Ухвала

від 07.04.2022 по справі 947/12342/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/495/22

Номер справи місцевого суду: 947/12342/21 1-кс/947/9597/21

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000000781 від 20 квітня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190; ч.4 ст.190; ч.3 ст.358; ч.4 ст.358; ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.146; ч.4 ст.189; ч.2 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та накладений арешт на будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_6 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 ) із забороною розпорядження, відчуження та здійснення реєстраційних дій щодо будинку.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначив, що власник майна ОСОБА_6 не був присутнім в судовому засіданні 14 липня 2022 року під час проголошення оскаржуваної ухвали.

Копія оскаржуваної ухвали була отримана стороною захисту з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 14 лютого 2022 року.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що досудове розслідування за фактом протиправного заволодіння спірним будинок за адресою: АДРЕСА_1 взагалі не здійснюється.

До клопотання слідчого не було додано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_6 заволодів будинком протиправним шляхом.

Крім того відсутні відомості про потерпілого у кримінальному провадженні, якому була нанесена матеріальна шкода.

В оскарженій ухвалі слідчий суддя не вказав якому саме критерію, передбаченому ч.1 ст.98 КПК України відповідає арештований будинок і не обґрунтував, що він взагалі є предметом злочину у даному кримінальному провадженні.

Більш того слідчий суддя не мав право накладати арешт на майно особи, якій не було повідомлено про підозру.

Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 подав заперечення на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 .

В запереченнях прокурор просив відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року.

Свої вимоги обґрунтував тим, що в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вказав, що про існування оскаржуваної ухвали йому та власнику майна стало відомо 14 лютого 2022 року. Проте зі змісту вхідного штемпелю канцелярії Одеського апеляційного суду убачається, що апеляційна скарга була подана ним 22 лютого 2022 року, тобто поза межами 5-ти денного строку на апеляційне оскарження. Крім того сторона захисту 15 лютого 2022 року зверталась до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на будинок в порядку статті 174 КПК України в задоволені якого в подальшому слідчим суддею було відмовлено.

Апеляційну скаргу прокурор просив розглядати без його участі.

Власник майна ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 в судове засідання апеляційного суду також не з`явились.

Адвокат ОСОБА_7 надіслав заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі та підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст.406 КПК України суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

За таких обставин на підставі ч.1 ст.406 КПК України апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Щодо заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження

Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантується право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 8) ч.2 ст.129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується забезпечення права на оскарження судових рішень.

Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Відповідно до п.3) ч.1 ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Зі змісту оскарженої ухвали убачається, що власник арештованого майна ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 не були присутніми в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна.

В матеріалах провадження відсутні будь-які докази на підтвердження того, що копія ухвали надсилалась на їхні адреси засобами поштового зв`язку.

Викладені обставини не спростовують доводів адвоката ОСОБА_7 про те, що про існування ухвали він та його довіритель ОСОБА_6 дізнались лише 14 лютого 2022 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 зазначив про те, що апеляційна скарга була подана адвокатом ОСОБА_7 лише 22 лютого 2022 року, тобто поза межами 5-ти денного строку встановлено п.3) ч.1 ст.395 КПК України.

Так, беручи до уваги, що сторона захисту дізналась про існування оскарженої ухвали 14 лютого 2022 року, останній день на подачу апеляційної скарги припадав на 19 лютого 2022 року, який до речі був вихідним днем.

Разом з тим апеляційна скарга була подана адвокатом ОСОБА_7 не 22 лютого 2022 року, як стверджує прокурор, а 16 лютого 2022 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується відповідним штемпелем на конверті доданим до апеляційної скарги.

За таких обставин, з метою забезпечення права власника майна ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7 на доступ до суду, яке випливає з п.1) ст.6Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» і є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2022 року.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, положеннями ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, в тому числі, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На теперішній час слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021160000000781 від 20 квітня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190; ч.4 ст.190; ч.3 ст.358; ч.4 ст.358; ч.3 ст.365-2; ч.2 ст.146; ч.4 ст.189; ч.2 ст.209 КК України.

В клопотанні слідчого про арешт майна зазначено про те, що невстановлені особи, здійснюючи свою протиправну діяльність на території м. Одеси та Одеської області за допомогою підроблених документів незаконно заволоділи об`єктами нерухомості, внаслідок чого було спричинено матеріальний збиток.

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси 06 липня 2020 року було проведено обшук автомобіля «Тоyota Land Cruiser 200» державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , в ході якого було вилучено «iPad Pro НОМЕР_2 IMEI: НОМЕР_3 ».

Під час огляду вказаного планшету було виявлено папку месенджер «Телеграм». В ході огляду виявлено профіль «Kto Zzzdes», з номером НОМЕР_4 . В розділі «чаты» було виявлено листування стосовно об`єкту нерухомості по АДРЕСА_3 .

Крім того в ході обшуку було виявлено ряд документів, серед яких був оригінал витягу №135107481 відносно об`єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .

Отримавши достатні підстави для обґрунтування підозри у вчиненні 96 кримінальних правопорушень, ОСОБА_10 було повідомлено про підозру.

В ході допиту підозрюваний ОСОБА_10 , відмовився надавати свідчення, щодо вилучених в нього копій та оригіналів документів, на майно, що розташоване за адресами: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 .

Окрім того, було допитано свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка також відмовилась надавати свідчення, щодо її права власності на майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 .

На підставі викладеного слідчий дійшов висновку, що ОСОБА_10 може бути причетний до заволодіння об`єктами нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_4 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1626932051101), який на праві власності належить ОСОБА_6 та АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1626946451101, який на праві власності належить ОСОБА_12 .

Метою накладення арешту на будинок АДРЕСА_4 слідчий визначив запобігання зміни його правового статусу та переоформлення чи відчуження на користь третіх осіб.

Слідчий суддя погодився з доводами викладеними в клопотанні слідчого та наклав арешт на спірний будинок.

Разом з цим апеляційний суд вважає такий висновок слідчого судді передчасним на належним чином не обґрунтованим.

Так, відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Апеляційний суд вважає, що клопотання слідчого про арешт майна та додані до нього матеріали, не відповідають вимогам ч.2 ст.171 КПК України, адже вони не підтверджують підстави, мету та не містять відповідного обґрунтування необхідності арешту майна, а тому накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_6 та розташований за адресою: АДРЕСА_4 є безпідставним.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 є законним володільцем будинку на який було накладено арешт.

Так 1/3 частину приміщень загальною площею 89.9 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_6 придбав 19 липня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу у підприємства «СОЮЗ» у вигляді приватного підприємства (ЄДРПОУ 20967129).

Крім того, 2/3 частини вищезазначеного майна було придбано ОСОБА_13 .

В подальшому зазначений об`єкт нерухомості було поділено на два самостійних будинки.

Оскільки ОСОБА_6 володів 1/3 частиною зазначеного будинку, після поділу він став власником вже виділеної частини, а саме будинком загальною площею 27.3 кв.м за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1626946451101).

Зі змісту клопотання слідчого залишається незрозумілим яке взагалі відношення ОСОБА_6 має до вказаного кримінального провадження.

Крім того в клопотанні слідчого не зазначено та до нього не додано жодного доказу, який би підтверджував, що майно було отримано у власність громадянином ОСОБА_6 протиправним шляхом, оскільки воно було придбано відповідно до вимог чинного законодавства у попереднього власника товариства «Союз».

Крім того відсутні відомості про потерпілих у даному кримінальному провадженні, яким протиправними діями ОСОБА_6 нібито була завдана матеріальна шкода, не вказано хто був попереднім власником арештованого будинку.

Апеляційний суд наголошує, що з 20 квітня 2021 року - моменту реєстрації кримінального провадження до ЄРДР власнику арештованого будинку ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру і у даному кримінальному провадженні він не має жодного процесуального статусу.

На теперішній час єдиним підозрюваним у даному кримінальному провадженні є громадянин ОСОБА_10 , в автомобілі якого 06 липня 2020 року було проведено обшук.

В свою чергу клопотанні слідчого про арешт майна відсутні відомості та до нього не додані докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_6 особисто знайомий з ОСОБА_10 , мав з ним якісь зв`язки та разом вони вчиняли протиправні дії направлені на незаконне заволодіння об`єктами нерухомості за адресами АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 .

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна не надав належної оцінки встановленим апеляційним судом обставинам, чим допустив неповноту судового розгляду, що, в свою чергу, призвело до невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Крім того слідчий суддя не взяв до уваги положення п.3) ч.2 ст.173 КПК України, згідно з яким при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння.

Формальне посилання на положення ст.98 КПК України не може розцінюватися як відповідне обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи внаслідок накладення арешту на належне такій особі майно.

Сторона обвинувачення, яка звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна зобов`язана навести правові підстави, у зв`язку з якими потрібно накласти арешт на майно (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди, тощо).

В свою чергу прокурор не з`явившись в судове засідання апеляційного суду позбавив себе можливості довести те, що на теперішній час потреби досудового розслідування продовжують виправдовувати таке втручання у права та інтереси власника будинку ОСОБА_6 .

У статті 41 Конституції України закріплено положення, що визначає зміст права приватної власності, відповідно до якого кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Апеляційний суд вважає, що обмеження права ОСОБА_6 вільно розпоряджатись своїм будинком беззаперечно порушує його права гарантовані ст.41 Конституції України.

Також варто звернути увагу і на позицію Європейського суду з прав людини, що висловлена в рішенні по справі «Волохи проти України». В даному рішенні Суд наголошував на тому, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватись судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Пунктом 2) ч.3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до пунктів 1) та 2) ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.

За такихобставин апеляційнийсуд визнаєобґрунтованими доводиапеляційної скаргипредставника власникамайна ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7 ,а томуоскаржувана ухваласлідчого суддіпідлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт нерухомого майна.

Керуючись статтями 117, 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 20221 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14 липня 2021 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 та накладений арешт на будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_6 та розташований за адресою: АДРЕСА_2 ) із забороною розпорядження, відчуження та здійснення реєстраційних дій щодо будинку скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 про арешт на будинок АДРЕСА_4 (реєстраційний номер нерухомого майна 1626932051101), який належить на праві власності ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4