Рішення

від 03.12.2020 по справі 209/436/20

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/436/20

Провадження № 2/209/485/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"03" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

при секретарі Золотих Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третя особа: Обласне комунальне підприємство "Софіїське бюро технічної інвентаризації" про захист права власності шляхом скасування запису про право власності, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить суд скасувати запис про право власності за номером 32594259 на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 186.3, житлова площа (кв.м): 91.7, опис: житловий будинок А-2; сарай Б-1; альтанка В-1; сарай Г-1; свердловина 1; зливна яма 2; огорожа 3-8; тротуар І за адресою АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100); судові витрати стягнути на користь Позивача з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100)

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 була власником житлового будинку загальною площею 186,3 кв.м., житлова площа 91,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене нерухоме майно виступало предметом іпотеки за іпотечним договором серія та номер: 1387, укладеним 12.05.2006 між Позивачем та АКБ "ТАС-Комерцбанк" і посвідченим приватним нотаріусом Дніпродзержинського МНО Кир`як С.А., з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань Позивача за кредитним договором № 310/0506/71-106 від 11.05.2006 року. 25 липня 2019 року державним реєстратором Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 було незаконно зареєстровано за АТ Альфа-Банк . Підстава виникнення права власності - запис №32594259: Вимога/Іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: № К/И/УСБ/Б/1, виданий 11.06.2019, видавник: АТ "Альфа-Банк"; Іпотечний договір № 310/0506/71-106-2-1, серія та номер: № 1387, виданий 12.05.2006, видавник: нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кир`як С. А.; Кредитний договір, серія та номер: № 310/0506/71-106, виданий 11.05.2006, видавник: Сторони: АКБ "ТАС-Комерцбанк", ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47996007 від 29.07.2019 16:09:07, ОСОБА_2 , Обласне комунальне підприємство "Софіївське бюро технічної інвентаризації", Дніпропетровська обл. Вважає протиправними дії реєстратора та незаконність виникнення права власності у Відповідача оскільки позивачу не направлялася та ним не отримувалася вимога/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: № К/И/УСБ/Б/1, видана

11.06.2019, видавник: АТ "Альфа-Банк"; позивач не погоджував кандидатуру суб`єкта оціночної діяльності як того вимагає іпотечний договір, а також з них не погоджувалася зроблена оцінка майна, хоча ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною і повинна погоджуватися з власником майна; іпотекодержатель не міг надати державному реєстратору коректну і об`єктивну оцінку суб`єкта оціночної діяльності вартості предмету іпотеки, визначену на момент набуття права власності, оскільки жодний СОД не оцінював нерухомість з відвідуванням об`єкту оцінки

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 10 лютого 2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.27)

11 березня 2020 року представником відповідача ОСОБА_3 надано до суду відзив в якому зазначено, що правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет

іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Іпотечний договір є чинним, докази його оспорення (у т.ч. в частині вищезазначеного застереження) Позивачем не надавалися. Відповідач АТ Альфа-Банк письмово зверталася до Позивача з повідомленням від 11.06.2019 року про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням. Доказом цього є реєстр поштових відправлень №151 та список від 02.07.2019 року. Викладені обставини свідчать про обізнаність Позивача про свої обов`язки, твердження Позивача, щодо здійснення третьої особи в якості державного реєстратора оспорюваних дій, він нібито не перевіряв згідно з відповідними нормами чинного законодавства наявність підстав, та відповідач нібито не надавала підтверджуючі документи - не відповідає дійсності. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.(а.с.30-35)

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 25 травня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника АТ "Альфа-Банк" Грицай В.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та відкладено розгляд справи.(а.с.59)

Представник позивача Шипіленко Р.О. в судове засідання не з`явився, письмово просив суд провести розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник АТ "Альфа-банк" в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання.

Третя особа: Обласне комунальне підприємство "Софіїське бюро технічної інвентаризації" в судове засідання не з`явилася.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 11 травня 2006 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №310/0506/71-106, відповідно до якого банк зобов`язується надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 92000,00 дол.США, на строк з 11 травня 2006 року по 10 травня 2021 року, зі сплатою 13% річних за весь строк фактичного користування кредитом.(а.с.16-17)

12.05.2006 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір №310/0506/71-106-Z-1, відповідно до умов якого на забезпечення виконання основного зобов`язання Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно: будинок АДРЕСА_1 .(а.с.18-19)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що 25 липня 2019 року державним реєстратором Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Волос О.В. право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за АТ Альфа-Банк . Підстава виникнення права власності - запис №32594259: Вимога/Іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості, серія та номер: № К/И/УСБ/Б/1, виданий 11.06.2019, видавник: АТ "Альфа-Банк"; Іпотечний договір № 310/0506/71-106-2-1, серія та номер: № 1387, виданий 12.05.2006, видавник: нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кир`як С. А.; Кредитний договір, серія та номер: № 310/0506/71-106, виданий 11.05.2006, видавник: Сторони: АКБ "ТАС-Комерцбанк", ОСОБА_1 . Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47996007 від 29.07.2019 16:09:07, ОСОБА_2 , Обласне комунальне підприємство "Софіївське бюро технічної інвентаризації", Дніпропетровська обл.(а.с.20-22)

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року №898-IV Про іпотеку (далі - Закон № 898-IV) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону № 898-IV).

За приписами частини першої статті 35 Закону №898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридц`ятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до статті 36 цього Закону (у вищевказаній редакції) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений у будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати в тому числі: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону.

При цьому згідно із частинами першою та другою статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Пунктами 12, 12.1, 12.2, 12.3.1, 12.3.2 іпотечного договору визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечення іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст.37 ЗУ Про іпотеку ; шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України Про іпотеку .

Із перелічених способів у договорі не вбачається такий, який би давав право іпотекодержателю задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Тобто, укладаючи у 2006 році іпотечний договір, позивач не узгоджував з іпотекодержателем умови про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ним права власності у порядку реєстрації такого права державним реєстратором, а отже таку згоду він не надавав.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання можливий лише в двох випадках: у випадку укладення одночасно з іпотечним договором окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя та у випадку зазначення в іпотечному договорі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічна позиція зазначена у постанові Великої палати Верховного суду від 12.12.2018 р. по справі №199/1276/17.

Аналізуючи вищевказані положення договору суд доходить висновку, що вказані положення не регулюють порядок та механізм звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та не можуть вважатися застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, оскільки не відповідають вимогам встановленим ЗУ Про іпотеку для іпотечного застереження.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача, викладених у відзиві з приводу того, що положення про позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки міститься в іпотечному договорі, в якому зазначено, що у разі не задоволення вимоги Банку банк розпочне процес звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку ст. ст.36,37 ЗУ Про іпотеку , які регулюють саме досудовий порядок звернення стягнення.

Так, відповідно до ч.1 ст. 36 ЗУ Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

З аналізу вищевказаної норми суд доходить висновку, що позасудове звернення стягнення може бути передбачено лише при укладенні окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до вимог ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Крім цього, відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно положення ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом в пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про відмову в державній реєстрації прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом б пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування відповідного рішення та відновлюється розгляд документів за відповідною заявою у сфері державної реєстрації прав.

Як випливає із зазначених норм, єдиною підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації права власності є рішення суду про скасування відповідного рішення державного реєстратора. Таким чином, встановлений законодавством порядок скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачає необхідність звернення до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав.

Отже, згідно з ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

При наведених обставинах суд доходить висновку про порушення діями відповідача з приводу переоформлення та перереєстрації спірного нерухомого майна прав позивача як власника, що свідчить про необхідність відновлення порушеного права та визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

За таких обставин, ураховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тобто у спосіб, визначений іпотечним договором, ненадання такого договору державному реєстратору та залишення ним без перевірки наявності чи відсутності факту виконання відповідних умов правочину, з яким закон пов`язує можливість переходу права власності, дії державного реєстратора щодо реєстрації за АТ Альфа-Банк права власності на житловий будинок, власником якої є позивач, не можна вважати законними.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третя особа: Обласне комунальне підприємство "Софіїське бюро технічної інвентаризації" про захист права власності шляхом скасування запису про право власності слід задовольнити.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача має бути стягнуто судові витрати у справі.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третя особа: Обласне комунальне підприємство "Софіїське бюро технічної інвентаризації" про захист права власності шляхом скасування запису про право власності - задовольнити повністю.

Скасувати запис про право власності за номером 32594259 на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 186.3, житлова площа (кв.м): 91.7, опис: житловий будинок А-2; сарай Б-1; альтанка В-1; сарай Г-1; свердловина 1; зливна яма 2; огорожа 3-8; тротуар І за адресою АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100).

Стягнути з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, юридична адреса 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду .

Повний текст рішення складений 03.12.2020 року.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська О.О. Лобарчук