Постанова

від 12.04.2022 по справі 826/6064/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 826/6064/18

адміністративне провадження № К/9901/8528/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року (головуючий суддя Аверкова В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року ( колегія суддів у складі: Карпушової О.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.) у справі за позовом підприємства «Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання» до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та скасування доручення,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство «Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання» звернулося до суду з позовом до Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати припис Комунального підприємства «Київблагоустрій» Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 28 листопада 2017 року №1722835;

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо видачі доручення №064-13325 від 14 грудня 2017 року в частині, що стосується тимчасових споруд Підприємства «Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання» та скасувати доручення від 14 грудня 2017 року №064-13325 в частині, що стосується тимчасових споруд Підприємства «Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані тимчасові споруди були розміщені з повним дотриманням законодавчо встановленої процедури та повним пакетом проектно-дозвільної документації.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року, позов задоволено.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу, окрім іншого, обґрунтовано тим, що на момент винесення спірних рішень дозвільна документація була анульована.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Від комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзив на адресу суду не надходив.

Заперечень на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходило.

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, підприємство «Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання» є власником тимчасової споруди (МАФу), який розташований за адресою: м. Київ, Печерський район, бульв. Приймаченко Марії, 2, згідно паспорту прив`язки тимчасової споруди №00030-ПЧ.11362.0163.

28 листопада 2017 року посадовою особою комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено припис №1722835 про усунення порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення тимчасової споруди (павільйон) протягом трьох днів. У вказаному приписі зазначено, що позивачем допущено порушення п.13.3.1., та у разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду власними силами. У випадку невиконання вимог припису будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства. У графі про отримання припису зазначено: передав власнику продавця.

14 грудня 2017 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» Доручення №064-13325 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, зокрема, за адресою: м. Київ, Печерський район, бульв. Приймаченко Марії, 2.

Вважаючи дії Департаменту міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо видачі доручення №064-13325 від 14 грудня 2017 року в частині, що стосується тимчасових споруд Підприємство ««Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання» протиправними, спірний припис та доручення такими, що підлягають скасуванню, а свої права та законні інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, виходив, зокрема, з того, що проектно-дозвільна документація на тимчасову споруду, яка розташована за адресою: м. Київ, Печерський район, бульв. Приймаченко Марії, 2, згідно паспорту прив`язки тимчасової споруди №00030-ПЧ.11362.0163 не припинена, що підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі №826/14723/17.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Відповідно до статті 1 указаного Закону визначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Частина 1 ст. 20 Закону № 2807 визначає, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Положеннями статті 34 Закону № 2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Так, рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 затверджено Правила благоустрою міста Києва (далі - Правила).

Згідно з пп. 13.1.1 п. 13.1 розд. ХІІІ Правил благоустрою міста Києва, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою міста Києва визначено, що порядок демонтажу (переміщення) самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Підпунктом 15.3.5 п. 15.3 розілу XV Правил передбачено, що встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально - культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності потребує оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди (виконавець - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та укладення договору щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою (укладається між Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та власником тимчасової споруди).

Підпунктом 19.1.1 Правил благоустрою міста Києва передбачено, що контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону України "Про благоустрій населених пунктів", цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м. Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до пп. 19.2.1 Правил благоустрою міста Києва, уповноважені працівники Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають право залучати спеціалістів структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), комунальних підприємств, установ та організацій, об`єднань громадян (за погодженням з їхніми керівниками) для розгляду питань у сфері благоустрою території міста, вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Уповноважені працівники районних управлінь (відділів) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій) мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пп.20.1.1. п.20.1. Правил, До відповідальності за порушення у сфері благоустрою притягуються особи, винні у: порушенні вимог Законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про відходи" та "Про охорону навколишнього природного середовища"; порушенні встановлених державних стандартів, норм і цих Правил; проектуванні об`єктів благоустрою м. Києва з порушенням вимог Правил забудови м. Києва та державних будівельних норм; порушенні режиму використання й охорони територій та об`єктів рекреаційного призначення; самовільному зайнятті території (частини території) об`єкта благоустрою; пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів благоустрою; знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об`єктів озеленення; забрудненні (засміченні) території; самовільному наклеюванні оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок тощо та нанесенні написів, малюнків тощо на об`єктах благоустрою території міста; неналежному утриманні об`єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення території тощо; створюванні умов, які ускладнюють або унеможливлюють прибирання об`єктів та елементів благоустрою.

Відповідно до пункту 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва У разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил.

Однак, п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва визначено, якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою.

У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення. У такому випадку одна копія припису наклеюється на тимчасову споруду (малу архітектурну форму) поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності) або на фронтальній частині такої тимчасової споруди (малої архітектурної форми), а ще одна копія вручається особисто присутньому власнику (користувачу), надсилається власникові тимчасової споруди (малої архітектурної форми) поштою (цінним листом з описом вкладення) за адресою, зазначеною в Ордері на розміщення тимчасової споруди (у разі його наявності). Посадова особа, яка винесла припис, здійснює фотофіксацію наклеєного припису поряд з Ордером на розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми) у випадку його наявності або на фронтальній частині тимчасової споруди (малої архітектурної форми). При цьому щонайменше на одній з фотографій має бути чітко та розбірливо видно інформацію про номер та дату складення припису.

Матеріали фотофіксації долучаються до припису, про що в приписі робиться відповідний запис, а власник (користувач) тимчасової споруди (малої архітектурної форми) вважається повідомленим про винесення припису належним чином.

Отже, винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Як установлено судами попередніх інстанцій, посадовою особою Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено припис від 28 листопада 2017 року №1722835, яким встановлено порушення п.13.3.1 Правил благоустрою міста Києва та запропоновано усунути порушення шляхом надання проектно-дозвільної документації на розміщення тимчасової споруди в термін до 3-х днів, в разі відсутності проектно-дозвільної документації демонтувати тимчасову споруду (павільйон) власними силами та відновити благоустрій. У приписі міститься застереження, що у разі його невиконання будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

Однак, у приписі від 28 листопада 2017 року №1722835 у графі "порушення вчинено" зазначено: ПП «Пробудження», в той час, як власником тимчасової споруди є підприємство «Пробудження» при релігійній християнській благодійній місії «Єднання» та у графі "припис одержав" зазначено, що припис одержав власник продавця.

При цьому жодних доказів надіслання/вручення спірного припису позивачу, у відповідності до вимог чинного законодавства, під час судового розгляду не надано, що позбавило позивача можливості вчасного виконання вказаних приписів.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року у справі № 826/14723/17, яке набрало законної сили 04 липня 2018 року, визнано протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо припинення дії Договору №08678-17/7 щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою від 01 лютого 2017 року, укладеного між Підприємством "Пробудження" при релігійній християнській благодійній місії "Єднання" та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації. Визнано протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо припинення дії паспорту прив`язки тимчасової споруди №00030-ПЧ.11362.0163, виданого Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Підприємству "Пробудження" при релігійній християнській благодійній місії "Єднання" на тимчасову споруду "Павільйон" за місцем розташування: місто Київ, Печерський район, бульвар Приймаченко Марії, будинок №2, з зазначенням функціонального призначення "Продаж продуктів та товарів широкого вжитку".

Згідно з положеннями ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, Верховний Суд зазначає, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Водночас, для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами визначеними процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 №161/4497/16-а, від 24.12.2019 у справі № 360/403/19, від 13.10.2020 у справі №809/1185/16, від 21.05.2020 у справі №819/1699/16.

Разом з цим, відповідачем преюдиційні обставини спростовано не було.

Так як судовими рішеннями у справі №826/14723/17, зокрема, визнано протиправними дії щодо припинення дії паспорту прив`язки тимчасової споруди №00030-ПЧ.11362.0163, що був підставою для видачі припису та доручення про здійснення демонтажу, а тому Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій в тому, що спірні рішення підлягають скасуванню.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук