Постанова

від 22.02.2022 по справі 640/25980/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/25980/20 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к позивача Юрко В.О.

пр-к відповідача Бондарчук Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області , в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.04.2020 № 9085170127, 10.09.2020 №0002580402 та від 30.09.2020 року №0021210402

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю САМЕР ПЛЮС у розмірі 11326945,00 грн. (5,349140,00 грн. + 2429020,00 грн. + 3548785,00 грн.), у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Самер Плюс» з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 21.04.2020 № 9085170127, від 10.09.2020 № 0002580402 та від 30.09.2020 № 0021210402.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» у розмірі 11 326 945,00 грн. (5 349 140,00 грн. + 2 429 020,00 грн. + 3 548 785,00 грн.), у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про правомірність висновків актів перевірки та вказує на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства та відсутність правових підстав для повернення заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачем 27 січня 2022 року подано відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлені заперечення проти доводів апеляційної скарги, підтримано позицію, що надавалася суду першої інстанції під час розгляду справи.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» заявлено на поточний рахунок платника податку бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 326 945,00 грн.

Спірна сума бюджетного відшкодування сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України.

Зокрема, між товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» (за контрактом - покупець) та Компанією OMEGA DN sp. z о.о. (за контрактом - продавець) укладений контракт від 20.01.2020 № OMEGA-2020, відповідно до умов якого продавець продає та здійснює поставку господарських товарів (за контрактом - товар) в асортименті у відповідності до інвойсу, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Самер Плюс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, якою встановлено порушення ТОВ «Самер Плюс» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 5 розділу V Порядку № 21 в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, у зв`язку з чим ТОВ «Самер Плюс» не має права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 11 326 945,00 грн.

За результатами перевірки складено акти від 15.06.2020 № 339/10-36-04-02/42221461, від 14.08.2020 року №378/10-36-04-02/42221461, від 07.09.2020 року №414/10-36-04-02/42221461 та винесені податкові повідомлення-рішення від від 21.04.2020 № 9085170127, 10.09.2020 №0002580402 та від 30.09.2020 року №0021210402, яким зазначено про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування у загальному розмірі 11 326 945,00 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає про наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають, що його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, здійснюється саме контролюючими органами.

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, останнє вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна сума бюджетного відшкодування сформована за результатами проведення позивачем імпортних операцій із ввезення товарів на митну територію України.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» (за контрактом - покупець) та Компанією OMEGA DN sp. z о.о. (за контрактом - продавець) укладений контракт від 20.01.2020 № OMEGA-2020, відповідно до умов якого продавець продає та здійснює поставку господарських товарів (за контрактом - товар) в асортименті у відповідності до інвойсу, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Відомості щодо поставлених товарів містяться у митних деклараціях та інвойсах, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України операції з ввезення товарів на митну територію України є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Сплата податку на додану вартість має наслідком виникнення у платника податків права на віднесення сплачених сум до податкового кредиту (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Наразі, сплата позивачем податку на додану вартість, нарахованого на поставки товару, на загальну суму 11 326 945,00 грн., підтверджується виписками та платіжними дорученнями.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит є сумою, визначеною згідно з розділом У цього Кодексу, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Документом, що посвідчує таке право, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 ПК України).

Відтак, аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що головними умовами, виконання яких дає платнику право на формування податкового кредиту у зв`язку зі здійсненням імпортних операцій є наступні: по-перше, сплата податку на додану вартість при ввезенні товару на митну територію України; по-друге, оформлення митної декларації відповідно до вимог законодавства.

Отже, умовою для виникнення в імпортера права на податковий кредит за митною декларацією є сплата ним до бюджету податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено обставин щодо несплати позивачем податку на додану вартість при поданні митних декларацій, то підставою для включення суми податку, сплаченої при митному оформленні, до податкового кредиту, є саме така декларація.

Крім того, позивачем суду апеляційної інстанції надано вичерпні докази щодо обставин відкриття нових розрахункових рахунків та перехід на єдиний МФО «Приватбанку» та обґрунтування щодо робочих днів протягом 2020 року. Апелянтом вказані докази не спростовано.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області податкові повідомлення- рішення від 21.04.2020 № 9085170127, 10.09.2020 №0002580402 та від 30.09.2020 року №0021210402 є протиправними та таким, що підлягають скасуванню.

Згідно частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Також, згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області не дозволить ефективно захистити порушені права позивача, у зв`язку із чим вбачається за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого товариством з обмеженою відповідальністю «Самер Плюс» у розмірі 11 326 945,00 грн. (5 349 140,00 грн. + 2 429 020,00 грн. + 3 548 785,00 грн.) , у відповідності до абзацу 2 пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права, а вказані в апеляційній скарзі доводи ГУ ДПС у Київській області не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачає.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 310, 315-316, 321-322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді: О.О. Беспалов

А.Б. Парінов

(повний текст постанови складено 11.04.2022р.)