Постанова

від 04.04.2022 по справі 605/51/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 605/51/22Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/817/378/22 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2022 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,

розглянувши у порядку письмового првадження цивільну справу №605/51/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року (постановлену суддею Горуцом Р.О.) про повернення заяви про забезпечення позову, поданої до пред`явлення позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, яка подана до пред`явлення позовної заяви.

Ухвалою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року вказану заяву повернуто заявнику на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що законом не обмежено заявника в якій формі чи вигляді повинна бути зроблена пропозиція щодо зустрічного забезпечення позову. Звертає увагу на те, що у заяві ОСОБА_1 міститься окремий підрозділ щодо пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення позову, в якому наведено аргументи про відсутність підстав для його застосування. Крім того, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом, а не обов`язком суду. Вважає, що заявником в повній мірі дотримано вимоги ст.151 ЦПК України під час подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі, тоді як судом першої інстанції з порушенням вимог ЦПК України безпідставно повернуто зазначену заяву заявнику.

У зв`язку з викладеним просить ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційною інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи без участі сторін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив із того, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ч.10 ст.153 ЦПК України в частині обов`язкової наявності пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

З таким висновком колегія суддів не погоджується.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно із ч.1 ст. 151 ЦПК України Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було повернуто подану позивачем заяву про забезпечення позову на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України, згідно якої суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Тобто заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п.6 ч.1 ст. 151 ЦПК України.

Колегія суддів зазначає, що порядок застосування інституту зустрічного забезпечення унормовано приписами ст.154 ЦПК України, згідно якої суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Виходячи з вищезазначених норм цивільного процесуального законодавства, застосування заходів зустрічного забезпечення позову за зверненням особи, якою подано заяву про забезпечення позову, є правом суду.

Колегією суддів встановлено, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову містить інформацію про відсутність підстав щодо зустрічного забезпечення, оскільки позивач вже зазнав від відповідачів матеріальних збитків. Застосування зустрічного забезпечення буде мати ефект подвійного фінансового навантаження на позивача.

Апеляційним судом враховано правову позицію, викладену Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № 910/3802/19, а саме: «у заяві про забезпечення позову позивач просив суд «не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки вважає, що відсутні підстави для його застосування», у зв`язку з чим зазначена заява формально відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України», та правові позиції, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 924/789/18, від 18 червня 2019 року у справі № 904/661/19, від 11 червня 2019 року у справі №916/2933/18, від 14 серпня 2019 року у справі №910/3802/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1572/19, згідно з якими частиною першою статті 141 ГПК України передбачено право, а не обов`язок суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням норм статей 139, 140 ГПК України.

З огляду на встановлене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було повернуто заяву про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі на підставі ч.10 ст.153 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про необґрунтованості постановленої судом ухвали, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки справу не розглянуто по суті.

Керуючись ст.ст.374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 01 лютого 2022 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 05 квітня 2022 року.

Головуючий

Судді