Постанова

від 12.04.2022 по справі 640/7210/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 640/7210/19

адміністративне провадження К/9901/37548/21, К/9901/38457/21, К/9901/41435/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року (суддя Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року (колегія суддів: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О., Федотов І.В.) у справі №640/7210/19 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, треті особи: Державне підприємство "Національні інформаційні системи", Селянське (фермерське) господарство "Обрій", фізична особа - підприємець ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Національні інформаційні системи», Селянського (фермерське) господарства "Обрій", фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.03.2019 №696/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2021, позов задоволено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями відповідач Міністерство юстиції України та треті особи: ОСОБА_1 та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати.

В касаційних скаргах Міністерство юстиції України та третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , просять закрити провадження у справі.

Доводи всіх касаційних скарг зводяться до порушення судами попередніх інстанцій правил підсудності, оскільки предметом спору є наказ Мін`юсту, яким скасовані рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем, а тому незважаючи на підстави позову, зокрема, щодо порушення процедури розгляду скарги, він не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Третя особа ОСОБА_1 в касаційній скарзі посилається на те, що суди застосували норму права без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17, від 21 листопада 2018 року у справі №813/1362/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, від 29 січня 2019 року у справі №803/1589/17, від 30 січня 2019 року у справі №820/3703/17, від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, від 17 квітня 2019 року у справі №916/675/15, від 04 грудня 2019 року у справі №823/588/16, від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18, від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13, від 21 січня 2021 року у справі №910/27779/14. Просить ухвалити нове рішення, а в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 05.11.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 та пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

В касаційній сказі відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 05 червня 2018 року у справі №805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі №815/6945/16, від 15 серпня 2019 року у справі №826/17017/18.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 та пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

В касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5 посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №925/1121/17, від 06 червня 2018 року у справі №308/6914/16-ц, від 22 серпня 2018 року у справі №539/3192/16-ц, від 28 серпня 2018 року у справі №522/18500/13-а, від 21 листопада 2018 року у справі №813/1362/16, від 28 листопада 2018 року у справі №825/642/18, від 29 січня 2019 року у справі №803/1589/17, від 30 січня 2019 року у справі №820/3703/17, від 06 лютого 2019 року у справі №488/3005/17, від 12 березня 2019 року у справі №911/3594/17, від 17 квітня 2019 року у справі №916/675/15, від 04 грудня 2019 року у справі №823/588/16, від 24 січня 2020 року у справі №910/10987/18.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ФОП ОСОБА_5 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 та пп. "а" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

У поданих відзивах позивач просить касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Дослідивши в межах касаційного перегляду касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 12.02.2019 до Міністерства юстиції України надійшла скарга ФОП ОСОБА_4 , Селянського (фермерського) господарства "Обрій" від 11.02.2019 з вимогою провести перевірку правомірності та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2018 №№40183279, 40183831, 40187684, 40182808, 40186399, 40185649, 40187193, 40186992, 40178446, 40188653, 40187904, 40178239, 40186808, 40181380, 40182637, 40177286, 40186783, 40177669, 40178995, 40188379, 40188819, 40188357, 40188875, 40188082, 40181606, 40182293, 40187864, 40182092, 40182468, 40187432, 40179163, 40173757, 40174033, 40174594, 40174926, 40175208, 40175814, 40176089, 40176334, 40176723, 40177041, 40180021, 40180960, 40184415, 40184667, 40184873, 40173422, 40178631, 40178831, 40179372, 40180701, 40180816, 40184039, 40184983, 40186360, 40185565, 40186156, 40186593, 40187145, 40187671, 40188115, 40181816, 40171824, прийняті державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю.

Вказані рішення про державну реєстрацію прав від 16.03.2018 стосуються державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 67 земельних ділянок за ОСОБА_3 .

Водночас 04.09.2017 між ФОП ОСОБА_4 (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладено 59 договорів оренди земельних ділянок, належних йому на праві власності, терміном на 25 років.

В період з 29.08.2017 по 04.09.2018 між СФГ «Обрій» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавцем) укладено 5 договорів оренди земельних ділянок, належних йому на праві власності, терміном на 10 років.

На засіданні комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України 05.03.2019 скаржниками було подано доповнення до скарги з вимогою також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2018 №40173757, 40171824, прийняті державним реєстратором Мироненко Ю.Ю .

За результатами розгляду скарги Комісією складено висновок від 05.03.2019, відповідно до якого оскаржувані вище рішення прийняті державним реєстратором Мироненко Ю.Ю. з порушенням вимог законодавства та підлягають скасуванню.

На підставі даного висновку Комісії Міністерством юстиції України видано наказ від 07.03.2019 №696/5, яким вирішено:

1. Задовольнити скаргу ФОП ОСОБА_4 , Селянського (фермерського) господарства «Обрій» від 11.02.2019 з доповненнями до неї частково.

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.03.2018 №№40183279, 40183831, 40187684, 40182808, 40186399, 40185649, 40187193, 40186992, 40178446, 40188653, 40187904, 40178239, 40186808, 40181380, 40182637, 40177286, 40186783, 40177669, 40178995, 40188379, 40188819, 40188357, 40188875, 40188082, 40181606, 40182293, 40187864, 40182092, 40182468, 40187432, 40179163, 40173757, 40174033, 40174594, 40174926, 40175208, 40175814, 40176089, 40176334, 40176723, 40177041, 40180021, 40180960, 40184415, 40184667, 40184873, 40173422, 40178631, 40178831, 40179372, 40180701, 40180816, 40184039, 40184983, 40186360, 40185565, 40186156, 40186593, 40187145, 40187671, 40188115, 40181816, 40171824 прийняті державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю.

3. Тимчасово заблокувати доступ державному реєстратору комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) рік.

4. Виконання пункту 2 наказу покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату.

5. Виконання пункту 3 наказу покласти на ДП «Національні інформаційні системи».

Не погодившись з таким рішенням, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що скарга до Мін`юсту подана з порушенням строку та особами без відповідних на те повноважень. Скасовані рішення про державну реєстрацію винесені на підставі рішення Миронівського районного суду Київської області від 26.01.2017 у справі №371/1158/16-ц, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Також суди дійшли висновку, що цей спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача, який вважає себе власником спірних земельних ділянок, з наказом Міністерства юстиції України 07.03.2019 №696/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», яким скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.03.2018 №№40183279, 40183831, 40187684, 40182808, 40186399, 40185649, 40187193, 40186992, 40178446, 40188653, 40187904, 40178239, 40186808, 40181380, 40182637, 40177286, 40186783, 40177669, 40178995, 40188379, 40188819, 40188357, 40188875, 40188082, 40181606, 40182293, 40187864, 40182092, 40182468, 40187432, 40179163, 40173757, 40174033, 40174594, 40174926, 40175208, 40175814, 40176089, 40176334, 40176723, 40177041, 40180021, 40180960, 40184415, 40184667, 40184873, 40173422, 40178631, 40178831, 40179372, 40180701, 40180816, 40184039, 40184983, 40186360, 40185565, 40186156, 40186593, 40187145, 40187671, 40188115, 40181816, 40171824, прийняті державним реєстратором комунального підприємства Великодимерської селищної ради «Комунальна служба речових прав» Мироненко Ю.Ю. про реєстрацію за позивачем права власності на земельні ділянки.

Тобто позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного (майнового) права позивача.

Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття фізичними особами права власності на спірне майно і може впливати на майнові права та інтереси цих осіб, Суд, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшов висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто предметом спору у цій справі є визнання права власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно.

Отже, спірні правовідносини у справі пов`язані з необхідністю захисту права на об`єкт нерухомого майна, тобто права цивільного, тому позов у справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З наведеного можна зробити висновок про те, що правовідносини, що склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із житлових відносин.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У справі, що розглядається, позовні вимоги спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права власності на земельні ділянки внаслідок скасування спірним наказом реєстрації вказаного майна за позивачами.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб`єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду викладеним, зокрема, у постановах від 21 листопада 2018 року у справі №813/1362/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 825/642/18, від 29 січня 2019 року у справі № 803/1589/17, від 30.01.2019 у справі № 820/3703/17, від 29 травня 2019 року у справі № 826/9341/17, від 15.08.2019 у справі № 826/17017/18, від 04.12.2019 у справі № 823/588/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.

Суд не приймає посилання судів попередніх інстанцій на постанову Верховного Суду від 28.05.2021 по справі №120/6471/20-а, оскільки спір у зазначеній справі стосувався виключно владно-управлінських функцій відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відмови у проведенні реєстраційних дій за заявою позивача, а не за заявою третьої особи, через що саме у позивача із державним реєстратором виникли правовідносини, що носять публічно- правовий характер та відсутній жоден спір про майнові чи корпоративні права.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18 листопада 2019 року у справі № 808/772/18 зазначила, що при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Водночас у цій справі предметом спору є наказ Мін`юсту, яким скасовані рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за позивачем, а тому незважаючи на підстави позову, зокрема, щодо порушення процедури розгляду скарги, він не є публічно-правовим.

Відтак, судами при розгляді цієї справи застосовано норми процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, що й стало підставою для відкриття касаційного провадження та є межами касаційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 345, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року скасувати.

Провадження у справі №640/7210/19 закрити.

Роз`яснити ОСОБА_3 що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції цивільного суду та що він вправі протягом десяти днів з дня отримання нею відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук