_2 , для розміщення нежитлової будівлі, з кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

Позивач не згоден з підставою розірвання договору оренди, адже, згідно з п.30 договору його дія припиняється шляхом розірвання за: згодою сторін; рішенням суду; іншими випадками, викладеними ст.31 Закону України «Про оренду землі».

Позивач зазначає, що саме на підставі ст.31 Закону України «Про оренду землі» повинен бути розірваний договір оренди №2017226 від 27.04.2017 року земельної ділянки розміщення нежитлової будівлі, з кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

На думку позивача, він не повинен відшкодовувати орендодавцю суму орендної плати за рік, як визначено в рішенні Криворізької міської ради №4724 від 22.04.2020 року, адже, після відчуження об`єкта нерухомості попередній власник не повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої він вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1055882-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2019 року в сумі 34672,81 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1055880-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2020 року в сумі 208037,11 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №1055879-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2021 року в сумі 118552,65 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані позивачем засобами поштового зв`язку 25.11.2021 року.

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У свою чергу, частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

За приписами пункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно із підпунктами 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

У підпунктах 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Відповідно до підпункту 270.1.1.3 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

За правилами пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з пунктами 288.1 та 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У частинах 1 статті 120 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

При цьому, пунктом «е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

У відповідності до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV (тут і надалі - Закон №161, в редакції станом на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до статті 31 Закону №161, договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Аналіз зазначених норм права дає можливість визначити, хто саме є платником земельного податку, що є об`єктом оподаткування, з якого моменту виникає (набувається, переходить) обов`язок сплати цього податку, подію (явище), з якою припиняється його сплата, умови та підстави сплати цього платежу у разі вчинення правочинів із земельною ділянкою чи будівлею (її частиною), які на ній розташовані.

Як встановлено судом, між ФОП ОСОБА_1 (орендар) та Криворізькою міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди №2017226 від 27.04.2017 року земельної ділянки за кадастровим номером 1211000000:08:359:0034, загальною площею 0,6013 га.

У подальшому ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу від 27.06.2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №1935, у відповідності до якого ФОП ОСОБА_1 передав у власність ТОВ «Аквамін» (код ЄДРПОУ 39869483) нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1110,4 кв.м, на земельній ділянці площею 0,6013 га за кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

У цей же час, після відчуження належного позивачу нерухомого майна, останній звертався до Криворізької міської ради з проханням розірвати договір оренди за вказаних підстав, проте, отримав відмову.

При цьому, пунктом 32 договору оренди №2017226 від 27.04.2017 року визначено, що перехід права власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці до іншої особи, є підставою для зміни умов або розірвання договору.

У рішення Криворізької міської ради №4368 від 24.12.2019 року про відмову позивачу в наданні адміністративної послуги «Видача рішення міської ради про припинення договору оренди земельної ділянки комунальної власності», зазначено, що причиною такої відмови є відсутність довідки управління ДПС у Дніпропетровській області про стан оплати орендної плати за землю.

Довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8376/10/0-36-56-80-40 від 24.01.2020 року визначено, що станом на 24.01.2020 року податковий борг з орендної платі з фізичних осіб за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , складає 34502,36 грн.

Вказаний податковий борг сплачений позивачем у грудні 2020 року, що підтверджується квитанціями №2176-5457-0491-3376 від 16.12.2020 року на суму 17500,00 грн. та №2178-3944-4065-4593 від 18.12.2020 року на суму 15600,00 грн.

Довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №117083/10/04-36-78-01 від 22.12.2020 року підтверджено, що станом на 21.12.2020 року податковий борг по орендній платі з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , відсутній.

Рішенням Криворізької міської ради №4724 від 22.04.2020 року припинено шляхом розірвання за згодою сторін договір оренди, зареєстрований 27.04.2017 року за № 2017226 земельної ділянки площею 0,6013 га по АДРЕСА_2 , для розміщення нежитлової будівлі, з кадастровим номером 1211000000:08:359:0034.

Позивач у позові зазначає, що незгоден з підставою розірвання договору оренди земельної ділянки, проте, правомірність вказаного рішення Криворізької міської ради позивачем не оскаржує, отже, зазначене питання не є предметом спору в рамках цієї справи.

Таким чином, суд зазначає, що в розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпункту 270.1.1.3 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 Податкового кодексу України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права.

Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені. При цьому, обов`язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України, та виникає у фізичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 07 липня 2015 року в справі № 21-775а15, від 02 грудня 2015 року в справі №21-3517а15, від 08 червня 2016 року в справі № 21-804а16, від 12 вересня 2017 року в справі № 21-3078а16, а також підтримана Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року в справі № 825/308/17, від 19 червня 2018 року в справі № 822/2696/17, від 18 квітня 2019 року в справі № 807/292/18, від 17 грудня 2019 року в справі № 804/4739/16, від 05 лютого 2021 року в справі № 826/16051/16, від 12 березня 2021 року в справі № 826/10421/16.

Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.

Більш того, суд звертає увагу на те, що довідкою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8376/10/0-36-56-80-40 від 24.01.2020 року визначено суму податкового боргу з орендної платі з фізичних осіб за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 24.01.2020 року, яка складала 34502,36 грн.

Позивач сплатив визначений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податковий борг, що підтверджується відповідними квитанціями та виданою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області довідкою №117083/10/04-36-78-01 від 22.12.2020 року.

Таким чином, з моменту реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою, а також з урахуванням сплати позивачем визначеного податковим органом після переходу права власності податкового боргу станом на 24.01.2020 року, у попереднього власника, тобто позивача, не виникає обов`язку зі сплати орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований відповідний об`єкт нерухомості, який відчужено.

Зважаючи на зазначені обставини, суд вважає, що з 27.06.2018 року позивач не є користувачем земельної ділянки та, відповідно, не є платником земельного податку, а відтак, нарахування відповідачем податкового зобов`язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставним. Відтак, вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень у ході розгляду справи не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. Натомість доводи та аргументи позивача, якими він обґрунтував позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 3612,62 грн., що документально підтверджується квитанцією від 04.01.2022 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у розмірі 3612,62 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» №1055882-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2019 року в сумі 34672,81 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» №1055880-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2020 року в сумі 208037,11 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Ф» №1055879-2410-0482 від 26.10.2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковий період 2021 року в сумі 118552,65 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3612 (три тисячі шістсот дванадцять) грн. 62 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський