Ухвала

від 10.04.2022 по справі 380/23659/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/23659/21

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

11 квітня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання представника позивача про визнання дій представника відповідачів зловживанням процесуальними правами в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синеон» (далі - позивач, ТзОВ «Синеон») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якій просить:

- визнати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13 серпня 2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2996159/39587292 від 17.08.2021, залишеним без змін рішенням Державної податкової служби України № 40383/39587292/2 від 07.09.2021 протиправним та скасувати таке;

- зобов`язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 13 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

Ухвалою від 14.12.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 17.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачам встановлено 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідачів про розгляд справи № 380/23659/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20453 від 14.03.2022), до якого долучив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування такого зазначив, що позовна заява подана позивачем з пропуском тримісячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказав, що Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 дійшов висновку про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в тримісячний строк за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу. Зазначив, що згідно із квитанцією, рішення про результати розгляду скарги отримано платником податків 07.09.2021. Разом з цим, відповідач стверджує, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» підписана представником 06.09.2021, а судом така зареєстрована 09.09.2021, тобто подана з пропуском тримісячного строку. Просив позовну заяву залишити без розгляду.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання (вх. № 26151 від 08.04.2022), у якому вказав, що представник позивача подав позовну заяву до суду 06.12.2021 із застосуванням спеціалізованого контейнера для прийняття процесуальних документів. Зазначив, що факт дослідження пропущення чи не пропущення строків вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі. На думку представника позивача, оскільки, суд вже вирішував питання щодо процесуальних строків на подання позову, вважає, що у діях представника відповідачів виражені ознаки зловживання процесуальними правами. Відтак просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду; визнати подію подання до суду представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зловживанням процесуальними правами; постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з подальшою передачею на потреби Збройних Сил України з представника відповідачів ОСОБА_1 штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив це клопотання розглянути у порядку письмового провадження.

При вирішенні поданих клопотань суд керується таким.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У той же час, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 640/20468/18 у постанові від 11.10.2019 відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України є спеціальними щодо приписів ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, про що викладено у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 640/46/19, від 14.02.2019 у справі № 813/4921/17, та сформулювала наступний правовий висновок.

Із прийняттям чинної редакції Кодексу адміністративного України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абз. 3 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

В постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року по справі № 463/1221/17 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як встановлено судом, позивачем подано позовну заяву 09.12.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду на два дні.

Вирішуючи питання щодо пропуску строку звернення, суд виходить з того, що на усій території України з 12 березня 2020 року до 11 травня 2020 року (постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 11 березня 2020 року № 211 і від 22 квітня 2020 року № 291) установлено карантин.

У подальшому постановами КМУ неодноразово було продовжено карантин на території України. Зокрема, постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1236 від 09 грудня 2020 року з наступними змінами та доповненням з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України продовжено дію карантину.

У зв`язку із скороченням чисельності штату працівників та збільшенням обсягу роботи, з метою належної організації роботи відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду, а також з метою посилення протиепідемічних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 змінено розклад прийому позовних заяв у Львівському окружному адміністративному суді.

Встановлено години прийому позовних заяв в період з 8 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене та незначну тривалість пропущення такого строку (2 дні), суд дійшов висновку, що заява представника позивача є такою, що підлягає задоволенню, причини у ній викладені поважними, а пропущений строк слід поновити, а у задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Щодо клопотання представника позивача про визнання події подання до суду представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зловживанням процесуальними правами та про постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з подальшою передачею на потреби Збройних Сил України з представника відповідачів ОСОБА_1 штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КАС України. суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень; використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

При цьому суд звертає увагу представника позивача на те, що судом не вирішувалось питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду на стадії відкриття провадження у справі. З огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що подання представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не є зловживанням процесуальними права. Натомість, вказане клопотання подано представником відповідачів на реалізацію його права, встановленого п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України.

Відтак клопотання представника позивача про визнання події подання до суду представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зловживанням процесуальними правами та про постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з подальшою передачею на потреби Збройних Сил України з представника відповідачів ОСОБА_1 штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 380/23659/21 відмовити.

2. У задоволенні клопотання представника позивача про визнання події подання до суду представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду зловживанням процесуальними правами та про постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з подальшою передачею на потреби Збройних Сил України з представника відповідачів ОСОБА_1 штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовити.

3. Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.П. Качур