Постанова

від 22.02.2022 по справі 33/41б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 33/41б

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєсков В.Г.

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" арбітражного керуючого Скалянського В.В.

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2020

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020

у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Енергоресурс

до Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат»

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат».

2. 23.04.2020 до господарського суду надійшла заява Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) б/н б/д (вх.№7850/20) про закриття провадження у справі, за якою просить суд закрити провадження у справі №33/41б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат".

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначає, що згідно п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 145-IX від 02.10.2019р. встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

При цьому, частка державної власності у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" становить 92,90%.

Також заявник зазначає, що боржник ПАТ "Слов`янський керамічний комбінат" визнаний банкрутом та введена ліквідаційна процедура постановою Господарського суду Донецької області від 25.12.2008.

Водночас, заявник звертає увагу, що у відповідності до приписів статті 58 Кодексу України з процедур банкрутства строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців.

З огляду на наведене, на думку заявника, є підстави для закриття провадження у даній справі на підставі п.9 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.10.2020, яку залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020, задоволено заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) б/н б/д (вх.№7850/20) про закриття провадження у справі №33/41б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат", м.Слов`янськ (код ЄДРПОУ 00293574). Закрито провадження у справі №33/41б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат", м.Слов`янськ (код ЄДРПОУ 00293574). Скасовано дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Арбітражному керуючому Скалянському В.В. протягом 5 днів повідомити орган, уповноважений управляти державним майном Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" (код ЄДРПОУ 00293574) про закриття провадження у справі №33/41б, та виконувати повноваження керівника (органів управління) Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" до призначення в установленому порядку керівника (органів управління).

3.1. Судові рішення мотивовані тим, що частка державної власності у статутному капіталі Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" становить 92,90%, відтак, для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є встановлення судом, на підставі поданих сторонами доказів у справі, обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано частки акцій цього боржника, що перевищує 50 % акцій, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого стосовно боржника рішення про приватизацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" арбітражним керуючим Скалянським В.В. (далі - арбітражний керуючий Скалянський В.В.) подано через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі № 33/41б, в якій скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення та направити дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник переконує Суд про відсутність правових підстав для закриття провадження у цій справі.

4.1. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 287 ГПУК України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, коли суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 01/1494 (14-01/1494).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. Відзивів на касаційну скаргу до Суду касаційної інстанції не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

7. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

8. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

9. 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.

10. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство в інших випадках, передбачених законом.

11. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

12. В п. п. 20, 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що органи приватизації - Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад; рішення про приватизацію - рішення, що приймається органами приватизації щодо кожного об`єкта приватизації шляхом видання наказу.

13. Частина 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

14. Передумовою для припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство державного підприємства в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" є наявність рішення про приватизацію такого підприємства.

15. Таким чином, господарські суди, які здійснюють провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, повинні враховувати обов`язкову вимогу законодавця та застосувати імперативні вимоги ч. 5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо припинення (закриття) провадження у таких справах у разі прийняття компетентним органом рішення про приватизацію державного підприємства-боржника на будь-якій стадії провадження у справі, незалежно від того, яка судова процедура банкрутства застосовується до боржника і на яких стадіях розгляду перебуває ця справа про банкрутство (розпорядження майном, санація, ліквідація).

16. Правові висновки аналогічного змісту щодо застосування ч. 5 ст.12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 10/110б та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 5/31-Б-09 і підстав для відступлення від наведеної правової позиції колегія суддів не вбачає.

17. Як встановлено під час розгляду справи, у матеріалах справи наявна виписка з Реєстру власників іменних акцій цінних паперів про стан особового рахунку ВАТ "Слов`янський керамічний комбінат" на 01 квітня 2011р. (том VІI ст.32) згідно якої частка державної власності у статутному капіталі ВАТ "Слов`янський керамічний комбінат" становить 92,897%, а також наказ Фонду державного майна України №4-ДП від 17.06.1997р. (том VІI ст.33) про прийняття рішення щодо приватизації об`єкта - Слов`янського керамічного заводу (код ЄДРПОУ 00293574).

18. Крім того, як встановили суди, доказів скасування наказу державного майна України №4-ДП від 17.06.1997р. про прийняття рішення щодо приватизації об`єкта - Слов`янського керамічного заводу (код ЄДРПОУ 00293574) матеріали справи не містять.

19. Щодо доводів скаржника на наявний в матеріалах справи наказ ФДМУ України №2027 від 18.11.2002 «Про зупинення приватизації ВАТ "Слов`янський керамічний комбінат", судова колегія зазначає про таке, судами під час розгляду справи досліджено зміст вказаного наказу (т.7 а.с.138), та встановлено, що даним Наказом №2027 від 18.11.2002 зупинено процес приватизації боржника до припинення провадження у справі №33/41б.

20. Отже, наказом ФДМУ України зупинено саме процес приватизації до певної події - до припинення/закриття провадження у даній справі.

21. Відтак, встановивши, що боржник є державним підприємством, яке належить державі та щодо якого органом приватизації прийнято рішення про приватизацію, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про необхідність закриття провадження у справі у справі №33/41б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Слов`янський керамічний комбінат».

22. Разом з тим, ч. 2 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначає, що до договору купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов`язання сторін щодо, зокрема, погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.

23. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

25. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції ураховує, що ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, і доводи, викладені у касаційній скарзі, наведеного не спростовують.

26. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

27. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

28. За змістом ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

29. Оскільки під час здійснення касаційного провадження у цій справі Верховним Судом не було встановлено допущених судами попередніх інстанцій порушень норм матеріального та процесуального права з наведених у касаційній скарзі мотивів, то і підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень у касаційного суду немає. Суд відхиляє інші доводи касаційної скарги як безпідставні, з огляду на не спростування скаржником в межах доводів касаційної скарги висновків судів, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

30. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше прийняті у цій справі судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Слов`янський керамічний комбінат" арбітражного керуючого Скалянського В.В. залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.10.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №33/41б залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

В.Г. Пєсков