Ухвала

від 05.04.2022 по справі 5010/1167/2012-б-25/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5010/1167/2012-Б-25/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2022 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №30-2/01 від 30.01.2022 (вх.№2014/22 від 07.02.2022) про заміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 у справі

за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"

за участю представників:

від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс": Грищенко Олександр Миколайович

ВСТАНОВИВ: 07.02.2022 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява №30-2/01 від 30.01.2022 (вх.№2014/22) про заміну порядку та способу виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у справі №5010/1167/2012-5-25/26 від 30.05.2019 шляхом стягнення із Приватного акціонерного товариства "Меркурій Холдинг Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" коштів в сумі 3 005 774 грн 00 коп., яка є вартістю спірного майна згідно пункту 1.1., 1.2. договору відповідального зберігання з правом користування від 12.02.2014: костиль 1006201 - 8,5550 т, костиль 1006202 - 8,412 т, накладки 1006218 - 8,175 т, накладки 1006203 - 7,631 т, накладки 1006204 - 6,612 т, підкладки 1006206 - 8,173 т, противоугони 1006207 - 8,951 т, рельсо-шпальна решітка - 2,250 т, рельсо-шпальна решітка - 2,875 т, стрілочний перевод 1006198 - 7,000 т, стрілочний перевод 1006197 - 8,000 т, стрілочний перевод 1006196 - 6,000 т, хрестовина 1006199 - 6,000 т.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2022, суд призначив заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №30-2/01 від 30.01.2022 (вх.№2014/22 від 07.02.2022) про заміну способу і порядку виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2022.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки відвідувачів та працівників суду, розгляд заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №30-2/01 від 30.01.2022 (вх.№2014/22 від 07.02.2022), призначений на 24 лютого 2022 року, не відбувся.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2022, суд призначив заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №30-2/01 від 30.01.2022 (вх.№2014/22 від 07.02.2022) про заміну способу і порядку виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 до розгляду в судовому засіданні на 06.04.2022.

В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" заяву про про зміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 у справі №5010/1167/2012-5-25/26 підтримав. Просив змінити спосіб та порядок виконання ухвали від 30.05.2019 шляхом стягнення з ПрАТ "Меркурій холдинг груп" на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" коштів в сумі 3005774 грн, яка є вартістю спірного майна. В обґрунтування поданої заяви про зміну способу та порядку виконання ухвали заявник послався на те, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019, котра набрала законної сили, не виконана з підстав того, що у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі, у зв"язку з чим, наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 вкотре було повернуто стягувачу. Вказав, що інший спосіб захисту власних прав та інтересів не є процесуально ефективним та/ або не визначений нормами діючого законодавства. Крім того, зазначив, що стягнення грошових коштів, розмір яких відповідає вартості майна, що мало бути передано стягувачу, є майном, у розумінні ст.1 Першого протоколу Ковенції про захист прав людини та основоположних свобод, тому спосіб захисту за своєю суттю в даному випадку не змінюється.

Розглянувши заяву "Ніко-Тайс" про заміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

12.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (депонент) та ЗАТ "Меркурій Холдинг групп" (змінено найменування на ПрАТ "Меркурій Холдинг групп") (виконавець), укладено договір відповідального зберігання з правом користування.

Відповідно до п.1.1 договору, депонент передає, а виконавець приймає на відповідальне зберігання наступне майно (матеріали): костиль 1006201 - 8,5550т, костиль 1006202 - 8,412т, накладки 1006218 - 8,175т, накладки 1006203 - 7,631т, накладки 1006204 - 6,612т, підкладки 1006206 - 8,173т, противоугони 1006207 - 8,951т, рельсо-шпальна решітка - 2,250т, рельсо-шпальна решітка - 2,875т, стрілочний перевод 1006198 - 7,000т, стрілочний перевод 1006197 - 8,000т, стрілочний перевод 1006196 - 6,000т, хрестовина 1006199 - 6,000т.

Депонент передає майно виконавцю згідно до акту прийому- передачі, який є невід"ємною частиною договору (п.1.2).

Вартість майна, переданого на зберігання: 3005774, 00 грн без ПДВ. (п.1.4).

Згідно з п.1.4 договору, строк зберігання: відповідно до п.7.1 договору (до 10.12.2015).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що депонент має право у будь-який час вимагати у виконавця повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні, а виконавець зобов`язаний повернути таке майно впродовж п`яти днів з дня отримання вимоги.

Згідно з п.4.1. договору, виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення депоненту. У випадку знищення або пошкодження майна, яке зберігається, або його частини, виконавець повинен за свій рахунок повернути депоненту рівну кількість аналогічного майна в належному стані.

У випадку неповернення майна Депоненту за першою вимогою, виконавець повинен виплатити депоненту неустойку у розмірі 0,55 від вартості майна за кожен день затримки.

Передача на зберігання вищевказаного майна підтверджується актом приймання-передачі від 12.02.2014 до договору відповідального зберігання з правом користування від 25.12.2013.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.06.2017, яка набрала законної сили, суд зобов`язав ЗАТ "Меркурій Холдинг групп" повернути майно, що знаходиться на його зберіганні ТОВ "Меркурій Холдинг групп", а саме: костиль 1006201 - 8,5550т, костиль 1006202 - 8,412т, накладки 1006218 - 8,175т, накладки 1006203 - 7,631т, накладки 1006204 - 6,612т, підкладки 1006206 - 8,173т, противоугони 1006207 - 8,951т, рельсо-шпальна решітка - 2,250т, рельсо-шпальна решітка - 2,875т, стрілочний перевод 1006198 - 7,000т, стрілочний перевод 1006197 - 8,000т, стрілочний перевод 1006196 - 6,000т, хрестовина 1006199 - 6,000т.

При постановленні ухвали від 07.07.2017 суд врахував умови п.3.2. договору від 12.12.2014, приписи ст.ст. 936, 949, 953 Цивільного Кодексу України, а також те, що вимоги про повернення майна за договором відповідального зберігання з правом користування від 12.02.2014 залишені ЗАТ "Меркурій Холдинг групп" без належного реагування, доказів повернення ТОВ "Меркурій Холдинг групп" вищевказаного майна суду не надано.

Враховуючи, що не передання ПрАТ "Меркурій Холдинг групп" майна унеможливило виконання ліквідатором обов`язків, покладених на нього Законом, щодо можливості сформувати ліквідаційну масу та здійснювати подальші дії щодо реалізації активів банкрута і погашення вимог кредиторів, з метою належного здійснення заходів ліквідаційної процедури ТОВ "Меркурій Холдинг групп" суд задовольнив заяву ліквідатора ТОВ "Меркурій Холдинг групп" та 30.05.2019 постановив ухвалу, якою суд зобов`язав приватне акціонерне товариство "Меркурій Холдинг групп" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" передане за договором відповідального зберігання від 12.02.2014 майно, на виконання якої 30.05.2019 видав наказ №601.

12.06.2019 головним державним виконавцем Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59328284 щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №601 від 30.05.2019 про зобов"язання ПрАТ "Меркурій Холдинг групп" повернути ТОВ "Меркурій Холдинг групп" (код 33601976) майно.

Постановою головного державного виконавця Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області від 11.11.2019 (ВП №59328284) повернуто виконавчий документ - наказ Господарського суду Івано-Франківської області №601 від 30.05.2019 стягувачу, у зв"язку з відсутністю у боржника майна, яке підлягає передачі згідно виконавчого документу.

Відповідно до постанови Західного апеляційного господарського суду від 30.09.2021 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26, суд замінив стягувача у виконавчому провадженні щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Промислова, 13, оф. 2, код ЄДРПОУ 33601976) на правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія" "НІКО-ТАЙС" (03187, Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ 38039872).

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2021, суд затвердив ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"; затвердив звіт ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" арбітражного керуючого Ігнатіва Олекси Любомировича за результатами ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"; ліквідував товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп" як юридичну особу; зобов"язав державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Холдинг групп"; провадження у справі закрив.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС у м.Івано-Франківську Південну- Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відкрито виконавче провадження ВП №67471936 щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №601 від 30.05.2019 про зобов"язання ПрАТ "Меркурій Холдинг групп" повернути ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" майно.

Постановою старшого державного виконавця ВДВС у м.Івано-Франківську Південну- Західного міжрегіонального Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) від 17.01.2022 (ВП №67471936) повернуто виконавчий документ - наказ Господарського суду Івано-Франківської області №601 від 30.05.2019 стягувачу, у зв"язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу.

Згідно статті 160 ГПК України, суд може змінити спосіб чи порядок виконання наказу суду в порядку, встановленому статтею 331 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 331 ГПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Згідно з ч. 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами частини 3 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 ЦК України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 року у справі №6-1829цс15.

Як вказано вище, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 суд зобов`язав ПрАТ "Меркурій Холдинг групп" повернути ТОВ "Меркурій Холдинг групп" майно, що знаходиться на його зберіганні ТОВ "Меркурій Холдинг групп", а саме: костиль 1006201 - 8,5550т, костиль 1006202 - 8,412т, накладки 1006218 - 8,175т, накладки 1006203 - 7,631т, накладки 1006204 - 6,612т, підкладки 1006206 - 8,173т, противоугони 1006207 - 8,951т, рельсо-шпальна решітка - 2,250т, рельсо-шпальна решітка - 2,875т, стрілочний перевод 1006198 - 7,000т, стрілочний перевод 1006197 - 8,000т, стрілочний перевод 1006196 - 6,000т, хрестовина 1006199 - 6,000т.

Згідно з п.4.1. договору відповідального зберігання від 12.02.2014, виконавець несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення депоненту. У випадку знищення або пошкодження майна, яке зберігається, або його частини, виконавець повинен за свій рахунок повернути депоненту рівну кількість аналогічного майна в належному стані. У випадку неповернення майна Депоненту за першою вимогою, виконавець повинен виплатити депоненту неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожен день затримки (п.4.3.)

За приписами ч.5 ст.226 Господарського кодексу України, у разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приписами статті 224 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною першою статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Враховуючи наведене, дослідження обставин щодо стягнення збитків у вигляді втрати майна, яке передано на зберігання, здійснюється у позовному провадженні.

В ухвалі від 30.05.2019 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 такі обставини не були предметом дослідження.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року (Stankov v. Bulgaria, № 68490/01, §50, 52).

Суд зазначає, що ТОВ "Компанія "Ніко - Тайс" не позбавлено передбаченого законодавством України права на обрання на власний розсуд ефективного способу захисту своїх порушених прав та оспорюваних інтересів та звернення з відповідним позовом до компетентного суду.

З огляду на те, що заявлена ТОВ "Компанія "Ніко - Тайс" вимога про зміну способу виконання судового рішення (ухвали від 30.05.2019) на стягнення коштів в сумі 3005774 грн, які фактично є збитками, для застосування яких необхідно встановити елементи господарського правоворушення, змінює суть ухваленого судом рішення.

Отже, заявник, звертаючись із цією заявою про зміну способу виконання рішення, фактично просить змінити рішення суду та змінити первісно обраний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Зазначена обставина є самостійною підставою для відмови в задоволенні заяви позивача про заміну способу виконання судового рішення у цій справі.

Керуючись ст.ст.232- 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заявиТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" №30-2/01 від 30.01.2022 (вх.№2014/22 від 07.02.2022) про заміну способу та порядку виконання ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.2019 у справі №5010/1167/2012-Б-25/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 14.04.2022

Суддя О.В. Рочняк