Ухвала

від 16.02.2022 по справі 910/7183/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"17" лютого 2022 р. Справа№ 910/7183/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 17.02.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 (повний текст складено 12.04.2021) у справі №910/7183/20 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Карпати"

до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання правочину частково недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Карпати" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України та Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання недійсними пунктів додаткових угод до договору від 24.12.2007 № 312-07/40 про спільну діяльність у будівництві, а саме:

- пункту 3 додаткової угоди від 23.05.2016 № 7/312-07/40;

- пункту 3 додаткової угоди від 28.03.2018 № 14/312-07/40;

- пункту 4 додаткової угоди від 27.12.2016 № 11/312-07/40;

- пункту 3 додаткової угоди від 14.06.2019 № 20/312-07/40;

- пункту 1 додаткової угоди від 14.06.2019 № 21/312-07/40.

Крім того, позивач просив визнати такими, що не породжують прав та обов`язків сторін договору, остаточні та попередні акти розподілу площ, а саме:

- остаточний акт розподілу загальної площі житла (квартир) 168-ми квартирного 6-9 поверхового багатоквартирного житлового будинку (секції 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пасажем (житловий будинок № 2 на генплані) 2 черги будівництва на вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди від 28.03.2018 №14/312-07/40),

- остаточний акт розподілу загальної площі житла (квартир) 168-ми квартирного 6-9 поверхового багатоквартирного житлового будинку (секції 1-2-3-4) з вбудованими нежитловими приміщеннями та критим пасажем (житловий будинок №2 на генплані) 2 черги будівництва на вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди від 14.06.2019 №20/312-07/40);

- попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 158-квартирному 9-10 поверховому 2-х секційному житловому будинку № 4 та об`єктів соціальної інфраструктури з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного і адміністративного призначення IV черги будівництва по вул. О.

Степанівни, 8 у м. Львові (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди від 23.05.2016 № 7/312-07/40),

- попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) у 168-квартирному 6-10 поверховому 4-х секційному житловому будинку (№1 на генплані) з вбудовано- прибудованими приміщеннями І черги будівництва по вул. О. Степанівни, 8 у м. Львові (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди від 27.12.2016 №11/312-

07/40),

- попередній акт розподілу загальної площі житла (квартир) по будинках №№3, 4, 5 на генплані (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди від 14.06.2019 №21/312-07/40).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про передчасність укладення попередніх актів розподілу квартир та об`єктів соціальної інфраструктури без необхідного обсягу прав та дієздатності сторін та врахування змін в проектній документації, які внесені в процесі виконання будівельних робіт, що впливає на розподіл прибутку між сторонами Договору про спільну діяльність у будівництві від 24.12.2007 №312-07/40.

01.04.2021 Господарський суд міста Києва, керуючись статтями 3, 11, 12, 203, 215, 509, 525, 526, 626, 628, 629, 1130, 1131, 1139 Цивільного кодексу України, ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову повністю на тій підставі, що сторони скористалися принципом свободи договору; вони є вільними не тільки у визначенні умов договору, а у внесенні змін до нього; вони не визначали остаточних площ розподіленого майна; спірні додаткові угоди підписані повноважними представниками сторін договору; позивачем не наведено норм закону, які порушували би оспорювані умови додаткових угод; в решті позову відмовив унаслідок обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Карпати" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Поставною Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 скасовано судове рішення місцевого господарського суду в частині відмови у позові про визнання недійсними оспорюваних позивачем пунктів додаткових угод та прийняв у цій частині нове рішення про задоволення позову, а в іншій частині судове рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.09.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 скасовано, рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 залишено в силі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Карпати" на користь Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України 21020,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про визнання недійсними оскаржуваних позивачем пунктів додаткових угод, суд апеляційної інстанції послався на загальні положення ЦК України, які регулюють договори про спільну діяльність, не зазначивши якій саме нормі на момент укладення оспорюваних пунктів додаткових угод не відповідали домовленості сторін, викладені у цих пунктах, зосередившись лише на тому, що ці пункти є недійсними, що виявилося у процесі їх виконання, тобто, визнаючи недійсними оспорювані позивачем пункти, підстави їх недійсності апеляційний господарський суд обґрунтував наслідками їх виконання. Водночас, зробивши висновок про наявність законних підстав для укладення додаткових угоди з оспорюваними пунктами, суд апеляційної інстанції не навів жодного аргументу чи доведено матеріалами справи те, що по відношенню до позивача внаслідок укладення ним додаткових угод до договору з оспорюваними пунктами настали будь-які обмеження у реалізації ним своїх прав як сторони спільної діяльності відносно збудованого майна. Суд апеляційної інстанції також не зазначив, які саме права (інтереси) позивача порушені, не визнані чи оспорюються та в який спосіб відбувається таке порушення внаслідок укладення ним додаткових угод з оспорюваними пунктами; не аргументував наявності реальності (дійсності) порушення прав та інтересів позивача у цьому випадку. Натомість суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що сторони є вільними не тільки у визначенні умов договору, а й у внесенні до нього змін, і підставно вказав про ненаведення позивачем норми закону, яку би порушували б спірні пункти умов додаткових угод. Тому помилковими та непідтвердженими є посилання суду апеляційної інстанції в частині встановлення обставин, що можуть свідчити про порушення прав та законних інтересів позивача як сторони договору про спільну діяльність на розподіл площі житла, і дійшов помилкового висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20, Приватне підприємство "Львівська Британія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначав, що зважаючи на положення п. 11.1 договору про спільну діяльність, ТОВ "Будівельна компанія "Карпати" передало функції замовника-забудовника Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелпогранбуд" (в подальшому змінено найменування на ПП "Львівська Британія") шляхом укладення договору від 04.11.2014 про передачу функцій замовника-забудовника, у відповідності до пунктів 2.1, 2.2 якого скаржник в рахунок виконання функцій замовника-забудовника набуває всіх майнових прав на об`єкт, окрім прав на приміщення, які повинні бути передані на користь відповідача-1 в розмірі, передбаченому договором про спільну діяльність. Проте після передачі скаржнику частини майнових прав в об`єкті, ТОВ «БК «Карпати» та Головний центр капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України уклали оспорювані правочини, які не враховують обов`язки скаржника та порушують його права.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необгрунтованими, що, в свою чергу заперечили представники позивача та скаржника у поданих через канцелярію суду відповіді на відзив та запереченні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2021 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 залишено без руху надано строк на усунення недоліків.

03.12.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від

Приватного підприємства "Львівська Британія" надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 поновлено Приватному підприємству "Львівська Британія" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги; прийнято до провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 для визначення правового статусу особи, яка подала дану апеляційну скаргу та вирішення питання про наявність правового зв`язку між сторонами у справі та апелянтом, та чи вирішено місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника; призначено до розгляду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20.

В судове засідання апеляційної інстанції 17.02.2022 з`явились представники позивача та відповідачів. При цьому, клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке надійшло через канцелярію суду, залишено без розгляду в зв`язку із відмовою від такого клопотання.

Представник Приватного підприємства "Львівська Британія" не з`явився, натомість через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв`язку із його зайнятістю у слідчих діях, яке судом залишено без задоволення як таке, що не підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів встановлено, що учасники у справі, та зокрема скаржник, належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідачів, Приватного підприємства "Львівська Британія".

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Львівська Британія", колегією суддів встановлено наступне.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

За правилами статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. З ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб`єкта апеляційного оскарження.

Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено також в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018у справі №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74.

Колегією суддів встановлено, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення відсутні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки Приватного підприємства "Львівська Британія", також у резолютивній частині оскаржуваного рішення суду прямо не вказано про права, інтереси та (або) обов`язки Приватного підприємства "Львівська Британія".

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги, рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі - Приватного підприємства "Львівська Британія".

З огляду на викладене, враховуючи те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20 не є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі - Приватного підприємства "Львівська Британія", виходячи з приписів п.З ч. 1 ст. 264 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2021 у справі №910/7183/20.

Керуючись ст. 234, ч.З ст. 264 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Львівська Британія" на рішення Господарського суду міста Києва від

01.04.2021 у справі №910/7183/20.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 14.04.2022.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук