Постанова

від 23.03.2022 по справі 444/2026/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2026/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І.

Провадження № 22-ц/811/4420/21 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

Категорія: 16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: О.М. Ванівського, О.Я. Мельничук

при секретарі: К.О. Ждан

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського національного аграрного університету (Львівського національного університету природокористування) на ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави, яку представляє Міністерство аграрної політики та продовольства України, Львівський національний аграрний університет до Львівської районної державної адміністрації, Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ТзОВ «Земкомерц», третіх осіб Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, державних актів, їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок від добросовісного набувача,-

в с т а н о в и в:

24.09.2021 року арбітражний керуючий - ліквідатор ТОВ «Земкомерц» Сокольвак М.В. через канцелярію суду подав клопотання про закриття провадження у справі за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави, яку представляє Міністерство аграрної політики та продовольства України, Львівський національний аграрний університет до Львівської районної державної адміністрації, Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ТзОВ «Земкомерц», третіх осіб Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, державних актів, їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок від добросовісного набувача з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Клопотання обгрунтовував тим, що 11.06.2013 року ухвалою Господарського суду Рівненської області порушено провадження у справі № 918/756/13 про банкрутство ТОВ «Земкомерц» та призначено розпорядника майна. 03.12.2013 року судом затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Земкомерц», в тому числі забезпечені вимоги ПАТ «МАРФІНБАНК», правонаступником якого є ПАТ «МТБ «Банк», майном забезпечення яких є земельні ділянки, які є предметом спору у даній справі. Відповідно до ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019 року, Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Враховуючи наведене, вважає, що спір який перебуває на розгляді Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області повинен розглядатися відповідно до вимог Кодексу України з питань банкрутства Господарським судом Рівненської області в межах справи № 918/756/13. Тому звернувся з даним клопотання про закриття провадження у даній справі.

Оскаржуваною ухвалою суду клопотання арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «Земкомерц» Сокольвака М.В. про закриття провадження у справі задоволено.

Провадження в справі № 444/2026/15-ц за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави, яку представляє: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Львівський національний аграрний університет до Львівської районної державної адміністрації, Львівської міської ради, ОСОБА_1 , ТзОВ «Земкомерц», третіх осіб Відділу Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, Реєстраційної служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, державних актів, їх державної реєстрації, витребування земельних ділянок від добросовісного набувача закрито.

Роз`яснено позивачу, що в разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвалу суду оскаржив Львівський національний аграрний університет.

Згідно Витягу з Єдитного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.02.2022 року найменування Львівського національного агарного університету було змінено на Львівський національний університет природокористування.

Вважає її незаконною, необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі. ЦПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. За змістом ч. 1 ст. 1 ГПК України право звертатися до господарського суду мали підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, а також громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності. Тобто, у порядку господарського судочинства розглядаються спори юридичних осіб між собою та фізичних осіб - підприємців. Визначальною для визначення юрисдикції за п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, була участь у відносинах, з приводу яких виник спір, суб`єкта господарської діяльності. Враховуючи суб`єктний склад учасників даної справи, Львівський національний аграрний університет вважає, що спір підлягав розгляду саме в порядку цивільного судочинства. Крім того, ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України у своїх рішеннях. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1- рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Враховуючи, що позов заступника прокурора області надійшов до суду 31.08.2015 року, а Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.04.2019 року і при цьому він встановлює нові обов`язки, скасовує та звужує права позивачів, обмежує їх використання, положення Кодексу України з процедур банкрутства не мали би бути застосовані судом першої інстанції у даній справі.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У засідання суду апеляційної інстанції представник Львівського національного університету природокористування - Антонів Н.С. скаргу підтримав з підстав, наведених у ній.

Прокурор Сенів О.П. скаргу підтримав.

Інші учасники справи не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2015 року заступник прокурора Львівської області в інтересах держави, яку представляє Міністерство аграрної політики та продовольства України, Львівський національний аграрний університет звернувся до суду з позовом до Жовківської районної державної адміністрації, Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області, ОСОБА_2 , ТзОВ «Земкомерц», треті особи: Відділ Держземагенства у Жовківському районі Львівської області, Реєстраційна служба Жовківського районного управління юстиції Львівської області, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,4283 га (кадастровий номер 4622785700:03:001:0001) та земельної ділянки площею 0,5717 га (кадастровий номер 4622785700:03:001:0002) від 11.04.2011 року, державні акти на зазначені земельні ділянки, рішення про їх державну реєстрацію та витребувати спірні земельні ділянки від добросовісного набувача.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 16.09.2021 року клопотання прокурора було задоволено та виключено ОСОБА_2 з числа відповідачів у справі, замінено первісних відповідачів - Малехівську сільську раду Жовківського району Львівської області належним - Львівською міською радою та Жовківську районну державну адміністрацію належним - Львівською районною державною адміністрацією.

Встановлено, що 11.04.2011 року між ОСОБА_2 та ТзОВ «Земкомерц» було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок, за умовами якого ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку площею 1,4283 га (кадастровий номер 4622785700:03:001:0001) та земельну ділянку площею 0,5717 га (кадастровий номер 4622785700:03:001:0002) ТзОВ «Земкомерц» для розміщення торгово-складських приміщень в АДРЕСА_1 .

На підставі технічних документацій та договору-купівлі-продажу від 11.04.2011 року ТзОВ «Земкомерц» оформило державні акти на право власності на земельні ділянки для розміщення торгово-складських приміщень: площею 1,4283 га серії ЯЛ №684288 (4622785700:03:001:0001), площею 0,5717 га серії ЯЛ №684288 (4622785700:03:001:0002).

Таким чином, ТзОВ «Земкомерц» на праві власності належать земельні ділянки, які є предметом розгляду даної справи.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір підвідомчий господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника ТОВ «Земкомерц», а тому розгляд справи повинен здійснюватись в порядку господарського судочинства Господарським судом Рівненської області.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України зазначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Так, 21.10.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-VIII, у пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень якого зазначається, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Отже, ч. 2 ст. 7 КУзПБ визначає підсудність спорів одному господарському суду, який вирішує усі майнові вимоги за участю боржника.

Судом встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земкомерц» на теперішній час перебуває в стані припинення. Підставою стало внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури від 25.02.2014 року № 918/756/13 Господарським судом Рівненської області.

Згідно постанови Господарського суду Рівненської області від 25.02.2014 року по справі 918/756/13 припинено процедуру розпорядження майном ТзОВ «Земкомерц», визнано банкрутом ТзОВ «Земкомерц», відкрито ліквідаційну процедуру ТзОВ «Земкомерц», призначено ліквідатором ТзОВ «Земкомерц» арбітражного керуючого Сокольвака М.В.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вірно врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17, який відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 року у справі № 50/311-б, відповідно до якого розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Враховуючи, що судом першої інстанції обґрунтовано закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, згідно якого суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Львівського національного аграрного університету (Львівського національного університету природокористування) залишити без задоволення.

Ухвалу Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2022 року.

Головуючий: Н. П. Крайник

Судді: О.М. Ванівський

О.Я. Мельничук