Рішення

від 11.04.2022 по справі 240/17956/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року м. Житомир справа № 240/17956/21

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Майстренко Н.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Бьорн Юкрейн" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Бьорн Юкрейн" звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 07.07.2021 №ЖИ34/ЖТ1861/61/АВ/П/ТД-ФС.

Обґрунтовуючи позов, Товариство вказує, що ним не було допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, а саме допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження у справі.

У відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що за результатами фактичної перевірки встановлено використання праці найманих працівників, які не були оформлені належним чином.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю від 30.06.2021 №1197/04 Управління Держпраці у Житомирській області здійснило позаплановий захід державного контролю щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів у формі інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

Підставою для проведення інспекційного відвідування слугувала доповідна записка №489 від 29.06.2021 відповідно до пункту 2 підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 №823.

У акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці 02.07.2021, зазначено, що при виході 30.06.2021 о 12 годині 30 хвилин за фактичною адресою здійснення господарської діяльності Товариства: Житомирська область, Андрушівський р-н, селище Новоівницьке, зафіксовано працю 11 осіб, які виконували роботи за конкретними кваліфікаціями, що пов`язані з видами діяльності (КВЕД) ТОВ "Еко Бьорн Юкрейн". Уповноваженою особою ТОВ "Еко Бьорн Юкрейн" не було надано жодного підтверджуючого документа щодо працевлаштування шести працівників, хоча працівники виконували роботи підвищеної небезпеки та відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, повинні пройти спеціальне навчання з охорони праці та згідно Правил охорони праці в деревообробній промисловості мають бузи навчені за фахом. Інспектору праці надано лише цивільно-правові договори на виконання робіт, а саме: торцювання дошки. Також під час заходу надано акти приймання - передачі виконаних робіт, в яких зазначені фактично надані послуги торцювання дошки загальним об`ємом 5,67 м куб. Кінцевий результат в даних договорах на виконання робіт відсутній, в договорах вказано на тривалий трудовий процес, який не завершується певним об`ємом наданих послуг, а триває певний проміжок часу. Таким чином, зазначені факти вказують саме на трудові відносини, які не оформлені належним чином у відповідності до ст. 24 КЗпП України. Порушення встановлено відносно шести працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ).

Відповідно до припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 02.07.2021 №ЖТ1861/61/АВ/П та відповідно до частини першої статті 8 та статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 зобов`язано ОСОБА_7 усунути порушення до 02.08.2021.

У зв`язку з неусуненням порушень, відповідач постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07.07.2021 №ЖИ34/ЖТ1861/61/АВ/П/ТД-ФС за порушення ст. 24 КЗпП України, постанови КМУ від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" та на підставі абзацу 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України наклав на позивача штраф у розмірі 360000,00 грн.

Вважаючи таке рішення суб`єкта владних повноважень необґрунтованим та протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо правомірності встановлення порушення у формі допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а доводи відповідача помилковими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною третьою статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст.ст. 902-903 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частинами 1, 3 статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Суд зазначає, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений. Він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації). Не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийняття його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Таким чином, відносини, які виникають з цивільно-правового договору послуг не є тотожними трудовим правовідносинам, а укладання цивільно-правового договору про надання послуг не свідчить про наявність трудових відносин між замовником та підрядником і може обумовлюватися свободою договору, визначеною Цивільним кодексом України. При цьому у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 в період з 15.06.2021 до 30.06.2021 надавали послуги з торцювання дошки.

Відповідно до предмету договору виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що предметом цих угод був сам процес праці, а не її кінцевий результат.

Так, згідно з умовами укладених угод за виконану роботу замовник сплачував виконавцям винагороду у розмірі 3000,00 грн., визначаючи саме в актах приймання-передачі виконаних робіт їх кінцевий результат та обсяг (5,67 м. куб).

Саме можливість ідентифікації конкретних параметрів таких послуг, а не просто зазначення процесу праці, і дозволяє кваліфікувати укладені договори як цивільно-правові.

Кожний цивільно-правовий договір укладався на чітко обумовлений строк із зазначенням конкретного періоду, протягом якого виконавець брав на себе обов`язки надавати послуги з торцювання дошки, доказів укладення кожного наступного договору надано не було, що свідчить про відсутність систематизованості та безперервності цього процесу. Оплата послуг за кожним договором обумовлена конкретною сумою у твердій грошовій формі, між замовником і виконавцем оформлювались Акти приймання-передачі виконаних робіт.

Факт надання фізичними особами послуг позивачу саме на підставі цивільно-правових угод підтверджується і тим, що позивач виплачував виконавцям послуг не заробітну плату, а саме винагороду згідно умов договорів.

Укладені цивільно-правові договори не визнані недійсними в судовому порядку, не мають ознак нікчемного правочину, не містять тих умов, які повинні бути у трудовому договорі, а інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору.

Відповідачем не було спростовано волевиявлення сторін на укладення вказаних цивільно-правових угод та надання певного виду послуг саме в процесі реалізації своїх прав в цивільно-правових відносинах на підставі цивільно-правових угод.

Таким чином, суд вважає помилковим висновки відповідача стосовно того, що фізичні особи за цивільно-правовими договорами по суті виконували трудові функції.

Одночасно суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що відповідачем порушено процедуру проведення інспекційного відвідування та прийняття постанови про накладення штрафу, оскільки на момент його проведення 02.07.2021 постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823, якою був затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, була визнана нечинною та протиправною судовим рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021 у справі №640/17424/19.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів задля їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування до позивача штрафу у розмірі 3600000,00 грн., а оскаржуване рішення є таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, зважаючи на що задовольняє позов.

Приймаючи до уваги задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягають відшкодуванню підтверджені документально понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Бьорн Юкрейн" (10025, м. Житомир, вул. Корольова, 132, кім. 2500, код ЄДРПОУ 37259708) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. Шевченка, 18-А, код ЄДРПОУ 39790560) від 07.07.2021 №ЖИ34/ЖТ1861/61/АВ/П/ТД-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Бьорн Юкрейн" штрафу у розмірі 360000,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко Бьорн Юкрейн" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області понесені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5400,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.04.2022.

Суддя Н.М. Майстренко