Постанова

від 13.04.2022 по справі 280/3851/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2022 року м. Дніпросправа № 280/3851/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лідер»

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року (суддя Кисель Р.В.) у справі №280/3851/21 за позовом Фермерського господарства «Лідер» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішень, -

в с т а н о в и В:

ФГ «Лідер» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Запорізькій області від 28.08.2020 №1961 Про проведення фактичної перевірки Фермерського господарства Лідер (код ЄДРПОУ 32396218);

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Запорізькій області від 02.11.2020 №0004660719, яким до позивача застосований штраф у розмірі 500000,00 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.

Підставами для залишення позову без розгляду судом першої інстанції визначено таке.

В частині заявлених вимог щодо скасування наказу про проведення перевірки, позов залишено без розгляду з огляду на подану позивачем заяву про залишення позову, в цій частині заявлених вимог, без розгляду.

В частині заявлених вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду із позовом. Залишаючи без розгляду позов, в цій частині заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, який визначено п.56.19 ст.56 ПК України, а наведені позивачем причини пропуску строку не можливо визнати поважними. Надаючи оцінку аргументам позивача, якими обґрунтовувалася поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд вказав на те, що сам по собі факт запровадження на території України карантину (COVID-19), не може бути підставою для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду, у свою чергу, позивачем не надано жодних доказів тому, що неможливість своєчасного звернення до суду пов`язана саме з об`єктивними причинами, які виникли внаслідок запровадженого карантину. З приводу аргументів позивача про тривалу хворобу та тимчасову непрацездатність адвоката, суд вказав на те, що вказані обставини також не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку через недоведеність того, що

вказані обставини були об`єктивною перешкодою для звернення позивача із позовом до суду у встановлений законом строк.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставини справи, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач фактично посилається на те, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку аргументам позивача щодо причин пропуску строку звернення із позовом до суду. Позивач вказує на те, що запроваджений на території України карантин та тривала непрацездатність його представника (адвоката), не дозволяла комунікувати з останнім, що унеможливлювало складення процесуальних документів, завірення копій документів, які необхідно було долучити до позову. На підтвердження вказаних обставин, як зазначає позивач, суду першої інстанції були надані належні докази, але останнім допущено надмірний формалізм та позов залишено без розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Щодо залишення без розгляду позову, в частині заявлених вимог про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

У спірному випадку позивачем до суду подана заява від 05.11.2021, в якій позивач просив залишити позов без розгляду, в цій частині заявлених вимог.

З огляду на подану позивачем заяву, суд першої інстанції цілком правомірно залишив без розгляду позов, в частині заявлених вимог про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Апеляційна скарга, вимоги якої стосуються скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в повному обсязі, не містить жодних аргументів щодо незаконності чи необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, в частині вирішеного питання про залишення без розгляду позову щодо визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Щодо залишення позову без розгляду, в частині заявлених вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За змістом частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень контролюючого органу, відносно яких мало місце адміністративне оскарження, є місячний строк встановлений п.56.19.56 ПК України.

У спірному випадку встановлено та не заперечується позивачем те, що спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку. Рішення ДПС України, за наслідками розгляду скарги позивача, отримано останнім 09.02.2021, а отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, строк звернення до суду з позовом, в частині оскарження ППР, сплив 09.03.2021р.

Оскільки з позовом до суду позивач звернувся 11.05.2021 (засобами поштового зв`язку), то суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду.

Надаючи оцінку аргументам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суть яких фактично становить і зміст апеляційної скарги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з такого.

Щодо аргументів позивача про запроваджений на території України карантин.

Так, відповідно до положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України згідно якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, учасник справи має право на поновлення процесуального строку, зокрема, на звернення із позовом до суду, якщо суд визнає причини його пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Надані позивачем докази та наведені аргументи не свідчать про те, що пропуск строку звернення із позовом до суду зумовлений саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Щодо аргументів позивача про хворобу його представника (адвоката).

Так, дійсно надані документи підтверджують той факт, що представник позивача адвокат Луньов С.М. у період з 27.01.2021 по 18.05.2021 оглядався лікарем та спостерігався в поліклінічному відділенні Олександрійського району КУ « 6-а міська лікарня» (а.с.182).

Тобто, такий факт суд вважає доведеним, але вказаний факт не свідчить про те, що у зв`язку з отриманою травмою (зокрема, знаходження на стаціонарному лікуванні тощо) адвокат Луньова С.М. об`єктивно не міг надати правничу допомогу позивачу у тих об`ємах, які необхідні для подання позову до суду. Доказів цьому позивачем суду не надано.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити і те, що позивач не був обмежений у вільному виборі своїх представників та у зв`язку з хворобою адвоката Луньова С.М. не був позбавлений об`єктивної можливості обрати іншого правника для отримання необхідних консультацій з метою звернення до суду із позовом у визначені законом строки. З приводу посилань представника позивача на те, що обирати того чи іншого представника є правом особи, суд вважає за необхідне зазначити те, що наявність такого права жодним чином не звільняє особу від дотримання строків, встановлених законом.

Отже, наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не можливо визнати поважними, оскільки вони не свідчать про об`єктивну неможливість дотримання позивачем таких строків.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення позову без розгляду, в частині заявлених вимог про визнання протиправним та скасування ППР, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315 ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лідер» залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі №280/3851/21 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст..329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 14.04.2022

Повне судове рішення складено 14.04.2022

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк