Рішення

від 11.04.2022 по справі 385/81/22

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/81/22

2/385/122/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

12.04.2022 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Ханас М.М., з участю секретаря судового засідання Хмельовської І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Козарчук» в особі керівника Козарчука Андрія Петровича про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб № Б/Н від 28.09.2015 року, кадастровий номер 3521186000:02:000:0792, укладений між нею та ФГ «Козарчук»; стягнути з ФГ «Козарчук» на її користь заборгованість по орендній платі за користування даною земельною ділянкою, що становить 12 162,80 гривень; розірвати договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб № Б/Н від 28.09.2015 року, кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, укладений між нею та ФГ «Козарчук»; стягнути з ФГ «Козарчук» на її користь заборгованість по орендній платі за користування даною земельною ділянкою, що становить 12 444,40 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у справі, які складаються з судового збору та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, докази понесення якої позивачем буде надано суду в порядку, передбаченому ч.8 ст. 141 ЦПК України.

В обґрунтування позову зазначає, що у відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вона є власником земельних ділянок площею 2,28 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери земельних ділянок 3521186000:02:000:0792 та 3521186000:02:000:0793, які розташовані на території Таужненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року, які пройшли відповідну державну реєстрацію, дані земельні ділянки перебувають в оренді у ФГ «Козарчук».

Починаючи з 2017 року відповідач ухиляється від сплати орендної плати вчасно, не виконує взяті на себе зобов`язання, що виражається в систематичному невиконанні даного зобов`язання за 2017-2021 роки. Пунктом 4.1 договорів оренди визначено конкретну суму орендної плати, яка складає 2637 грн., не менше 4% від вартості земельного паю. Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 3521186000:02:000:0792 така станом на 22.12.2021 року становить 76015,03 грн. Ураховуючи вимоги п. 4.1 договору оренди земельної ділянки, вартість орендної плати за рік становить 3040 грн. 60 коп., а за чотири роки (2017-2021 роки) - 12 162 грн. 40 коп.

Відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 3521186000:02:000:0793 така станом на 22.12.2021 року становить 77775,52 грн. Ураховуючи вимоги п. 4.1 договору оренди земельної ділянки, вартість орендної плати за рік становить 3111 грн. 20 коп., а за чотири роки (2017-2021 роки) - 12 444 грн. 80 коп.

Позиція відповідача.

Відповідач правом подачі відзиву не скористався.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 26.01.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2022 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

12.03.2022 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача - адвокатат Мелєзгінова Ю.В. про долучення до матеріалів справи доказів (акту прийому-передачі виконаних робіт та квитанції до прибуткового касового ордера).

Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.

Позивач та її представник - адвокат Мелєзгінов Ю.В. в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності позивача та її представника, заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, був завчасно належним чином неодноразово повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. На адресу суду повернулися повідомлення, адресовані відповідачу, з відміткою про відмову отримувати судові повістки, що у відповідності до п.3 ч.8 ст. 128 та ч.9 ст. 130 ЦПК України вважається врученням судової повістки та повідомлення про дату, час і місце судового розгляду.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.1 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:0792 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2893 га, що розташована на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 11).

28.09.2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ «Козарчук» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальною площею 2,2893 гектара ріллі, кадастровий номер якої 3521186000:02:000:0792, строком на 10 років, дата реєстрації права оренди 28.09.2015 року (а.с. 13, 15-17).

Згідно п.2.2 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 року становить 62 309 грн.

Згідно п.п. 4.1-4.6 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше, ніж 4% вартості земельного паю - у розмірі 2637 грн.; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься один раз на рік в строк з 20 серпня по 31 грудня поточного року.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % від орендної плати за кожен день прострочення.

Згідно п.9.1 та п.9.4 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно п.13.1 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно п.14 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини.

З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:0792 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 22.12.2021 року становить 76 015,03 грн. (а.с. 22).

Крім того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:0793 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2878 га, що розташована на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, що стверджується даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 12).

28.09.2015 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та ФГ «Козарчук» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавцем передано орендарю в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Таужненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, загальною площею 2,2878 гектара ріллі, кадастровий номер якої 3521186000:02:000:0793, строком на 10 років, дата реєстрації права оренди 28.09.2015 року (а.с. 14, 18-20).

Згідно п.2.2 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2015 року становить 62 268 грн.

Згідно п.п. 4.1-4.6 договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше, ніж 4% вартості земельного паю - у розмірі 2637 грн.; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься один раз на рік в строк з 20 серпня по 31 грудня поточного року.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % від орендної плати за кожен день прострочення.

Згідно п.9.1 та п.9.4 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Згідно п.13.1 договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно п.14 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини.

З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:0793 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 22.12.2021 року становить 77 775,52 грн. (а.с. 23).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (ч.1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас у п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі ст. ст. 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Вказана позиція узгоджується із висновком, що міститься упостанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Розглядаючи можливість дострокового припинення спірних договорів оренди, слід виходити із приписів та умов самого договору.

У відповідності до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

За загальним правилом, установленим ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонам.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Своєчасність внесення орендної плати відповідно до умов договору є обов`язком орендаря та закріплене у п.п. 9.4 Договорів.

Суд погоджується із тим, що оплата орендної плати є істотною обставиною, а її не отримання орендодавцем є істотним порушенням договірних умов, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за використання земельної ділянки іншою особою.

Таким чином, судом встановлено факт систематичної несплати ФГ «Козарчук» за 2017-2020 роки визначеної договорами від 28.09.2015 року орендної плати, що у розумінні пункту "д" ст. 141 ЦК Українине є підставою для розірвання договорів оренди землі, адже факт систематичної несплати орендної плати, визначеної договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте відповідачем доказів того, що ФГ «Козарчук» здійснювало дії щодо належного виконання спірних договорів оренди суду не надано, що є його процесуальним обов`язком згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За змістом пункту 14 договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2015 року сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

ФГ «Козарчук» як особа, яка порушила своє зобов`язання щодо внесення орендної плати, зобов`язане було довести відсутність своєї вини, проте не довело належними і допустимими доказами відсутність своєї вини у порушенні спірного зобов`язання, зокрема невиконання умов договорів оренди земельних ділянки від 28.09.2015 року щодо сплати орендної плати протягом 2017-2020 років.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, Верховний Суд неодноразово зазначав, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Оскільки орендар допустив систематичне невиконання обов`язку по сплаті орендної плати, тобто допустив істотне порушення умов договорів, що є підставою для їх розірвання, тому суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позивачем позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб № б/н від 28.09.2015 року, кадастровий номер 3521186000:02:000:0792, та договору оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб № б/н від 28.09.2015 року, кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, укладених між позивачем ОСОБА_1 та ФГ «Козарчук», тому позов в тій частині підлягає задоволенню повністю.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення заборгованої орендної плати за користування земельними ділянками за період з 2017-2020 роки, то суд дійшов наступних висновків.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2019 року в справі № 395/499/16-ц (провадження № 61-15404св18) вказано, що «тлумачення частини другої статті 632 ЦК України свідчить, що в цій нормі закріплено принцип стабільності (або відносної неможливості зміни) встановленої сторонами ціни, що є проявом обов`язковості виконання умов договору (стаття 629 ЦК України). У частині другій статті 632 ЦК України допускається наявність винятків, які можуть бути встановлені договором або законом. При цьому в законі або ж договорі обов`язково мають бути визначені як випадки зміни ціни, так і умови такої зміни».

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (частина третя статті 762 ЦК України)

Аналіз частини третьої статті 762 ЦК України дозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (абзац 4 частини першої статті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частина третя статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Крім того, розмір орендної плати на земельні ділянки приватної власності відповідно до загального правила, визначеного частиною першою статті 632 ЦК України, сторони встановлюють за домовленістю між собою. При визначенні такого розміру орендної плати сторони керуються свободою договору (стаття 627 ЦК України), яка передбачає, у тому числі, вільне визначення умов договору.

При визначенні розміру орендної плати за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки щодо земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:0792 позивач виходила із розміру нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки станом на 22.12.2021 року, яка становила 76 015,03 грн., та визначила розмір орендної плати в рік в сумі 3 040,60 грн. (76015,03 грн.:4%), а загальний розмір орендної плати за 2017-2020 роки, на її думку, склав 12 162,40 грн. (3040,60 грн.х4).

Також при визначенні розміру орендної плати за 2017, 2018, 2019 та 2020 роки щодо земельної ділянки кадастровий номер 3521186000:02:000:0793 позивач виходила із розміру нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки станом на 22.12.2021 року, яка становила 77 775,52 грн., та визначила розмір орендної плати в рік в сумі 3 111,20 грн. (77 775,52 грн.:4%), а загальний розмір орендної плати за 2017-2020 роки, на її думку, склав 12 444,80 грн. (3040,60 грн.х4).

Між тим, із запропонованим порядком визначення розміру орендної плати суд не погоджується з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) зазначено, що «як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади згідно яких здійснюється виконання зобов`язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість, добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Відповідно до пунктів 4 договорів оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року орендна плата вноситься орендарем щодо земельних ділянок кадастровий номер 3521186000:02:000:0792 та кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, у розмірі 4 % вартості земельного паю - в розмірі 2637 грн. або в натуральній та відробітковій формі (за згодою сторін згідно додатку до договору) за кожну земельну ділянку.

Пунктом 4.3 договорів оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік в строк з 20 серпня по 31 грудня поточного року.

Пунктом 4.5 договір передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Як було встановлено судом, орендар не сплатив орендну плату за користування земельними ділянками за 2017-2020 роки. Зміни в письмовій формі до договору оренди сторонами не вносилися; тлумачення умов договору оренди свідчить, що сторони не пов`язали автоматичну зміну розміру орендної плати залежно від збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідні зміни до договору не вносилися. А тому підстави враховувати збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки для визначення боргу з орендної плати за 2017-2020 роки відсутні.

Крім того, суд зауважує, що позивачем надано суду докази на підтвердження розміру нормативно-грошової оцінки земельних ділянок станом на 21.12.2021 року та такий розмір оцінки було нею покладено в основу обрахунку суми заборгованості за 2015-2020 роки.

Крім того, позивач не зверталася до відповідача з пропозиціями про внесення змін до договорів оренди землі в частині перегляду розміру орендної плати, що стверджується відсутністю в матеріалах даної цивільної справи належних та допустимих письмових доказів з боку позивача.

Тому, з урахування принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру орендної плати слід виходити з її розміру, визначеної умовами укладених договорів оренди земельних ділянок, яку сторони між собою погодили.

Крім того, у пункті 4.2 договорів оренди земельної ділянки сторони домовилися про те, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Тому з урахування принципу належного виконання зобов`язання орендар був зобов`язаний сплатити орендодавцеві орендну плату за кожен рік (2017, 2018, 2019 та 2020) з індексом інфляції, як про це домовилися сторони в договорі.

Аналіз умов договору оренди свідчить, що сторони не передбачали в договорі оренди правил обчислення орендної плати з індексом інфляції.

Оскільки сторони не передбачили в договорі оренди правил обчислення орендної плати з індексом інфляції, то з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди, зокрема, пункту 4.2. та 4.3 (періоду внесення орендної плати), на користь його дійсності, чинності та виконуваності, суд вважає, що коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за кожен рік (2017, 2018, 2019 та 2020) як добуток індексів інфляції з вересня по грудень відповідного року.

До такого висновку, зокрема дійшов і ВС у своїй постанові від 26.05.2021 року у справі № 540/544/18 (провадження N 61-13979св19).

Інфляційні нарахування розраховуються за формулою:

(Інфляційні нарахування) = (Сума боргу) ? (Сукупний індекс інфляції) / 100% - (Сума боргу) Де: (Сума боргу) - сума простроченого боргу. (Сукупний індекс інфляції) - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

Ураховуючи вищенаведене, при визначенні розміру орендної плати згідно договорів оренди земельних ділянок, кадастровий номер 3521186000:02:000:0792 та кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, сукупний індекс інфляції з вересня по грудень - 2017 року складає 105,195%, 2018 року - 105,924%, 2019 року - 101,303%, 2020 року - 103,750% для кожної з даних земельних ділянок. А тому розмір орендної плати за користування кожною з даних земельних ділянок за 2017 рік, який підлягає стягненню з відповідача, складає 2 773,98 (2637 (сума боргу)+136,98 (інфляційні нарахування)) грн.; за 2018 рік - 2 793,21 (2637 (сума боргу)+156,21 (інфляційні нарахування)) грн.; за 2019 рік - 2 671,37 (2637 (сума боргу)+34,37 (інфляційні нарахування)) грн.; за 2020 рік - 2 735,89 (2637 (сума боргу)+98,89 (інфляційні нарахування)) грн.

Таким чином, заборгованість з орендної плати за 2017-2020 роки за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 3521186000:02:000:0792, загальною площею 2,2893 га, та 3521186000:02:000:0793, загальною площею 2,2878 га, згідно договорів оренди земельних ділянок від 28.09.2015 року буде становити по 10 974,45 грн. (2 773,98+2 793,21+2 671,37+2 735,89) за кожну з даних земельних ділянок.

Ураховуючи вищенаведене, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за 2017-2020 роки за договорами оренди земельних ділянок від 28.09.2015 року підлягають частковому задоволенню та слід стягнути з відповідача ФГ «Козарчук» на користь позивача ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою площею 2,2893 га, кадастровий номер 3521186000:02:000:0792, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року, заборгованість по орендній платі з урахуванням індексів інфляції за період 2017-2020 роки в сумі 10 974 грн. 45 коп. та за користування земельною ділянкою площею 2,2878 га, кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року, заборгованість по орендній платі з урахуванням індексів інфляції за період 2017-2020 роки в сумі 10 974 грн. 45 коп. У решті вимог позову слід відмовити.

Що стосується понесених позивачем витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Повноваження адвоката Мелєзгінова Ю.В. у справі як представника позивача підтверджуються ордером серія ВА № 1027544, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», та договором про надання правової допомоги від 24.12.2021 року (а.с. 24-26).

Представником позивача долучено Акт виконаних робіт від 24.12.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 24.12.2021 року, згідно яких загальна вартість витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 6015 грн. (а.с. 89-90).

Ураховуючи вимоги ч.4 ст. 137 ЦПК України, суд дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Частиною 9 статті 139 ЦПК України встановлено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд із урахуванням думки сторін, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, складності та конкретних обставин справи, приходить до висновку, що на користь позивача з відповідача слід стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 015 грн.

Питання щодо розподілу витрат по сплаті судового збору суд вирішує на підставі статті 141 ЦПК України.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлялись чотири позовні вимоги - дві вимоги немайнового характеру (розірвання договорів оренди земельних ділянок) та дві вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості по орендній платі).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1984,80 грн. судового збору за дві задоволені позовні вимоги немайнового характеру (розірвання договору оренди земельної ділянки).

Ураховуючи часткове задоволення двох позовних вимог майнового характеру, суд вважає, що судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, підлягає стягненню з відповідача в сумі 895,44 грн. (10 974,45 х 100% : 12 162,80 = 90,23 %; 992,40 : 100% х 90,23 % = 895,44) та в сумі 875,20 грн. (10 974,45 х 100% : 12 444,40 = 88,19 %; 992,40 : 100% х 88,19 % = 875,20) за кожну з заявлених позовних вимог пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Ураховуючи вищенаведене, з відповідача в користь позивача в сукупності слід стягнути 3 755,44 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 3, 207, 213, 525, 526, 610, 614, 626-629, 632, 637, 651, 762 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст. ст. 1, 13-15, 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 16, 77, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Козарчук в особі керівника Козарчука Андрія Петровича про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,2893 га, кадастровий номер 3521186000:02:000:0792, укладений 28.09.2015 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Козарчук».

Стягнути з Фермерського господарства «Козарчук» (місцезнаходження: 26330, вул. Польова, 1а, с. Таужне, Голованівський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 38302345) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по орендній платі з урахуванням індексів інфляції за період 2017-2020 роки за користування земельною ділянкою площею 2,2893 га, кадастровий номер 3521186000:02:000:0792, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року в сумі 10 974 (десять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 45 копійок.

Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,2878 га, кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, укладений 28.09.2015 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Козарчук».

Стягнути з Фермерського господарства «Козарчук» (місцезнаходження: 26330, вул. Польова, 1а, с. Таужне, Голованівський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 38302345) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заборгованість по орендній платі з урахуванням індексів інфляції за період 2017-2020 роки за користування земельною ділянкою площею 2,2878 га, кадастровий номер 3521186000:02:000:0793, згідно договору оренди земельної ділянки від 28.09.2015 року в сумі 10 974 (десять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 45 копійок.

У решті вимог позову відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства «Козарчук» (місцезнаходження: 26330, вул. Польова, 1а, с. Таужне, Голованівський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 38302345) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 015 (шість тисяч п`ятнадцять) гривень.

Стягнути з Фермерського господарства «Козарчук» (місцезнаходження: 26330, вул. Польова, 1а, с. Таужне, Голованівський район, Кіровоградська область, ЄДРПОУ 38302345) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), сплачений судовий збір в розмірі 3 755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять) гривень 44 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М. М. Ханас

Дата документу 12.04.2022