Рішення

від 07.04.2022 по справі 140/16215/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16215/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ковальчука В.Д.

за участю секретаря судового засідання Ткачук І.І.,

представників позивача Ковальчука Р.В., Решетника О.Л..

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВДТ-К до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВДТ-К (далі ТОВ ВДТ-К, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 листопада 2021 року №0071810710, №0071820710, №0071800710, від 15 грудня 2021 року №0077910701, №0077900701, №0077880701, №0077890701, від 17 грудня 2021 року №0078950712, №0078920712, рішення від 25 листопада 2021 року №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 листопада 2021 року №Ю-0071830710.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 30.09.2021 №2970 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ ВДТ-К, за результатами якої складено акт перевірки від 11.11.2021 №9596/07-01/39797697, на підставі якого прийнято оскаржувані рішення.

Позивач не погоджується з даними рішеннями з підстав протиправності проведення перевірки та заперечує встановлені порушення вимог законодавства.

Позивач вважає, що податковим органом протиправно було проведено перевірку, оскільки пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби.

Вказує на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 Про скорочення строків дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок суперечить нормам ПК України, а тому у відповідності до п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися шляхом внесення змін до цього Кодексу. Як зазначає позивач, оскільки змін до положень ПК України щодо встановленого мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок не внесено, а вказана норма Податкового кодексу України на даний час є чинною, тому на період з 12.03.2020 по 31.12.2021 встановленого на території України карантину діє мораторій на проведення документальних перевірок.

З посиланням на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 зазначає, що незважаючи на допуск перевіряючих до проведення перевірки, суб`єкт господарської діяльності має право в подальшому оскаржувати результати перевірки, посилаючись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки,

Також вказує на те, що у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №810/3099/18 Судова палата з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що наслідки перевірки, яка не мала бути призначена і проведена, якби відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, є також незаконними і не можуть створювати правових наслідків такої.

Щодо встановлених порушень зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму на 1 706 470 грн., в.т.ч. за 2017 рік на 708573 грн., за 2018 рік на 400301 грн., за І кв. 2019 року на 83 887 грн., за II кв.2019 року на 205497 грн., за III кв. 2019 рік на 41 138 грн., за IV кв. 2019 року на 76 216 грн., за IV кв. 2020 року на 190 858 грн.

За наслідками розгляду акту перевірки та заперечення винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2021 №0077910701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1850409,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1706470 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 149939,50 грн.

Податковий орган вважає, що товариство занизило податок на прибуток по взаємовідносинах з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивуючи відсутністю у даних підприємців найманих працівників, відсутністю матеріально-технічної бази, відсутністю документів на поставку продукції для ТОВ ВДТ-К.

З такими твердженнями позивач не погоджується, оскільки ТОВ ВДТ-К з 22.09.2017 по 31.03.2020 проводилась господарська діяльність з покупки сировини і її подальшою переробкою та реалізацією, а саме напівбруса чорнового, пиломатеріалів (дошка необрізна) та деревного вугілля відповідно до КВЕДів, які були внесені при реєстрації суб`єкта господарювання та дозволяють даний вид господарської діяльності. Господарська діяльність згаданих фізичних осіб-підприємців здійснювалась за допомогою орендованих основних засобів, що підтверджується договорами оренди, актами приймання-передачі та використання власних пилорам, яку вони встановили на орендованій території. Сировина для виготовлення продукції поставлялась до основних засобів, а готова продукція забиралась від основних засобів відповідно до умов договорів. Вказані підприємці здійснювали господарську діяльність в одному приміщенні з ТОВ ВДТ-К, а тому переміщення сировини здійснювалося транспортом ТОВ ВДТ-К та не потребувало оформлення товарно-транспортних накладних. Дійсність господарських операцій підтверджують видаткові накладні та документами по взаєморозрахунках між суб`єктами господарювання, які були надані перевіряючим під час перевірки та до яких зауважень не було. Водночас інспектор в акті перевірки зробив висновок, що одна людина не в змозі виготовити таку кількість деревного вугілля, відсутні складські площі для складування готової продукції, тощо. Однак такі висновки здійснені на підставі припущень, в противагу чому позивач наводить відповідні розрахунки.

Щодо недотримання вказаними фізичними особами-підприємцями податкового законодавства, то порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо обліку витрат та формування податкового кредиту.

За таких обставин вважає, що ТОВ ВДТ-К по взаємовідносинах із наведеними підприємцями не здійснювало завищення витрат та відповідно не занизило податок на прибуток.

В пункті 3.1.1.1 акту перевірки зазначено про невідображення в податковій звітності з податку на прибуток податкових різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування за 2020 рік у загальній сумі 1 060 320,3 грн. При цьому єдиною мотивацією контролюючого органу є вартість товарів, реалізованих для GRILL - ІМРЕХ Spolka z о.о. Sp.k„ Polska, яка складає 3 534 401 грн.

З таким твердженням позивач не погоджується, оскільки на думку позивача вимоги підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту. Звертає увагу на те, що податковою службою в ході проведення перевірки не наведено жодного обґрунтування щодо визначення ціни за принципом «витягнутої руки» та не надано доказів, що така ціна є вищою за ціну реалізації товару.

Щодо заниження податку з доходу нерезидента зазначає наступне.

В пункті 3.1.1.7 акта перевірки, з урахуванням розгляду заперечення, зазначено про заниження податку з доходу нерезидента на загальну суму 30 629 грн., у т. ч.: за 2020 рік - 1780 грн. (по фрахту); у період 2019-2020 років - 19 556 грн. (по виплатах роялті).

Звертає увагу на те, що до перевірки було надано довідку №8278050/20/2009-52521-107510 від 16.11.2020, яка підтверджує те, що компанія ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. є податковим резидентом Чеської Республіки у 2020 році. Також разом із запереченням на акт перевірки було надано довідку №3169498/19/2009-52521-107510 від 08.04.2019 на підтвердження того, що компанія ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. є податковим резидентом Чеської Республіки у 2019 році. Однак контролюючим органом здійснено донарахування за 2019 та 2020 роки. Оскільки ставка податку на прибуток у Чеській Республіці складає 19%, що є вище від 10%, тому у ТОВ ВДТ-К не виникає зобов`язань з нарахування та сплати податку на доходи нерезидента. З врахуванням того, що товариство застосувало право звільнення від оподаткування відповідно до умов міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, тому і відповідні звіти позивач не подавав, у зв`язку з чим вважає, що підприємству протиправно донараховано штрафні санкції на суму 680 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 17.12.2021 №0078950712 за неподання таких звітів.

Щодо заниження бази оподаткування ПДВ при продажу легкового автомобіля на загальну суму 1 437 578,02 грн. та нарахування податкових зобов`язань на 287 515,6 грн. зазначає наступне.

ТОВ ВДТ-К відповідно до договору фінансового лізингу №4277-01/03/16-В від 17.03.2016 та генерального договору фінансового лізингу №4277 від 17.03.2016 придбало у лізинг автомобіль MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був застрахований на умовах КАСКО.

16.04.2017 даний автомобіль потрапив у ДТП та фактично вже був непридатний до використання.

15.05.2017 було укладено додаткову угоду №2, відповідно до якої припинено нарахування лізингових платежів, узгоджено виплату частини страхового відшкодування та повернення предмету лізингу.

Виконуючи дану угоду, ТОВ ВДТ-К було повернуто залишки даного автомобіля лізингодавцю, про що складено акт від 17.05.2017.

В свою чергу Лізингодавець ТОВ УЛФ-ФІНАНС 30.05.2017 перераховано на користь ТОВ ВДТ-К частину страхового відшкодування у розмірі 1 534 601,73 грн.

Факт повної загибелі автомобіля MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 підтверджується листом страхової компанії Інго Україна, відповідно до якого проведено нарахування страхових виплат у випадку повного знищення автомобіля.

Таким чином вважає, що ревізори помилково дійшли до висновку про заниження податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 287 515,6 грн. та відсутність реєстрації податкової накладної на суму 287 515,6 грн.

Звертає увагу на те, що податкове повідомлення-рішення від 15.12.2021 №0077890701 про застосування штрафної санкції з податку на додану вартість в сумі 143 758 грн. (за нереєстрацію податкових накладних), винесене за період діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинені ці порушення - березень 2020 року, квітень 2020 року, травень 2020 року та червень 2020 року. Однак відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються.

Також звертаю увагу на те, що в ході проведення перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену на поточний рахунок платника податку (р.20.2.1) на загальну суму 287 516 грн., а податковим повідомленням- рішенням від 15.12.2021 №0077900701 збільшена сума грошового зобов`язання з ПДВ.

При винесенні податкового повідомлення-рішення від 15.12.2021 №0077880701 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 1582 грн. контролюючим органом проведено подвійне нарахування, оскільки сума 1582 грн. вже включена в загальну суму по податковому повідомленні-рішенні від 15.12.2021 №0077900701.

Щодо нарахувань податку на доходи фізичних осіб та військового збору зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2021 №0071800710 застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1020 грн. за невірне вказання РНОКПП при поданні звітності за формою 1ДФ. Вказані штрафні санкції передбачені ст. 119 ПК України. Однак, відповідно до п. 119.3 ст. 119 ПК України штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом. Так, акт перевірки датований 11.11.2021, а 09.12.2021 товариство подало уточнюючі звіти, якими виправило допущені помилки стосовно правильного відображення РНОКПП.

Відповідно до вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2021 №10-0071830710 товариству донараховано єдиний внесок в сумі 560,42 грн.

У пункті 3.4.3.1 акту перевірки зазначено, що платником не нараховано єдиний внесок за 2016 рік в сумі 133,62 грн. та за 2019 рік в сумі 426,80 грн. Однак, відповідно до Розділу І «Вступна частина» акту перевірки зазначено, що з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування перевірка проведена за період з 01.01.2017 по 31.12.2020. Рішенням від 25.11.2021 №0071840710 застосовано штрафні санкції з єдиного внеску в сумі 841,94 грн.

Позивач вважає, що в порушення пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування податковий орган застосував до платника єдиного внеску податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2021 №0071840710 штрафну санкцію в сумі, що перевищує 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

На підставі вищезазначеного просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 відкрито провадження у справі, судовий розгляд якої призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву від 21.01.2022 представник відповідача вважає позов безпідставним, виходячи з наступного.

Щодо процедурних питань проведення перевірки зазначає, що перевірка була проведена відповідно до пунктів 77.1, 77.4 статті 77 ПК України плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік.

Щодо мораторію на проведення перевірок зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок від 03.02.2021 року № 89 відповідно до пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-ІХ Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік було вирішено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 p. №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, фактично після прийняття вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 податковий орган наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної позапланової перевірки з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Посилання позивача на те, що перевірка є неможливою у зв`язку з мораторієм до закінченням карантину вважає необґрунтованими та безпідставними, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.

Щодо виявлених порушень зазначає наступне.

Перевіркою встановлено відсутність у контрагентів позивача фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 технічних та фізичних можливостей для проведення операцій у вказаних в оформлених первинних документах обсягах, як щодо самостійного виготовлення реалізованої продукції, так і щодо торгівлі нею. При цьому, для перевірки не надано жодних первинних документів про доставку вугілля на склади ТОВ ВДТ-К, як від підприємця, так і від його постачальників. Крім того, не надано сертифікатів походження лісоматеріалів, оформлених відповідно до товарно-транспортних накладних, складених первинними лісокористувачами на вказаних фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, представник відповідача вважає, що за результатами перевірки неможливо підтвердити фактичне придбання товарів у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх подальше використання в діяльності платника податків, тобто підтвердити фактичну зміну активів ТОВ ВДТ-К внаслідок оформлення таких господарських операцій.

Перевіркою встановлено, що ТОВ ВДТ-К в перевіреному періоді проводило операції із нерезидентами, включених Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Зокрема, ТОВ ВДТ-К реалізовувало товари в таких контрагентів, зокрема, GRILL-IMPEX Spolka z о.о. Sp.k, Polska на суму 3 534 401 грн. Загальна сума коригування фінансового результату до оподаткування (30% вартості придбаних товарів) становила 1 060 320,3 грн.

На порушення вимог підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України ТОВ ВДТ-К не відображено в податковій звітності з податку на прибуток податкові різниці, які збільшують фінансовий результат до оподаткування в загальній сумі 1 060 320,3 грн., в.т.ч. за 2020 рік на 1 060 320 грн.

Перевіркою також встановлено, що між що між ТОВ ВДТ-К та нерезидентом LUX 24 SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща) укладено договір фрахту №02-01- 2020 від 09.01.2020.

В порушення п. 103.4 ст. 103 ПК України ТОВ ВДТ-К довідку про місцезнаходження для податкових цілей (сертифікат резиденції), яка підтверджує, що нерезидент LUX 24SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (PL-96-300 Zyrardцw ul.l Maja 54 ,NIP: 9131617125, REGON 022512094, KRS 0000530041) є резидентом Польщі не надано. Отже, за виплатами фрахту підлягає нарахуванню податок 6% з суми 29 666,45 грн, відповідно податок становить 1780 грн.

Також перевіркою встановлено, що між ТОВ ВДТ-К та нерезидентом ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. (Чеська Республіка) в якості ліцензіара укладено ліцензійний договір №27 від 05.05.2019. Предметом даного договору є використання товарного знака UIC у виробництві європіддонів. На виконання умов даного ліцензійного договору нерезидентом ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. ТОВ ВДТ-К надано право використання логотипу товарного знаку "U1C " при виготовленні піддонів. Послуги надано на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 6 861,75 євро.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ ВДТ-К застосувало пільгову ставку оподаткування (0%) на час виплати доходу нерезиденту (ліцензійні виплати та платежі роялті). Перевіркою повноти та достовірності задекларованих платником податків показників у додатку ПН до рядка 23 встановлено, що додатки ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019, 2020 роки не заповнювались і не подавались. Таким чином, у відповідності з п. 2 ст. 12 Міжнародного договору України з Чеською Республікою про уникнення подвійного оподаткування, по вказаному ліцензійному договору нарахуванню підлягає податок на прибуток іноземних юридичних осіб всього в сумі 19556 грн, в т. ч.: у 2019 році в сумі 18585 грн. (10% від суми платежів роялті 185 848,92 грн.); у 2020 році в сумі 971 грн (10% від суми платежів роялті 9712,92 грн.).

Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п. 188.1 ст. 188 ПК України ТОВ ВДТ-К занижено базу оподаткування податком на додану вартість при продажу легкового автомобіля MERCEDES-BENZ V-Class 250, 2016 року виробництва, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на загальну суму 1 437 578,02 грн. та податкові зобов`язання на 287 515,6 грн., в т.ч. за травень 2017 року на суму 287 516 грн., та на порушення вимог п. 201.4 ст. 204. ПК України не складено та не зареєстровано податкові накладні на загальну суму ПДВ 287 515,6 грн.

Представник відповідача вказує на те, що ТОВ ВДТ-К не надано документів про підтвердження повного знищення даного транспортного засобу та неможливість його подальшого використання. Дані про зняття з обліку внаслідок ліквідації відсутні. Враховуючи викладене, вважає, що за результатами розгляду заперечення товариства підтверджено встановлені перевіркою порушення позивачем в частині відсутності у ТОВ ВДТ-К права на бюджетне відшкодування на загальну суму 122 040 грн.

Перевіркою встановлено порушення реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних. Зокрема згідно порушень викладених в Розділі 3.1.2.2. Акта перевірки ТОВ ВДТ-К встановлено порушення пунктів 201.1, 201.10 ст. 201 ПК в частині відсутності реєстрації податкових накладних на загальну суму 287 515,6 грн.

Крім того, перевіркою встановлено заниження бази оподаткування податком на додану вартість при продажу легкового автомобіля за травень 2017 року, а тому обмеження застосування штрафних санкцій в період дії карантину не застосовуються.

Також згідно первинних документів оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 685 видаткових накладних, договорі та баз даних ГУ ДПС у Волинській області перевіркою встановлені випадки, коли підприємством (податковим агентом) у податкових розрахунках за формою 1ДФ за II квартал 2017 року, за 2 квартал 2018 року невірно вказано по фізичних особах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 реєстраційні номери облікової картки платника податку, яким виплачували доходи. Вказані недостовірні відомості (помилки) у податкових розрахунках (форми 1 ДФ) призвели до зміни платника податку.

Перевіркою дотримання встановлених термінів сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб встановлено, що ТОВ ВДТ-К в порушення пп. 168.1.4, 168.1 ст. 168 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України під час виплати оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку не перерахувало до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни (не своєчасно перераховувало до бюджету) податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 45 403,54 грн. (у тому числі: за вересень 2018 року в сумі - 10648,53 грн. у термін до 05.10.2018, за жовтень 2018 року в сумі - 11041,43 грн. у термін до 07.11.2018, за серпень 2019 року в сумі - 13243,23 грн. у термін до 05.09.2019, за вересень 2019 року в сумі 10470,35 грн. у термін до 04.10.2019).

У зв`язку з даним порушенням товариство не перерахувало до бюджету у встановлені ПК України терміни (своєчасно не перерахувало до бюджету) військовий збір на загальну суму 5043,05 грн.

За результатами перевірки встановлено заниження сум заробітної плати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок (бази нарахування єдиного внеску) в сумі 2547,38 грн, що призвело до заниження нарахованого єдиного внеску в сумі 560,42 грн., в результаті чого встановлено порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому товариству донараховано єдиний внесок на суму 560,42 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 133,62 грн., за грудень 2019 року в сумі 426,8 грн.

Також представник відповідача вважає правомірним застосування штрафних санкцій, оскільки на пеню, нараховану відповідно до Закону України Про валюту і валютні операції №2473-VIII, не поширюються положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

На підставі вищенаведеного просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача просить позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача, у свою чергу, у запереченні на відповідь на відзив просив відмовити у задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Відповідно до пункту 77.1, 77.4 статті 77 ПК України, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 30.09.2021 №2790 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ВДТ-К з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, за результатами якої складено акт від 11.11.2021 №9596/07-01/39797697 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТзОВ ВДТ-К (39797697).

Актом перевірки встановлені наступні порушення:

1) п.п. 14.1.36., п.п. 14.1.231 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п.44.2, п.44.6 ст. 44, ст. 134, підпункту 140.5.51 пункту 140.5 статті 140 ПК, ст. 1, п.2 ст. 3, п.1, п.3, п.8 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п.5, п.6, п.7, п.9.4НП(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, п. 2 п.п, 2.4; п.п. 2.13, п.п. 2.15, п.п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 №168/704, в результаті занижено податок на прибуток на загальну суму на 1 706 470 грн., в т. ч. за 2017 рік на 708 573 грн., за 2018 рік на 400 301 гри., за І кв. 2019 року на 83 887 грн., за II кв.2019 року на 205 497 грн., за III кв. 2019 року на 41 138 грн., за IV кв. 2019 року на 76 216 грн., за IV кв. 2020 року на 190858 грн.;

2) п 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198,6. ст. 198 п. 201.10 ст. 201 ПК України №2755-VI, в результаті чого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену на поточний рахунок платника податку (р.20.2.1) на загальну суму 287 516 грн.. в тому числі по декларації з ПДВ за березень 2020 року - 1803 грн., по декларації з ПДВ за квітень 2020 року в сумі 96 127 грн., по декларації з ПДВ за травень 2020 року в сумі - 36426 грн., по декларації з ПДВ за червень 2020 року в сумі - 1136 грн., по декларації з ПДВ за липень 2020 року в сумі 150442 грн., та завищення суми від`ємного значення що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за грудень 2020 року на 1582 грн. (р.21);

3) п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкових накладних на загальну суму 287 515,6 грн.;

4) пункту 176.2 статті 176 ПК України;

5) п.1 частини першої ст. 4, частини 5 статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано єдиного внеску в сумі 19 476,82 грн.;

6) п.103.9 ст.103 ПК України - не подано звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів (додаток ПН) до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2019, 2020 роки;

7) п. 103.2, п. 103.4 ст. 103 та п.п. 141.4.1, 141.4.2, п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб всього на суму 30 629 грн., в т. ч.: у 2019 році на суму 27 877 грн. та у 2020 році на суму 2751 грн.

8) пп. "б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПК України та п. 4 Розділу ІV Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 січня 2015 рік за №111/26556. зі змінами та доповненнями, у результаті чого з недостовірними відомостями (помилками) подані податковим агентом до податкового органу податкові розрахунки за формою 1 ДФ за II квартал 2017 року - II кв. 2018 року.

9) пп. 168.1.4. п. 168.1 ст. 168 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України - під час виплати оподатковуваних доходів (заробітної плати) платникам податку не перераховано до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни (не своєчасно перерахувало до бюджету) податок на доходи з фізичних осіб на загальну суму 45 403,54 грн. (у тому числі: за вересень 2018 в сумі - 10648,53 грн. у термін до 05.10.2018; за жовтень 2018 року в сумі - 11041,43 грн. у термін до 07.11.2018; за серпень 2019 року в сумі - 13243,23 грн. у термін до 05.09.2019; за вересень 2019 року в сумі - 10470,35 грн. у термін до 04.10.2019);

10) пп. 1.4, 1.6 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX та пп. 168.1.4, п, 168.1 ст. 168 та пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України - при нарахуванні (виплаті) протягом періоду, що підлягає перевірці оподатковуваних доходів платникам податку не перераховано до бюджету у встановлені Податковим кодексом України терміни (своєчасно не перераховано до бюджету) військовий збір на загальну суму 5043,05 грн. (у тому числі: за вересень 2018 року в сумі - 1045,96 грн. у термін до 05.10.2018; за жовтень 2018 року в сумі - 1141,72 грн. у термін до 07.11.2018; за серпень 2019 року в сумі - 1564,40 грн. у термін до 05.09.2019; за вересень 2019р. в сумі - 1290,97 грн. у термін до 04.10.2019;

11) п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7, ч.5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у результаті чого донараховано єдиний внесок на суму 560,42 грн., в тому числі за жовтень 2016 року в сумі 133,62 грн., за грудень 2019 року в сумі 426,8 грн. та несвоєчасно нараховано єдиний внесок в сумі 1123,45 грн., в т.ч. за січень 2018 року в сумі 298,27 грн., вересень 2018 року в сумі 209,0 грн., червень 2019 року в сумі 188,76 грн., серпень 2019 року в сумі 427,42 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки від 08.12.2021 №4762/12/03-20-07-01-12 ГУ ДПС у Волинській області прийняло оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2021 року №0071810710, №0071820710, №0071800710, від 15 грудня 2021 року №0077910701, №0077900701, №0077880701, №0077890701, від 17 грудня 2021 року №0078950712, №0078920712, рішення від 25 листопада 2021 року №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 листопада 2021 року №Ю-0071830710.

Податковим повідомленням-рішенням від 25 листопада 2021 року №0071810710 збільшено ТОВ ВДТ-К суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 4672,51 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 4540,35 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 132,16 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 25 листопада 2021 року №0071820710 збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 518,80 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 504,30 грн. та нараховано пеню в сумі 14,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 15 грудня 2021 року №0077910701 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 850 409,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1 706 470 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 143 939,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 15 грудня 2021 року №0077900701 збільшено суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 316 267,60 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 287 516 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 28 751,60 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 15 грудня 2021 року №0077880701 встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 1582 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 15 грудня 2021 року №0077890701 застосовано до позивача штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 143 758 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2021 року №0078950712 застосовано до ТОВ ВДТ-К штрафні санкції з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства в сумі 680 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 17 грудня 2021 року №0078920712 збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 23 194,49 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 21 336 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1858,49 грн.

Рішенням від 25 листопада 2021 року №0071840710 застосовано до позивача штрафні санкції за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 841,94 грн.

25 листопада 2021 року винесена ГУ ДПС у Волинській області вимога №Ю-0071830710 про сплату боргу (недоїмки), якою нараховано ТОВ ВДТ-К заборгованість з єдиного внеску в сумі 560,42 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 62 ПК України визначено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов`язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.

Документальна перевірка платника податків, який був включений до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік внаслідок внесення змін у такому році (інших ніж зміни найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок), може бути розпочата не раніше 1 липня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у першому кварталі такого року і не раніше 1 жовтня поточного року в разі внесення змін до плану-графіка проведення документальних перевірок на поточний рік у другому кварталі такого року.

Оновлений план-графік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок - до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п`яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

Забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб та зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

У разі планування перевірок одного й того самого платника податків контролюючими органами та органами державного фінансового контролю у звітному періоді такі перевірки проводяться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення таких перевірок та залучення до перевірок інших органів, передбачених законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 " Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року (період в який було прийнято оскаржуваний наказ). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11 серпня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 22.09.2021 продовжено дію карантину до 31 грудня 2021 року.

Під дію мораторію, передбаченою вказаною нормою ПК України, попадають планові перевірки.

Представник відповідача, як на наявність підстави для проведення перевірки, посилається на введення в дію постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» № 89 від 03.02.2021, за якою відповідачу дозволено здійснювати документальні перевірки, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 ПК України.

Проте норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною та наразі не скасована. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин також діє.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 5.2. ст. 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 і суперечить останній, тому, у відповідності до п. 5.2 ПК України, саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Змінити норми, встановлені ПК України, в тому числі і щодо зміни строків та компетенції проведення документальної планової виїзної перевірки можливо лише шляхом внесення відповідних змін до ПК України, як це передбачено п. 2.1 ст. 2 ПК України.

Отже, за наявності чинної норми пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, прийняття наказу від 30.09.2021 №2790 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ ВДТ-К у період дії карантину суперечить вимогам податкового законодавства, а тому є протиправним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 дійшла висновку, що якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні та проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

Велика Палата Верховного Суду також вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за підсумками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За правовим висновком, сформульованим Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, у разі якщо контролюючим органом була проведена перевірка на підставі наказу про її проведення і за наслідками такої перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення чи інші рішення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження після допуску платником податків посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки не є належним способом захисту права платника податків, оскільки наступне скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Належним способом захисту порушеного права платника податків у такому випадку є саме оскарження рішення, прийнятого за результатами перевірки.

Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

З урахуванням наведеного, обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення перевірки входить до предмету доказування для цілей вирішення спору, й підлягає першочерговому дослідженню.

Оскільки доказом правомірності оскаржуваних рішень зі сторони контролюючого органу є акт документальної планової перевірки, складений в період коли відповідач не мав законних підстав на проведення такої перевірки, то даний акт не може бути прийнятий і оцінений як допустимий доказ, через передчасність проведення перевірки.

Отже, з урахуванням того, що при оскарженні рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками податкової перевірки, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких рішень, і таким підставам позову, за їх наявності, суд повинен надавати правову оцінку в першу чергу, тому суд вважає, що встановлені обставини щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої й були прийняті спірні рішення, є достатніми для висновку про їх протиправність.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 27 травня 2021 року у справі № 320/2460/19 та від 29 липня 2021 року у справі № 320/2460/19.

До того ж, у постанові від 28 жовтня 2021 року у справі №810/3099/18, окрім наведених вище висновків, Судова палата з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що наслідки перевірки, яка не мала бути призначена і проведена, якби відповідач діяв відповідно до вимог законодавства, є також незаконними і не можуть створювати правових наслідків такої.

За таких обставин, оскільки порушення порядку проведення контрольного заходу позбавило суд можливості прийняти акт перевірки як допустимий доказ, висновки відповідача про наявність в діях позивача порушень норм податкового законодавства є передчасними, а тому оскаржувані рішення є неправомірними.

Відтак, внаслідок того, що прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2021 року №0071810710, №0071820710, №0071800710, від 15 грудня 2021 року №0077910701, №0077900701, №0077880701, №0077890701, від 17 грудня 2021 року №0078950712, №0078920712, рішення від 25 листопада 2021 року №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 листопада 2021 року №Ю-0071830710 за результатами проведеної перевірки з недодержанням вимог п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, тому останні підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Крім того, суд вважає недоведеними податковим органом встановлені під час перевірки порушення позивачем законодавства.

Актом перевірки від 11.11.2021 №9596/07-01/39797697, зокрема, встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 706 470 грн., в.т.ч. за 2017 рік на 708573 грн., за 2018 рік на 400301 грн., за І кв. 2019 року на 83 887 грн., за II кв.2019 року на 205497 грн., за III кв. 2019 рік на 41 138 грн., за IV кв. 2019 року на 76 216 грн., за IV кв. 2020 року на 190 858 грн.

Внаслідок цього податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2021 №0077910701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 850 409,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 1 706 470 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 149939,50 грн.

Податковий орган вважає, що ТОВ ВДТ-К занизило податок на прибуток по взаємовідносинах з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , мотивуючи відсутністю у даних підприємців найманих працівників, відсутністю матеріально-технічної бази, відсутністю документів на поставку продукції для ТОВ ВДТ-К.

З такими твердженнями суд не погоджується та вважає їх такими, що ґрунтуються на припущеннях, оскільки ТОВ ВДТ-К з 22.09.2017 по 31.03.2020 проводилась господарська діяльність з покупки сировини і її подальшою переробкою та реалізацією, а саме напівбруса чорнового, пиломатеріалів (дошка необрізна) та деревного вугілля відповідно до видів господарської діяльності відповідача.

Зокрема, по взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) встановлено завищення витрат на загальну суму 5 576 466 грн., у т. ч. за 2017 рік на 1 499 910 грн., за 2018 рік на 1 816 902 грн., за І квартал 2019 року на 466 038 грн., II квартал 2019 року на 1 141 649 грн., за III квартал 2019 року на 228 543 грн., за IV квартал 2019 року на 424 424 грн.

По взаємовідносинах з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) встановлено завищення витрат на загальну суму 2 843 602 грн., у т. ч. за 2017 рік на 2 438 608 грн., за 2018 рік на 406 994 грн.

ТОВ ВДТ-К проводилась господарська діяльність з покупки сировини в даних суб`єктів господарської діяльності, її подальшою переробкою та реалізацією, а саме напівбруса чорнового, пиломатеріалів (дошка необрізна) та деревного вугілля відповідно до КВЕДів, які були внесені при реєстрації суб`єкта господарювання та дозволяють даний вид господарської діяльності. Господарська діяльність вказаних фізичних осіб-підприємців здійснювалась за допомогою орендованих основних засобів, що підтверджується відповідними договорами від 31.10.2017, від 29.12.2016 №29/12/2016 та актами приймання-передачі, використанням власних пилорам, які вони встановили на орендованій території. Сировина для виготовлення продукції поставлялась до основних засобів, а готова продукція забиралась від основних засобів відповідно до умов договорів купівлі від 26.09.2017 №01/09/2017, №02/09/2017, від 29.12.2016, укладених з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 . Виконання господарських операцій підтверджується видатковими накладними, платіжними дорученнями, актами з надання послуг щодо оренди приміщень у ТОВ ВДТ-К даними суб`єктами господарювання, товарно-транспортними накладними при перевезенні деревини автомобільним транспортом (ТТН-ліс), накладними на передачу готової продукції, специфікаціями витрат сировини на виготовлення продукції ТОВ ВДТ-К; звітами про надходження сировини, звітами виробництва вугілля деревного за 2017-2020 роки.

Водночас в акті перевірки податковим органом здійснено висновок, зокрема, про неможливість виготовлення певної кількості деревного вугілля однією людиною, однак такі висновки ґрунтуються на припущеннях, без використання належних доказів.

З матеріалів справи слідує, що переміщення сировини здійснювалось транспортом ТОВ ВДТ-К, який зазначений у товарно-транспортних накладних перевізником. Враховуючи те, що сировина переміщувалась до виробничих приміщень ТОВ ВДТ-К, орендованих фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому відсутні окремі товарно-транспортні накладні про переміщення сировини та готової продукції між даними підприємцями та позивачем.

Щодо недотримання вказаними фізичними особами-підприємцями податкового законодавства, то слід зазначити, що порушення постачальником товару (послуг) податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (послуг) вимог закону щодо обліку витрат та формування податкового кредиту. Також відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і матеріально технічних умов тощо, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо докази, досліджені судом, підтверджують зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника податків у зв`язку із провадженням ним господарської діяльності. Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів. Такий висновок відповідає сталій практиці застосування Верховним Судом норм права у подібних правовідносинах, зокрема в постановах від 24.09.2019 у справі №826/9039/16 від 18.11.2019 у справі №808/3356/17. від 17.09.2019 у справі №500/2733/18. від 18.05.2020 у справі №826/1281/16. від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а від 12.06.2018 у справі №2а-1484/12/1370.

Наданими суду первинними документами підтверджено зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі позивача у зв`язку із провадженням ним господарської діяльності по взаємовідносинах із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . А тому суд вважає, що ТОВ ВДТ-К по взаємовідносинах із даними суб`єктами господарської діяльності не здійснило завищення витрат та, відповідно, не здійснювало заниження податку на прибуток.

Щодо тверджень податкового органу в акті перевірки про невідображення в податковій звітності з податку на прибуток податкових різниць, які збільшують фінансовий результат до оподаткування за 2020 рік у загальній сумі 1 060 320,3 грн. слід зазначити наступне.

До таких висновків податковий орган дійшов за результатами дослідження господарських операцій позивача з реалізацією товарів в сумі 3 534 401 грн. для GRILL - ІМРЕХ Spolka z о.о. Sp.k„ Polska, котре є нерезидентом України.

Відповідно до пп. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Однак слід звернути увагу на те, що пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.5-1 згідно із Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві № 466-ІХ від 16.01.2020, який набрав чинності 23.05.2020, а тому податковим органом безпідставно його застосовано за наслідками податкового (звітного) року за 2020 рік, оскільки перший звітний період, за який слід застосовувати даний підпункт буде 2021 рік.

Крім того, позивач надав довідку від 17.11.2021 про місце проживання або місцезнаходження для податкових цілей (свідоцтво резидента), отриману від податкової інспекції у Макові Мазовецькому (Польща) про те, що GRILL - ІМРЕХ Spolka z о.о. Sp.k„ Polska є платником податку в Польщі та підлягає необмеженому податковому обов`язку в розумінні Договору між Урядом Республіка Польща і Україною щодо уникнення подвійного оподаткування і запобігання ухиленню від оподаткування у сфері оподаткування доходу.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 15.12.2021 №0077910701 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 850 409,50 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків податкового органу щодо заниження податку з доходу нерезидента компанія ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. на загальну суму 30 629 грн., у т. ч.: за 2020 рік 1780 грн. (по фрахту); у період 2019-2020 роки 19 556 грн. (по виплатах роялті) слід зазначити наступне.

Внаслідок таких висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.2021 №0078920712, яким збільшено позивачу суми грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 23194,49 грн., у тому числі за податковими зобов`язанням в сумі 21336 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1858,49 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, в т. ч. будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги).

Оподаткування таких доходів здійснюється відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб`єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.

Пунктом 103.1 ст. 103 ПК України визначено, що застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Водночас, п. 103.2 ст. 103 ПК України передбачено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором) і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. У разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована.

Згідно зі статтею 12 «Роялті» Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно (дата підписання 30.06.1997, дата набуття чинності 20.04.1999):

« 1. Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

2. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний одержувач роялті є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.

Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження».

А відповідно до статті 23 цієї Конвенції «Усунення подвійного оподаткування»:

« 1. Якщо резидент Договірної Держави одержує доход або володіє майном, які, згідно з положеннями цієї Конвенції можуть оподатковуватись у другій Договірній Державі, перша згадана Держава дозволить:

вирахувати з податку на доход цього резидента суму, рівну податку на доход, сплаченому в цій другій Державі,

вирахувати з податку на майно цього резидента суму, рівну податку на майно, сплаченому в цій другій Державі.

Ці вирахування у будь-якому випадку не повинні перевищувати ту частину податку з доходу або майна, підраховану до надання вирахування стосовно доходу або майна, який може оподатковуватись податком в цій другій Державі залежно від обставин.

2. Якщо відповідно до будь-якого положення цієї Конвенції одержуваний доход або майно, яким володіє резидент Договірної Держави, звільнено від податку у цій Державі, така Держава може, проте, при нарахуванні суми податку на залишок доходу або майна такого резидента, прийняти до уваги звільнений від податку доход або майно.»

Суд звертає увагу на те, що до перевірки та суду позивачем надано довідку (свідоцтво резидента для податкових цілей) №8278050/20/2009-52521-107510 від 16.11.2020, про те, що компанія ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. є податковим резидентом Чеської Республіки у 2020 році. Також товариством разом із запереченням на акт перевірки було надано довідку (свідоцтво резидента для податкових цілей) №3169498/19/2009-52521-107510 від 08.04.2019 про те, що компанія ZZV Zemedelskezasobovani a vykupa.s. є податковим резидентом Чеської Республіки у 2019 році.

Відповідно до Закону Чеської Республіки Про податок на прибуток ставка податку на прибуток у Чеській Республіці складає 19%, що є вище від 10%, а відтак у ТОВ ВДТ-К не виникає зобов`язань з нарахування та сплати податку на доходи нерезидента, однак контролюючим органом протиправно здійснено такі донарахування за 2019 та 2020 роки, а тому податкове повідомлення-рішення від 17.12.2021 №0078920712 є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2021 №0078950712 застосовано до позивача санкції з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства, донараховано 680 грн. за неподання звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів за 2019 - 2020 роки. Однак, оскільки ТОВ ВДТ-К застосувало право звільнення від оподаткування відповідно до умов міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, тому і обов`язку у поданні таких звітів у позивача нема. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 17.12.2021 №0078950712 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо нарахувань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

В пункті 3.1.2.1 акта перевірки зазначено про заниження бази оподаткування ПДВ при продажу легкового автомобіля на загальну суму 1 437 578,02 грн. та податкові зобов`язання на 287 515,6 грн. (п. 188.1 ст. 188 ПК України), а також зазначено про те, що в порушення вимог п. 201.4 ст. 204 ПК України не складено та не зареєстровано податкові накладі на загальну суму ПДВ 287 515,6 грн.

В ході проведення перевірки встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену на поточний рахунок платника податку (р.20.2.1) на загальну суму 287 516 грн., в тому числі по декларації з ПДВ за березень 2020 року - 1803 грн., по декларації з ПДВ за квітень 2020 року в сумі 96 127 грн., по декларації з ПДВ за травень 2020 року в сумі 36426 грн., по декларації з ПДВ за червень 2020 року в сумі 1136 грн., по декларації з ПДВ за липень 2020 року в сумі 150442 грн., та завищення суми від`ємного значення що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за грудень 2020 року на 1582 грн. (р.21).

З матеріалів справи слідує, що ТОВ ВДТ-К відповідно до договору фінансового лізингу №4277-01/03/16-В від 17.03.2016, Генерального договору фінансового лізингу №4277 від 17.03.2016 придбало у лізинг автомобіль MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Під час перевірки встановлена балансова вартість даного автомобіля у сумі 1 883 464,57 грн.

Відповідно до п. 5 Договору предмет лізингу був застрахований на умовах КАСКО.

16.04.2017 даний автомобіль потрапив у ДТП.

У відповідності до п. 5.7 Договору лізингу у разі, якщо предмет лізингу було викрадено або стає зіпсованим у наслідок настання страхового випадку, припиняються нарахування лізингових платежів по Договору. А відповідно до п. 5.8 Договору у випадку повної конструктивної (тотальної) загибелі предмету лізингу, Лізингодавець виплачує Лізингоотримувачу частину страхового відшкодування.

На виконання зазначених норм 15.05.2017 було укладено Додаткову угоду №2, відповідно до якої припинено нарахування лізингових платежів, узгоджено виплату частини страхового відшкодування та повернення предмету лізингу.

Виконуючи дану угоду, ТОВ ВДТ-К повернуло Лізингодавцю ТОВ УЛФ-ФІНАНС автомобіль MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , про що складено акт повернення майна з фінансового лізингу від 17.05.2017. Вартість майна (автомобіля) станом на 17.05.2017 установлена в сумі 331 021,79 грн., в т.ч. ПДВ 55 170,30 грн.

В свою чергу Лізингодавець ТОВ УЛФ-ФІНАНС 30.05.2017 перераховано на користь ТОВ ВДТ-К частину страхового відшкодування у розмірі 1 534 601,73 грн., що підтверджується копією банківської виписки АТ Кредобанк по рахунку НОМЕР_6 за 30.05.2017.

Факт повної загибелі автомобіля MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , підтверджується листом Акціонерної страхової компанії Інго Україна від 11.05.2017, вих. № 327900, відповідно до якого страхова компанія повідомила ТОВ Український лізинговий фонд про виплату страхового відшкодування збитків, завданих автомобілю Mercedes-Benz V, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП, що відбулась 16.04.2017.

На момент ДТП вищезазначений автомобіль був застрахований відповідно до договору страхування №250545004.17 від 27.03.2017р., який було укладено на підставі Правил добровільного страхування наземного транспорту (автокаско), між ПрАТ АСК ІНГО Україна та ТОВ Український лізинговий фонд.

Відповідно до пп. 8.2.3. договору страхування № 250545004.17 від 27.03.2017 при повній загибелі (конструктивній чи фактичній) страхове відшкодування сплачується в межах страхової суми з вирахуванням зносу за період дії даного договору страхування, франшизи та дійсної ринкової вартості залишків пошкодженого транспортного засобу. Під повною загибеллю розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ складає більше ніж 70% страхової суми.

Так, в даному випадку: страхова сума становить 2 068 000,00 грн; франшиза становить 0,00 грн.; амортизаційний знос за період дії даного договору страхування становить 9 719,60 грн.; дійсна ринкова вартість залишків пошкодженого ТЗ, що була визначена в результаті проведення аукціону, становить 440 440,00 грн. Таким чином, сума виплати страхового відшкодування становить 1 617 840,40 грн.

Отже, в даному випадку страхове відшкодування здійснено у зв`язку з повною загибеллю автомобіля MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому відповідно до підпункту «д» цього підпункту постачанням товарів також вважаються ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу уразі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

При цьому, відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - уразі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при їх повного знищення, податкові зобов`язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.

Суд вважає належним доказом лист Акціонерної страхової компанії Інго Україна від 11.05.2017, вих. № 327900, який підтверджує виплату страхового відшкодування у зв`язку з повною загибеллю (знищення) автомобіля MERCEDES-BENZ V-Class 250, номер кузова НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Твердження представника відповідача про те, що вказаним листом не підтверджено фактично повного знищення транспортного засобу та неможливістю його подальшого використання суд до уваги не бере, оскільки визначальним моментом у даному випадку є страховий випадок, який визначає у відповідності до пп. 8.2.3. договору страхування № 250545004.17 від 27.03.2017 повну загибель об`єкта страхування, тобто в даному разі настання страхового випадку у зв`язку із повною загибеллю автомобіля, під яким розуміють випадки, коли вартість відновлювального ремонту ТЗ складає більше ніж 70% страхової суми. Можливість реалізації пошкодженого транспортного засобу, вартість залишків якого оцінена в результаті проведення аукціону у сумі 440 440,00 грн., а відтак і його відновлення, що складе 70% страхової суми, не змінює юридичного факту настання страхового випадку, під яким у відповідності до вищенаведеного договору розуміють його сторони повну загибель транспортного засобу.

Таким чином, податковий орган дійшов помилкового висновку про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 287 516 грн. та про обов`язковість реєстрації податкової накладної на суму 287 515,6 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 15.12.2021 №0077900701 є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки податковий орган безпідставно встановив заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 287 516 грн., до складу яких включено суму в розмірі 1582 грн., тому контролюючий орган також безпідставно встановив завищення від`ємного значення, що включається до складу наступного податкового звітного періоду по декларації за грудень 2020 року на 1582 грн. Відтак, податкове повідомлення-рішення від 15.12.2021 №0077880701 є також протиправним, яке підлягає скасуванню.

Крім того, з вищенаведених підстав підлягає визнанню протиправним та скасуванню податкове повідомлення-рішення від 15.12.2021 № 0077890701 про застосування до ТОВ ВДТ-К штрафу в розмірі 50% у сумі 143 758 грн. за нереєстрацію податкових накладних на загальну суму 287 515,6 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у даному податковому повідомленні-рішенні визначено період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення, а саме березень-червень 2020 року. Однак відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовуються.

За таких обставин контролюючий орган протиправно застосовував штрафні санкції за нереєстрацію податкових накладних.

Щодо нарахування позивачу сум грошових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору суд зазначає наступне.

Податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2021 №0071810710 ТОВ ВДТ-К збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 4672,51 грн., з них: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 4540,35 грн.; нарахування пені - 132,16 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.11.2021 №0071820710 ТОВ ВДТ-К збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб (військового збору) в сумі 518,80 грн., з них: за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 504,3 грн.; нарахування пені - 14,5 грн.

Як слідує з даних податкових повідомлень-рішень, згідно відомостей на виплату заробітної плати, банківських виписок та видаткових касових ордерів, перевіркою встановлено, що заробітна плата в періоді, що перевірявся виплачувалася протягом звітного та наступного за звітним місячного періоду, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в повному обсязі були перераховані до бюджету в період за вересень, жовтень 2018 року, серпень, вересень 2019 року. Водночас у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях вказано на пояснення посадових осіб товариства, з яких слідує, що у програму 1С8 бухгалтерія невірно було внесено дату первинного документа на виплату заробітної плати, а саме: за вересень 2018 року дата документа (платіжна відомість на виплату заробітної плати) від 02.10.2018 внесено 10.10.2018, за жовтень 2018 року дата документа (платіжна відомість на виплату заробітної плати) від 02.11.2018 внесено 08.11.2018, за серпень 2019 року дата документа (платіжна відомість на виплату заробітної плати) від 02.09.2019 внесено 11.09.2019, за вересень 2019 року дата документа (платіжна відомість на виплату заробітної плати) від 01.10.2019 внесено 07.10.2019. При формуванні платіжних доручень на сплату податків, дані бралися з програми 1С8 бухгалтерія.

Отже, з наведеного слідує, що заробітна плата в періоді, що перевірявся виплачувалася протягом звітного та наступного за звітним місячного періоду, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в повному обсязі були перераховані до бюджету в період за вересень, жовтень 2018 року, серпень, вересень 2019 року.

Так, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено статтею 168 розділу IV ПК України.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу.

Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу).

Отже, податок на доходи фізичних осіб, при виплаті доходу з каси податкового агента сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

З врахуванням того, що бухгалтером товариства у програму 1С8 бухгалтерія невірно було внесено дату первинного документа на виплату заробітної плати, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, однак фактично така виплата здійснювалася у відповідності до дати первинного документа (платіжної відомості на виплату заробітної плати), а не дати, зазначеної у програмі 1С8 бухгалтерія, тому суд дійшов висновку, що ТОВ ВДТ-К не допустило порушення вищенаведених строків сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та відповідно військового збору. У зв`язку з цим податкові повідомлення-рішення від 25.11.2021 №0071810710, №0071820710 слід визнати протиправними та скасувати.

Податковим повідомленням-рішенням від 25.11.2021 №0071800710 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 1020 грн. за невірне вказання РНОКПП при поданні звітності за формою 1ДФ.

У зазначеному податковому повідомленні-рішення вказано, що згідно первинних документів оборотно-сальдових відомостей по рахунках 631, 685 видаткових накладних, договорі та баз даних ГУ ДПС у Волинській області перевіркою встановлені випадки, коли підприємством (податковим агентом) у податкових розрахунках за формою 1ДФ за II квартал 2017 року, за 2 квартал 2018 року невірно вказано по фізичних особах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 реєстраційний номер облікової картки платника податку, яким виплачували доходи. Вказані недостовірні відомості (помилки) у податкових розрахунках (форми 1 ДФ) призвели до зміни платника податку.

Відповідно до пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Підпунктом 119.2 статті 119 ПК України визначено, що оформлення документів, що містять інформацію про об`єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень.

Саме з посиланням на підпункт 119.2 статті 119 ПК України контролюючим органом застосовано до позивача штрафні санкції.

Однак відповідачем при прийнятті даного рішення не враховані положення підпункту 119.3 статті 119 ПК України, яким встановлено, що штрафи, передбачені пунктами 119.1 і 119.2 цієї статті, не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.

З врахуванням того, що такі помилки щодо невірного зазначення реєстраційних номерів облікових карток платників податків працівників ТОВ ВДТ-К виявлено контролюючим органом під час перевірки, за результатами якої складено акт від 11.11.2021 №9596/07-01/39797697. Тобто, контролюючий орган дані порушення виявив та встановив 11.11.2021, а оскаржуване рішення №0071800710 про застосування штрафних санкцій прийняв 25.11.2021, не враховуючи можливість здійснення виправлення такої помилки податковим агентом протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом. Водночас, 09.12.2021, тобто протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом, ТОВ ВДТ-К подало податковому органу уточнюючі звіти, якими виправило допущені помилки стосовно правильного відображення реєстраційних номерів облікових карток платників податків працівників ТОВ ВДТ-К, що підтверджується копіями таких звітів та квитанцій про їх отримання податковим органом, які долучені до матеріалів справи.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 25.11.2021 №0071800710 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску та застосування штрафних санкцій за його несвоєчасну сплату та донарахування суд зазначає наступне.

Як слідує з вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2021 №Ю-0071830710, саном на 25.11.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) ТОВ ВДТ-К зі сплати єдиного внеску становить 560,42 грн.

Відповідно до рішення від 25.11.2021 №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого внеску застосовано до ТОВ ВДТ-К штрафні санкції у сумі 841,94 грн. за донарахування позивачу 560,42 грн. та несвоєчасне нарахування 1123,45 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. (ч.13 ст. 8 цього Закону).

У пунктах 3.4.2, 3.4.3.1 акта перевірки від 11.11.2021 №9596/07-01/39797697 зазначено, що перевіркою правильності нарахування єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлено, що платником єдиного внеску не нараховано за ставкою 22% за жовтень 2016 року (133,62 грн.) та за грудень 2019 року (426,80 грн.) єдиний внесок в сумі 506,42 грн. (база нарахування 2547,38 грн.).

Однак, суд звертає увагу не те, що відповідно до розділу І «Вступна частина» акта перевірки від 11.11.2021 №9596/07-01/39797697 слідує, що перевірка проведена з питань дотримання сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2020. Тобто, контролюючий орган вийшов за межі періоду проведення перевірки, визначивши ненарахування товариством єдиного внеску, зокрема, за жовтень 2016 року. Вказане процедурне порушення під час проведення перевірки, з урахуванням вищезазначених щодо незаконності її проведення, також нівелює результати проведення перевірки з даного питання та, відповідно, є підставою для визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки. Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25.11.2021 №Ю-0071830710 є протиправною та підлягає скасуванню.

Пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

У рішенні від 25.11.2021 №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого внеску застосовано до ТОВ ВДТ-К штрафні санкції у сумі 841,94 грн. за донарахування позивачу 560,42 грн. та несвоєчасне нарахування 1123,45 грн. єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи те, що сума донарахування позивачу єдиного внеску в сумі 560,42 грн. визначена контролюючим органом в порушення вищенаведених процедурних порушень під час проведення перевірки, яка також була покладена в основу для визначення штрафних санкцій у рішенні від 25.11.2021 №0071840710, які нараховані більш як на 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску, тому зазначене рішення є також протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, оскільки в спірному випадку перевірка позивача призначена та проведена з порушенням норм Податкового кодексу України під час дії мораторію, а також те, що відповідач не довів наявності порушень, зазначених в акті перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 25 листопада 2021 року №0071810710, №0071820710, №0071800710, від 15 грудня 2021 року №0077910701, №0077900701, №0077880701, №0077890701, від 17 грудня 2021 року №0078950712, №0078920712, рішення від 25 листопада 2021 року №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимога про сплату боргу (недоїмки) від 25 листопада 2021 року №Ю-0071830710, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 22700,00 грн., сплачений платіжним дорученням №1042 від 22.12.2021.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 25 листопада 2021 року №0071810710, №0071820710, №0071800710, від 15 грудня 2021 року №0077910701, №0077900701, №0077880701, №0077890701, від 17 грудня 2021 року №0078950712, №0078920712, рішення від 25 листопада 2021 року №0071840710 про застосування штрафних санкцій за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 листопада 2021 року №Ю-0071830710.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВДТ-К (45034, Волинська область, Ковельський район, смт. Люблинець, вулиця Заводська, будинок 3, код ЄДРПОУ 39797697) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 22 700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 квітня 2022 року.

Суддя В.Д. Ковальчук