Постанова

від 14.04.2022 по справі 420/18184/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/18184/21

Головуючий І інстанції Бутенко А.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року(м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали суду - 08.12.2021р.)про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30.09.2021р. ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Куяльницької сільської ради від 30.08.2021р. №2499-VІІІ в частині відмови їй у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради;

- зобов`язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до ч.1 ст.121 ЗК України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га., або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га., або ж земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради, за межами населеного пункту Коси Слобідка - позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, що має межі з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206, та КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га., що має межі з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами с. Гонората, які позначені на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, зона: 01, квартал: 001, площею більше 20,00 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року провадження в адміністративній справі №420/18184/21 - закрито на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України. Разом із тим, ОСОБА_1 роз`яснено, що вона має право звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України (судового контролю за виконанням судового рішення) у межах адміністративної справи №420/8629/21.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач 05.01.2022р. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2021р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

19.01.2022р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідач, у свою чергу, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходь висновку про наявність підстав для її задоволення.

Як передбачено п.6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У той же час, п.4 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова або ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд 1-ї інстанції виходив із того, що оскаржуване рішення Куяльницької сільської ради від 30.08.2021р. №2499-VІІІ в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, було прийнято на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. по справі №№420/8629/21, а тому не погоджуючись із таким рішенням, позивач повинна була звернутися до суду з заявою в порядку ст.383 КАС України (у межах адміністративної справи №420/8629/21), а не з новим позовом.

Завданням адміністративного судочинства, за приписами ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як передбачено ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У відповідності до ч.1 ст.383 КАС України, особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.

Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у т.ч., приписами ст.383 КАС України, має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень або дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення у відповідній справі, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, наявність у КАС України спеціальних положень, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання адміністративного позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому КАС України (ст.383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Таким чином, як вірно зазначив суд 1-ї інстанції, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Даний порядок оскарження дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на ч.5 ст.383 КАС України, відповідно до якої, розгляд такої заяви здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019р. у справі №806/2143/15 та від 21.12.2020р. у справі №440/1810/19.

За обставинами справи №420/8629/21, 15.03.2021р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради з кадастровим номером: 5122983400:01:002:0206 (61,482 га) або земельної ділянки з кадастровим номером: 5122984800:01:001:0386 (67,483 га) або ж земельної ділянки з кадастровим номером: 5122983400:01:001:0637 (10,4825 га), за межами населеного пункту Подільського району Одеської області або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту Коси Слобідка позначена на публічній кадастровій карті КОАТУУ:5122983400, зона 01, квартал 002 (площею більше 29,5689 га), яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, яка позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ 5122980800, зона 01, квартал 001 (площею більше 20 га), які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104.

Рішенням Куяльницької сільської ради від 22.04.2021р. №1266-VІІІ відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, та прийнятим відповідно них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вважаючи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства протиправною, а своє право на безоплатну приватизацію земель порушеним, ОСОБА_1 звернулася з відповідним позовом до суду.

28.07.2021р. Одеський окружний адміністративний суд своїм рішенням у справі №420/8629/21 визнав протиправним та скасував п.1 рішення Куяльницької сільської ради від 22.04.2021р. №1266-VІІІ в частині відмови ОСОБА_1 у надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та зобов`язав відповідача повторно розглянути її клопотання від 15.03.2021р.

Рішення суду набрало законної сили 28.08.2021р.

На виконання, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. у справі №420/8629/21 Куяльницькою сільською радою було прийнято рішення від 30.08.2021р. №2499-VІІІ про відмову, зокрема, ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Тобто, Куяльницькою сільською радою рішення у справі №420/8629/21 фактично виконано у повному обсязі, що не заперечується позивачем. Відповідачем було прийнято нове рішення (владне управлінське рішення суб`єкта владних повноважень) про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою за результатами повторного розгляду її заяви від 15.03.2021р., однак з інших підстав.

Варто зазначити про те, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.

Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет, а також підстави, тобто коли дані позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вказана вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під адміністративну юрисдикцію.

Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає і обґрунтовує у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які ж саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно.

Звертаючись до фактів даної справи, колегія суддів зазначає про те, що повторно відмовляючи у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач зазначає інші підстави відмови, що свідчить про різні предмети та підстави позовів і виключає розгляд заявлених у межах даної справи позовних вимог в порядку ст.383 КАС України.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 03.03.2021р. у справі №540/1311/20 та від 15.02.2021р. у справі №240/9214/19

Враховуючи наведене, судова колегія зазначає про безпідставність висновків суду 1-ї інстанції стосовно обрання позивачем невірного способу захисту свого права та, як наслідок, необхідність вирішення питання, порушеного в цьому позові, в порядку ст.383 КАС України.

За правилами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Одеського окружного адміністративного суду скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду по суті.

Керуючись ст.ст.171,241,243,308,311,312,320,321,322,325,328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року - скасувати та направити справу №420/18184/21 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 15.04.2022р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко