Постанова

від 12.04.2022 по справі 910/11861/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/11861/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С.К.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 (суддя Головіна К. І.)

і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (головуючий суддя Алданова С. О., судді Зубець Л. П., Мартюк А. І.)

у справі № 910/11861/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілментон"

про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілментон" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу (до подання позовної заяви)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1. 22.07.2021 до Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кілментон" (далі - ТОВ "Кілментон", заявник) із заявою про забезпечення позову до його подачі.

2. У своїй заяві ТОВ "Кілментон" вказує про незаконність прийнятого Міністерством юстиції України (далі - Мін`юст) рішення, оформленого наказом від 15.07.2021 № 2531/5, щодо скасування рішень приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. №№ 54319394, 54318973, 54319195, 54322419, 54322369, 54322396, 54322333 від 29.09.2020 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що належить позивачу, а саме на:

- нежитлову будівлю, загальною площею 106 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 4В;

- нежитлову будівлю - флігель (адмін будинок) 2-пов. (літера Б), загальною площею 409 кв.м, розташовану за адресою: м. Київ, вул Пушкінська, 25;

- нежитлове приміщення, група приміщень № 27 (в літері А), загальною площею 91 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул Пушкінська, 25, приміщення № 27;

- нежитловий будинок (літера А), загальною площею 3041,5 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул Пушкінська, 27.

3. Заявник вказує, що скасовані Мін`юстом рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем приймались приватним нотаріусом на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.09.2020, укладеного ТОВ "Кілментон" з ТОВ "ФК "Віртуоз", який є дійсним та на час прийняття Мін`юстом наказу від 15.07.2021 № 2531/5 про скасування таких записів недійсним не визнавався.

4. Тому у заяві про забезпечення майбутнього позову ТОВ "Кілментон" просить заборонити Мін`юсту здійснювати виконання наказу від 15.07.2021 № 2531/5 "Про задоволення скарги" шляхом внесення та/або скасування записів в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, які є предметами скасованих рішень приватного нотаріуса.

Короткий зміст судових рішень

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 заяву ТОВ "Кілментон" про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову задоволено.

6. Заборонено Мін`юсту здійснювати виконання наказу від 15.07.2021 № 2531/5 "Про задоволення скарги", яким частково задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 06.11.2020 та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича від 29.09.2020 №№ 54319394, 54318973, 54319195, 54318749, 54322419, 54322369, 54322396, 54322333 шляхом внесення та/або скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

1) нежитлової будівлі, загальною площею 106 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 4В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1572003680391;

2) нежитлової будівлі - флігель (адмін будинок) 2-пов. (літера Б), загальною площею 409 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1223808780000;

3) нежитлового приміщення, група приміщень № 27 (літері А), загальною площею 91 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 25, приміщення № 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1039432380000;

4) нежитлового будинку (літера А), загальною площею 3041,5 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198472180000.

7. Задовольняючи заяву про забезпечення позову місцевий господарський суд погодився із доводами заявника, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову та відсутності інформації у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про дійсного власника нерухомого майна, що було предметом договору купівлі-продажу, існує вірогідність, що вказане майно може бути відчужене на користь третіх осіб, що буде наслідком внесення змін до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що значно ускладнить можливість відновлення у подальшому порушеного права заявника або взагалі унеможливить таке відновлення та виконання рішення суду.

8. Суд вказав, що у випадку внесення змін до вказаних реєстрів щодо майна, яке є об`єктом скасованих рішень приватного нотаріуса, заявник змушений буде звернутися до суду з позовом про скасування відповідних записів в реєстрах з метою відновлення свого порушеного права. Отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявник не зможе. Це, в свою чергу, істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юста.

9. Окрім того, суд першої інстанції визнав заявлені заходи забезпечення позову співмірними та адекватними із майбутніми вимогами, які будуть заявлені; таким, що: стосуються предмета майбутнього спору - визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 15.07.2021 № 2531/5, яким скасовані зазначені рішення; відповідають вимогам розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; гарантують справедливий баланс інтересів учасників справи, а також ефективний захист прав заявника, у випадку задоволення позовних вимог у цій справі.

10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 змінено, викладено п. 2 її резолютивної частини в наступній редакції:

"Заборонити Мін`юсту здійснювати виконання п. 2 наказу від 15.07.2021 № 2531/5 "Про задоволення скарги", яким частково задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" від 06.11.2020 та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна Максима Анатолійовича від 29.09.2020 №№ 54319394, 54318973, 54319195, 54318749, 54322419, 54322369, 54322396, 54322333 шляхом внесення та/або скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо наступних об`єктів нерухомого майна:

1) нежитлова будівля, загальною площею 106 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 4В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1572003680391;

2) нежитлова будівля - флігель (адмін. будинок) 2-пов. (літера Б), загальною площею 409 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 25, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1223808780000;

3) нежитлове приміщення, група приміщень № 27 (літері А), загальною площею 91 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 25, приміщення № 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1039432380000;

4) нежитловий будинок (літера А), загальною площею 3041,5 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 198472180000".

В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 залишено без змін.

11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заяви ТОВ "Кілментон" про забезпечення позову та змінив пункт 2 резолютивної частини ухвали в частині заборони Мін`юсту здійснювати виконання п.2 наказу від 15.07.2021 № 2531/5, оскільки лише пункт 2 спірного наказу стосується прав та інтересів позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Мін`юст подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

13. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції вжив заходи забезпечення позову тотожні за змістом майбутнім позовним вимогам та застосував приписи статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20.

14. Також скаржник зазначає, що суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі № 580/2403/19, від 14.05.2020 у справі № 826/16269/17, від 16.03.2020 у справі № 640/4769/19.

15. Окрім того, скаржник зазначає, що застосування заходів забезпечення позову в даному випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

16. Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Мін`юсту на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 910/11861/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 26.03.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справа № 910/11861/21 надійшла на запит 12.04.2022.

Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає за можливе розглянути справу № 910/11861/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів скаржника і висновків судів попередніх інстанцій

17. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

18. За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

19. Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

20. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (частина 11 статті 137 ГПК України).

21. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

22. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

23. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

24. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

25. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

26. Оскільки у цій справі позивач має намір звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/8225/20, від 07.10.2021 у справі № 910/2287/21.

27. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

28. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди попередніх інстанцій виходили з доведеності обставин, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову значно ускладнить можливість відновлення у подальшому порушеного права заявника або взагалі унеможливить таке відновлення та виконання рішення суду.

29. Вказаних висновків суди дійшли з урахуванням наданих заявником доказів, що підтверджують наявність ймовірності відчуження чи розпорядження майном, належного позивачу, третім особам, а також з огляду на наявність у ТОВ "Кілментон" наміру звернутися з позовом про визнання недійсним наказу Мін`юсту від 15.07.2021 № 2531/5 про скасування записів про державну реєстрацію права власності позивача на об`єкти нерухомого майна згідно з договором купівлі-продажу, презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована.

30. Суди попередніх інстанцій, дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зав`язку між заявленим заходом забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з виконання наказу Мін`юсту від 15.07.2021 № 2531/5 та предметом майбутнього спору - визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 15.07.2021 № 2531/5, яким скасовані рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на належне позивачу майно, співмірність і адекватність заявлених ТОВ "Кілментон" заходів забезпечення позову, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з виконання наказу Мін`юсту від 15.07.2021 № 2531/5 стосовно належного позивачу нерухомого майна.

31. З оскаржуваних судових рішень не вбачається, що суди надавали оцінку спірному наказу на предмет його відповідності вимогам чинного законодавства, а виходили лише зі співмірності заходів із предметом майбутнього позову, адекватності та обґрунтованості заходів забезпечення позову, а тому Суд відхиляє як необґрунтовані посилання скаржника на вирішення судами справи без її розгляду по суті заявлених вимог під час розгляду заяви про забезпечення позову.

32. Місцевий господарський суд виходив з того, що також не було спростовано судом апеляційної інстанції, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду заявник не зможе; обраний заявником захід забезпечення позову не обмежує права Мін`юсту щодо його діяльності до вирішення майбутнього спору по суті, оскільки унеможливлює лише внесення записів до реєстрів щодо об`єктів нерухомого майна, власником яких є ТОВ "Кілментон".

33. Окрім того, суд апеляційної інстанції відхилив доводи Мін`юсту (які є тотожними доводам, викладеним у касаційній скарзі) стосовно відсутності в матеріалах справи доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення, оскільки такі (доводи) спростовуються матеріалами справи, а також доводи стосовно того, що накази Мін`юсту підлягають виконанню у невідкладному порядку після їх підписання, оскільки ці доводи не доводять відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову в цій справі.

34. Суд зазначає, що висновки судів у цій справі стосовно можливості забезпечення позову про скасування наказу Мін`юсту шляхом заборони вчиняти будь-які дії по внесенню змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо записів про право власності на спірне нерухоме майно узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.10.2021 у справі № 910/4314/21, від 23.02.2022 у справі № 910/16158/21. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від цих позицій.

35. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 910/9855/20, оскільки скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного у справі № 910/9855/20 наказу Мін`юсту та зупинення дії відповідних реєстраційних записів, які були вчинені на підставі цього наказу, та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, Верховний Суд у справі № 910/9855/20 вказав на правильність висновків суду апеляційної інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам здійснювати державну реєстрацію змін щодо відомостей які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, разом з тим, виходив у тому числі з того, що судом було зупинено дію відповідних реєстраційних записів, які були вчинені на підставі наказу та, при цьому, надано оцінку доводам заяви про забезпечення позову у вказаній частині, які є аналогічними доводам позовної заяви, що мало наслідком вирішення спору по суті. В той же час, у справі № 910/11861/21 вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони Мін`юсту вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке належить ТОВ "Кілментон", на виконання спірного наказу від 15.07.2021 № 2531/5, а обставин щодо вирішення судами при цьому спору по суті не встановлено.

36. У справі № 580/2403/19 предметом розгляду були вимоги про визнання протиправним та скасування рішення щодо організації проведення демонтування рекламних засобів, а предметом заяви про забезпечення позову - вимоги про заборону вчинення дій щодо знесення або демонтажу рекламних конструкцій.

37. У справі № 640/4769/19 предметом розгляду були вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а предметом заяви про забезпечення позову - вимоги про зупинення дії оскаржуваного рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

38. У справі № 826/16269/17 предметом розгляду були вимоги про визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві стосовно проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, визнання протиправними і скасування приписів, визнання протиправним та скасування рішення, яким було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт, а предметом заяви про забезпечення позову - вимоги про зупинення дії приписів, заборону приймати будь-які рішення стосовно об`єкта будівництва на підставі акта перевірки.

39. Матеріально-правове регулювання та фактично-доказова база у справах № 580/2403/19, № 640/4769/19, № 826/16269/17 та у справі № 910/11861/21 суттєво відрізняються, що свідчить про неподібність правовідносин. Разом з тим, цитуючи висновки Верховного Суду у наведених справах, скаржник висловлює незгоду з установленими у справі обставинами, а також з висновками судів про наявність підстав для забезпечення позову в справі, яка переглядається, проте не зазначає в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та у чому полягає незастосування наведених скаржником висновків з урахуванням встановлених у справі, яка переглядається, обставин, та фактично намагається здійснити судом касаційної інстанції переоцінку вже оцінених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не узгоджується з приписами статті 300 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

41. Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

42. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

43. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій та не довів порушення ними норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

44. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Мін`юсту залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції і ухвалу місцевого господарського суду в незміненій частині - без змін.

Розподіл судових витрат

45. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 у незміненій частині у справі № 910/11861/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил