Справа № 603/756/21
Провадження №2/603/56/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2022 р. м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Галіяна І.М.
секретаря судового засідання Швець Н.С.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Іванів Олег Богданович
відповідач: Монастириська міська рада
предмет позову: визнання права власності на спадкове майно
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.
ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:
- будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А», комори під літерою «Б», сараю під літерою «В», сарай під літерою «Г», комора «Д» з підвал «пд1» та вхід в підвал «д», літня кухня «Е», ворота №1, огорожа №2;
- земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6124288800:03:001:0173, яка розташована по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1078 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124288800:03:001:0174, що розташована в с.Лука Чортківського (Монастириського) району Тернопільської області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.
ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадкові права та видати свідоцтво про право на спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
ІІ. Процесуальні рішення в справі.
Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 30.12.2021 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
06.04.2022 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області проведення підготовчого судового засідання по даній справі відкладено та замінено у справі первісного відповідача Устя-Зеленську сільську раду на належного відповідача Монастириську міську раду.
ІІІ. Позиції сторін.
Позивач вважає, що саме вона ОСОБА_1 повинна успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , спадщину належним чином прийняла та фактично вступила в управління та користування спадковим майном.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, проте направила суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує повністю просить їх задовольнити.
Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи де вказав, що з обставинами викладеними в позові Монастириська міська рада погоджується, позов визнає та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.ч. 3, 4ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст.206ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенніпідготовчого судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 років в м.Калуш Івано-Франківської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №682.
Ще за життя померлій належали:
- будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А», комори під літерою «Б», сараю під літерою «В», сарай під літерою «Г», комора «Д» з підвал «пд1» та вхід в підвал «д», літня кухня «Е», ворота №1, огорожа №2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 виданого Устя-Зеленською сільською радою на підставі рішення виконавчого комітету 23.09.2009 року №52, а саме житловий будинок з надвірними будівлями який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №290980788 сформованого 13.12.2021 року;
- земельна ділянка площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6124288800:03:001:0173, яка розташована по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №905488 виданого на підставі рішення сесії Устя-Зеленської сільської ради від 15.03.2011 року №35, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку;
- земельна ділянка площею 0,1078 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124288800:03:001:0174, що розташована в с.Лука Чортківського (Монастириського) району Тернопільської області, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №905489 виданого на підставі рішення сесії Устя-Зеленської сільської ради від 15.03.2011 року №35, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Згідно складеного 18.06.2015 року ОСОБА_2 в с.Лука Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №57 та посвідченого секретарем Устя-Зеленської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, остання на випадок своєї смерті заповіла усе належне їй майно, яке знаходиться в с.Лука Монастириського району Тернопільської області, що буде належати їй на день смерті, з чого б воно не складалося, а також все те, на що вона за законом буде мати право, своїй дочці ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що оригінали Державних актів на право власності на земельну ділянку та оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями втрачено.
Вказану спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та яка вчасно звернулася до нотаріуса про прийняття спадщини.
Проте, судом встановлено, що приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабич В.Л. постановою від 06.12.2021 року відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Згідно відповіді приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Бабич В.Л. від 24.02.2022 року № 62/02-14 та з наданих ним копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 01.06.2021 року №64972841 встановлено, що єдиним спадкоємцем, яка заявила право на спадщину по заповіту є ОСОБА_1 .
В зв`язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів та відсутністю реєстраційних документів на право власності, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.
V. Джерела права й акти їх застосування.
Визначаючись із заявленою вимогою щодо права позивача ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує наступне.
Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.
Як було встановлено в судовому засіданні власником спадкового майна (спадкодавцем), що підлягає спадкуванню є ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і якою було 18.06.2015 року складено заповіт на вищевказане спадкове майно.
Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний будинок садибного типу з господарськими будівлями та земельні ділянки, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.
Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:
1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;
2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.
З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Так, судом було встановлено, що попереднім власником житлового будинку з надвірними будівлями була ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою; АДРЕСА_1 .
Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів Державних актів на право власності на земельну ділянку, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.12.2021 року.
Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯМ №905488 та ЯМ №905489 були втрачені.
Так, на даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно неможливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право приватної власності на землю чи свідоцтво про право власності на нерухоме майно міг лише власник.
Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.
Згідно п.4.19 Глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мін`юсту України від 22.02.2012 року №296/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.
При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно.
На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та земельні ділянки.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1268 ЦК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:
- будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить житловий будинок під літерою «А», комори під літерою «Б», сараю під літерою «В», сарай під літерою «Г», комора «Д» з підвал «пд1» та вхід в підвал «д», літня кухня «Е», ворота №1, огорожа №2;
- земельну ділянку площею 0,25 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6124288800:03:001:0173, яка розташована по АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку площею 0,1078 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6124288800:03:001:0174, що розташована в с.Лука Чортківського (Монастириського) району Тернопільської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 13.04.2022 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: адвокат Іванів Олег Богданович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №521 від 15.04.2005 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1021758 від 20.12.2021 року) місцезнаходження якого: вул.Пушкіна 3В офіс 5 м.Калуш Івано-Франківської області.
Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 0458433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Чортківський район Тернопільська область.
Суддя І. М. Галіян
Суд | Монастириський районний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2022 |
Оприлюднено | 22.06.2022 |
Номер документу | 103960069 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом |
Цивільне
Монастириський районний суд Тернопільської області
Галіян І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні