Рішення

від 29.04.2024 по справі 420/18184/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18184/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30.08.2021 року №2499-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.8. ОСОБА_1 , зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га. Або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637- 10,4825 га за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобіка - позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, Зона: 01, Квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер: 5122980800:01:001:0104.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 року, адміністративна справа №420/18184/21 передана на розгляд судді ОСОБА_2 .

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву.

Позов обґрунтований тим, що 15.03.2021 року позивач подав клопотання до відповідача про надання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 ЗК України за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386- 67,483 га або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 10,4825 га за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобіка - позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, Зона: 01, Квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер: 5122980800:01:001:0104. 22.04.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області розглянула звернення позивача та прийняла рішення №1266 - VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в якому пунктом 1. відмовила у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку з неможливістю визначення місця розташування земельної ділянки наступним громадянам: 1.64. ОСОБА_1 . Як зазначає позивач, вказане рішення було оскаржено та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.08.2021 року у справі №420/8629/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов`язання надати дозвіл задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 22.04.2021 року №1266 - VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з невідповідністю місця розташування обєкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку щодо ОСОБА_1 , зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер 5122983400:01:002:0206 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту Коси Слобідка позначена на публічній кадастровій карті КОАТУУ:5122983400, зона 01, квартал 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, яка позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ 5122980800, зона 01, квартал 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

30.08.2021 року Куяльницька сільська рада Подільського району Одеської області розглянула вказане рішення Одеського окружного адміністративного суду, за яким винесла загальне рішення № 2499-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в якому зазначила: «Керуючись статтями ст.12, 118 пункт 7, 123 Земельного кодексу України, пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498-VIII, на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду та враховуючи рекомендації постійної комісію з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, Куяльницька сільська рада ВИРІШИЛА: 1. Відмовити у наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам, зокрема, 1.8 ОСОБА_1 . Вказане рішення Ради прийнято без урахування правових висновків суду у рішенні оскільки в оскаржуваній частині стосовно заяви позивача воно не є індивідуалізованим щодо змісту її заяви, її заяву вирішено формально, пакетом із заявами інших громадян, рішення ухвалено цілком формально, є необґрунтованим, тобто клопотання позивача взагалі не вирішувалося по суті. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодного конкретного обґрунтування (мотивації) на підтвердження того, з яких міркувань виходив відповідач при його винесенні, крім не обґрунтованого посилання на те, що ним здійснюються заходи щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що Куяльницькою сільською радою було прийнято рішення «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області» від 2 червня 2021 року № 2261-VIII, яким вирішено: 1.Надати дозвіл виконавчому комітету Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. 2. Відділу агропромислового розвитку земельних відносин виконавчого комітету Куяльницької сільської ради здійснити заходи щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». 3. Відділу фінансово-господарського забезпечення виконавчого комітету Куяльницької сільської ради забезпечити фінансування робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин. 4. На час проведення інвентаризації зупинити відчуження в будь-який спосіб земельних ділянок, які інвентаризуються, крім передачі земельних ділянок на підставі торгів у формі аукціонів в оренду, а також затверджень проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та надання дозволу та затверджень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок під господарськими будівлями і дворами, нежитловими приміщеннями, виробничими комплексами, оформлення земельних ділянок, які рахуються в погосподарській книзі як людськi городи. Як вказує відповідач, дане рішення було прийняте з метою iнвентаризації земельних ділянок, які не сформовані та реєстрації всіх земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому дану заяву було винесено на розгляд комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування територiй, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, а потім i депутатському корпусу, та було прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» від 30.08.2021 року № 2499-VII. На думку відповідача, дане рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та немає підстав для скасування його. Також відповідач додатково повідомляє, що згідно ч. 2 ст. 123 цього ж Кодексу особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідач надає графічні матеріали у декількох копіях, декількох місцях, та на різних кадастрових номерах, без позначення, місця розташування однієї земельної ділянки. Сільська рада не наділена повноваженнями вибору земельної ділянки, а тільки надає дозвіл на земельну ділянку зазначену в клопотанні. Як вбачається з Земельного кодексу: додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки», мається на увазі однієї, а в свою чергу відповідач позначає декілька ділянок. Тому, як вважає відповідач, у даному клопотанні було відмовлено у законний спосіб.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15.03.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області з кадастровими номерами: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637 - 10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту Коси Слобідка позначена на публічній кадастровій карті КОАТУУ:5122983400, зона 01, квартал 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, яка позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ 5122980800, зона 01, квартал 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104.

Розглянувши зазначену заяву, рішенням Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №1266-VІІІ від 22.04.2021 року «Про відмову у надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, та прийнятим відповідно них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року по справі №420/8629/21 пнкт 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області №1266 - VІІІ від 22.04.2021 року «Про відмову у надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», у частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку щодо ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано; зобов`язано Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.03.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства, у відповідності з пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер 5122983400:01:002:0206-61,482 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386-67,483 га, або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637-10,4825 га, за межами населеного пункту Подільського району Одеської області або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області за межами населеного пункту Коси Слобідка позначена на публічній кадастровій карті КОАТУУ:5122983400, зона 01, квартал 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, яка позначена на публічній кадастровій карті: КОАТУУ 5122980800, зона 01, квартал 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер 5122980800:01:001:0104, з урахуванням висновків суду.

Куяльницькою сільською радою Подільського району Одеської області 30 серпня 2021 року було прийнято рішення №2499-VІІ, яким, керуючись ст.12, 118 пункт 7, 123 Земельного кодексу України, пунктом 1.8 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради, Подільського району, Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У відповідності до п. «б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно п. «в» ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

На підставі п. «б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 року №742-IV для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про наявність у позивача можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної або комунальної власності сільськогосподарського призначення, однак за умови, якщо такого права він не використав раніше.

Водночас, документальних доказів використання позивачем раніше такого права відповідач до суду не надав, а позивач у заяві від 15.03.2021 року підтвердив, що він такого права не використав.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

У ч. 6 ст.79-1 Земельного кодексу України визначено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій»:- проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Відповідно до статті 25 цього ж Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: й) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.

Тобто, згідно з Законом України способами формування земельної ділянки, є, у порядку відведення земельної ділянки із земель державної, комунальної власності (за відсутності на даній частині земної поверхні сформованих та зареєстрованих земельних ділянок), шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки. На одній частині земної поверхні неможливим є існування двох одночасно зареєстрованих земельних ділянок, координати яких перетинаються, адже ч. 2 ст. 79 Закону України встановлює, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий шар.

Отже, надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. Натомість, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Під час розгляду справи відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо бажаної до відведення земельної ділянки.

Відповідач, розглядаючи клопотання позивача, повинен був прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку надання відмови, відповідач повинен був керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст. 118 Земельного кодексу України, з відповідним обґрунтуванням.

Натомість, приймаючи вказане рішення від 30.08.2021 року та відмовляючи в задоволенні клопотання позивача, відповідач вказав наступну підставу відмови у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин.

Суд вважає вказане обґрунтування протиправним, оскільки воно не відповідає вимогам Земельного кодексу України, і частина 7 ст.118 Земельного кодексу України, на яку посилається відповідач, такої підстави для відмови не містить.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення від 30.08.2021 року №2499-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.8. ОСОБА_1 .

При цьому, суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

У справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Polandа № 30210/96).

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Відповідно до пункту 4 частини першої 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями

При цьому, відповідно до положень ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У пункті 54 даного Висновку йдеться про те, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, означає не лише те, що судове рішення повинно бути ухвалено в розумні строки, а й те, що воно повинно бути - коли це доречно - таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Справді, Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.

У даному випадку суд зазначає, що сільська рада не наділена повноваженнями самостійного (замість позивача) вибору земельної ділянки серед довгого переліку тих, що позначені позивачем на графічних матеріалах, а тільки надає дозвіл на земельну ділянку в бажаному позивачем місці розташування.

Разом з тим, у відповідності до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 03.04.2020 року у справі №120/4542/18-а зазначається, що у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутись до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки.

Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю.

Таким чином, оскільки оскаржуване рішення не містить належним чином обґрунтованих підстав для його прийняття, визначених статтею 118 Земельного кодексу України, а розгляд заяви передбачає з`ясування обставин, зокрема, щодо відповідності місця розташування бажаної земельної ділянки та чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею по 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. При цьому, обираючи вказаний спосіб захисту порушених права позивача, суд відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог з метою ефективного захисту цих прав.

Щодо судового збору, він має бути стягнутий з відповідача у відповідності до ст. 139 КАС України.

Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн. на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надані до суду договір про надання професійної правничої допомоги від 09.03.2021 року б/н укладений між адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем та ОСОБА_1 , додаток -1 до договору про надання правничої допомоги від 09.03.2021 року, акт виконаних робіт від 27.09.2021 року на суму 4500 грн.

З додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 09.03.2021 року, акту виконаних робіт від 27.09.2021 року вбачається найменування наданих послуг: роз`яснення позивачу по рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2021 року - 2 години - 1500 грн.; збір доказів, підготовка позову роз`яснення позивачу по рішенню відповідача 2 год. - 1500 грн., надання додаткової консультації заявнику, складання акту виконаних робіт і заяви на відшкодування судових витрат, роз`яснення стосовно подальших дій, підготовка відповіді на відзив 2 години 1500 грн., всього 4500 грн.

Суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.

Крім того, адвокатом Опалько Олегом Миколайовичем подано до Одеського окружного адміністративного суду багато позовних заяв від імені інших заявників, однак позовні заяви та клопотання у даних справах фактично є ідентичними за змістом, а тому, сума витрат на правову допомогу є значно завищеною.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30.08.2021 року №2499-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.8. ОСОБА_1 , зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021 року року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (с. Липецьке, Подільський район, Одеська область, 66302, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (вул. Куяльницька, 26-А, с. Куяльник, Подільський район, Одеська область, 66350, код ЄДРПОУ 04379835) про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30.08.2021 року №2499-VIIІ «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.8. ОСОБА_1 , зобов`язання Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства у відповідності із пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, за рахунок сформованих земельних ділянок комунальної власності Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, кадастровий номер: 5122983400:01:002:0206 - 61,482 га. Або земельної ділянки кадастровий номер 5122984800:01:001:0386 - 67,483 га або земельної ділянки кадастровий номер 5122983400:01:001:0637- 10,4825 га за межами населеного пункту Подільського району Одеської області, або за рахунок несформованих земельних ділянок, що передані у власність Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, за межами населеного пункту Коси Слобіка - позначена на публічної кадастровій карті: КОАТУУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 002, площею більше 29,5689 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:002:0206; КОАТУ: 5122983400, зона: 01, квартал: 001, площа більше 10 га, яка має межу з земельною ділянкою кадастровий номер 5122983400:01:001:0315, а також за рахунок несформованих земельних ділянок за межами села Гонората, які позначені на Публічній кадастровій карті: КОАТУУ: 5122980800, Зона: 01, Квартал: 001, площа більше 20 га, які знаходяться біля земельної ділянки кадастровий номер: 5122980800:01:001:0104- задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області від 30.08.2021 року №2499-VIII «Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області, у зв`язку із здійсненням заходів щодо розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та земельних ділянок, які перейшли до сільської ради на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», наступним громадянам: 1.8. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Куяльницьку сільську раду Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.03.2021 року року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (вул. Куяльницька, 26-А, с. Куяльник, Подільський район, Одеська область, 66350, код ЄДРПОУ 04379835) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (с. Липецьке, Подільський район, Одеська область, 66302, РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА