Рішення

від 11.04.2022 по справі 380/23659/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/23659/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синеон" до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синеон» (далі - позивач, ТзОВ «Синеон») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якій просить:

- визнати рішення Головного управління ДПС у Львівській області про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13 серпня 2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2996159/39587292 від 17.08.2021, залишеним без змін рішенням Державної податкової служби України № 40383/39587292/2 від 07.09.2021 протиправним та скасувати таке;

- зобов`язати Державну податкову службу України вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 13 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

Також просить стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є, на думку позивача, протиправним, оскільки контролюючим органом не зазначено конкретних підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, тоді як позивачем надано усі необхідні документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції за спірною податковою накладною. Щодо зазначених у рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області № 2996159/39587292 від 17.08.2021 причин відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 13.08.2020, а саме: копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, зазначив, що всі наявні документи позивачем було надано. Ураховуючи, що таке рішення порушує права позивача, він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 14.12.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою від 17.01.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачам встановлено 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 15.03.2022 відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідачів про розгляд справи № 380/23659/21 у судовому засіданні з повідомленням сторін та про перехід в загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 11.04.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та у задоволенні клопотання представника позивача про визнання події зловживанням процесуальними правами та постановлення ухвали про стягнення в дохід державного бюджету з представника відповідачів штрафу відмовлено.

На адресу суду від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20453 від 14.03.2022), у якому проти позову заперечив. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки, на його переконання, у Комісії були усі законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, поданих позивачем документів недостатньо для її реєстрації. На думку відповідачів, на момент винесення оскаржуваного рішення позивачем не виконано вимог Податкового кодексу України та Порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, оскільки до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, не додано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачена договором та/або законодавством, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну зазначив, що така вимога, на його думку, є передчасною, та належним способом захисту порушеного права вважає зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

На адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 18052 від 01.03.2022), у якій позивач навів доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Між ТзОВ «Синеон» та приватним підприємством «Есфаєр» (далі - постачальник та покупець відповідно) укладено договір постачання № 02/01-2020 від 24.01.2020 (далі - Договір), за яким постачальник приймає на себе зобов`язання виготовляти та поставляти покупцю вогнетривкі матеріали та вогнетривкі конструкції, а покупець зобов`язується приймати товар та вчасно і в повному обсязі оплачувати поставлений товар в порядку, передбаченому цим Договором (п. 1.1 Договору) (а.с. 14-16).

Відповідно до розділу 5 Договору ТзОВ «Синеон» виставлено рахунок на оплату № 01-08/2020 від 10 серпня 2020 року Приватному підприємству «Есфаєр» ЄДРПОУ 31024262 - далі Рахунок (а.с. 18).

На поточний банківський рахунок позивача 13.08.2020 зараховано 179352,00 грн у т. ч. ПДВ 29892,00 грн у якості передплати за товар від платника - Приватного підприємства «Есфаєр» з призначенням платежу «згідно з рахунку № 01-08/2020 від 10 серпня 2020 року», що підтверджується випискою по поточному банківському рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» (а.с. 19).

Товариством з обмеженою відповідальністю «Синеон» складено та надіслано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну № 2 від 13 серпня 2020 року (а.с. 20).

З квитанції від 01.09.2020 слідує, що податкова накладна № 2 від 13.08.2020 прийнята, але її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України із зазначенням, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=9.8828%, «P»=0»» (а.с. 21).

З метою подання додаткових пояснень щодо вчиненої господарської операції, позивачем до Головного управління ДПС у Львівській області (Кам`янка-Бузька державна податкова інспекція), подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено № 4 від 12.08.2021, яке відповідно до квитанції № 2 від 12.08.2021 отримано Головним управлінням ДПС у Львівській області (а.с. 22-3).

Разом із вказаним повідомленням ТзОВ «Синеон», окрім пояснень, скерувало на адресу податкового органу такі документи: договір постачання від 24.01.2020, виписка по рахунку ТзОВ за 13.08.2020, рахунок на оплату від 10.08.2020, податкову накладну № 2 від 13.08.2020, квитанцію від 01.09.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної (а.с. 24-28).

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 2996159/39587292 від 17.08.2021 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 13.08.2020 з підстави ненадання платником податків, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а.с. 29).

Позивач, не погодившись із таким рішенням Комісії, 01.09.2021 подав скаргу на вищевказане рішення, у якій ТзОВ «Синеон» просило скасувати рішення Комісії № 2996159/39587292 від 17.08.2021 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 13.08.2020 та зареєструвати таку податкову накладну. До скарги позивачем також долучено 10 додатків, зокрема: договір постачання від 24.01.2020, виписку по рахунку ТзОВ за 13.08.2020, рахунок на оплату від 10.08.2020, податкову накладну № 2 від 13.08.2020, квитанцію від 01.09.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної, заяву ТзОВ від 01.09.2021, повідомлення № 3 від 10.08.2021, повідомлення № 4 від 12.08.2021, рішення № 2979622/39587292 від 12.08.2021, рішення № 2996159/39587292 від 17.08.2021 (а.с. 30-43).

Так, у заяві від 01.09.2021 позивач вказав, що 13.08.2020 на його банківський рахунок зараховано кошти від приватного підприємства «Есфаєр». У зв`язку з виконанням обов`язку платника податку ним складено та надіслано на реєстрацію податкову накладну № 2 від 13.08.2021, реєстрацію якої згодом зупинено. Зазначив, що ним надіслано пояснення щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 13.08.2020, однак рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2996159/39587292 від 17.08.2021. Зауважив, що за аналогічних обставин реєстрацію податкової накладної № 1 від 10.08.2020 також зупинено, однак після подання аналогічного повідомлення № 3, таку накладну зареєстровано. Також зазначив, що всі необхідні документи, якими доводиться реальність зарахування коштів на банківський рахунок подано контролюючому органу позивачем. Крім того вказав, що податковим органом в оскаржуваному рішенні не зазначено, яких саме документів позивачем не надано при поданні податкової накладної № 2 від 13.08.2021.

За результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 40383/39587292/2 від 07.09.2021, яким скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії № 2996159/39587292 від 17.08.2021 - без змін.

Позивач не погоджується із таким рішеннями відповідача, оскільки, на його думку, ТзОВ «Синеон» дотримано усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, надано додаткові пояснення та додаткові документи на вимогу відповідача. Вважає, що йому протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим він звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165 від 11.12.2019, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної № 2 від 13.08.2020 зупинено з тієї підстави, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критерії ризиковості платника податку.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків в ЄРПН (далі - Порядок № 520).

Відповідно до вимог п. 4 цього Порядку, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі наведений у пункті 5 Порядку № 520 та може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами п. 6 цього Порядку, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Дослідивши наявні матеріали суд доходить висновку про те, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження факту отримання передплати за товар відповідно до рахунку № 01-08/2020 від 10.08.2020 за податковою накладною № 2 від 13.08.2020 реєстрацію якої зупинено.

Як вказано у спірному Рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до вимог п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами п. 11 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд зазначає, що при зупиненні реєстрації податкової накладної, податковий орган не навів конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній, не зазначено у зв`язку із чим отримані від підприємства документи свідчать про відсутній необхідної інформації для реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Не зазначення контролюючим органом конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, згідно з висновком суду, виключає оцінку поведінки позивача як неправомірної.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 16 листопада 2020 р. у справі № 640/17687/19.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

При цьому, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу в реєстрації податкової накладної слугувало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд звертає увагу, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 2 від 13.08.2020.

При цьому суд наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що позивач щодо податкової накладної № 2 від 13.08.2020 надавав відповідачу такі документи: договір постачання від 24.01.2020, виписку по рахунку ТзОВ за 13.08.2020, рахунок на оплату від 10.08.2020, податкову накладну № 2 від 13.08.2020, квитанцію від 01.09.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву також вказали про те, що до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, позивачем не додано документів, наявність яких передбачена договором, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) наявність яких передбачена договором та/або законодавством, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Це ж зазначено у рішенні № 40383/39587292/2 від 07.09.2021.

З цього приводу суд зазначає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст отримання позивачем передоплати від контрагента та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Одночасно в межах спірних правовідносин суд звертає особливу увагу на те, що, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатими розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної № 2 від 13.08.2020.

Суд звертає увагу на те, що всі надані позивачем як суду, так і відповідачу первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

Отже, відповідність обсягу реалізованих позивачем товарів/послуг підтверджується належними та допустимими письмовими доказами, які за допомогою сервісу «Електронний кабінет платника» були надіслані позивачем Державній податковій службі України для врахування під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної.

При цьому відповідач-1 в оскаржуваному рішенні не навів доводів щодо порушень законодавства при складенні поданих документів.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2996159/39587292 від 17.08.2021.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.08.2020 суд зазначає таке.

Відповідно до вимог пп. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав позивача буде зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.08.2020, що складена ТзОВ «Синеон», датою її подання на реєстрацію.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02.04.2019 (справа № 822/1878/18) та від 18.07.2019 (справа № 1740/2004/18).

Покладання на Державну податкову службу України обов`язку зареєструвати податкову накладну не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Дубініним Ростиславом Володимировичем на підставі договору про надання правової допомоги № 1108622 від 01.11.2021 (далі - Договір) та ордеру серії ВС № 1108622 від 01.11.2021.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, адвокат за дорученням клієнта зобов`язується надати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт - прийняти та оплатити надані послуги.

Згідно з п. 1.2. Договору 1.2. адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси Клієнта та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами Цього Договору, з усіма правами представника, які передбачені чинним законодавством України, та

- забезпечувати правовий супровід, та ведення адміністративних справ щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати: податкову накладну № 3 від 28 липня 2020 року, податкову накладну № 4 від 28 липня 2020 року, податкову накладну № 2 від 13 серпня 2020 року, податкову накладну № 3 від 31 серпня 2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних;

- здійснювати судове представництво інтересів клієнта в обумовленій п.п 1.2.1 даного Договору судовій справі у Львівському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду;

- здійснювати представництво інтересів Клієнта в органах державної влади і місцевого самоврядування, у судах усіх інстанції та будь-якої компетенції, перед підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами щодо вказаної в п.п. 1.2.1 даного Договору судової справи та доручення Клієнта, передбаченого п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 2.1 попередній орієнтовний розмір гонорару адвоката за представництво інтересів клієнта, пов`язане із веденням передбаченої п.п. 1.2.1 Договору адміністративних справ складає 65000,00 грн та надано розрахунок.

Остаточна вартість послуг за Договором визначається після повного виконання адвокатом дорученням клієнта та погоджується сторонами в Акті-Розрахунку надання професійної правничої допомоги з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з урахуванням строків, результатів, ступеня важкості справи, обсягу правничої допомоги та послуг, необхідних для досягнення бажаного результату і належного виконання окремих доручень клієнта.

Відповідно до п. 1 Акта-Розрахунку від 13.12.2021 адвокат належно-якісно, своєчасно та в повному обсязі надав професійну правничу допомогу та виконав свої зобов`язання за Договором щодо підготовки процесуального документа по суті справи щодо зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати податкову накладну № 2 від 13.08.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних в наступному обсязі: вивчення, правовий аналіз, підготовка та складання позовної заяви ТзОВ «Синенон» (кількість - 1) на суму 3000,00 грн.

Згідно з п. 1 Акта-Розрахунку від 28.02.2022 адвокат належно-якісно, своєчасно та в повному обсязі надав професійну правничу допомогу та виконав свої зобов`язання за Договором щодо підготовки процесуального документа по суті справи в адміністративній справі № 380/23659/21 щодо зобов`язання Державної податкової служби зареєструвати податкову накладну № 2 від 13.08.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних в наступному обсязі: вивчення відзиву на позовну заяву, правовий аналіз, підготовка та складання відповіді на позовну заяву ТзОВ «Синенон» (кількість - 1) на суму 3000,00 грн.

Суд, вирішуючи питання співмірності витрат адвоката, заявлених до стягнення, зазначає, що стаття 134 КАС України не позбавляє права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представницею позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає необхідним зазначити, що такі витрати як консультація з клієнтом, у процесі якої була узгоджена правова позиція, вивчення та аналіз чинного законодавства і судової практики щодо порядку виплати індексації грошового забезпечення включаються до витрат, пов`язаних з складанням позовної заяви.

Ураховуючи незначну складність цієї категорії справ, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що підготовка і подання адміністративного позову не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

В силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує вищезазначений висновок при вирішенні спірних правовідносин.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ««East/WestAllianceLimited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи та змісту наданих послуг, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами, з огляду на усталеність судової практики з приводу вирішення аналогічних спірних правовідносин, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в сумі 1500,00 грн.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що відповідачами у цій справі є Головне управління ДПС у Львівській області та ДПС України судові витрати у вигляді судового збору, що витрати на оплату правничої допомоги адвоката слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 750,00 грн з кожного.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного та з огляду на те, що відповідачами у цій справі є Головне управління ДПС у Львівській області та ДПС України судові витрати у вигляді судового збору, що сплачений відповідно до платіжного доручення № 560 від 24.12.2021, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у розмірі 1135,00 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» (80463 Львівська область Львівський район с. Старий Яричів вул. Галицька 143/59; код ЄДРПОУ 39587292) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090), Державної податкової служби України (04053 м. Київ пл. Львівська 8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 2996159/39587292 від 17.08.2021.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 13.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю «Синеон», датою її подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» судовий збір у сумі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області 750 (сімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України 750 (сімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур