Постанова

від 10.04.2022 по справі 914/1493/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2022 р. м.Львів Справа №914/1493/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

Головуючий судяІ.Б. Малех

СуддіВ.М. Гриців

О.В. Зварич

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Сихів-Люкс, б/н від 24.12.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/47/21 від 05.01.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18 листопада 2021 року (суддя Коссак С.М., повний текст рішення складено та підписано 29.11.2021, м. Львів)

у справі №914/1493/21

за позовом Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Гаражно-будівельного кооперативу Сихів-Люкс, м. Львів

про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у сумі 67 366,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2021 року Львівська міська рада звернулася з позовом в Господарський суд Львівської області до Гаражно-будівельного кооперативу «Сихів-Люкс» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками, сума яких, згідно із заявою про зменшення позовних вимог становить 67 366,77 грн.

Відповідач Гаражно-будівельний кооператив «Сихів-Люкс» проти позову заперечив, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.11.2021 року у справі №914/1493/21 позов задоволено. Стягнуто з Гаражно-будівельного кооперативу «Сихів-Люкс» на користь Львівської міської ради 67 366,77 грн., безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками та 2270,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач Гаражно-будівельний кооператив «Сихів-Люкс», подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказане рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, оскільки, вважає його необґрунтованим та прийнятим, з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. В обґрунтування апеляційних вимог скаржник зазначає, що відсутність реєстрації права власності на спірні земельні ділянки виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів за їх користування, оскільки, в такому випадку земельна ділянка не є сформованим об`єктом цивільних прав. Крім того, апелянт зазначає, що заявлений позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів предмет стягнення у даній справі, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства. Також апелянт покликається на те, що в зв`язку із бездіяльністю позивача в нього були об`єктивні перешкоди для оформлення правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки.

Заперечуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає про необґрунтованість апеляційних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, просить оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія Західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області від 18.11.2021 року у справі №914/1493/21 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Ухвалою Львівської міської ради від 05.04.2012 року № 1410 гаражному кооперативу «Сихів-Люкс» було надано земельну ділянку, площею 0,5350 га ( у тому числі площею 0,0246 га в межах червоних ліній вулиць без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень) по вул. Зеленій, 264-а в оренду, терміном на 5 років для обслуговування гаражного кооперативу

02.07.2012 року між Львівською міською радою та Гаражно-будівельним кооперативом «Сихів-Люкс» укладено договір оренди землі №С-2416, відповідно до умов якого Львівська міська рада передала в оренду Гаражно-будівельному кооперативу «Сихів-Люкс» земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:04:001:0028, загальною площею 0,5350 га, в тому числі під забудовою 0,2639 га, під твердим покриттям 0,2321 га, під зеленими насадженнями 0,0390 га терміном до 05.04.2017 року.

Аналізом документальних матеріалів справи встановлено, що після закінчення терміну дії договору оренди, відповідач, надану в оренду земельну ділянку не звільнив та позивачу не повернув, що не заперечується відповідачем.

Ухвалою Львівської міської ради від 07.12.2017 року №2755 було надано Гаражно-будівельному кооперативу «Сихів-Люкс» дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки, площею 0,5350 га (кадастровий номер 4610126800:04:001:0028) на вул.Зеленій, 264а, надану раніше ГБК «Сихів-Люкс» в оренду для обслуговування гаражного кооперативу, на земельні ділянки №1 площею 0,4703 га, №2 площею 0,0640 га в межах червоних ліній, №1/1 площею 0,0007 га.

З метою розробки технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, відповідачем укладено договір з КП «Картограф».

В подальшому, 19.11.2019 року відділом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області зареєстровано, як окремі об`єкти цивільних прав наступні земельні ділянки:

-земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:04:001:0039, загальною площею 0,4703 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 264-а, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611660582019 від 19.11.2019 року;

-земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:04:001:0040, загальною площею 0,0640 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 264-а, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611659652019 від 19.11.2019 року;

-земельну ділянку з кадастровим номером 4610136800:04:003:0166, загальною площею 0,0007 га, яка знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, 264-а, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611659772019 від 19.11.2019 року;

28.11.2019 року, відповідач, звернувся до позивача із заявою про затвердження документацій із землеустрою та передачу громадянам у власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок.

Вищевказане звернення про затвердження Гаражно-будівельному кооперативу «Сихів-Люкс» поділу та надання земельних ділянок, було винесене на розгляд 20.05.2021 року під час пленарного засідання 5-ї сесії Львівської міської ради 8-го скликання, за результатами якого рішення не було прийнято.

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок по вул. Зеленій, 264а у м. Львові та суміжних з ними ділянок №143 від 23.10.2020 року встановлено, що Гаражно-будівельний кооператив «Сихів-Люкс» фактично використовує земельну ділянку №1, площею 0,4703 га (кадастровий номер 4610136800:04:001:0039), земельну ділянку №2, площею 0,0640 га (кадастровий номер 4610136800:04:001:0040), земельну ділянку №1/1, площею 0,0007 га (кадастровий номер 4610136800:04:003:0166) для обслуговування гаражних боксів членів кооперативу, за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину, щодо таких земельних ділянок.

11.11.2020 року відповідачу вручена вимога №143/1 вжити до 11.12.2020 року заходів, щодо оформлення права користування (оренди) вищевказаними земельними ділянками.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено Господарським судом Львівської області при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач після закінчення терміну дії договору оренди земельні ділянки не повернув, натомість, документальними доказами в справі підтверджується, що земельні ділянки за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 264-а перебувають у користуванні відповідача, що останнім не заперечується.

Відтак, судова колегія Західного апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач фактично користується земельними ділянками на вул. Зеленій, 264а у м. Львові №1, площею 0,4703 га (кадастровий номер 4610136800:04:001:0039), №2 площею 0,0640 га (кадастровий номер 4610136800:04:001:0040), №1/1, площею 0,0007 га (кадастровий номер 4610136800:04:003:0166) для обслуговування гаражних боксів членів кооперативу за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину, щодо таких земельних ділянок.

Відповідно до статей 122 , 123 , 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України Про оренду землі .

Згідно із частиною першою статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідків події.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок безпідставно збережених коштів в розмірі 1 відсотка від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:04:001:0039, загальною площею 0,4703 га на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.04.2021 року №890: за 2019 рік - 5055,35грн., за 2020 рік - 43 331,56грн., за 2021 рік - 10832,89грн. (загальна сума 59 219,80грн.); земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:04:003:0166, загальною площею 0,0007 га на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.04.2021 року №892: за 2019 рік - 7,52грн., за 2020 рік - 64,50грн., за 2021 рік - 16,12грн.; земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:04:001:0040, загальною площею 0,0640 га. на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.04.2021 року №893: нараховано за 2019 рік - 687,95грн., за 2020 рік - 5896,70грн., за 2021 рік - 1474,18 грн. (загальна сума 8058,83грн.).

Таким чином, загальна сума нарахованих безпідставно збережених коштів, згідно поданих розрахунків становить 67 366,77грн.

Перевіркою правильності нарахування суми безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати встановлено, що такий здійснено у відповідності до вимог ухвали Львівської міської ради від 25.05.2017 року №1995 Про затвердження порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у місті Львові, пунктом п.7.12 якого передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, надані гаражним, автогаражним, гаражно-будівельним, обслуговуючим кооперативам чи товариствам для будівництва та/чи обслуговування гаражів, встановлюється у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, нормативно-грошова оцінка затверджена, з прийняттям ухвали Львівської міської ради №631 від 30.06.2016 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Львова, яка введена у дію з 01.01.2017 року і не змінювалась.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативно-грошову оцінку, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про те, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати є необгрунтованим, спростовується документальними доказами у справі та суперечить вимогам чинного законодавства, що також вірно встановлено Господарським судом Львівської області при розгляді даної справи.

Перевіряючи доводи скаржника, щодо відсутності підстав у позивача для стягнення з відповідача суми безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками у вигляді орендної плати у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Документальними доказами у справі підтверджуєтсья, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 0,5350 га на вул.Зеленій, 264а у м.Львові (кадастровий номер 4610136800:04:001:0028), згідно договору оренди, який припинений. В подальшому, вказана земельна ділянка за заявою відповідача ухвалою Львівської міської ради №2755 від 07.12.2017 року була поділена на 3 земельні ділянки 0,4703 га з кадастровим номером 4610136800:04:001:0039, площею 0,0640 га з кадастровим номером 4610136800:04:001:0040, площею 0.0007 га з кадастровим номером 4610136800:04:003:0166.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611660582019 від 19.11.2019 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611659652019 від 19.11.2019 року, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4611659772019 від 19.11.2019 року земельні ділянки, площею 0,4703 га (кадастровий номер 4610136800:04:001:0039), площею 0,0640 га (кадастровий номер 4610136800:04:001:0040), площею 0,0007 га (кадастровий номер 4610136800:04:003:0166) мають присвоєні кадастрові номера та зареєстровані в Державному земельному кадастрі.

Аналізом змісту вищевказаних витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки встановлено, що такі ділянки належать до комунальної власності.

Відповідно до положень ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

За таких обставин, судова колегія апеляційного суду зазначає, що скаржником в апеляційній скарзі не спростовано висновки суду першої інстанції, щодо задоволення позову та така не містить аргументації чи обґрунтувань, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що стало б наслідком прийняття неправомірного рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Західний апеляційний господарський суд вважає, що Господарський Львівської області прийняв рішення 18.11.2021 року у справі №914/1493/21, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. А тому, рішення Господарського суд Львівської області від 18.11.2021 року у справі №914/1493/21 належить залишити без змін, апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Сихів-Люкс без задоволення.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Сихів-Люкс, б/н від 24.12.2021 (вх. № апеляційного суду 01-05/47/21 від 05.01.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18 листопада 2021 року у справі №914/1493/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Гаражно-будівельний кооператив Сихів-Люкс.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

6. Матеріали справи №914/1493/21 повернути Господарському суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М.Гриців

СуддяО.В.Зварич