Рішення

від 19.01.2022 по справі 925/818/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. Черкаси справа № 925/818/21

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю представників: позивача (за первісним позовом) не з`явився, відповідача (за первісним позовом) не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш до Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Спецсплав про стягнення 14 958,65 грн.

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Спецсплав до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш про стягнення 14817,06 грн. за поставлену по договору поставки від 02.03.2020 № 20/05/36 продукцію.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за договором поставки від 02.03.2020 № 20/05/36 в розмірі 14 958,65 грн., з яких: 10819,89 грн. пеня та 4138,76 грн. штраф за прострочення постачання продукції.

Позов обґрунтований тим, що під час приймання останньої партії продукції було виявлено її невідповідність умовам договору, в зв`язку з чим листами № 3769/14 від 03.07.2020 та № 1633/14 від 02.03.2021 постачальнику було запропоновано забрати продукцію. Листом № 62/19- 03(21) від 19.03.2021 відповідач погодився забрати продукцію, яка була повернута останньому 22.03.2021 за накладною РН-0000016.

Позивач зазначив, що листом № 405/25-06(20) від 25.06.2020 ТОВ відповідач відмовився від подальшого постачання продукції з посиланням на відсутність оплати за раніше поставлену продукцію, ігноруючи вимоги п. 11.8 договору поставки № 20/05/36, згідно з яким постачальник не має права зупинити передання покупцю наступних партій товар у разі несплати покупцем раніше отриманого від постачальника товару.

Позивач зауважив, що відповідачу була направлена заявка на поставку в строк до 10.07.2020 електродів вольфрамових 2,4 мм в кількості 360 шт. та 3 мм в кількості 466 шт. Проте, в порушення умов договору поставка продукції, зазначеної у вказаній заявці, в установлений строк не здійснена.

12.07.2021 відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш 14 817,06 грн. за поставлену по договору поставки від 02.03.2020 № 20/05/36 продукцію.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що на виконання умов Договору було поставлено і отримано відповідачем за зустрічним позовом Товар в асортименті (найменування), кількості, за ціною вказаною у Договорі та відповідно до видаткових накладних:

- № 45 від 23.03.2020 на загальну суму 2 147,40 грн. з урахуванням ПДВ.

- № 59 від 16.04.2020 на загальну суму 12 669,66 грн. з урахуванням ПДВ,

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідач згідно п.4.1. Договору зобов`язаний був здійснити повну оплату вартості всього отриманого товару:

- по видатковій накладній № 45 від 23.03.2020 до 23.05.2020 р. в сумі 2 147,40 грн. з урахуванням ПДВ, оскільки 23.05.2020 (60 день після отримання припадав на вихідний день, суботу і здійснення оплати мало бути на наступний робочий день - 25.05.2020);

- по видатковій накладній № 59 від 16.04.2020 р. до 16.06.2020 р. в сумі 12 669,66 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач за зустрічним позовом зауважив, що загальна сума оплати в сумі 14 817 грн. 06 коп. з урахуванням ПДВ мала бути перерахована відповідачем у вказані Договором строки. Щодо вказаної заборгованості між сторонами був складений Акт звірки взаємних розрахунків за період 2020 року, згідно якого, як зазначив позивач за зустрічним позовом, встановлено та констатовано, що існувала заборгованість відповідача за зустрічним позовом на користь ТОВ «Укр-Спсцсплав» в сумі 14 817 грн. 06 коп.

На думку позивача за зустрічним позовом, існують факти та порушення і невиконання відповідачем за зустрічним позовом умов того ж Договору та стягнення основного боргу за поставлений ТОВ «Укр-спецсплав».

Одночасно у зустрічній позовній заяві відповідач за первісним позовом заперечував проти задоволення первісного позову вважаючи заявлені вимоги безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення, посилаючись на лист за № 3418/14 від 12.06.2020, в якому позивач за первісним позовом констатував та визнав, що станом па 01.06.2020 за договором Аг 20/05/36 від 02.05.2020 на постачання електродів, наявна кредиторська заборгованість у розмірі 14 817, 06 грн., та просив враховуючи довготривалу співпрацю між підприємствами погодити строки здійснення оплати заборгованості до 31.12.2020. При цьому, як зазначив відповідач за первісним позовом, в даному листі вказано, що він є невід`ємною частиною договору № 20/05/36 від 02.05.2020.

Ухвалою суду від 15.07.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Спецсплав для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Первісний позивач подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення вартості продукції неналежної якості, поставленої за видатковою накладною № 59 від 16.04.2020 та повернутої за накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 22.03.2021 № РН-0000016 в сумі 12669,66 грн. та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 500 грн.

27.08.2021 від позивача за зустрічним позовом надійшла до суду заява про часткове зменшення зустрічних позовних вимог на 2147,40 грн.; стягнення боргу за поставлений Товар в сумі 12 669 грн. 66 коп.; стягнення витрат на оплату судового бору в сумі 2270 грн та витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 5000 грн.

27.09.2021 від позивача за первісним позовом надійшло до суду заперечення проти заяви про часткове зменшення зустрічних позовних вимог.

Ухвалою суду від 28.10.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 листопада 2021 року.

17.12.2021 в судовому засіданні судом було оголошено про продовження перерви до 20 січня 2022 року.

31.12.2021 відповідач за первісним позовом подав до суду заяву про зміну його найменування та місцезнаходження, в якій зазначив, що 08.12.2021 була змінена власна назва товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-СПЕЦСПЛАВ» (код ЄДРПОУ: 36326516) на Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-МЕТАЛ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ: 36326516) і місце розташування є: 33000 Рівненська область, місто Рівне, вул.Княгині Ольги,буд.5 (минуле місцезнаходження було: 20705, Черкаська область, м.Сміла, вул.Жовтнева,23, кв.2).

Факт зміни найменування та місцезнаходження підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне замінити найменування відповідача за первісним позовом у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР-СПЕЦСПЛАВ» (код ЄДРПОУ: 36326516) на Товариство з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-МЕТАЛ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ: 36326516).

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Про розгляд справи сторони були повідомлені судом належним чином.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

За результатами проведення процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» між відокремленим підрозділом «Атоменергомаш» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «УКР-СПЕЦСПЛАВ» (Постачальник) був укладений договір поставки № 20/05/36 від 02.03.2020 на постачання продукції (електродів вольфрамових в кількості 1033 шт.) загальною вартістю 73 942,14 грн.

За умовами п.4.1 Договору оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 60 днів після завершення приймання продукції за якістю, за результатами якого встановлено її належну якість (зокрема, проходження вхідного контролю за прийнятою у Покупця процедурою).

Відповідно до п.п.5.1, 5.5 договору поставка продукції за цим договором здійснюється партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки; Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції в номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці Покупця.

На виконання умов договору ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» здійснило постачання наступної продукції:

-24.03.2020 - на суму 2 147,4 грн. (видаткова накладна № 45 від 23.03.2020);

-21.04.2020 - на суму 12 669,66 грн. (видаткова накладна № 59 від 16.04.2020).

Під час приймання останньої партії продукції позивачем за первісним позовом було виявлено її невідповідність умовам договору.

24.04.2020 позивачем на підставі Протоколу візуального та вимірювального контролю від 24.04.2020 №50 був складений Акт на невідповідну продукцію № 217 із висновком комісії про те, що продукція у кількості 177 шт. остаточно є невідповідною і підлягає поверненню Постачальнику як продукція невідповідної якості.

У зв`язку з цим листами № 3769/14 від 03.07.2020 та № 1633/14 від 02.03.2021 постачальнику було запропоновано забрати продукцію.

Відповідач за первісним позовом листом № 62/19-03(21) від 19.03.2021 погодився забрати продукцію, яка була повернута йому 22.03.2021 за накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів № РН-0000016.

Листом № 405/25-06(20) від 25.06.2020 ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» відмовилось від подальшого постачання продукції з посиланням на відсутність оплати за раніше поставлену продукцію, ігноруючи вимоги п. 11.8 договору поставки № 20/05/36, згідно з яким постачальник не має права зупинити передання покупцю наступних партій товар у разі несплати покупцем раніше отриманого від постачальника товару.

Листом № 3705/14 від 01.07.2020 позивач направив ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» заявку на поставку в строк до 10.07.2020 електродів вольфрамових 2,4 мм в кількості 360 шт. та 3 мм в кількості 466 шт.

Поставка продукції, зазначеної у вказаній заявці, в установлений строк не здійснена.

За умовами п. 6.2 Договору у випадку прострочення постачання продукції (зокрема, частини) більш ніж на 1 місяць, а також постачання продукції неналежної якості Покупець має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення Постачальнику письмового повідомлення в порядку, передбаченому пунктом 5.2 договору.

У зв`язку з тривалим простроченням поставки продукції за вище вказаним Договором позивач листом № 1721/15 від 04.03.2021 повідомив ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» про розірвання цього договору.

П.7.2 Договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1, 5.5, 5.6 цього договору, та/або недопоставку продукції Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Вартість недопоставленої за заявкою № 3705/14 від 01.07.2020 продукції становила 59 125,08 грн.

Прострочення поставки продукції вартістю 59 125,08 грн. за вищезазначеним договором за період з 11.07.2020 по 03.03.2021 (день, що передує дню направлення повідомлення про розірвання договору) становило 296 днів.

Через порушення строку поставки продукції позивач за первісним позовом звернувся до ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» з претензією № 4135/15 від 04.06.2021 щодо вимоги про сплату штрафних санкцій.

Позивач за первісним позовом, враховуючи положення ст.232 ГК України та умови п.7.2 Договору, нарахував відповідачу за прострочення поставки товару 10 819,89 грн. пені (59 125,08 грн. х 0,1% х 183 дні) та 4 138,76 грн. штрафу (59 125,08 грн. х 7%).

Загальна сума штрафних санкцій згідно п.7.2 Договору заявлених до стягнення за первісним позовом становить 14 958,65 грн.

За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Ч.1 ст.181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України і ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цих кодексів та інших актів цивільного законодавства.

Суд враховує, що на час поставки та прийняття продукції у позивача діяло «Положення про організацію вхідного контролю продукції» ПЛ-Д.43.19.001-18 (далі - Положення), відповідно до якого вхідному контролю підлягає вся продукція, яка надходить до позивача, з метою недопущення у виробництво продукції, що не відповідає умовам договорів на закупівлю, технічним вимогам та умовам постачання, КД, вимогам діючих правил, та стандартів з ядерної і радіаційної безпеки (п. 1.4 Положення).

За результатами вхідного контролю складається документ «Ярлик на придатну продукцію», який підтверджує, що продукція відповідає всім встановленим вимогам, повинні бути перевірені при проведенні ВК та який є (з моменту його складання) невід`ємною частиною супровідної документації на продукцію (розділ «Терміни та визначення понять» Положення).

Роботи з проведення ВК повинні плануватися і включати наступні етапи:

-підготовчий етап - ВК-П;

-перший етап - ВК-1;

-другий етап - ВК-2;

-контроль продукції перед видачею у виробництво - ВК-3 (п. 5.1.3 Положення).

Підготовчий етап (ВК-П) включає розробку: технічних вимог та умов постачання продукції, що планується до закупівлі, переліку продукції, що підлягає переліку продукції для СВБ та переліку продукції з ознакою «ДК», програм та процедур ВК продукції, що входить до цих переліків (п. 5.1.6 Положення).

Перший етап вхідного контролю (ВК-1) проводять для всієї продукції виробничо-технічного призначення, яка надходить у ВП АЕМ (у тому числі від ВП «Атомкомплект», УВТК ВП АЕС, ВП «Складське господарство»), включена до ЗРЗ, при її прийманні від транспортної організації (постачальника) в обсязі, вказаному у 5.3 та 5.4 цього положення (п. 5.1.7 Положення).

Другий етап ВК (ВК-2) проводять для продукції (обладнання, вузли, деталі, матеріали, метали, напівфабрикати та комплектуючі вироби), яка включена до переліків продукції, що підлягає ВК, переліків продукції для СВБ та переліків продукції з ознакою «ДК», пройшла ВК-1 та буде застосовуватися в основному виробництві для виготовлення виробів ВП АЕМ. Обсяг та методи проведення ВК-2 встановлені у відповідних програмах та процедурах ВК (п. 5.1.19 Положення).

При виявленні невідповідностей на різних етапах ВК вони мають бути задокументовані згідно з розділом 8 цього положення (п. 5.1.23 Положення).

Якщо в процесі переговорів по невідповідностях прийнято рішення про остаточну невідповідність продукції, складається «Акт на невідповідну продукцію» (п. 7.2.2 Положення).

«Ярлик на придатну продукцію» або «Акт на невідповідну продукцію» є остаточними документами за результатами ВК, до яких додаються всі проміжні документи (п. 7.10 Положення).

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Предметом спору за первісним позовом є стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за порушення умов договору поставки товару на суму 59125,08 грн.

Предметом спору за зустрічним позовом є стягнення боргу за поставлений товар.

Господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного поставки від 02.03.2020 № 20/05/36. Даний договір виходячи з його умов, є договором поставки.

На виконання умов договору ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» здійснило постачання наступної продукції:

-24.03.2020 на суму 2 147,4 грн. по видатковій накладній № 45 від 23.03.2020;

-21.04.2020 на суму 12 669,66 грн. по видатковій накладній № 59 від 16.04.2020.

Під час приймання останньої партії продукції позивачем за первісним позовом було виявлено її невідповідність умовам договору.

На час поставки та прийняття продукції у позивача діяло «Положення про організацію вхідного контролю продукції» ПЛ-Д.43.19.001-18.

Вхідний контроль продукції, отриманої 24.03.2020 за видатковою накладною №45, був завершений 27.04.2020, що підтверджується записом «до використання» (яка означає, що продукція успішно пройшла вхідний контроль та може бути використана у виробництві) в «Ярлику на придатну продукцію» № 145а від 24.03.2020 та «Актом ВК продукцїї (ВК-2)» № 11 від 27.04.2020.

За приписами ч. 1 ст. 251 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З урахуванням вищевикладеного, строк оплати за поставлену за видатковою накладною № 45 продукцію сплинув через 60 днів після завершення її вхідного контролю - 26.06.2020.

Відповідно, початковою датою прострочення оплати є наступний день після останнього дня строку оплати, тобто 27.06.2020 (а не 25.05.2020).

Судом досліджено та встановлено, що при отриманні продукції від ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» за видатковою накладною № 59 від 16.04.2020, під час проведення вхідного контролю було виявлено її невідповідність умовам договору, що підтверджується Актом на невідповідну продукцію № 217 від 24.04.2020 та протоколом № 50 від 24.04.2020 візуального та вимірювального контролю. У зв`язку з вище вказаними листами постачальнику було запропоновано забрати продукцію і листом № 62/19-03(21) від 19.03.2021 ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» погодилось забрати продукцію, яка була повернута йому 22.03.2021 за накладною РН-0000016.

Суд зауважує, що за умовами п. 6.2 Договору у випадку поставки продукції неналежної якості Покупець має право відмовитися від прийняття та оплати продукції, а якщо продукція вже оплачена - вимагати повернення сплаченої суми, або вимагати заміни продукції неналежної якості у встановлений Покупцем строк.

Таке право є різновидом оперативно-господарської санкції, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 236 ГК України, у вигляді односторонньої відмови від виконання свого зобов`язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов`язання другою стороною (відмова від оплати за зобов`язанням, яке виконано неналежним чином).

Судом встановлено, що про неналежну якість продукції та необхідність її заміни або повернення позивач неодноразово повідомляв ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» (лист № 3769/14 від 03.07.2020, претензія № 4346/15 від 03.08.2020, лист № 1633/14 від 02.03.2021), проте останній тривалий час відмовся від заміни або повернення продукції.

Під час постачання продукції за видатковими накладним № 45 та № 59, на виконання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативних актів з питань ведення бухгалтерського обліку, отримана продукція була оприбуткована у позивача та відображена в бухгалтерському обліку.

Оскільки до оформлення первинних бухгалтерських документів про повернення продукції, у позивача не було підстав для її зняття з балансу, то вона залишалась відображеною в бухгалтерському обліку позивача та, відповідно, її вартість була відображена в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2020.

Після оформлення повернення постачальнику продукції неналежної якості на підставі накладної-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів РН-0000016 від 22.03.2021, відповідна операція була відображена в бухгалтерському обліку, і на той час у бухгалтерському обліку існувала заборгованість перед ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» в розмірі 2147,4 грн., що підтверджується бухгалтерською довідкою. Позивачем за первісним позовом постачальнику були направлені два примірники акта звіряння взаємних розрахунків за Договором станом на 21.07.2021.

Факт отримання товарно-матеріальних цінностей відповідачем за первісним позовом підтверджується довіреністю № 4 від 22.03.2021, на підставі якої первісний позивач передав представнику ТОВ «УКР- СПЕЦСПЛАВ» електроди вольфрамові в кількості 177 шт. вартістю 12 669,66 грн. за накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 22.03.2021 № РН-0000016.

Суд бере до уваги, що до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості в суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Суд вважає, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Аналогічна правова позиція щодо правової природи акту звіряння розрахунків викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2020 у справі № 916/499/20.

Проте, судом досліджено, що акт звірки, поданий ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ», підписаний з боку первісного позивача заступником головного бухгалтера О.Л. Кузьменко, у якої відсутні відповідні повноваження представляти інтереси ВП АЕМ ДП «НАЕК «Енергоатом».

Суд також бере до уваги, що перелік осіб, що мають право представляти ДП «НАЕК «Енергоатом» та його відокремлені підрозділи, із зазначенням сфери повноважень міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, а також в довіреностях, що видані ДП «НАЕК «Енергоатом» генеральним директорам ВП АЕМ О.В. Маслюкову та Г.А. Городнеру і головному інженеру-технічному директору С.І. Лаврову).

При цьому, в інших наявних у справі документах, підписаних (затверджених) посадовими особами позивача, які мають відповідні повноваження щодо представництва його інтересів (головним інженером-технічним директором С.І. Лавровим, колишнім генеральним директором ВП АЕМ О.В. Маслюковим, дійсним генеральним директором Г.А. Городнером), міститься інформація про неналежну якість продукції, отриманої від ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» за видатковою накладною № 59 від 16.04.2020.

Отже, враховуючи вище викладене, наявність в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2020 інформації щодо отримання первісним позивачем від ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» продукції за видатковою накладною № 59 від 16.04.2020 вартістю 12 669,66 грн. свідчення про належну якість даної партії продукції та виникнення у останнього згідно п. 4.1 Договору поставки № 20/05/36 зобов`язань щодо її оплати, суд не може прийняти як належний і допустимий доказ.

Також, з таких же підстав суд не може розцінювати та вважати належним доказом розмір заборгованості позивача перед ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» за поставлену на підставі Договору продукцію і лист ВП АЕМ № 3418/14 від 12.06.2020, підписаний заступником генерального директора з економічних та комерційних питань О.В.Гелешем, оскільки він не є особою, уповноваженою здійснювати представництво позивача. Вказані відомості лише відображають виключно аналітичну інформацію про вартість отриманої позивачем продукції за даними бухгалтерського обліку, а не суму, яка підлягає сплаті ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» за продукцію належної якості згідно з п.4.1 Договору. Таким чином, продукція неналежної якості, отримана первісним позивачем 21.04.2020 від ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» за видатковою накладною № 59 від 16.04.2020, була повернута постачальнику та оплаті не підлягала.

П.1.1 Договору сторони узгодили, що граничним строком поставки продукції за договором є 18.12.2020.

За умовами п.п. 5.1, 5.5 Договору поставка продукції здійснюється до 18.12.2020 партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки; Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п.1.1 цього договору, з номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці Покупця.

Листом № 3705/14 від 01.07.2020 первісним позивачем було направлено ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» заявку на поставку в строк до 10.07.2020 електродів вольфрамових 2,4 мм в кількості 350 шт. та 3 мм в кількості 466 шт.

Оскільки строк поставки залишку продукції за договором був визначений - до 10.07.2020, то суд вважає посилання відповідача за первісним позовом на його звернення до позивача з проханнями продовжити строк поставки до квітня - травня - червня 2020 мають характер пропозиції і не можуть бути прийняті судом як відповідні доводи на підтвердження вище викладених обставин.

При цьому ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» посилається на свій лист № 405/25-06(20) від 25.06.2020, яким товариство відмовилось від подальшого постачання продукції з посиланням на відсутність оплати за раніше поставлену продукцію, ст.ст. 615 ЦКУ та ч. 6 ст. 192 ГК України, залишаючи без уваги зміст відповідних положень законодавства (тобто. ст. 615 ЦК України застосовується виключно у разі, якщо це встановлено договором або законом) та порушуючи вимоги п. 11.8 договору поставки № 20/05/36, згідно з яким постачальник не має права зупинити передання покупцю наступних партій товар у разі неоплати покупцем раніше отриманого від постачальника товару.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що лист № 3769/14 від 03.07.2020 щодо неналежної якості продукції, поставленої за накладною №59, був написаний первісним позивачем лише «тільки після наполегливих звернень ТОВ «Укр-спецсплав» з наполегливими вимогами про оплату вказаного товару з метою поставки подальших партій Товару обумовленого договором, суд вважає необґрунтованим, оскільки ці твердження не підтверджені будь-якими доказами.

Як зазначалося вище, відповідач за первісним позовом посилався на листи до первісного позивача за № 343/30-04 (20) від 30.04.2020; № 372/29-05 (20) від 29.05.2020; № 405/25-06(20) від 25.06.2020.

Проте, в листах № 343/30-04 (20) від 30.04.2020 та № 372/29-05 (20) від 29.05.2020 будь-які вимоги про оплату товару відсутні.

Лист № 405/25-06(20) від 25.06.2020 з відмовою від постачання продукції з посиланням на відсутність оплати за раніше поставлену продукцію був отриманий позивачем 01.07.2020, що підтверджується датою отримання у вхідному штампі на цьому листі, за вх. № 3048. Але вхідний контроль продукції, поставленої за видатковою накладною № 59, відбувався протягом квітня 2020 р., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами, складеними під час його проведення:

- Актом на невідповідну продукцію № 217 від 24.04.2020,

- протоколом № 50 від 24.04.2020 візуального та вимірювального контролю),

- витягом із Журналу реєстрації протоколів ЖЛ-Д.43.19.195,

- витягом із Журналу обліку діяльності з ВК та зберігання продукції ЖЛ-Д.43.14.007-19.

Суд вважає, що зміст невідповідностей, які були виявлені під час проведення вхідного контролю, був ретельно відображений в листі первісного позивача № 3769/14 від 03.07.2020.

Посилання ТОВ «УКР-СПЕЦСПЛАВ» на те, що йому не надавались Акт на невідповідну продукцію № 217 від 24.04.2020 та протокол № 50 від 24.04.2020 візуального та вимірювального контролю, суд оцінює критично, оскільки зміст невідповідностей, що були виявлені під час проведення вхідного контролю, був відображений в листі № 3769/14 від 03.07.2020, а надання зазначених документів постачальнику не передбачено положеннями чинного законодавства та умовами укладеного сторонами Договору.

Причину несплати вартості продукції, поставленої за видатковою окладною № 45, первісний позивач зазначив, що прострочення оплати отриманих товарів, робіт та послуг протягом 2020-2021 років обумовлено критичним фінансовим станом ДП «НАЕК «Енергоатом», який склався в зв`язку з поширенням у світі та на території /країни пандемії коронавірусу «СОVID-19», який погіршив стан розрахунків за спожиту електроенергію.

Зокрема, позивач повідомив, що станом на 30.09.2020 дебіторська заборгованість ДП «Гарантований покупець», НЕК «Укренерго» та ДП «Енергоринок» перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за відпущену електроенергію складала майже 25 000 000 000 грн.

Суд враховує, що питання щодо погашення заборгованості ДП «Енергоринок» вирішувалось на загальнодержавному законодавчому рівні. Так, 17.06.2020 був прийнятий Закон України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася за оптовому ринку електричної енергії» № 719-ІХ, яким передбачені процедури погашення (списання) заборгованості ДП «Енергоринок» перед виробниками електричної енергії. Проте, станом на 31.12.2020 дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок» становила 11 611 819 тис. грн.

Судом встановлено, що основними дебіторами ДП «НАЕК «Енергоатом» є:

- ДП «Гарантований покупець» (дебіторська заборгованість станом на 31.12.2020 - 7 744 466 тис. грн.) - купує обсяг електричної енергії, який визначений спеціальними обов`язками на ринку двосторонніх договорів - приблизно 65% від всього обсягу реалізованої електричної енергії за 2020 рік;

- ПрАТ «НЕК «Укренерго» (дебіторська заборгованість станом на 31.12.2020 - 4 511 453 тис. грн.) - купує електричну енергію на балансуючому ринку за цінами, що складаються з огляду на попит та пропозицію на ринку на момент продажу, приблизний обсяг реалізації на даному ринку становив 12% (згідно з інформацією зазначеною у Балансі (Звіті про фінансовий стан) ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2020 рік розміщений на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом»).

Судом встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» вживає заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості за відпущену електроенергію шляхом звернення до Господарського суду міста Києва про стягнення з ДП «Гарантований покупець» заборгованості в сумі 3 036 763 287,68 грн. (справа № 910/4160/20, номер в ЄДРСР 88534022), в серпні - з аналогічним позовом на суму 4 511 888 391,99 грн. (справа № 910/11610/20

Суд бере до уваги, що ДП «НАЕК «Енергоатом» є державним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво електричної енергії. На цей час ДП «НАЕК -Енергоатом» є виробником більш ніж 50% електроенергії в Україні. Зокрема, електрична енергія є специфічним товаром, який відчужується (відпускається в енергетичну систему України) одразу після його виробництва, його відпуск не може бути припинений у разі неоплати або прострочення оплати, він не може бути відправлений на зберігання до поновлення оплати, що ставить ДП «НАЕК «Енергоатом» у вразливе становище порівняно з іншими суб`єктами господарювання та позбавляє його можливості застосувати інші способи захисту порушених прав, ніж звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості.

Також, суд враховує, що ДП «ЕІАЕК «Енергоатом» є оператором ядерних установок, на якого Віденською конвенцією про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 року покладено обов`язок щодо відшкодування ядерної шкоди, в зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 включено до Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є, зокрема, пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання та забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії, в зв`язку з чим ДП «НАЕК «Енергоатом» зобов`язано в пріоритетному порядку забезпечити фінансування заходів із підтримання та підвищення безпеки АЕС.

Згідно відомостям, які містяться у Балансі (Звіті про фінансовий стан) ДП «НАЕК «Енергоатом» за 2020 рік (розміщений на офіційному сайті ДП «НАЕК «Енергоатом») станом на 31.12.2020 мало накопичені збитки у розмірі 44 149 865 тис. грн. (2019 - 38 541 455 тис. грн.), та за 2020 рік отримало чистий збиток в сумі 4 845 208 тис. грн. Тобто, ВП АЕМ здійснює погашення кредиторської заборгованості по мірі надходження достатньої суми коштів за відпущену електроенергію.

За приписами ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що первісний позов підлягає до задоволення, а у зустрічному позові необхідно відмовити повністю через недоведеність заявлених вимог.

З відповідача за первісним позовом на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім судові витрати на оплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕ-МЕТАЛ-ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ: 36326516; 33000 Рівненська область, місто Рівне, вул.Княгині Ольги,буд.5) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (код ЄДРПОУ: 24584661; вул.Назарівська,3, м.Київ) в особі Відокремленого підрозділу Атоменергомаш (код ЄДРПОУ:26444970, Запорізька область, м.Енергодар, 71503, а/с 306 ) 10 819,89 грн. (десять тисяч вісімсот дев`ятнадцять грн. 89 коп.) пені та 4 138,76 грн. штрафу та 2270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят грн) витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст складено і підписано 12.04.2020.

СУДДЯ К.І. Довгань