Постанова

від 12.04.2022 по справі 209/436/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2541/22 Справа № 209/436/20 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року у справі за заявою Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у цивільній справі №209/436/19,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2021 року Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до суду з заявою про встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у цивільній справі №209/436/19.

В обґрунтування заяви зазначила, що рішенням Дніпровського районного суду міста Дніпропетровська вiд 03.12.2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третя особа: Обласне комунальне підприємство "Софіївське бюро технiчноi iнвентаризацii" про захист права власності шляхом скасування запису про право власності - задоволено повністю. АТ Альфа-Банк самостійно звертався до державного реєстратора із заявою про виконання судового рішення та отримав рішення державного - реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 61037723 від 21.10.2021 року.

Відмова мотивована тим, що прийняте судом рішення не може бути виконано, оскільки згідно ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Так 16.01.2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 року.

Як вбачається з матерiалiв справи, позивач звернувся з позовом до суду в 10.02.2020 року коли дiяла попередня редакцiя ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, та їх обтяжень», ч. 2 якої передбачала можливість скасування в судовому порядку запису про реєстрацію права власності.

Однак, рішення у справі було прийнято 03.12.2020 року та набрало законною сили після повернення справи з апеляційної інстанції 05.02.2021 року, коли набрала чинностi нова редакцiя вказаноi статті, а тому згадане вище рішення суду згідно наведених перехідних положень не може бути в повній мiрi виконане, оскільки воно набрало законноi сили пізніше, а саме 05.02.2021 року. Таким чином на даний час iснує дисбаланс в частині визнаних рішенням суду та наявних (зареєстрованих) речових прав позивача та відповідача на нерухоме майно, адже згідно рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 03.12.2020 року дії Кредитора по реєстраці за собою права власності на предмет іпотеки фактично визнано незаконними, оскільки за висновками суду вони суперечили на той час вимогам Закону Украiни «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, та скасовано відповідний запис про право власності, однак не вирішено питання про чинність рiшення державного реєстратора припинення та відновлення відповідних речових прав (права власності).

Зважаючи на викладене відновити запис про право власності за попереднім власником немає технiчної можливості, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, такий міститься в Державному реєстрi прав власності на нерухоме майно який перестав функціювати з 01.01.2013 року а замість нього запроваджено Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень де запис про право власності на спірне майно за попереднім власником може бути внесено тільки на підставі рішення суду про припинення за АТ «Альфа-Банк» та визнання за ОСОБА_1 права власності на відповідне майно.

Таким чином, для відновлення прав позивача як іпотекодержателя, при наявностi рiшення суду яким скасовано запис про право власності за позивачем на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, з метою відновлення в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно права власності Іпотекодавця на предмет іпотеки, необхідним є отримання судового рішення про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності за Іпотекодержателем (АТ «Альфа-Банк») та визнання (поновлення/зміна) права власності за Іпотекодавцем ( ОСОБА_1 ) на предмет іпотеки. Відсутність реєстрації права власності за позивачем ОСОБА_1 у ресстрi прав власності, позбавляе права АТ «Альфа-Банк» звернути стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" просило суд встановити наступний порядок виконання рішення Дніпровського районного суду міста Дніпродзержинська вiд 03.12.2020 року у справі № 209/436/20, щодо скасування запису про право власності за номером 32594259 на нерухоме майно-житловий будинок загальною площею 186.3. житлова площа (кв.м): 91.7, опис: житловий будинок А-2; сарай Б-1: альтанка В-1: сарай Г 1: свердловина зливна яма 2: огорожа 3-8; тротуар за адресою АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) яким: припинити право власності за Акціонерним Товариством «Альфа-Банк» на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту 1882518112104): поновити (визнати) право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту 1882518112104).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року вiдмовлено в задоволеннi заяви Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська у цивiльнiй справі № 209/436/19.

Не погодившись з вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до суду запеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів цивільної справи № 209/436/20, що ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10.02.2020 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за Акцiонерним товариством "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714 юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), а саме на: житловий будинок загальною площею 186.3. житлова площа (кв.м): 91.7. опис: Житловий будинок А-2; сарай Б-1; альтанка В-1; сарай Г-1; свердловина 1: зливна яма 2: огорожа 3-8; тротуар 1 за адресою АДРЕСА_1 шляхом заборони будь-яким особам вчинення його відчуження та реалізацію.

Заочним рiшенням Дніпровського районного м.Дніпродзержинська Дніпропетровської областi вiд 03.12.2020 року було повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-Банк", третя особа: Обласне комунальне підприємство "Софiїське бюро технічної інвентаризації" про захист права власності шляхом скасування запису про право власності.

Зокрема, вказаним рішенням скасовано запис про право власності за помером 32594259 на нерухоме майно-житловий будинок загальною площею 186.3. житлова площа (кв.м): 91.7, опис: житловий будинок А-2: сарай Б-1; альтанка В-1; сарай Г-1; свердловина 1: зливна яма 2: огорожа 3-8; тротуар 1 за адресою АДРЕСА_1 за Акцiонерним товариством "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2021 року повернуто Акціонерному товариству "Альфа-Банк" апеляційну скаргу на заочне рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 грудня 2020 року, як передчасно подану.

Постановою Дніпровського апеляційного суду 17.06.2020 року задоволено частково апеляційну скаргу Акцiонерного товариства "Альфа-банк". Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року в частині накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за Акціонерним товариством "Альфа-Банк", а саме на: житловий будинок загальною площею 186.3. житлова площа (кв.м): 91.7. опис: Житловий будинок А-2; сарай Б-1; альтанка В-1; сарай Г-1; свердловина 1: зливна яма 2: огорожа 3-8: тротуар 1 за адресою АДРЕСА_1 скасувано та ухвалено цій частинi нове судове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволений заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно. В іншій частині ухвалу суду залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у цивільний справі № 209/436/19, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний заявником спосіб є обранням нового способу захисту порушеного права, відповідні вимоги у розглянутій цивільній справі № 209/436/19 не заявлялись та встановлення такого способу призведи до фактичної зміни судового рішення по суті.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За частиною 3 статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Поняття «спосіб та порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що обраний позивачем.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10 червня 2019 року у справі № 350/426/16-ц, та Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа № 6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2427цс15).

Пунктом 9 узагальнення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах» (постанова від 25 вересня 2015 року № 8) вказано, що законодавець, надаючи можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, безпосереднього визначення згаданих правових категорій не наводить, у зв`язку з чим вони залишаються поняттями оціночними.

Зміна способу та порядку виконання рішення це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення. Судом вживаються нові заходи для реалізації рішення суду в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, що встановлені раніше.

Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у статті 16 ЦК способів захисту цивільних прав. Зокрема, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення.

Під час розгляду заяв про встановлення або зміну способу й порядку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Такий випадок передбачено приписами статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон).

Цією нормою права встановлено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Виконання даного обов`язку не пов`язане з наявністю інших причин.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 25.04.2012 року № 11 -рп/2012 визначив, що зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення. За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року). Зміни одного способу та порядку виконання судового рішення на інший пов`язані з обов`язковим його виконанням незалежно від того, яким чином це відбувається - добровільно чи примусово, (абзац 1, 3 п. 3 мотивувальної частини рішення).

Отже, зі змісту зазначених правових приписів випливає те, що встановлення способу або порядку виконання рішення суду здійснюється за умови наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Відтак, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права, тому заява не підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про встановлення порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська у цивільний справі № 209/436/19,оскільки вказаний заявником спосіб є обранням нового способу захисту порушеного права, відповідні вимоги у розглянутій цивільній справі № 209/436/19 не заявлялись та встановлення такого способу призведи до фактичної зміни судового рішення по суті.

Оскільки, суд першої інстанції постановив ухвалу суду з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 грудня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: