Постанова

від 22.02.2022 по справі 291/1054/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

23 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 291/1054/20

провадження № 61-17693св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

відповідачі: приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок», приватне підприємство «Ружинський край»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Ружинський край» на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Григорусь Н. Й., Коломієць О. С., Талько О. Б., від 23 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулися до суду з позовами до приватного сільськогосподарського підприємства (далі - ПСП) «Агрофірма «Світанок», приватного підприємства (далі - ПП) «Ружинський край» про розірвання договорів оренди земельних ділянок (справи № 291/1054/20, № 291/1055/20, № 291/1056/20, № 291/1057/20, № 291/1058/20), № 291/1059/20, № 291/1062/20, № 291/1063/20, № 291/1064/20, № 291/1065/20 відповідно).

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 29 вересня 2020 року вказані цивільні справи об`єднані в одне провадження.

Позовні заяви мотивовані тим, що позивачі є власниками земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Городоцької сільської ради Ружинського району Житомирської області та перебували у користуванні

ПСП «Агрофірма «Світанок» на підставі договорів оренди землі, укладених між позивачами та вказаним підприємством.

Посилаючись на те, що ПСП «Агрофірма «Світанок» порушує умови укладених між сторонами договорів оренди землі не обробляючи з 2017 року орендовані земельні ділянки, а також не виконуючи обов`язки по виплаті орендної плати з 2017 року по 2019 рік, позивачі просили суд розірвати договори оренди земельних ділянок, укладені між ПСП «Агрофірма» Світанок» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області, у складі судді Митюк О. В., від 03 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що права і обов`язки щодо права оренди на спірні земельні ділянки перейшли до ПП «Ружинський край», як до правонаступника ПСП «Агрофірма «Світанок», за розподільчим балансом.

ПП «Ружинський край» обробляє земельні ділянки та виконує обов`язок по виплаті позивачам орендної плати згідно Закону України від 06 жовтня

1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - № 161-XIV) та умов укладених договорів оренди землі.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове про задоволення вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 27 грудня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:01:000:0012 площею 2, 3412 га, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області

Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за

ПП «Ружинський край» (індексний номер 52057272).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 05 жовтня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:01:000:0091 площею 2, 5288 га та кадастровий номер 1825282800:04:000:0170 площею 0, 2458 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52053277 та 52053524).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 04 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:04:000:0010 площею 2, 3414 га та кадастровий номер 1825282800:04:000:0212 площею 0, 3182 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52053088 та 52052655).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 18 липня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:04:000:0066 площею 2, 3561 га та кадастровий номер 1825282800:01:000:0274 площею 0, 3050 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52053963 та 52054360).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 05 жовтня 2017 року, укладений між ОСОБА_5 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:04:000:0055 площею 2, 3827 га та кадастровий номер 1825282800:01:000:0263 площею 0, 3122 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52051477 та 52052099).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 6 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_6 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:02:000:0031 площею 2,6967 га та кадастровий номер 1825282800:04:000:0248 площею 0,278 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52055541 та 52054675).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 15 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_7 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:01:000:0088 площею 2,3626 га та кадастровий номер 1825282800:04:000:0167 площею 0,2812 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52050300 та 52057917).

Розірвано договір оренди земельних ділянок від 12 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_8 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:01:000:0014 площею 2,3413 га та кадастровий номер 1825282800:01:000:0147 площею 0,2936 га, які розташовані за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня 2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексні номери 52050778 та 52050594).

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 05 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_9 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:01:000:0207 площею 0,3086 га, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Ружинського районного управління юстиції Житомирської області Польовою Л. Д. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 березня 2015 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексний номер 20212479).

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 27 травня 2013 року, укладений між ОСОБА_10 та ПСП «Агрофірма «Світанок», кадастровий номер 1825282800:01:000:0076 площею 2, 3412 га, яка розташована за адресою: Житомирська обл., Ружинський р-н, Городоцька сільська рада, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого державним реєстратором Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області Байдюком С. В. в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 квітня

2020 року проведено державну реєстрацію оренди за ПП «Ружинський край» (індексний номер 52057070).

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Колегія суддів виходила з того, що припинення ПСП «Агрофірма «Світанок» господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованих у позивачів земельних ділянок та передача права оренди на них за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди позивачів як орендодавців, свідчить про невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтею 25 Закону № 161-XIV та умов договорів оренди землі, а проведення повторної реєстрації свідчить про штучне збільшення строку їх дії.

Судом враховано відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів підтвердження факту виконання ПСП «Агрофірма «Світанок» обов`язку по виплаті орендної плати за 2017-2019 року та доказів правомірності користування ПП «Ружинський край» спірними земельними ділянками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

В касаційній скарзі на постанову Житомирського апеляційного суду

від 23 вересня 2021 року ПП «Ружинський край», посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції, норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 червня 2021 року.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

28 жовтня 2021 року представник ПП «Ружинський край» - адвокат Слівінський В. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в справі № 291/1054/20.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

У січні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржену постанову, не надав оцінки постанові Верховного Суду

від 12 березня 2020 року у справі № 291/1478/18, якою в задоволенні вимог про розірвання спірних договорів оренди землі було відмовлено, та фактично змінив судове рішення касаційного суду з перевищенням повноважень, наданих апеляційному суду.

ПП «Ружинський край» стверджує, що позивачам орендна плата за

2018-2020 роки виплачена в повному обсязі.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивачі є власниками земельних ділянок, розташованих на території Городоцької сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме:

- ОСОБА_1 - кадастрові номери: 1825282800:01:000:0012, площею

2, 3412 га та 1825282800:01:000:0145, площею 0, 4361 га;

- ОСОБА_2 - кадастрові номери: 1825282800:01:000:0091, площею

2, 5288 га та 1825282800:04:000:0170, площею 0, 2458 га;

- ОСОБА_3 - кадастрові номери: 1825282800:04:000:0010, площею

2, 3414 га та 1825282800:04:000:0212, площею 0, 3182 га;

- ОСОБА_4 - кадастрові номери: 1825282800:04:000:0066, площею 2, 3561 га та 1825282800:01:000:0274, площею 0, 305 га;

- ОСОБА_5 - кадастрові номери: 1825282800:01:000:0263, площею 0, 3122 га та 1825282800:04:000:0055, площею 2, 3827 га;

- ОСОБА_6 - кадастрові номери: 1825282800:02:000:0031, площею 2, 6967 га та 1825282800:04:000:0248, площею 0, 278 га;

- ОСОБА_7 - кадастрові номери: 1825282800:01:000:0088, площею

2, 3626 га та 1825282800:04:000:0167, площею 0, 2812 га;

- ОСОБА_8 - кадастрові номери: 1825282800:01:000:0014, площею

2, 3413 га та 1825282800:01:000:0147, площею 0, 2936 га;

- ОСОБА_9 - кадастрові номери: 1825282800:04:000:0032, площею

2, 3413 га та 1825282800:01:000:0207, площею 0, 3086 га;

- ОСОБА_10 - кадастрові номери: 1825282800:01:000:0076, площею

2, 3412 га та 1825282800:04:000:0155, площею 0, 2453 га;

Між позивачами та ПСП «Агрофірма «Світанок» було укладено договори оренди землі, відповідно до яких вказані земельні ділянки передавались позивачами в оренду ПСП «Агрофірма «Світанок», а саме:

- ОСОБА_1 - строком на 12 років (договір оренди від 27 грудня 2014 року),

- ОСОБА_2 - строком на 19 років (договір оренди від 05 жовтня 2013 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 15 грудня 2017 року),

- ОСОБА_3 - строком на 12 років (договір оренди від 04 червня 2014 року),

- ОСОБА_4 - строком на -7 років (договір оренди від 18 липня 2015 року),

- ОСОБА_5 - строком на 15 років (договір оренди від 05 жовтня

2017 року),

- ОСОБА_6 - строком на 18 років (договір оренди від 06 вересня

2014 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 15 грудня 2017 року),

- ОСОБА_7 - строком на 15 років (договір оренди від 15 грудня

2017 року),

- ОСОБА_8 - строком на 18 років (договір оренди від 12 червня 2014 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 15 грудня 2017 року),

- ОСОБА_9 - строком на 19 років (договір оренди землі від 05 серпня 2013 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 15 грудня 2017 року),

- ОСОБА_10 - строком на 19 років (договір оренди від 27 травня 2013 року зі змінами, внесеними додатковою угодою від 15 грудня 2017 року).

На підставі додатку № 5 до Розподільчого балансу між ПСП «Агрофірма «Світанок» та ПП «Ружинський край» від 22 березня 2018 року

ПСП «Агрофірма «Світанок» передало ПП «Ружинський край» право оренди земельних ділянок позивачів.

На підставі вищевказаних договорів оренди землі та розподільчого балансу, право оренди спірних земельних ділянок Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області було зареєстровано за

ПП «Ружинський край», яке фактично і користується належними позивачам, земельними ділянками, а саме:

- згідно рішення індексний № 52057272 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_1 );

- згідно рішення індексний № 52053277 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52053524 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_2 );

- згідно рішення індексний № 52053088 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52052655 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_3 );

- згідно рішення індексний №52053963 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52054360 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_4 );

- згідно рішення індексний №52051477 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52052099 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_5 );

- згідно рішення індексний № 52055541 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52054675 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_6 );

- згідно рішення індексний № 52050300 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52057917 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_7 );

- згідно рішення індексний № 52050778 від 24 квітня 2020 року та індексний № 52050594 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_8 );

- згідно рішення індексний № 52057070 від 24 квітня 2020 року (орендодавець ОСОБА_10 );

а також Ружинським районним управлінням юстиції Житомирської області згідно рішення індексний № 20212479 від 24 березня 2015 року (орендодавець ОСОБА_9 ).

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом (-ами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального прававиключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин першої та другої статті 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1 Закону № 161-XIV, положення якої кореспондуються з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону № 161-XIV).

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 Закону України «Про оренду землі»), а орендодавець, відповідно до частини першої статті 24 цього закону, має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Тлумачення наведених положень зазначеного Закону дає підстави для висновку, що залучення орендарем третіх осіб до обробітку землі та оплати орендної плати орендодавцю з припиненням орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки, крім передачі земельної ділянки у суборенду у випадках, передбачених договором оренди землі, виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 133/158/16-ц.

Аналізуючи зміст правовідносин, що складаються на підставі договору оренди землі, права та обов`язки сторін цього договору, слід дійти висновку, що після виконання орендодавцем обов`язку передати орендарю земельну ділянку на стороні орендодавця відбувається концентрація прав вимоги, а на стороні орендаря концентруються зобов`язання виконати ці вимоги.

Стаття 14 Конституції України визначила землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У частині першій, п`ятій статті 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Відповідно до цих нормативних приписів право оренди як речове право може відчужуватись власником земельної ділянки, що полягає у передачі власником іншій особі права бути орендодавцем цієї земельної ділянки замість власника. Таке право бути орендодавцем може продаватись, бути предметом застави, спадщиною, внеском до статутного капіталу. Тобто у випадку, наприклад, внесення права оренди до статутного капіталу, орендодавцем виступатиме особа, яка прийняла це право як вклад у статутний капітал. При цьому не можна вважати обґрунтованим тлумачення цієї норми, яке допускає можливість відчужувати право оренди земельної ділянки не власником, а орендарем цієї земельної ділянки. Адже згідно з договором оренди орендар отримує право володіння і користування земельною ділянкою як річчю, але до нього не переходить речове право на оренду.

Навіть обмежене право розпорядитись земельною ділянкою шляхом передачі в суборенду орендар може реалізувати за згодою орендодавця. Як зазначено в частині шостій статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Крім того, відповідно до частини другої статті 135 ЗК України продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів. Далі після цієї норми у статті 135 ЗК України поміщена норма про звернення стягнення на у тому числі право оренди, в порядку виконання судових рішень, і ця норма у взаємному зв`язку з попередньою нормою права має розумітись так, що йдеться про стягнення по боргах власника земельної ділянки, а не орендаря-боржника.

Право оренди є майновим правом і в розумінні статті 177 ЦК України є об`єктом цивільних прав. Відповідно до частини першої статті 178 ЦК України оборотоздатність права оренди земельної ділянки як об`єкта цивільних прав визначається з урахуванням викладених вище приписів статей 93, 135 ЗК України - воно може вільно відчужуватися власником земельної ділянки, не вилучене з цивільного обороту, і не обмежене в обороті.

Крім того, право оренди є речовим правом орендаря на чуже майно. З цієї точки зору оборотоздатність цього речового права значним чином обмежена нормами ЗК України, Закону № 161-XIV та договором оренди.

Елементами речового характеру в зобов`язальних відносинах оренди визнаються право орендаря на абсолютний захист від порушення його права на орендоване майно третіми особами; на збереження сили договору оренди при переході права власності на орендоване майно до іншої особи (право слідування); на передачу майна в суборенду.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 161-XIVорендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

Таким чином, належне орендарю на підставі договору оренди право користування земельною ділянкою не може бути ним відчужено, у тому числі передане при виділі на підставі розподільчого балансу особі, яка виділяється.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 вересня 2020 року в справі

№ 291/1009/18 (провадження № 61-7068сво19) за позовом ОСОБА_11 до ДП «Умань-Агро», ПП «Ружинський край» про розірвання договору оренди землі та витребування земельної ділянки, відступивши від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 березня 2020 року у справі № 291/1478/18 (провадження № 61-21086св19), за позовами ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,

ОСОБА_17 до ПСП «Агрофірма «Світанок», ПП «Ружинський край» про розірвання договорів оренди землі.

Положеннями частини першої статті 2 Закону № 161-XIV визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частині першій статті 15 Закону № 161-XIV визначено істотні умови договору оренди, якими, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а положення статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону № 161-XIV на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Положеннями пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз вказаних норм права дає можливість зробити висновок, що підставою розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Подібні висновки викладено Верховним Судом в постановах від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17, від 06 березня 2019 року у справі

№ 183/262/17, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19, від 10 лютого 2021 року у справі

№ 923/1001/19.

Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19 зазначив, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що положеннями законодавства у сфері відносин найму (оренди) землі не передбачено право юридичної особи-орендаря на власний розсуд здійснювати розпорядження правом оренди земельної ділянки, крім передачі земельної ділянки у суборенду у випадках, передбачених договором оренди землі, а також переходу такого права до правонаступника юридичної особи-орендаря, у разі його наявності, та за умови, що відбувається припинення юридичної особи, з якою було укладено договір оренди землі, тобто за універсального правонаступництва.

Припинення ПСП «Агрофірма «Світанок» господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованих у позивачів земельних ділянок та передача права оренди на них за розподільчим балансом іншій юридичній особі (ПП «Ружинський край») без згоди орендодавців та не здійснення ПСП «Агрофірма «Світанок» виплати орендної плати позивачам за користування земельними ділянками свідчить про невиконання орендарем обов`язків, передбачених положеннями Закону

№ 161-XIV та умов договорів оренди землі, що є підставою для їх дострокового розірвання.

Апеляційний суд також правильно врахував відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження правомірності користування спірними земельними ділянками ПП «Ружинський край».

Аргументи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки письмовим доказам, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та такі, що переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі.

Постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить відповідні висновки щодо оцінки доказів, в межах підстав та предмету позову, як повністю узгоджуються з висновками, Верховного Суду у постановах від 14 вересня 2020 року у справі № 291/1009/18,

від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17, від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18,

від 07 жовтня 2020 року у справі № 313/780/19, від 10 лютого 2021 року у справі № 923/1001/19, підстав для відступу від яких колегією суддів не встановлено.

Оскільки Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14 вересня 2020 року в справі № 291/1009/18 відступив від висновків Верховного Суду у постанові від 12 березня 2020 року в справі № 291/1478/18, підстав їх враховувати у апеляційного суду при вирішенні розглядуваної справи не було.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.

Додані до касаційної скарги нові докази - списки поштових переказів та платіжні доручення, не можуть бути врахованими Верховним Судом, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції встановлені статтею 400 ЦПК України.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.

Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженої постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Ружинський край» залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович