УХВАЛА
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа №400/5030/21
адміністративне провадження № К/990/25582/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі №400/5030/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо збільшення ОСОБА_1 02.12.2020 грошового зобов`язання (збільшення нарахованої в минулих роках плати за землю) на суму 83217,45грн, а також дії Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо здійснення 02.12.2020 сплати такого грошового зобов`язання в сумі 83217,45грн за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форми «Ф») №1 від 02.12.2020, яким збільшено грошові зобов`язання з орендної плати за землю на загальну суму 83217,45грн з терміном сплати 02.12.2020.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Миколаївській області про збільшення ОСОБА_1 нарахованої в минулих роках плати за землю на суму 83217,45грн, а також здійснення 02.12.2020 сплати такого грошового зобов`язання в сумі 83217,45грн за рахунок надміру сплачених сум.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Миколаївській області 20.09.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №400/5030/21 є вимоги про визнання протиправними дій Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо збільшення ОСОБА_1 02.12.2020 грошового зобов`язання (збільшення нарахованої в минулих роках плати за землю) на суму 83217,45грн, а також дій Головного управління ДПС в Миколаївській області щодо здійснення 02.12.2020 сплати такого грошового зобов`язання в сумі 83217,45грн за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника), визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач фактично привів баланс розрахунків з позивачем до тих цифр, які містяться у листі Щасливської сільської ради від 21.10.2020, за відсутності будь-яких правових підстав для цього та незважаючи на те, що сума всіх податкових повідомлень-рішень, виставлених контролюючим органом протягом 2015-2020 років на адресу позивача складає 508292,95грн, що не дорівнює сумі 511107,06грн, зазначеній у листі Щасливської сільської ради.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №400/5030/21 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі щодо визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022 у справі №400/5030/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Гончарова І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2022 |
Оприлюднено | 13.10.2022 |
Номер документу | 106716314 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них плати за землю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні