Постанова

від 11.04.2022 по справі 363/36/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 363/36/17

провадження № 61-10860св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі»,

відповідач - державний реєстратор комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровська Юлія Антонівна,

треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» на постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Кравець В. А., Махлай Л. Д.,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» до державного реєстратора комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровської Юлії Антонівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», про скасування реєстраційних дій.

Короткий зміст позовних вимог

В січні 2017 року ТОВ «Технік Енерджі» звернулося до суду з позовом до державного реєстратора КП Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровської Ю. А. про скасування реєстраційних дій.

Позов мотивований тим, що 23 листопада 2016 року державним реєстратором КП Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровською Ю. А. було проведено реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» № 10741070141038947 «Зміна керівника юридичної особи».

24 листопада 2016 року державним реєстратором КП Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровською Ю. А. було проведено реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» № 10741050142038947 «Зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження».

Вищевказані реєстраційні дії були вчинені щодо ПАТ «Укрінбанк», який після цього став ПАТ «УКРІНКОМ».

ПАТ «Укрінбанк» згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2015 року є кредитором ТОВ «Технік Енерджі» в процедурі ліквідації позивача.

Позивач стверджує, що з метою недопущення порушення ліквідаційної процедури, він має здійснювати погашення боргу на користь саме ПАТ «Укрінбанк».

Відтак, спірні реєстраційні дії ставлять під сумнів процедуру погашення заборгованості та можуть спричинити, як стверджує позивач, подвійне погашення суми боргу.

Позивач просив:

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 листопада 2016 року № 10741070141038947 «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах», «Зміна керівника юридичної особи», проведену державним реєстратором КП Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровською Ю. А.

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24 листопада 2016 року № 10741050142038947 «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», «Зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження», проведену державним реєстратором КП Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровською Ю. А.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року провадження у справі закрито.

Роз`яснено ТОВ «Технік Енерджі» його право на звернення з відповідним адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 18 березня 2020 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у вказаній справі належним судом є Подільський районний суд м. Києва як адміністративний суд.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, ПАТ «Українська інноваційна компанія», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Подільського районного суду міста Києва.

11 квітня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що вказаний спір виник між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин, а тому на вказані відносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки її ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина перша статті 19 ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Предметом позову є скасування реєстраційних дій, вчинених суб`єктом владних повноважень у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17 (провадження № 11-876апп18) зазначено, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовною заявою до Вишгородського районного суду Київської області в порядку, передбаченому КАС України, тобто як адміністративного суду, за захистом свого порушеного права (т. 1 а. с. 2-4).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2017 року справу призначено судді ОСОБА_1, присвоєно справі унікальний номер № 363/36/17 та номер провадження № 2-а/363/49/17 (т. 1 а. с. 33).

У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_1 , згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 травня 2017 року, адміністративну справу № 363/36/17 (адміністративне провадження № 2-а/363/49/17) визначено судді Котляровій І. Ю. (т. 1 а. с. 213).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2017 року справу за адміністративним позовом ТОВ «Технік Енерджі» до державного реєстратора КП Новопетрівської сільської ради «Результат» Піотровської Ю. А., треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Укрінком», про скасування реєстраційних дій прийнято до провадження судді Котлярової І. Ю. (т. 1 а. с. 214).

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15 вересня 2017 року вищевказану адміністративну справу передано за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва як адміністративного суду (т. 2 а. с. 16).

Отже, в провадженні Подільського районного суду м. Києва, як адміністративного суду, перебувала адміністративна справа № 363/36/17 (адміністративне провадження № 2-а/363/49/17).

В подальшому, Подільський районний суд м. Києва керуючись положеннями ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у вказаній цивільній справі. Проте, суд першої інстанції не звернув уваги, що ухвалив судове рішення в адміністративній справі, як суд цивільної юрисдикції.

Відповідно до вищезазначеного, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про те, що вказану адміністративну справу розглянуто неналежним судом. У вказаній справі належним судом є Подільський районний суд м. Києва як адміністративний суд.

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційним судом рішення у справі було ухвалено без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, колегія суддів відхиляє. Саме по собі посилання на неоднакове застосування положень ЦК України у різних справах хоч і у подібних правовідносинах, але з різними встановленими обставинами, не має правового значення для справи, яка є предметом перегляду, та не свідчить про різне застосування чи тлумачення норм матеріального права.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров