Постанова

від 11.04.2022 по справі 400/2669/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/2669/21

Головуючий в І інстанції: Птичкіна В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 26.08.2021 р. м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Стас Л.В.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватмашстрой» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватмашстрой» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 00003230703, 00003240703 від 20.01.2021 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.01.2021 року № 00003230703, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 20.01.2021 року № 00003240703, прийняте Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апеляційний розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження на підставі заяви ТОВ «Приватмашстрой» про розгляд справи за відсутності представника позивача, а також згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.11.2020 року в.о. начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області видано наказ № 174, яким передбачалось проведення, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Приватмашстрой» з питання дотримання податкового законодавства в частині декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2020 року.

Наказом визначено тривалість перевірки 5 робочих днів і день її початку 16.11.2020 року.

Копію наказу, повідомлення від 10.11.2020 року № 92/14-29-01-04-40 про проведення перевірки і листа від 10.11.2020 року № 6694/10/14-29-07-03-10 про надання до 14 год. 17.11.2020 року документів і пояснень ГУДПС у Миколаївській області направило на податкову адресу ТОВ «Приватмашстрой» 10.11.2020 року, що підтверджується датою на конверті і поданою відповідачем інформацією з сайту Укрпошти. Ці документи не були вручені адресату та повернуті до Управління з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Станом на 20.11.2020 року (останній день перевірки) ТОВ «Приватмашстрой» запитувані документи, що стосуються предмета перевірки, не були надані, у зв`язку з чим, складено акт від 20.11.2020 року № 87/14-29-14-07-03/33368160 про ненадання документів до перевірки.

З 16.11.2020 року по 20.11.2020 року посадові особи ГУДПС у Миколаївській області провели документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Приватмашстрой», результати якої оформлені актом від 27.11.2020 року № 1785/14-29-07-03/33368160.

Перевіркою встановлено порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200, п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 972602 грн., в т.ч., за вересень 2019 року на суму ПДВ 515784 грн., за вересень 2020 року на суму ПДВ 456818 грн., та завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2020 року на загальну суму ПДВ 738453 грн.

20.01.2021 року ГУДПС у Миколаївській області винесено податкові повідомлення-рішення № 00003230703, яким збільшило суму грошового зобов`язання ТОВ «Приватмашстрой» з податку на додану вартість на 1215752,50 грн (972602 грн за податковими зобов`язаннями, 243150,50 грн за штрафними санкціями), а також № 00003240703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 738453 грн.

Вирішуючи справу та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що із у пункті 42.5 статті 42 Податкового кодексу України йдеться про дату, зазначену поштовою службою в повідомленні про вручення, тому належним доказом у контексті частини другої статті 74 КАС України є саме повідомлення про вручення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що направлені Управлінням 10.11.2020 року документи вважаються врученими Товариству 27.11.2020 року.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що акт перевірки не є допустимим доказом (у контексті частини першої статті 74 КАС України) на підтвердження встановлення контролюючим органом порушень, тому прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення не відповідають зазначеним у частині другій статті 2 КАС України критеріям.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до п. 75.1, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до вимог п.п. 79.1, 79.2, 79.3 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

У відповідно до вимог п.п. 42.2, 42.5 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику)

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2020 року ГУДПС у Миколаївській області прийнято наказ № 174 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Приватмашстрой», який разом з повідомленням від 10.11.2020 року про дату початку та місце проведення перевірки у цей же день (10.11.2020 року) були направлені податковим органом засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення (Укрпошта Експрес) за адресою місцезнаходження ТОВ «Приватмашстрой», що цілком відповідає наведеним вимогам ПК України.

При цьому, станом на момент початку оскаржуваної перевірки (16.11.2020 року) у податкового органу були в наявності дані Укрпошти, згідно яких 11.11.2020 року наведені поштові відправлення не вручені під час доставки, 16.11.2020 року відправлення не вручені під час доставки: інші причини.

Наявні у податкового органу дані щодо доставки наведених поштових відправлень підтверджуються і витребуваним судом апеляційної інстанції оригіналом поштового конверту, на якому міститься штамп із датою 11.11.2020 року про невручення та відмітка про повернення за місцем обслуговування.

За встановлених у справі обставин, оскільки відповідачем дотримано наведених вимог ПК України та у день прийняття наказу про проведення перевірки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію цього наказу та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, та у відповідача станом на дату початку перевірки були в наявності дані Укрпошти щодо невручення цих поштових відправлень, які відповідають оригіналу поштового конверту, колегія суддів не погоджується з доводами позивача та висновками суду першої інстанції і вважає, що у податкового органу були наявні підстави для початку документальної невиїзної перевірки.

Також, доходячи вказаного висновку, колегія суддів враховує, що у постанові від 8 вересня 2021 року (справа № 816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «Підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Враховуючи наведені висновки ВП ВС, з огляду на те, що відповідачем дотримано вимоги ПК України та направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу при призначення перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки за адресою місцезнаходження ТОВ «Приватмашстрой», однак, вказане поштове відправлення не було вручено ТОВ «Приватмашстрой», та у відповідача станом на дату початку перевірки були в наявності дані Укрпошти щодо невручення цих поштових відправлень, які відповідають оригіналу поштового конверту, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що сам факт повернення поштового конверту після початку перевірки може бути підставою для скасування податкових повідомлень рішень, які винесені за результатами невиїзної документальної перевірки.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, суд у даній справі має перевірити висновки контролюючого органу за результатами перевірки та відповідно перевірити обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки рішень, що судом першої інстанції здійснено не було.

В свою чергу, вирішуючи справу в апеляційному порядку та перевіряючи обґрунтованість і законність прийнятих за результатами перевірки ППР, колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень рішень стали висновки про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200, п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 972602 грн., в т.ч., за вересень 2019 року на суму ПДВ 515784 грн., за вересень 2020 року на суму ПДВ 456818 грн., та завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2020 року на загальну суму ПДВ 738453 грн.

Так, згідно ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п.п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Згідно додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року встановлено виникнення від`ємного значення в розмірі 738453 грн. у ТОВ «Приватмашстрой» у наступних періодах: вересень 2019 року (277994 грн.), грудень 2019 року (3641 грн.), вересень 2020 року (456818 грн.).

Водночас, в ході перевірки декларування податкових зобов`язань за вересень 2019 року встановлено реєстрацію податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ 515783,64 грн. за рішеннями суду на реалізацію контрагентам-покупцям ТОВ «МГТ Блек Сі», ТОВ «Полетех Ніка», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Біол Універсал Україна», ТОВ «Запоріжжя Млин» у вересні 2019 року товару за наступною номенклатурою: пшениця 2, 3, 4 класу українського походження, врожаю 2019 року.

Однак, ТОВ «Приватмашстрой» не включено до складу податкових зобов`язань податкової декларації з ПДВ за вересень 2019 року податкові накладні на суму ПДВ 515784 грн., що прямо суперечить наведеним вимогам п. 201.10 ст. 201 ПК України, згідно якого відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, ТОВ «Приватмашстрой» зобов`язаний був включити суми податку на додану вартість, вказані в наведених податкових накладних на загальну суму ПДВ 515783,64 грн. на реалізацію контрагентам-покупцям ТОВ «МГТ Блек Сі», ТОВ «Полетех Ніка», ТОВ «Нью Ворлд Грейн Юкрейн», ТОВ «Біол Універсал Україна», ТОВ «Запоріжжя Млин» у вересні 2019 року товару, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період 2019 року, що, як встановлено в ході перевірки, ним здійснено не було.

Встановлені в ході перевірки обставини та порушення наведених вимог ПК України жодним чином не спростовані в ході розгляду справи, при цьому, судом апеляційної інстанції позивачу надавалась така можливість та у останнього колегією суддів витребовувались відповідні докази щодо правомірності задекларованих ним показників податкової декларації, однак, позивачем не надано жодного доказу в спростовування висновків податкового органу.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень рішень в частині визначення податкових зобов`язань з ПДВ на 515784 грн., штрафних санкцій на 128946 грн. та зменшення від`ємного значення на 277994 грн.

Поряд з цим, колегія суддів вважає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення в частині зменшення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 3641 грн., оскільки, як встановлено самим відповідачем в ході перевірки, від`ємне значення декларації з ПДВ за вересень 2020 року в розмірі 3641 грн. у ТОВ «Приватмашстрой» виникло у грудні 2019 року. В свою чергу, порушень, чи відхилень за грудень 2019 року в ході перевірки не встановлено. Навпаки, за даними перевірки (зокрема, розділ 3.2 акту) перевіркою підтверджено дані платника грудня 2019 року на суму ПДВ 3641 грн. (за даними перевірки 3641, відхилення - 0). За таких обставин, у відповідача не було підстав для зменшення оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 3641 грн.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком відповідача про наявність підстав для нарахування позивачу податкових зобов`язань з ПДВ на суму 456818 грн. та зменшення від`ємного значення на цю ж суму, з огляду на викладене.

Так, в ході перевірки встановлено, що до податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2020 року позивачем включено суми ПДВ по контрагенту ТОВ «Диаман» з постачання пива в асортименті.

Для повного та всебічного розгляду справи, з метою вжиття заходів щодо з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи доводи учасників справи в обґрунтування заявлених вимог, колегією суддів витребувано від ТОВ «Приватмашстрой», зокрема, належним чином засвідчені копії первинно-бухгалтерської документації, на підтвердження правомірності декларування заявленого від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2020 року.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, позивачем надано договір № ДМ 14424 від 10.09.2019 року купівлі-продажу, укладений з ТОВ «Диаман», видаткові накладні щодо поставки пива в асортименті, платіжне доручення щодо оплати товару, а також податкові накладні.

В ході перевірки не було встановлено жодних відхилень щодо декларування позивачем податкового кредиту за вересень 2020 року з вказаним контрагентом, що прямо зазначено в акті перевірки.

Водночас, відповідач вказав на те, що в ході перевірки не надано будь-яких підтверджуючих документів щодо використання у власній господарській діяльності пива у вересні 2020 року.

За таких обставин, відповідач дійшов висновку, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України ТОВ «Приватмашстрой» зобов`язане нарахувати податкові зобов`язання на суму ПДВ 456818 грн., виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, податкову накладну за товарами, які використовувались в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки підставою для застосування положень п. 198.5 ст. 198 ПК України останнім визначено факт використання товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, однак, в ході перевірки таких обставин не встановлено та доказів цього до суду не надано.

Також, колегія суддів наголошує, що згідно п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідач не заперечує факт наявності зареєстрованих податкових накладних від постачальника ТОВ «Диаман», а також не заперечує, що суми ПДВ по цим податковим накладним відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року, відхилень актом перевірки не встановлено, а посилання відповідача на відсутність факту використання отриманого товару у власній господарській діяльності саме у вересні 2020 року є безпідставними та прямо суперечать наведеним вимогам п. 198.3 ст. 198 ПК України.

Крім того, доходячи вказаних висновків та відхиляючі доводи відповідача, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно описової частини акту перевірки відповідач встановив, що у позивача наявна ліцензія щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями та місце торгівлі магазин (вул. Центральна, 93/1, смт. Лазурне, Скадовський район, Херсонська область).

Фактичної перевірки або виїзної перевірки позивача податковим органом не проводилось, доказів щодо порушення при реалізації товарів/нездійснення реалізації товарів не надано.

Окрім цього, у висновках акту перевірки відповідач не посилається на порушення з боку позивача ст. 198 ПКУ, хоча фактично з цих підстав винесені оскаржувані ППР у наведеній частині.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень в частині визначення податкових зобов`язань з ПДВ на суму 456818 грн., за штрафними санкціями на суму 114204,50 грн. та зменшення від`ємного значення на суму 456818 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватмашстрой» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 20.01.2021 року № 00003230703 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням 456818 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 114204,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 20.01.2021 року № 00003240703 в частині визначення завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за декларацією за вересень 2020 року на суму 460459 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 12.04.2022 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька