Постанова

від 12.04.2022 по справі 420/13515/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13515/21

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С.

рішення суду першої інстанції прийнято у

м. Одеса, 04 жовтня 2021 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» (надалі ТОВ «УММК-СТРОЙ», позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (надалі відповідача, ГУ ДПС в Одеській області),про визнання протиправним тa скасування податкового повідомлення-рішення за №16898/15-32-07-02 від 16.07.2021р., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №16901/15-32-07-02 вiд 16.07.2021p., стягнення з Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 43142370, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ», Код ЄДРПОУ 36612823, вул. Польова,1 м. Теплодар, Одеська обл., 65490 сплачений судовий збір у розмірі 6 540,51 гривня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними, адже прийняті на підставі необґрунтованих висновків перевірки, що базуються виключно на припущеннях. Позивач наголошує на наявності у нього всіх первинних документів, які підтверджують реальність здійснення у спірному періоді господарських операцій з контрагентами ТОВ «І ЛЄНЬ» та ТОВ «ЕКОДВУТАВР», та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку ТОВ «УММК-СТРОЙ». Податкові накладні, як зауважує позивач, по правовідносинам з вказаними вище контрагентами у спірному періоді були зареєстровані з запізненням. При цьому, суми податку на додану вартість за операціями із цими контрагентами були включені до складу податкового кредиту тільки після здійснення реєстрації в ЄРПН, відповідно до абз. 5 п. 198.6 ст. 198 ПК України. Таким чином, на момент реєстрації та включення до податкової декларації з ПДВ податкових накладних ТОВ «ЕКОДВУТАВР» до податкового кредиту у додаток 5 сума обсягу постачання без податку на додану вартість 229203,23грн. та сума податку на додану вартість за основною ставкою 45840,64грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість (звітний період 07 місяць 2019р.) з додатком №5 та квитанція №2, з якої вбачається реєстрація зазначеної декларації. Далі, як вказує позивач, згідно зареєстрованих податкових накладних та наданих первинних документів, які підтверджують дійсність операцій на момент виконання робіт та отримання будівельних матеріалів, порушень зі сторони Товариства позивача не було. За вказаного, враховуючи реєстрацію податкових накладних від постачальників ТОВ «І ЛЄНЬ» та ТОВ «ЕКОДВУТАВР» у спірному періоді, позивач вважає наявним у нього право на підставі абз. 3,5 п. 198.6 ст. 198 ПК України на включення в повному обсязі до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у ціні товар, отриманого від вказаних постачальників.

Відповідач проти задоволення позову заперечував.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04жовтня 2021 року, адміністративний позов ТОВ «УММК-СТРОЙ» задоволено.

Визнано протиправним тa скасовано податкове повідомлення-рішення за №16898/15-32-07-02 від 16.07.2021р.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №16901/15-32-07-02 вiд 16.07.2021 p.

Стягнуто з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370, вул. Семінарська, 5 м. Одеса) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УММК-СТРОЙ» (вул.Польова, 1, м.Теплодар, Одеська область, 65490, код ЄДРПОУ 36612823) сплачений судовий збір у сумі 6540,51 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головним управлінням ДПС в Одеській області подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що податковим органом було проведено документальну позапланову перевірку Товариства позивача, у ході якої встановлено заниження, у порушення вимог податкового законодавства, показника у рядку 10.1 (колонка Б) декларацій на загальну суму 255479 за період вересень 2018р., жовтень 2018р., травень 2019р., в результаті чого завищено показник рядка 21 Декларацій у податкових періодах: листопад 2020 року 27718,00 грн., та занижено податок на додану вартість всього на 227761 грн. по рядку 18 Декларацій: червень 2019р. 55794,00 грн., березень 2020р. 31745,00 грн., вересень 2020р. 38888,00 грн., жовтень 2020р. 20878,00 грн., листопад 2020р. 80456,00 грн. Так, перевіркою було встановлено проведення розрахунків з контрагентом ТОВ «І ЛЄНЬ» щодо операцій з придбання будівельних матеріалів - балки та ригелі, ригелі залізобетонні, а також проведення робіт, на підставі укладених договорів, у спірних періодах, в той час як останній ТОВ «І ЛЄНЬ» не придбавав у період вересень-жовтень 2018р. зазначених товарів для можливості їх поставки ТОВ «УММК-СТРОЙ». Також, як вказує апелянт, ТОВ «І ЛЄНЬ» з листопада 2018 року не надає звітність до органів ДПС, у зв`язку із чим неможливо перевірити придбання будівельних матеріалів. З огляду на зазначене, податковий орган вважає, що господарські операції між ТОВ «УММК-СТРОЙ» та ТОВ «І ЛЄНЬ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Отже, не можливо підтвердити фактичне отримання робіт (послуг) та будівельних матеріалів балки та ригелі залізобетонні від постачальника ТОВ «І ЛЄНЬ» за період вересень-жовтень 2018р. на загальну суму ПДВ 209638,00 грн. Також, як далі вказує апелянт, щодо правовідносин позивача з ТОВ «ЕКОДВУТАВР», під час проведення перевірки було здійснено аналіз документів, наявних в органах ДПС податкової інформації, даних ЄРПН стосовно зареєстрованих постачальником податкових накладних та встановлено, що ТОВ «ЕКОДВУТАВР» - постачальник позивача, не придбавав товари, які поставлялись позивачу (мінеральна вата та профіль цокольний). Податкові накладні на продаж мінеральної вати та профілю цокольного на адресу ТОВ «УММК-СТРОЙ» контрагент позивача не зареєстрував та не включив до складу податкових зобов`язань у травні 2019 року. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних, в реєстрації податкових накладних, які виписані TOB "І ЛЄНЬ", код 32509349 на адресу ТОВ «УММК-СТРОЙ» у вересні 2018 року відмовлено за рішенням Комісії та податкові накладні, виписані ТОВ "ЕКОДВУТАВР", код 40908703 на адресу ТОВ «УММК-СТРОЙ» у- травні 2019 року не зареєстровані, тобто порушено вимоги п.187.1 ст.187, п.п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями щодо першої події при здійсненні операцій між продавцем та покупцем товарів / послуг. ТОВ «УММК-СТРОЙ» у своїй скарзі зазначає про несвоєчасну реєстрації податкових накладних від зазначених контрагентів. Тобто, ТОВ «УММК-СТРОЙ» був усвідомлений щодо не включення контрагентом TOB "І ЛЄНЬ", код 32509349 до Єдиного реєстру податкових накладних податкових накладних у вересні 2018 року та контрагентом ТОВ "ЕКОДВУТАВР", код 40908703 у травні 2018 року. Платник податків TOB «УММК-СТРОЙ» та його посадові особи на момент вчинення порушення податкового законодавства в частині правильності визначення розміру суми податку на додану вартість за перевіряємий період, зокрема в частині відображення у податковій звітності достовірних показників у визначених періодах, однак не вжили достатніх заходів для їх дотримання через те, що діяли нерозумно, недобросовісно та без належної обачності та є винними у вчиненні податкового правопорушення.

06.12.2021р. (вхід.№ 26882/21) від позивача у справі до суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство наголошує на хибності доводів апелянта, просить залишити скаргу без задоволення а судове рішення без змін, мотивуючи тим, що наданими Товариством документами було доведено реальність господарських операцій та підтверджено належними документами. Господарські операції ТОВ «УММК-СТРОЙ» по взаємовідносинам з контрагентами постачальниками ТОВ «І ЛЄНЬ» та ТОВ «ЕКОДВУТАВР» були фактично виконані, позивач отримав відповідні товари та послуги, та оплатив їх. Надані Товариством первинні документи у підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з контрагентами постачальниками у спірних періодах, складені у відповідності до вимог діючого законодавства, не містять розбіжності, а протилежного відповідачем не доведено. Посилаючись в обґрунтування правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень на порушення у діяльності контрагентів позивача, відповідач не надав доказів проведення перевірок зазначених контрагентів, які б свідчили про нереальність господарських операцій з позивачем. При цьому, судом першої інстанції, на думку позивача, було вірно зазначено, що податкова інформація не є актом перевірки з встановленими обставинами.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 01.06.2016р. ТОВ «УММК-СТРОЙ» є зареєстрованим платником податку на додану вартість - індивідуальний податковий номер 366128215349.

ТОВ «УММК-СТРОЙ» у період що перевірявся здійснювало наступний вид діяльності: організація будівництва будівель, виробництво будівельних виробів із пластмас, інші будівельно-монтажні роботи.

На підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 20.05.2021 року №3231-п про проведення документальної позапланової виїзної перевіркиТОВ "УММК - СТРОЙ", код 36612823, на підставі п. п. 78.1.8. п.78.1. ст.78 ПК України та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 01.06.2021 року № 3590-П про продовження терміну проведення про проведення документальної позапланової виїзної перевіркиТОВ "УММК - СТРОЙ", була проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 рік від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, за результатом якої складено акт перевірки від 10.06.2021р. №11284/15-32-07-02/36612823 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «УММК-СТРОЙ», КОД ЄДРПОУ 36612823, - щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 рік від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.

Перевірка проводилась за період з 01.05.2018 року по 31.03.2021 рік.

Відповідно до висновку Акту від 10.06.2021р. зазначено, що проведеною перевіркою щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 рік від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень з урахуванням від ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах ( з травня 2018 року), встановлено порушення: п. 44.1, ст. 44, пп. а п. 198.1 ст. 198, абз. 1-3 п. 198.2, абз. 1,2 п. 198.3, абз. 3 п. 198.6 ст. 198, абз. 2-3 п.201.10 пк України від 02.12.2010 року № 2755-VI, (iз змінами і доповненнями), ст. 1, п. 2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.1. п. 2.4, п. 2.7. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФ України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в МЮ України 05.06.95 р. за № 168/704 (зі змінами та доповненнями), занижено показник у рядку 10.1. ( колонка Б), Декларацій на загальну суму 255 478 гривень, в тому числі по періодам вересень 2018 рік - 152 017 грн., жовтень 2018 рік - 57 621 грн., травень 2019 рік - 45 841 грн, у результаті чого завищено показники рядка 21 Декларацій у податкових періодах: листопад 2020 року - 27 718 грн. та занижено податок на додану вартість всього на 227 761 грн. по рядку 18 Декларацій: червень 2019 рiк - 55 794 грн., березень 2020 рiк - 31 745 грн., вересень 2020 рiк - 38888 грн., жовтень 2020 рік - 20878 грн., листопад 2020 - 80 456 грн.

25.06.2021 рокуТОВ «УММК - СТРОЙ» до Головного управління ДПС в Одеській області було подано заперечення Акт від 10.06.2021р., зареєстрований за вхідним номером 48178/6.

За результатами розгляду заперечень на Акт від 10.06.2021р., ГУ ДПС в Одеській області прийшла до висновку №6828/КПР/15-32-07-02-10 вiд 09.07.21р., що акт перевірки залишено без змін, а заперечення без задоволення.

За наслідками проведеної перевірки, на підставі встановлених вище порушень згідно акту перевірки №11284/15-32-07-02/36612823 від 10.06.2021р., висновку № 143/15-32-07-02/36612823 від 09.07.2021р. та відповіді платнику податків ТОВ «УММК-СТРОЙ» від 09.07.2021р. № 6828/КПР/15-32-07-02-10, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 16898/15-32-07-02 від 16.07.2021р. щодо завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного 9податкового) періоду на суму 27718,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №16901/15-32-07-02 від 16.07.2021р. щодо збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 284701,00 грн.

Позивач вважаючи зазначені вище податкові повідомлення - рішення протиправним, звернувся до суду х даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані до суду належним чином оформлені первинні документи підтверджують реальність укладення між ТОВ «УММК-СТРОЙ» з контрагентами ТОВ «І ЛЄНЬ» та ТОВ «ЕКОДВУТАР» господарських операцій.

При цьому, суд першої інстанції зазначив що з огляду на принцип персональної відповідальності, право платника податку на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, та звернув увагу на ненадання контролюючим органом доказів проведення перевірок зазначених контрагентів позивача, які б свідчили про нереальність вказаних господарських операцій з позивачем, зауваживши також, що податкова інформація не є актом перевірки з встановленими обставинами.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необхідність їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, як передбачено пунктом 198.2 статті198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом «а» пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм Податкового кодексу України передбачений вичерпний та відповідний перелік документів, на підставі яких платник податків має право на податковий кредит, а саме: зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, митні декларації, інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (транспортні квітки, готельні рахунки, касові чеки, бухгалтерська довідка, складена у відповідності до п. 36 підрозділу 2 розділу XX діючого Кодексу та інше).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Закон України №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України №996-XIV, підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом обов`язкові реквізити.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності поставки товару із з`ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб`єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки тощо.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України №996-XIV, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Тому, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, орган доходів і зборів відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді фіктивність (спростовувати реальність) господарських операцій як підстави для прийняття відповідного акта індивідуальної дії.

Судова колегія звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту. Водночас наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідної продукції.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що 20.08.2018р. між ТОВ «І ЛЄНЬ»(код ЄДРПОУ 32509349) (продавець) та ТОВ «УММК-СТРОЙ»(код ЄДРПОУ 36612823) (покупець) укладено договір купівлі продажу №1/21 вiд 20.08.2018 р., за умовами якого Продавець постачає, а покупець приймає матеріали згідно видаткових накладних та рахунку фактури за адресою: м. Одеса, п-к Мукачевський,4-А.

Продавець зобов`язаний здійснити поставку за адресою: м. Одеса, п-к Мукачевський,4-А.

Покупець забезпечує прийом матеріалів та своєчасно здійснює розрахунок з продавцем за поставлені матеріали.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії Товару узгоджується сторонами та зазначається в додатку або рахунку фактурі, яку Покупець сплачує Продавцю за загальний об`єм наданих матеріалів.

Термін дії договору з 20.08.2018 року по 31.12.2018 рік.

Як свідчать дані видаткової накладної №33 від 03.09.2018р., на виконання вказаного договору купівлі продажу, ТОВ «І ЛЄНЬ» Передало, а ТОВ «УММК-СТРОЙ» отримало товар (Балки залізобетонні та Ригелi залізобетонні) на суму 573 886,00 грн. (в т.ч. ПДВ 95 647,67 грн.). Вказана видаткова накладна є підтвердженням отриманих матеріалів.

ТОВ «І ЛЄНЬ» виписало рахунок на оплату № 000021 вiд 20.08.2018 року. за зазначені товари у видатковій накладній №33 від 03.09.2018 р. на суму 573886,00 грн. (з т.ч. ПДВ 95647,67 грн.)

ТОВ «І ЛЄНЬ» також було складено податкову накладну № 1 від 03.09.2018 р.на суму 573 886,00 грн., яка була подана на реєстрацію до ЄРПН (номер реєстрації ЄРПН 9211341482), однак її реєстрація була зупинена, про що ТОВ «УММК-СТРОЙ» отримало квитанцією від 30.09.2018 р.

11.10.2018 року було прийнято рішення № 980877/32509349, яким ТОВ «І ЛЄНЬ» відмовлено у реєстрації податкової накладної складеної 03.09.2018 року № 1 на суму 573886,00 грн. (в т.ч. ПДВ 95 647,67 грн.) з підстав ненадання платником податку первинних документів, зокрема щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особистих рахунків.

Податкову накладну складену ТОВ «І ЛЄНЬ» 03.09.2018 року за № 8 на суму 573886,00 грн., було зареєстровано 19.10.2018р. в ЄДРПН за № 9229256764.

14.09.2018 р. ТОВ «УММК-СТРОЙ» розрахувалось з ТОВ «І ЛЄНЬ» за отриманий товар у сумі 573886,00 грн., що підтверджується випискою з Приватбанку від 14.09.2018р. за платіжним дорученням № 609.

За вказаного вбачається, що ТОВ «І ЛЄНЬ» ЄДРПОУ 32509349 в повному обсязі виконало свої зобов`язання перед ТОВ «УММК-СТРОЙ» ЄДРПОУ 36612823 за договором купівлі продажу №1/21 вiд 20.08.2018 р..

25.08.2018 р. між ТОВ «І ЛЄНЬ» ЄДРПОУ 32509349 (продавець) та ТОВ «УММК-СТРОЙ» ЄДРПОУ 36612823 (покупець) укладено договір про закупівлю робіт №1/25 вiд 25.08.2018 р., відповідно до умов якого, ТОВ «І ЛЄНЬ» зобов`язується у 2018 році виконати для ТОВ «УММК-СТРОЙ» роботи, зазначені у п.1.2, а ТОВ «УММК-СТРОЙ» прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: підсилення i колон монолітними залізобетонними обоймами. Договірна ціна робіт визначається кошторисною документацією і становить 338 213,00 гривень, в т.ч. 56 368, 83 грн.

Відповідно до розділу 4 вказаного вище Договору, Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт за формами КБ-2 та КБ-3 на умовах відстрочки платежу до 5 банківських днів. Моментом оплати за надані послуги є дата списання коштів з відповідного рахунку Замовника.

У підтвердження виконання робіт відповідно до умов договору про закупівлю робіт позивачем до матеріалів справи надано довідку форми КБЗ про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2018 рік від 03.09.18 року загальною вартістю 338213,00 гривень, в тому числі ПДВ 56368,33 грн. та акт форми КБ2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року від 03.09.2018 р. загальною вартістю робіт на суму 338213, 00 гривень, в тому числі ПДВ 56 368, 33грн.; довідку форми КБЗ про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2018 року загальною вартістю на суму 345726 гривень, в тому числі ПДВ 57621 грн., та акт форми КБ2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року від 19.10.2018р. загальною вартістю робіт на суму загальною вартістю на суму 345726 гривень, в тому числі ПДВ 57621 грн.

Також, ТОВ «І ЛЕНЬ» виписало податкову накладну №2 вiд 03.09.2018р. на суму 338 213, 00 гривень, в тому числі ПДВ 56 368, 33 грн., ку було подано на реєстрацію (номер реєстрації ЄРПН 9209644945), але реєстрація вказаної податкової накладної була зупинена, про що ТОВ «УММК СТРОЙ» отримало відповідну квитанцію від 27.09.2018р.

11.10.2018 року контролюючим органом було прийнято рішення № 950880/32509349, яким ТОВ «I ЛЄНЬ» відмовлено у реєстрації податкової накладної складеної 03.09.2018 року № 2 на суму на суму 338 213, 00 гривень, в тому числі ПДВ 56 368, 33 грн., в тому числі ПДВ 57 621 грн., з підстав ненадання платником податку первинних документів, зокрема щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особистих рахунків.

В подальшому, податкову накладну складену ТОВ «І ЛЄНЬ» 03.09.2018 року за №7 на суму 338 213, 00 грн., було зареєстровано 19.10.2018р. в ЄДРПН за № 9228453932. Податкову накладну складену ТОВ «І ЛЄНЬ» 19.10.2018 року за №7 на суму 213 498 грн., було зареєстровано 19.10.2018р. В ЄДРПН за № 9244857672.

Податкову накладну складену ТОВ «І ЛЄНЬ» 19.10.2018 року за №8 на суму 132 228,00 грн., було зареєстровано 19.10.2018р. В ЄДРПН № 9251574965.

На підтвердження здійснення оплати за виконані роботи, позивачем до суду надано виписку з Приватбанку від 14.09.2018р., якою підтверджується проведення TOB «УММК-СТРОЙ» 14.09.2018 р. оплати у сумі 338213,00 грн. на користь ТОВ «І ЛЄНЬ» за платіжним дорученням № 610.

Згідно виписокз Приватбанку від 31.10.2018р., підтверджено проведення TOB «УММК-СТРОЙ» розрахунку з ТОВ «І ЛЄНЬ`за платіжним дорученням № 637за виконані роботи у сумі 21349,00 грн. та за платіжним дорученням №638 за виконані роботи у сумі 132228,00 грн.

З урахуванням встановлених спірних обставин справи, дослідивши наявні у справі документи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ТОВ «I ЛЄНЬ» ЄДРПОУ 32509349 в повному обсязі виконало свої зобов`язання відносно ТОВ «УММК-СТРОЙ» ЄДРПОУ 36612823 за договором про закупівлю робіт №1/25 вiд 25.08.2018р., укладений між ТОВ «УММК-СТРОЙ» та ТОВ «I ЛЄНЬ».

Крім того, як встановлено апеляційним судом, ТОВ «ЕКОДВУТАВР» 24.05.19 року виписав рахунок-фактуру № 24052019 на товар (мінеральна вата 100мм та профіль цокольний) на суму 195049,22 грн., в т.ч. ПДВ - 32508,20 грн., одержувач за яким був ТОВ «УММК-СТРОЙ».

Згідно видаткової накладної №27052019 вiд 27.05.19 р., TOB «УММК-СТРОЙ» в особі директора Баскакова О.Б., прийняло будівельні матеріали (мінеральна вата 100мм та профіль цокольний), на загальну суму 195049, 22 грн., в т.ч. ПДВ - 32508,20 грн.

28.05.2019р. ТОВ «ЕКОДВУТАВР» виписало одержувачу ТОВ «УММК-СТРОЙ`рахунок-фактуру № 28052019 на товар (мінеральна вата 100 мм та профіль цокольний) на суму 79994,65грн. в т.ч. ПДВ - 13332,44 грн.

Згідно видаткової накладної №29052019 вiд 29.05.2019 р., TOВ «УММК-СТРОЙ» в особі директора Баскакова О.Б., прийняло будівельні матеріали (мінеральна вата 100мм та профіль цокольний), на загальну суму 79994,65 грн., в т.ч. ПДВ - 13332,44грн.

Також, господарські операції з ТОВ «ЕКОДВУТАВР» були оформлені податковими накладними від 27.05.2019 р. № 1 на суму 195049,22 грн., в т.ч. ПДВ -32508,20грн., від 28.05.2019 p. № 2 на суму 79994,65 грн., в т.ч. ПДВ - 13332,44 грн.

Вказані податкові накладні були зареєстровані в ЄРПН 09.07.19р. за реєстраційним № 9147926977 та № 9147931336 відповідно.

У підтвердження проведення оплати за отримані матеріали, Товариством було надано виписку з Приватбанку за період з 28.05.2019 року.

Вказані наявні у справі та досліджені апеляційним судом первинні документи, надані ТОВ «УММК-СТРОЙ», на думку колегії суддів, у повній мірі відображують зміст господарської операції, вартісні і кількісні показники, у тому числі місце постачання товару, виконання робіт (надання послуг), їх вид та об`єми, вартість, та підтверджують пов`язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, містять відомості про підстави їх складання, підписи уповноважених осіб, необхідні реквізити, що дозволяють встановити їх оформлення на виконання господарських операцій, визначених у змісті укладених із зазначеними контрагентами позивача договорів.

Апеляційний суд звертає увагу, що виписані контрагентом податкові накладні, містять усі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Оскільки надані до суду письмові докази дозволяють повністю встановити ланцюг господарських подій, сторін, які перебували у відносинах, обсяг проведених робіт та сплачені за надані послуги кошти, колегія суддів критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що проаналізовані господарські відносини не підтверджуються первинними документами.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що згідно ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Документального підтвердження неможливості проведення господарських операцій за договорами позивача з ТОВ «ЕКОДВУТАВР» та ТОВ «І ЛЄНЬ» судом не встановлено і при проведенні аналізу діяльності позивача у контексті його правовідносин з вказаними контрагентами.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу також і на ту обставину, що позивач так само як і його контрагенти, зареєстровані як юридичні особи, та мають реєстрацію платника податку на додану вартість і цю реєстрацію скасовано не було.

Відповідачем, на думку колегії суддів, жодним чином не спростовано фактичного виконання зобов`язань за укладеними договорами між позивачем та ого контрагентами по спірним правовідносинам.

Крім того, як свідчать матеріали справи та не заперечується апелянтом, податкові накладні, виписані ТОВ «І ЛЄНЬ» та ТОВ «УКРДВУТАВР» за результатами надання ТОВ «УММК СТРОЙ» робіт, послуг, були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН, хоч деякі із запізненням.

При цьому, позивачем до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із цими контрагентами на підставі пізніше зареєстрованих податкових накладних, зокрема виписаних ТОВ «ЕКОДВУТАВР» було включено лише після їх реєстрації в ЄРПН.

Водночас, у відповідності до п. 201.10 ст. 210 ПК України, факт реєстрації податкових накладних ТОВ «І ЛЄНЬ» та ТОВ «ЕКОДВУТАВР» по спірним операціям був для позивача як отримувача (покупця) від вказаного контрагента послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого підтвердження.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, відповідно до зазначених вище правових норм, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що з моменту реєстрації податкових накладних виписаних контрагентами позивача на постачання товарів, робіт (послуг) за укладеними правочинами, що підтверджує фактичне отримання Товариством позивача таких товарів, робіт (послуг), у нього виникло право на віднесення сум податку по операціях з цим контрагентом до складу свого податкового кредиту.

Всі вищеописані судом апеляційної інстанції документи, які в повній мірі були досліджені судом першої інстанції, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всі вище перелічені обставини та документи бухгалтерського обліку фактично не досліджувались, а висновки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України здійснено виключно на підставі аналізу наявної у контролюючого органу інформації з баз даних та різноманітних систем стосовно діяльності контрагентів позивача.

Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки. Невиконання, в свою чергу, процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

З урахуванням зазначеного, укладені договори позивача з його контрагентами повністю узгоджуються, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається підприємство позивача.

Вказані договори, укладені між позивачем та контрагентами, є чинними, ніким не скасовані, а їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

Апеляційний суд також звертає увагу, що більшість доводів податкового органу у підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень зводяться до нібито неможливості виконання контрагентом позивача - ТОВ «І ЛЄНЬ» господарських операцій для ТОВ «УММК-СТРОЙ» через відсутність зокрема достатньої кількості техніки та персоналу для виконання таких робіт, що було встановлено податковим органом з даних, наявних в інформаційних базах відповідача(апелянта).

Однак, на думку колегії суддів з цього приводу судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що позивач не повинен нести відповідальність за дії чи бездіяльність своїх контрагентів. Порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не можуть бути підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку по операціях з контрагентами до складу свого податкового кредиту у випадку, коли він виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Отже доводи апелянта щодо не підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ «І ЛЄНЬ» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності необхідних складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, оцінюються судом апеляційної інстанції критично.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, у підтвердження реальності здійснення господарської діяльності у спірному періоді, ТОВ «УММК-СТРО» були надані належним чином оформлені документи про які вже зазначалось вище.

Апеляційний суд вважає, що апелянтом Головним управлінням ДПС в Одеській області, не доведено недостовірності відомостей, вказаних у наявних в матеріалах справи первинних документах по спірним взаємовідносинам з ТОВ «ЕКОДВУТАВР» та ТОВ «І ЛЄНЬ».

Жодних недоліків у первинних документах виявлено не було.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що єдиною формою та способом отримання під час перевірки платника податків податкової інформації відносно контрагентів є проведення за зверненням податкового органу зустрічних звірок, що є легальним способом дій контролюючого органу у такого роду ситуаціях з метою отримання юридично значимої інформації/доказів, а відтак посилання апелянта - ГУ ДПС в Одеській області на дані аналітичних систем, які наявні в доступі податкового органу та які відображають лише частину інформації про діяльність підприємства, не може слугувати підставою для встановлення факту відсутності реального здійснення господарської операції.

В свою чергу, Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано належних доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства підприємствами контрагентів позивача,зокрема актів перевірок, актів зустрічних звірок, актів про неможливість проведення перевірок чи зустрічних звірок, судових рішень про визнання нереальними вказаних господарських операцій, вироків суду стосовно посадових осіб підприємств, тощо.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи надання до суду ТОВ «УММК-СТРОЙ» первинної документації, що являється підтвердженням здійснення господарської діяльності, суд вважає висновки податкового органу щодо порушення Товариством позивача податкового законодавства недоведеними та не обґрунтованими, а тому й винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення №16898/15-32-07-02 від 16.07.2021р., та №16901/15-32-07-02 вiд 16.07.2021p., - є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства та визнання протиправними і скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України» ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року у справі № 420/13515/21 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М.Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.