Постанова

від 12.04.2022 по справі 560/4794/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4794/21

Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

13 квітня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Староушицької селищної ради на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Староушицька селищна рада про визнання відмови та передачі земельної ділянки протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Староушицька селищна рада про визнання відмови та передачі земельної ділянки протиправними, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №560/4794/21, зокрема, зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2021 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 6822455800:05:004:0390, яка розташована на території Староушицької селищної ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області та прийняти вмотивоване рішення на підставі та у спосіб визначені ЗК України.

До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшла заява, в якій Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області просить замінити сторону у виконавчому провадженні Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на Староушицьку селищну об`єднану територіальну громаду (32385, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця, вул. Українська буд. 5, код ЄДРПОУ 03308388).

В обґрунтування заяви зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не має повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року заяву про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №67118990 з виконання виконавчого листа №560/4794/21, виданого 04.08.2021 Хмельницьким окружним адміністративним судом, з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на Староушицьку селищну об`єднану територіальну громаду (32385, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця, вул. Українська буд. 5, код ЄДРПОУ 03308388).

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції Староушицькою селищною радою подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

За ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

У разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив (абз. 1 ч. 5 статті 15 Закону №1404-VIII).

Так, ч.1 ст.379 КАС України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Таким чином, виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13.03.2019 року (справа № 524/4478/17), від 20.02.2019 року (справа № 826/16659/15), від 30.11.2020 року (справа № 260/453/19).

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

До того ж суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові №826/14670/16 від 09.11.2020, який полягає у наступному.

Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

Так, предметом розгляду у даній справі є заява позивача про заміну Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області як сторони у виконавчому провадженні правонаступником Староушицькоою селищною радою, тому умовою для її задоволення є встановлення обставин повного чи часткового припинення адміністративної компетенції суб`єкта владних повноважень у відносинах щодо яких виник спір та перехід відповідної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого.

27.05.2021 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", яким розділом Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено п. 24, відповідно до якого визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Тобто, з дня набуття чинності вищезазначеним Законом змінилась форма власності з державної на комунальну щодо земель, які розташовані за межами населених пунктів. Також, п. 24 визначено, що такі землі є комунальною власністю саме територіальних громад.

При цьому, згідно ч.1 ст.117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Таким чином, право комунальної власності виникає після державної реєстрації такого права відповідно до рішення органу виконавчої влади в сукупності з актом приймання-передачі земельної ділянки.

Проте, позивачем не надано жодного із вищезазначених доказів, які свідчать про передачу спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність, а також будь-яких відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження або об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, які підтверджують факт того, що Староушицькою селищною радою зареєстровано право комунальної власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку, дозвіл на розроблення документації із землеустрою, щодо якої бажає отримати позивач.

Також, в матеріалах справи відсутні письмові докази про передачу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, оскільки у випадку публічного правонаступництва перехід прав та обов`язків оформлюється розпорядчим актом.

Враховуючи те, що заявником не надано суду належних доказів, які підтверджують перехід адміністративної компетенції від одного суб`єкту владних повноважень до іншого, а тому колегія суддів вважає помилковими висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Староушицької селищної ради задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Староушицька селищна рада про визнання відмови та передачі земельної ділянки протиправними, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.