Рішення

від 10.04.2022 по справі 754/12835/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/884/22

Справа №754/12835/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2022 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Таран Н.Г.

при секретарі- Довгань Г.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін в місті Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Кредобанк» звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором № СL-247397 від 20.12.2019 року в розмірі 228 527,69 грн., яка складається з: 158 150,99 грн. - сума заборгованості за кредитом; 70 376,70 грн. - відсотки; судовий збір у розмірі 3 427,92 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі - 22 852,76 грн., мотивуючи тим, що відповідачем порушено договірні зобов`язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.12.2019 р. з метою отримання банківських послуг між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № CL-247397 фізичної особи на отримання кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 .. У анкеті-заяві зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди іншого із подружжя. Доказом того, що ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 є штамп та актовий запис внесений 23.09.2003 року у паспорті ОСОБА_1 . Відповідно до судової практики у спорах, у яких позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала у шлюбі можна залучати солідарним відповідачем іншого подружжя, навіть у випадку відсутності окремого договору поруки, така позиція встановлена Верховним судом у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020.

Відповідно до п. 1 Договору Позивач зобов`язався надати у власність Відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Відповідач дов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2 Договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 160 000,00 грн. термін повернення 19.12.2024 р.

Згідно з п. 4.1 Договору, Відповідач за користування кредитом сплачує Банку 35 % річних.

Відповідно до п. 6 Договору повернення суми кредиту, здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами за користування кредитом та комісією за обслуговування кредиту, відповідно встановленого графіку платежів (додаток 1 до цього договору)

Пунктом 8.1. Договору Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної діючої по Кредитному договору процентної ставки.

Відповідач не виконує свої зобов`язання за Договором, що призвело до порушення прав Позивача. В свою чергу Банк вправі вимагати повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів у разі порушення істотних умов Кредитного договору, невиконання Позичальником зобов`язань передбачених Кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість за Договором Відповідачем не погашена.

Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до матеріалів позовної заяви вбачається, що загальна сума заборгованості за Кредитним договором № СL-247397 від 20.12.2019 року в розмірі 228 527,69 грн., яка складається з: 158 150,99 грн. - сума заборгованості за кредитом; 70 376,70 грн. - відсотки

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30.08.2021 р. відкрито спрощене провадження по справі з викликом сторін, з наданням відповідачу права протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду подати відзив на позов і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про повернення викликів суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», відзив, або пояснення на позов не надавав.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з відсутністю учасників справи.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 12.12.2019 р. з метою отримання банківських послуг між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву № CL-247397 фізичної особи на отримання кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_2 .. У анкеті-заяві зазначено, що шляхом підписання цієї Анкети-заяви позичальник підтверджує своїм підписом, що суму отриманого кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди іншого із подружжя. Доказом того, що ОСОБА_2 є чоловіком ОСОБА_1 є штамп та актовий запис внесений 23.09.2003 року у паспорті ОСОБА_1 . Відповідно до судової практики у спорах, у яких позичальником виступає фізична особа, яка на момент укладення кредитного договору перебувала у шлюбі можна залучати солідарним відповідачем іншого подружжя, навіть у випадку відсутності окремого договору поруки, така ж позиція висловлена Верховним судом у справі № 205/5882/18 від 07.10.2020.

Відповідно до п. 1 Договору Позивач зобов`язався надати у власність Відповідачу грошові кошти на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а Відповідач дов`язується використати кредит на цілі, вказані в цьому Договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Договором.

Відповідно до п. 2 Договору Банк надав позичальнику кредит у розмірі 160 000,00 грн. термін повернення 19.12.2024 р.

Відповідно до п. 6 Договору повернення суми кредиту, здійснюється щомісячно разом із нарахованими процентами за користування кредитом та комісією за обслуговування кредиту, відповідно встановленого графіку платежів (додаток 1 до цього договору)

Пунктом 8.1. Договору Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим Кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної діючої по Кредитному договору процентної ставки.

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав в результаті чого має заборгованість за кредитом станом на 18.08.2021 року в розмірі 228 527,69 грн., яка складається з: 158 150,99 грн. - сума заборгованості за кредитом; 70 376,70 грн. - відсотки.

Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 228 527,69 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч.2 ст. 615 ЦК України)

Відповідно до частини першої статі 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із. суті кредитного договору.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв`язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань. Це спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.

Як роз`яснено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстрочення), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Правовими наслідками пред`явлення вимоги банку про повне дострокове погашення зобов`язання за кредитом є наступні: 1) дана вимога змінює строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором; 2) моментом виконання основного зобов`язання за кредитним договором стає дата, вказана в вимозі банку про повне дострокове погашення зобов`язання за кредитним договором; 3) з цього моменту банк втрачає право на нарахування відсотків за кредитним договором; 4) з цього моменту починається перебіг строку позовної давності; 5) з цього моменту починається відлік шестимісячного строку, в межах якого банк праві пред`явити вимогу до поручителя шляхом подання позову; 6) право на стягнення пені та інших видів відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання зберігається до часу повного погашення боргу.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Таким чином, проценти можуть нараховуватись (сплачуватись) і за зобов`язаннями в разі прострочення платежу. В цьому разі підставою застосування процентів є порушення зобов`язання.

Як убачається з матеріалів справи, підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем ОСОБА_1 порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, оскільки відповідачем не проводились платежі по кредитному договору в частині погашення основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, тому суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, суд при визначені суми заборгованості бере за основну надані позивачем розрахунки заборгованості, які долучені до матеріалі справи, оскільки відповідач не скористалась процесуальним правом надати належні та допустимі докази на спростування заявлених позовних вимог в частині розміру заборгованості, яка виникла за час дії кредитного договору.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Представником позивача адвокатом Павленко С.В. до суду подано докази щодо понесення позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 22 852,76 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі, тому присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за Кредитним договором № СL-247397 від 20.12.2019 року, в розмірі 228 527,69 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 22 852,76 грн.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» понесені судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 3 427,92 грн., який сплачено позивачем за подання позову до суду, що підтверджується оригіналом платіжного доручення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 258, 259, 261, 526, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, 263, 265, 274, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - невідомий, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (ЄДРПОУ 09807862, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) заборгованість за Кредитним договором №СL-247397 від 20.12.2019 року, в розмірі 228 527,69 грн., судовий збір у розмірі 3 427,92 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 22 852,76 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.Г.Таран