Ухвала

від 10.04.2022 по справі 380/2885/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 380/2885/21

адміністративне провадження № К/990/6026/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратним метр» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №380/2885/21 за позовом Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

УСТАНОВИВ:

У березні 2021 року Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області пред`явив позов до Державної аудиторської служби України, у якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі, опублікованого 12 лютого 2021 року на офіційному сайті системи публічних закупівель prozorro за посиланням https.//prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-09-006327-b.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з указаним рішенням, Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратним метр» оскаржили його в апеляційному порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року апеляційну скаргу Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратним метр» залишено без задоволення, а рішення місцевого суду залишено без змін.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Відділ капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратним метр» вдруге звернулися із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв`язку 9 лютого 2022 року. Просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.

Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 28 січня 2022 року повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у ній так і не викладені підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

У тексті касаційної скарги підставою касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень заявник зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і послався на незастосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, які викладені у постановах від 21 січня 2021 року у справі №120/1297/20-а, від 2 квітня 2020 року у справі №400/2165/19, від 27 травня 2021 року у справі №520/646/19, від 7 липня 2021 року у справі №905/1562/20, від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року у справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19, №480/3179/19, від 28 січня 2021 року у справі №160/12925/19, від 5 лютого 2021 року у справі №160/4347/19, від 19 квітня 2021 року у справі №1.380.2019.006879, від 13 травня 2021 року у справі №160/13090/19, від 20 березня 2018 року у справі №161/6125/17, від 16 травня 2019 року у справі №302/1143/16-а, від 21 жовтня 2019 року у справі №804/4871/18, від 17 грудня 2019 року у справі №808/1914/18 та від 24 грудня 2019 року у справі №810/3214/18, від 13 травня 2020 року у справі №814/2148/16.

У цьому контексті Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов між собою.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Однак, оскаржуючи судові рішення з підстав пункту 1 статті 328 КАС України, скаржник не обґрунтував, що перелічені ним постанови ухвалені у справі за подібними відносинами із цією справою. Також скаржник не зазначив норми матеріального права, які, на його думку, неправильно застосовані судами попередніх інстанцій і висновок суду, який суперечить позиції Верховного Суду.

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи і загальні формулювання незгоди з оскаржуваним судовим рішенням з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, однак без посилань на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України, що суперечить вимогам статті 330 КАС України й унеможливлює вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.

Зазначене свідчить, що скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги, зокрема, у частині зазначення підстав касаційного оскарження рішень суду першої та апеляційної інстанції з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України).

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Отже, касаційну скаргу належить повернути як таку, що не містить підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, для касаційного оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №380/2885/21.

На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Квадратним метр» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 грудня 2021 року у справі №380/2885/21 за позовом Відділу капітального будівництва та інвестицій Червоноградської міської ради Львівської області до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку, повернути особі, яка її подала.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.

………………………….

Н.М. Мартинюк,

Суддя Верховного Суду