Постанова

від 14.04.2022 по справі 400/5030/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/5030/21

Головуючий в І інстанції: Біоносенко В.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 23.09.2021 р.

м.Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Стас Л.В.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо збільшення ОСОБА_1 02.12.2020 року грошового зобов`язання (збільшення нарахованої в минулих роках плати за землю) на суму 83 217,45 гривень, а також дії Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо здійснення 02.12.2020 року сплати такого грошового зобов`язання в сумі 83 217,45 гривень за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Миколаївській області - податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») №1 від 02.12.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що в її користуванні перебуває земельна ділянка загальною площею 228,93 га ріллі, яка була передана їй в оренду із земель запасу в межах Чапаєвської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 30.12.2020 року при відвідуванні особистого електронного кабінету платника податку позивач дізналася, що 02.12.2020 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») №1, яким збільшено її грошові зобов`язання з орендної плати на загальну суму 83217,45 гривень з терміном сплати 02.12.2020. Цього ж дня в її інтегрованій карті зменшено переплату на 83217,45 гривень.

При цьому позивач посилається на те, що вона не отримувала податкового повідомлення-рішення (форми «Ф») №1, на підставі якого зменшено його переплату з земельного податку на 83217,45 гривень. Також зазначене рішення відсутнє у кабінеті платника податків.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 1 було прийнято відповідачем у порушення порядку та строків, визначних статтями 42, 102, 286, 287 ПК України, а сплата визначеного цим податковим повідомленням-рішенням здійснені відповідачем передчасно, без узгодження з платником податку, самостійно та протиправно.

З огляду на викладене, позивач просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Миколаївській області про збільшення ОСОБА_1 нарахованої в минулих роках плати за землю на суму 83217,45 гривень, а також здійснення 02.12.2020 року сплати такого грошового зобов`язання в сумі 83217,45 гривень за рахунок надміру сплачених сум.

В задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форма «ф») №1 від 02.12.2020 року відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що контролюючим органом було сформовано податкове-повідомлення-рішення від 19.05.2015 року № 6011-15 на суму 80403,34 гривень, яке було направлено на адресу позивача, але не отримано нею. Відповідно до вимог ст.ст.42, 58 ПК України, зазначене ППР вважається належним чином врученим.

Відповідач посилався на те, що операція, зазначена в електронному кабінеті платника «Збільшено нарахований в мин.роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №1 від 02.12.2020 терм.сплат.02.12.2020» це операція щодо нарахованих сум відповідно до Порядку призначення ролей в інформаційній системі «Податковий блок», затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 18.08.2015 №618. Дана операція з відновлення раніше нарахованих сум не передбачає формування ППР.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем і на підставі договору оренди землі, укладеного з Березанською районною державною адміністрацією від 22.04.2015 року у її користуванні перебуває земельна ділянка загальною площею 228,93 га ріллі із земель запасу кадастровий номер - 4820986000:01:000:0064 в межах Чапаєвської (Щасливська) сільської ради.

Позивач перебуває на обліку в податкових органах як платник земельного податку.

В жовтні 2020 року Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було проведено звірку з Щасливською сільською радою Березанського району Миколаївської області щодо сум нарахованої та сплаченої ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди від 22.04.2015 року.

За даними Щасливської сільської ради Березанського району Миколаївської області усього за період 2015-2020 років сума нарахувань орендної плати склала 511107,06 грн., а сума сплаченої ОСОБА_1 орендної плати за вказаний період склала 534 873,34 грн. Переплата станом на 01.10.2020 року становить 23 766,28 грн.

З відомостей особової картки платника податку встановлено, що 31.07.2020 року ОСОБА_1 сплатила 82007,17 грн. земельного податку та станом на 30.11.2020 року мала переплату з земельного податку на суму 106 983,73 грн.

02.12.2020 року Головне управління ДПС у Миколаївській області збільшує нарахований в мин.роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю), Податкове повідомлення-рішення (форма «ф») №1 від 02.12.2020 термін сплати 02.12.2020» на суму 83 217,45 грн.

Як вбачається з ІКП, після проведених нарахувань податковим органом було зменшено суму переплати з орендної плати, яка була наявна у позивача на 83 217,45 грн. Розмір переплати після коригувань склав 23 766,28 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 оскаржила їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідно до п.288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п.п. 288.2 та 288.3 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на момент виникнення спірних правовідносин визначав Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 (Далі Порядок № 422).

Відповідно до зазначеного Порядку № 422:

- інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами;

- оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП;

- перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Пунктами 3 та 4 Розділу 1 Порядку № 422 визначено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Згідно п. 5 Розділу 1 Порядку № 422, дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Пунктом 1 Розділу 2 Порядку № 422 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області було відображено в ІКП ОСОБА_1 відомості щодо нарахування податкового зобов`язання з орендної плати за землю на суму 83 217,45 грн. згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1 від 02.12.2020 року та здійснено відповідне зменшення наявної у позивача суми переплати на зазначену суму.

В свою чергу, в ході розгляду справи встановлено та підтверджено відповідачем у справі, що податкове повідомлення-рішення (форма «Ф») №1 від 02.12.2020 року контролюючим органом не приймалось, а тому відображення в податковому обліку платника ОСОБА_1 податкового зобов`язання, а також зменшення наявної суми переплати згідно неіснуючого ППР, є, на думку колегії суддів, безпідставним та необґрунтованим.

У своїх поясненнях Головне управління ДПС у Миколаївській області посилалось на наявність податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №6011-15 на суму 80 403,34 грн., яке начебто не було враховано під час формування сальдо взаєморозрахунків між позивачем та бюджетом. При цьому, різницю у сумі податкового зобов`язання за вказаним ППР в сумі 80 403,34 грн. та сумою, відновленою в ІТС Податковий блок за 2015 рік (83 217,45 грн.) відповідач пояснив застосуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2005 рік 1,035, який не був застосований при формуванні податкового повідомлення-рішення № 6011-15 від 19.06.2015 року. В свою чергу, будь-якого правового обґрунтування можливості контролюючого органу здійснювати самостійне коригування у бік збільшення сум, визначених у ППР без прийняття нового ППР відповідачем не наведено.

Колегія суддів вважає зазначені доводи необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами.

При цьому, з урахуванням відсутності у внесених до ІКП позивача відомостях будь-якого посилання на ППР від 19.06.2015 року №6011-15, а також розбіжність у сумі визначеній таким ППР та у сумі, на яку була зменшена переплата з орендної плати позивача, такі доводи відповідача взагалі не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що в даному випадку відповідач фактично привів баланс розрахунків з позивачем до тих цифр, які містяться у листі Щасливської сільської ради від 21.10.2020 року, за відсутності будь-яких правових підстав для цього та незважаючи на те, що сума всіх податкових повідомлень-рішень, виставлених контролюючим органом протягом 2015-2020 років на адресу позивача складає 508 292,95 грн., що не дорівнює сумі 511107,06 грн., зазначеній у листі Щасливської сільської ради.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій ГУ ДПС у Миколаївській області по збільшенню в обліковій картці позивача нарахованої в минулих роках плати за землю на суму 83 217,45 гривень, а також дії по зменшенню переплати з орендної плати за землю, наявної у позивача станом на 02.12.2020 року, в рахунок погашення нарахованого в ІКП грошового зобов`язання в сумі 83 217,45 грн.

В свою чергу, з огляду на встановлення в ході розгляду справи факту неприйняття Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») №1 від 02.12.2020 року, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині скасування такого податкового повідомлення-рішення.

Доводи та міркування, викладені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 15.04.2022 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька