Постанова

від 11.04.2022 по справі 452/2591/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/2591/19 Головуючий у 1 інстанції: Казан І.С.

Провадження № 22-ц/811/3931/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 37

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів -Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Юзефович Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Клострейх Володимира Едуардовича на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 вересня 2021 року в складі судді Казана І.С. в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Центр М.Т.К.» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

встановив:

В межах кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 286 КК України, позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог позивач ОСОБА_2 просила стягнути витрачені кошти на лікування в сумі 492,22грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 000грн., втрачений дохід за період із 10.07.2012 до 05.12.2012 в сумі 15 011,66 грн. та упущену вигоду внаслідок несправності автомобілі в сумі 96 074,56 грн; позивач ОСОБА_1 просив стягнути ринкову вартість автомобіля станом на час ДТП в сумі 437568грн.

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 червня 2018 року цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - задоволено частково.

Стягнуто з Страхової компанії «Еталон» на користь ОСОБА_2 завдану майнову шкоду, витрачену на лікування в розмірі - 492 гривні 22 коп. та 24 гривні 62 коп. моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду спричинену дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 49 975 гривень 38 коп.

Стягнуто з Страхової компанії «Еталон» на користь ОСОБА_1 ринкову вартість автомобіля марки MERSEDES-BENZ 614 D станом на 10.07.2012 у розмірі 50 000 гривень, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» на користь ОСОБА_1 у розмірі 387568 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» на користь ОСОБА_2 упущену вигоду в розмірі 111 086 гривень 22 коп.

Стягнуто з Страхової компанії «Еталон» на користь держави судові витрати в розмірі 2114 гривень 40 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» на користь держави судові витрати в розмірі 5 691 гривню 34 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 26 червня 2019 року вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 08 червня 2018 року щодо ОСОБА_3 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасовано та призначено в Самбірському міськрайонному суді Львівської області новий розгляд цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства.

Виключено з резолютивної частини вироку рішення про стягнення: зі Страхової компанії «ЕТАЛОН» на користь держави судові витрати в розмірі 2114 грн 40 коп; з ТзОВ «Юрія-Фарм» на користь держави судові витрати в розмірі 5961 грн 34 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обгрунтовуали тим, що 10 липня 2012 року об 11.00 год. рухаючись по автодорозі Львів-Ужгород в напрямку до м. Самбір Львівської області водій ОСОБА_3 , будучи працівником фармацевтичної компанії ТзОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», керуючи службовим автомобілем марки DAEWOO LANOS із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ТзОВ «Медичний центр «М.Т.К.», грубо порушила правила дорожнього руху, а саме проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, як наслідок виїхала на зустрічну смугу, де керований нею автомобіль зіткнувся із маршрутним автобусом марки MERCEDES-BENZ 614 D, номерний знак НОМЕР_3 , яким керувала і мала перевагу в русі ОСОБА_2 . У результаті зіткнення транспортних засобів остання отримала тілесні ушкодження, що згідно висновку судово-медичної експертизи належать до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 8 червня 2018 року ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а через вказане діяння позивачу ОСОБА_2 завдана матеріальна шкода в розмірі 492,22грн., як кошти витрачені на лікування та моральна шкода, що полягає перенесених значних моральних та фізичних стражданнях, які довелось перенести їй та її родині у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що позивачем оцінена у 500 000грн. Крім того, з 10.07.2012 до 05.12.2012 вона перебувала на лікуванні та з грудня 2012 до серпня 2015 внаслідок пошкодження автобуса нею упущена вигода у вигляді доходу, що складає 111086,22грн.

Через ДТП був пошкоджений автомобіль марки MERCEDES-BENZ 614D власником якого є позивач ОСОБА_1 , ринкова вартість даного транспортного засобу становила 17 200 доларів США, що на час подання позову еквівалентно 437 568 грн.

Позивачі просили за рішенням суду солідарно стягнути із ТЗОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» та ПАТ «Страхова компанія «Еталон» вказані суми моральної та матеріальної шкоди і судові витрати.

Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 вересня 2021 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в користь ОСОБА_2 492,22грн. як відшкодування матеріальної шкоди; 15 011,66 грн., як відшкодування шкоди, заподіяної тимчасовою втратою працездатності; 775,2 грн. як відшкодування моральної шкоди, а всього 16279,08грн..

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ФАРМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Центр «М.Т.К.» в користь ОСОБА_2 49224,8 грн. як відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто із ПАТ «Страхова компанія «Еталон» в користь ОСОБА_1 49 490 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ФАРМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Центр «М.Т.К.» в користь ОСОБА_1 77 110,97 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля.

Стягнуто пропорційно розміру задоволених позовних вимог в користь держави всього на загальну суму 3 636 грн. і зокрема: із ПАТ «Страхова компанія «Еталон» 2 122грн., Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний Центр «М.Т.К.» з кожного по 757грн., разом 1514грн. судового збору.

У решті позовних вимог відмовлено за недоведеністю та безпідставністю.

Рішення суду в частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К» на користь ОСОБА_1 77 110,97 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля оскаржив позивач ОСОБА_1 , в особі адвоката Клострейх В.Е.

В апеляційній скарзі зазначив, що згідно із вимогами ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгяду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №1906 від 27.06.2013 ринкова вартість спірного автомобіля становить 17 200 дол. США, що на час ДТП 12.07.2012 становить 130471,75 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно відшкодувати шкоду у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП, а саме 17 200 дол. США по курсу НБУ в національній валюті на день прийняття рішення, з різницею відшкодування страхової виплати ПАТ «Страхова компанія «Еталон» згідно страхового полісу в сумі 49 490 грн.

Просить рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 вересня 2021 року в оскаржуваній частині скасувати та постановити нове, яким стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К» на користь ОСОБА_1 17 200 дол. США по курсу НБУ в національній валюті на день прийняття рішення з різницею відшкодування страхової виплати ПАТ «Страхова компанія «Еталон» згідно страхового полюсу в сумі 49 490 грн. як відшкодування матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 6 цієї ж статті визначено, що в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Оскільки апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції лише в частині визначеного розміру стягнення 77 110,97 грн. з ТзОВ «Юрія-Фарм» та ТзОВ «Медичний центр «М.Т.К», як різницю між завданими збитками і присудженою страховою виплатою за пошкодження автомобіля, апеляційним судом за правилами ст. 367 ЦПК України оскаржуване рішення в іншій частині не перевіряється.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в оскаржуваній його частині, суд дійшов висновку про необхідність стягнення солідарно з відповідачів ТЗОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» та ТзОВ «Медичний Центр «М.Т.К.» на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків 77110 грн. 97 коп., що становить різницю між завданими збитками і присудженою страховою виплатою за шкоду, завдану власнику автомобіля, підтверджених висновком експерта.

Судом встановлено, що 10 липня 2012 року приблизно о 11 год. 50 хв. мало місце ДТП за участю ОСОБА_3 , яка керувала службовим автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 належить ТзОВ «Медичний центр «М.Т.К» та автомобіля MERSEDES-BENZ 614 D, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 8 червня 2018 року, що набрав законної сили 26.06.2019, ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та їй призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки відповідно до п. в ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Згідноіз висновком № 1906 судової автотоварознавчої експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150290000070 від 8 грудня 2012 року, вартість відновлювального ремонту автобуса MERSEDES-BENZ 614 D р.н. НОМЕР_3 , в цінах на дату огляду становить 220 595,65 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса MERSEDES-BENZ 614 D р.н. НОМЕР_3 , в цінах на дату огляду 12.06.2013 становить 127 110,97 грн.

Ринкова вартість автобуса MERSEDES-BENZ 614D р.н. НОМЕР_3 без врахування пошкоджень отриманих під час ДТП, станом на 10.07.2012 становила 130 471,75 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначив, що на час подання цивільного позову 22.08.2017 ринкова варість ТЗ, яка станом на 10.07.2012 року становила 17 200 дол. США, в еквіваленті на час звернення становить 437 568 грн, з розрахунку 25.44 грн. за 1 дол. США.

Тобто пред`являючи позовні вимоги, позивач лише посилався на підвищення курсу долара США на момент розгляду справи, порівняно із часом проведення експертизи.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

Згідно із п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповіно до п. 8.3 вказаної Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Як свідчать матеріали справи та встановлені судом обставини, у висновку №1906 судової автотоварознавчої експертизи матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля MERSEDES-BENZ 614D р.н. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП станом на 10.07.2012 обчислений у національній валюті гривні. Також, у національній валюті гривні позивачу стягнуто страхове відшкодування і обчислено дійсну ринкову вартість автомобіля без врахування пошкоджень, отриманих під час ДТП, не зважаючи на те, що в цьому висновку було вказано доларовий еквівалент дійсної ринкової вартості пошкодженого автомобіля.

Враховуючи той факт, що винна у ДТП особа ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з ТзОВ «Юрія-Фарм» та керувала транспортним засобом, що належить ТзОВ «Медичний центр «М.Т.К.», саме вказані особи повинні відшкодувати різницю між завданим матеріальним збитком та страховою виплатою, за мінусом франшизи 510 грн., а саме 77 110,97 грн. ( 127110,97- 49490-510=77110,97 ).

ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів про те, що розмір матеріального збитку не відповідає реальній вартості втраченого майна на момент вирішення судом справи.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно із ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у правовідносинах грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Колегія суддів враховує, що зміна курсу гривні до долара США після проведення оцінки майна в установленому законом порядку не є підставою для стягнення курсової різниці, оскільки така зміна не свідчить про збільшення розміру завданої шкоди, обчисленого в національній валюті.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №439/180/15-ц (провадження №61-19887св18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище вимоги законодавства та роз`яснення, колегія суддів звертає увагу, що офіційний курс гривні до іноземних валют в різні періоди часу може змінюватися, однак дана обставина не дає підстав стороні у правовідносинах пред`являти до іншої сторони додаткові вимоги про стягнення курсової різниці.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

В той же час колегія суддів погоджується з мотивами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення статті 30 Закону № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки в такій визначено порядок визначення розміру страхового відшкодування у разі знищення транспортного засобу.

Разом з тим, як вбачається із матріалів справи, позивач ОСОБА_1 з такими вимогами до суду не звертався, а тому покликання суду на вказану норму закону є безпідставним та підлягає виключенню з мотивувальної частини.

В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 372, 374, 376 , 381 - 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 28 версеня 2021 року- змінити.

Виключити з мотивувальної частини покликання суду першої інстанції на ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В решті рішення суду першої інстанції заишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 12 квітня 2022 року.

Головуючийа А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк

.